Скачать

Проект зон ТО-2 и ПР с разработкой слесарно-механического отделения

Загальне положення.

1.1 Вступ.

При перевезені автомобільним транспортом припускають використання рухомого складу (автомобілів і автопоїздів), що знаходиться в справному технічному стані.

Справний технічний стан означає повна відповідність рухомого складу нормам, обумовленим правилами технічної експлуатації, і характеризує його працездатність.

Працездатність автомобіля оцінюється сукупністю експлуатаційно-технічних якостей: динамічністю, стійкістю, економічністю, надійністю, довговічністю, керованістю і т.д., які для кожного автомобіля виражаються конкретними показниками. Щоб працездатність автомобіля в процесі експлуатації знаходилася на необхідному рівні, значення цих показників тривалий час повинні мало змінитися в порівнянні з їхніми первісними величинами.

Однак технічний стан автомобіля, як і всякої іншої машини, у процесі тривалої експлуатації не залишається незмінними. Воно погіршується в наслідку зношування деталей і механізмів, поломок і інших несправностей, що приводить результаті до погіршення експлуатаційно-технічних якостей автомобіля.

Зміна зазначених якостей автомобіля в міру збільшення пробігу може відбуватися також у результаті недотримання правил технічної експлуатації або технічного обслуговування автомобіля.

Основним засобом зменшення інтенсивності зношування деталей і механізмів і запобігання несправностей автомобіля, тобто підтримання його в належному технічному стані, є своєчасне і високоякісне виконання технічного обслуговування.

Під технічним обслуговуванням розуміють сукупність операцій (прибирально-мийні, кріпильні, регулювальні, мастильні та ін.), ціль яких - попередити виникнення несправностей (підвищити надійність) і зменшити зношування деталей (підвищити довговічність), а послідовно, тривалий час підтримувати автомобіль у стані постійної технічної справності і готовності до роботи.

Навіть при дотриманні всіх заходів зношування деталей автомобіля може привести до несправностей і до необхідності відновлення його працездатності або ремонту. Отже, під ремонтом розуміється сукупність технічних впливів, спрямованих на відновлення технічного стану автомобіля (його агрегатів і механізмів), що втратив обслуговування і ремонту автомобілів.

Основний документ відповідно до якого робиться ТО і ремонт на автопідприємствах – це положення про ТО і ремонт автомобільного транспорту. Згідно цього документа, ТО робиться планово-попереджувально, через визначений пробіг.

Існують наступні види ТО і ремонту: ЩО - щоденне обслуговування, спрямовано в першу чергу на перевірку вузлів безпеки перед виїздом і по поверненню.

ТО-1 - перше технічне обслуговування, проводиться через 3-5 тис. км. ТО-2 - друге ТО, проводиться через 10-15 тис. км. СО - сезонне обслуговування, проводиться навесні і восени. ПР - поточний ремонт, ремонт спрямований на відновлення технічно-несправного стану, крім базових деталей.

Одним з напрямків, що дозволяють підвищити технічний стан парку автомобілів при мінімальних витратах на будівництво виробничої бази для ТО і поточного ремонту, є будівництво й організація баз централізованого обслуговування і ремонту автомобілів. База централізованого обслуговування забезпечує ТО і ПР кілька автогосподарств, що не мають власної виробничої бази. Така форма організації дозволяє сконцентрувати засобу механізації виробничих процесів, підвищити продуктивність праці і якостей робіт.

1.2 Характеристика виробництва і об’єкту проектування на базі якого виконується дипломний проект.

ОАО ”Одеський завод поршневих кілець” був основан в 1925 році,

як авторемонтне підприємство, а з 1947 року було організовано випуск

поршневих кілець.

На сьогоднішній день завод хоч і займає невеличку площу,але має свій парк автомобілів більшість з яких вітчизняного виробництва.Це такі марки автомобілів, як: ЗИЛ, ГАЗ та інші. Більшість автомобілів використовуються для перевезення продукції підприємства.

Для утримання парку автомобілів були розроблені зони технічного

обслуговування та поточного ремонту,а також декілька ремонтних відділеннь, такі як: слюсарно-механічне, агрегатне, акумуляторне, кузнечно-ресорне, медницько-радіаторне, електро-технічне та інші.

Якщо розглядати зони ТО-2 та ПР, то вони поділені на пости, де зна-ходяться лінії на яких проходе технічне обслуговування та ремонт. У ціх зонах працює не мала кількість людей.

Схема структури управління служби технічної експлуатації.

Керівник відділу постачання

Зам.керівника по експлуатації Керівник парку

Транспортний Керівник Головний Склади

відділ колони механік запчастин та ГСМ

Диспечерська Водії Зони ТО-1, ТО-2, ПР, ЩО.

Служба

Робочі

Слюсарно-механічне відділення на підприємстві було розроблено для востановлення деталей механічною або слюсарною обробкою, а також виготовлення інших деталей, необхідних для ремонту (допоміжні ремонтні деталі, прості осі, вали та втулки), а також для внутрізаводських нужд.

1.3 Вибір та обгрунтування режиму роботи виробництва.

Вибір режиму праці був розроблен більшою частиною для самого підприємства, а потім його трохи переробили на шестидену робочу неділю.Початок робочого дня з 8.00 ,а закінчення у 16.00. З перервою на обід у 12.00, рівно на годину.

Перехід шестиденний робочий тиждень був потрібен з великою загрузкою підприємства, та самого парку.

2.1 Розрахунок зон ТО і ПР.

2.1.1 Розрахунок рычної виробничої програми технічного обслуговування поточного ремонту.

Вихідні данні беремо з “положення про додаток-Д ,стр.14”.

Вибрані нормативні данні встановлені для таких умов: 1 катенгорія умов експлуатації; базова модель автомобіля і помірна кліматична зона.

З урахуванням того, що конкретні умови експлуатації відрізняються від приведених вище необхідно нормативні данні відкоректувати за допомогою коефіціентів.

К1 – коеф. корктування нормативів, взалежності від умов експлуатації.

К2 – коеф. корктування нормативів, взалежності від модефікації рухомого складу та організації його роботи.

К3 - коеф. корктування нормативів, взалежності від природньо-кліматичних умов. К3=К3’* К3”

Характеристика рйону експлуатації ДТЗ: помірно-теплий, помірно-теплий вологий, теплий-вологий.

Якщо автогосподарство знаходиться в прибрежній зоні, з шириною полоси до 5 км ,а також при використанні ДТЗ для перевезення хімічних вантажів, які можуть визвати інтенсивну корозію деталей необхідно враховувати агресивність навколишнього середовища.

Для зручності розрахунків вибрані коеф. зводимо втаблицю.

К4 - коеф. корктування нормативів питомої трудомісткості ПР.

К4’ – коеф. корктування нормативів тривалості простою в ТО і Р , взалежностівід пробігу з початку експлуатації

К5 – коеф. корктування нормативів трудомісткості ТО і ПР в залежності від кількості обслуговуємих та ремонтуємих автомобілів в автогосподарстві і кількість технологічно сувмістних груп рухомого складу.

Автомобілі по сувмісним групам дідяться на 5, кожній із яких збирають рухомий склад, конструкції якого дозволяє використовувати одні і тіж пости і обладнання для ТО і ПР.

Вихідні нормативні данні зводимо в таблицю.

(Таблиця 2.1)

(Таблиця 2.2)

ГАЗ – 53 (Таблиця 2.3)

ЗИЛ – 130 (Таблиця 2.4)

Розрахунок періодичності ТО-1

Ln = LTO-1н * Kзаг = Ln * К1 * К3 (км) (2.1.1)

де LTO-1н – нормативний пробіг до ТО-1

К1 - коеф. корктування нормативів, взалежності від умов експлуатації.

К3 - коеф. корктування нормативів, взалежності від природньо-кліматичних умов.

(ГАЗ) (ЗИЛ)

L’TO-1 = 4000 * 0,8 * 1.0 = 3200 L’TO-1 = 4000 * 0,8 * 1.0 = 3200

L’TO-2 = 16000 * 0,8 * 10 = 12800 L’TO-2 = 16000 * 0,8 * 10 = 12800

(км) (2.1.2)

де нормативний пробіг до КР.

К2 - коеф. корктування нормативів, взалежності від модефікації рухомого складу та організації його роботи.

(ГАЗ) (ЗИЛ)

L’кр = 208333 * 0,8 * 1,00 * 1,1 = 229166

L’кр = 244330 * 0,8 * 1,00 * 1,1 = 215010

З урахуванням того, що частина рухомого складу не пройшла КР , а частина автомобілів пройшла. Необхідно ввести розрахунки окремо по 2 групам машин. Щоб спростити розрахунки необхідно знайти середньовивожені величини пробігу до КР .

Lкр с.р. =Асп’ * Lкр н + 0.8 Асп” * Lкр н / Асп’ + Асп” (км) (2.1.3)

де Асп’ – інвентарна кількість автомобілів, які не пройшли КР .

Асп” - інвентарна кількість автомобілів, які пройшли КР .

0,8 – доля пробігу кількості відремонтованих автомобілів від нормативного прбігу до КР .

(ГАЗ) (ЗИЛ)

Lкр с.р. = 250000 * 20 + 0,8 * 250000 * 100 / 20 + 100 =208333

Lкр с.р. = 300000 * 7 + 0,8 * 300000 * 90 / 7 + 90 =244330

Коругування періодичності дій по кратності.

Для зручності складання графіків ТО і ПР , і виконання похмбок в наступних розрахунках значеня пробігів між окремих діями повинно бути скоректоано з середньодобовим пробігом.

L’TO-1 /lсd = n’ (2.1.4)

де n’ - округляємо до цілого числа.

LTO-1 = lсd * n (км) (2.1.5)

Отримане значення округляємо до цілих сотен і використовуємо для всіх наступних розрахунків.

(ГАЗ) (ЗИЛ)

n’ = 3200 / 110 = 29 n’ = 3200 / 140 = 23

LTO-1 = 110 * 29 = 3190 LTO-1 = 140 * 23 = 3220

L’TO-2 / LTO-1 = n’ (2.1.6)

LTO-2 = LTO-1 * n (км) (2.1.7)

n’= 12800 / 3190 = 4 n’= 12800 / 3220 = 4

LTO-2 = 3190 * 4 = 12760 LTO-2 = 3220 * 4 = 12880

L’кр / LTO-2 = n’ (2.1.8)

Lкр = LTO-2 * n (км ) (2.1.9)

n’ = 220000 / 12760 = 17 n’ = 264000 / 12880 = 20

Lкр = 12760 *17 = 216920 Lкр = 12880 *20 = 257600

Визначення простою автомобілів в ТО і Р за цикл.

ДКР = dКР арз + dтранс = dКР арз + (0,1…0,2) dКР арз (2.1.10)

(ГАЗ) (ЗИЛ)

ДКР = 15 + 0,15 * 15 = 17 ДКР = 22 + 0,15 * 22 = 25

dтор = dтор н * К4’* Кзм (дн) (2.1.11)

де Кзм – коефіціент змінності зон ТО і Р.

dтор – скоректована норма прстою автомобілю в ТО на кожні 1000 км

dтор = 0,5 * 0,97 * 0,7 = 0,3 dтор = 0,5 * 1,11 * 0,7 = 0,4

dтор н = Асп’ * dтор + Асп” * dтор / Асп’ + Асп” (2.1.12)

(ГАЗ) (ЗИЛ)

dтор н = 20 * 0,3 + 100 * 0,3 / 20 + 100 = 0,3

dтор н = 7 * 0,4 + 90 * 0,4 / 7 + 90 = 0,4

Дтор = Lкр * dтор / 1000 + ДКР (дн) (2.1.13)

Дтор = 216920 * 0,3 /1000 + 17 = 82

Дтор = 257600 * 0,4 / 1000 + 25 = 128

Визначення кількості днів експлуатації за цикл.

Дец = Lкр / lсd (дн) (2.1.14)

Дец = 216920 / 110 = 1972

Дец = 257600 / 140 = 1840

Визначення коефіціента технічної готовності.

aт = Дец / Дец + Дтор (2.1.15)

де aт - рахується до 3 цифри після коми.

Дец – кількість днів експлуатації за цикл.

Дтор - кількість днів простою в тор. за цикл.

Цикл – це період використання автомобілю з моменту його виготовлення і до моменту початку експлуатації після КР або до списання.

aт = 1972 / 1972 + 82 = 0,960

aт = 1840 / 1840 + 128 = 0,934

Визначення коефіціента використання парку.

aв = Дрр / Дк * aт * КВ (2.1.16)

де Дрр – кількість робочих днів на рік.

aт – коефіціент технічної готовності.

КВ – коефіціент враховуючий зниження використання технічносправних автомобілей.

aв – рахується до третього знаку після коми.

(ГАЗ) (ЗИЛ)

aв = 305 / 365 * 0,960 * 0,97 = 0,778

aв = 305 / 365 * 0,934 * 0,97 = 0,757

Розрахунок річного пробігу парку.

Загальний річний пробіг автомобілів парку залежать від кількості календарних днів, інвентарної кількості автомобілів , середньодобового пробігу, а також від коефіціенту використання парку.

Lрп = Дк * Асп * lсd * aв (км) (2.1.17)

де Дк - кількість календарних днів.

Асп - інвентарна кількість автомобілів.

lсd – середньодобовий пробіг.

Lрп = 365 * 120 * 110 * 0,778 = 3748404

Lрп = 365 * 97 * 140 * 0,757 = 3752222

Розрахунок кількості дій по парку.

Nкр = Lрп / Lкр (дій) (2.1.18)

(ГАЗ) (ЗИЛ)

Nкр = 3748404 / 316920 = 17

Nкр = 3752222 / 257600 = 14

NТО-2 = Lрп / LТО-2 – Nкр (дій) (2.1.17)

NТО-2 = 3748404 / 12760 – 17 = 276

NТО-2 = 3752222 / 12880 – 14 = 277

NТО-1 = Lрп / LТО-1 – NТО-2 – Nкр (дій) (2.1.18)

NТО-1 = 3748404 / 3190 – 276 – 17 = 882

NТО-1 = 3752222 / 3220 – 277 – 14 = 874

NПМР = Lрп / lсd * КЩО (дій) (2.1.19)

де КЩО – коефіціент частоти прибирально-мийних робіт КЩО = 0,5

NПМР = 3748404 / 110 * 0,5 = 17035

NПМР = 3752222 / 140 * 0,5 = 13400

NСО = 2 * Асп (дій) (2.1.20)

NСО = 2 * 120 = 240

NСО = 2 * 97 = 194

NД-1 = 2Lрп / LТО-1 – NТО-2 – Nкр (дій) (2.1.21)

NД-1 = 2 * 3748404 / 3190 – 276 – 17 = 2057

NД-1 = 2 * 3752222 / 3220 – 277 – 14 = 2039

NД-2 = 1,2 * NТО-2 (дій) (2.1.22)

(ГАЗ) (ЗИЛ)

NД-2 = 1,2 * 276 = 331

NД-2 = 1,2 * 277 = 332

Розрахунок кількості дій по парку за зміну.

NТО-2 змін. = NТО-2 / Др ТО-2 * С (дій) (2.1.23)

де Др ТО-2 – кількість днів роботи зони ТО-2 на рік.

С – кількість змін роботи зони на рік.

NТО-2 змін. = 276 / 305 * 1 = 1

NТО-2 змін. = 277 / 305 * 1 = 1

NТО-1 змін. = NТО-1 / Др ТО-1 * С (дій) (2.1.24)

NТО-1 змін. = 882 / 305 * 1 = 3

NТО-1 змін. = 874 / 305 * 1 = 3

NД-1 змін. = NД-1 / Др Д-1* С (дій) (2.1.25)

NД-1 змін. = 2057 / 305 *1 = 6

NД-1 змін. = 2039 / 305 *1 = 6

NД-2 змін. = NД-2 / Др Д-2 * С (дій) (2.1.26)

NД-2 змін. = 331 / 305 *1 = 1 NД-2 змін. = 332 / 305 *1 =

NЩО змін. = NЩО / Др ЩО * С (дій) (2.1.27)

NЩО змін. = 17035 / 365 * 4 = 12

NЩО змін. = 13400 / 365 * 4 = 9

2.1.2. Розрахунок річного об’єму робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту.

Визначення трудомісткості робіт.

ТЩО = NЩО * tщо (люд. год.) (2.1.28)

tщо = tщо н * К2 * К5 * Км (люд. год.) (2.1.29)

де Км - коеф. механізації робіт.

(ГАЗ) (ЗИЛ)

tщо = 0,42 * 0,95 * 0,5 = 0,2 tщо = 0,45 * 0,95 * 0,5 = 0,2

ТЩО = 17035 * 0,2 = 3407 ТЩО = 13400 * 0,2 = 2680

ТТО-1 = NТО-1 * tто-1 (люд. год.) (2.1.30)

tто-1 = tто-1 н * К2 * К5 * Кд (люд. год.) (2.1.31)

де Кд - коеф. змінності трудомісткості ТО за рахунок впроважженнності діагностики в АТП. Кд = 0,8 – 1,0

tто-1 = 2,2 * 0,95 * 0,92 = 1,9 tто-1 = 2,5 * 0,95 * 0,92 = 2,2

ТТО-1 = 1,9 * 882 = 1676 ТТО-1 = 2,2 * 874 = 1922

ТТО-2 = NТО-2 * tто-2 (люд. год.) (2.1.32)

tто-2 = tто-2 н * К2 * К5 * Кд (люд. год.) (2.1.33)

Кд = 0,85 – 1,0

tто-2 = 9,1 * 0,95 * 0,93 = 8 tто-2 = 10,6 * 0,95 * 0,93 = 9,3

ТТО-2 = 276 * 8 = 2208 ТТО-2 = 277 * 9,3 = 2576

ТСО = NСО * tто-2 * В (2.1.34)

де В - відсоток трудомісткості СО від трудомісткості ТО-2, в залежності від кліматичних умов.

(ГАЗ) (ЗИЛ)

ТСО = 240 * 8 * 0,03 = 57,6 ТСО = 194 * 9.3 * 0,04 = 72,1

ТД-1 = NД-1 * tд-1 (люд. год.) (2.1.35)

ТД-1 = 2057 * 0,1 = 206 ТД-1 = 2039 * 0,1 = 204

ТД-2 = NД-2 * tд-2 (люд. год.) (2.1.36)

де tд-1 , tд-2 - нормативні трудомісткості Д-1,Д-2.

ТД-2 = 331 * 0,5 = 165 ТД-2 = 332 * 0,6 = 199

ТПР = Lрп * tпр /1000 (люд. год.) (2.1.37)

tпр = tпр н * К1 * К2 * К3’ * К3” * К4 * К5 * Кд (люд. год.) (2.1.38)

tпр = 3,7 * 1,2 * 1,00 * 0,9 * 1,3 * 0,95 * 0,94 = 4,6

tпр = 4,0 * 1,2 * 1,00 * 0,9 * 1,3 * 0,95 * 0,94 = 5

ТПР = 3748404 * 4,6 / 1000 = 17242

ТПР = 3752222 * 5 / 1000 = 18761

Тзаг. = ТЩО + ТТО-1 + ТТО-2 + ТСО + ТПР (люд. год.) (2.1.39)

Тзаг. = 3407 + 1676 + 2208 + 57 + 17242 = 24590

Тзаг. = 2680 + 1922 + 2576 + 72 + 18761 = 26011

Тдод. раб. = В * Тзаг. (люд. год.) (2.1.40)

де В - % додаткових робіт.

Тдод. раб. = 0,27 * 24590 = 6639

Тдод. раб. = 0,27 * 26011 = 7023

Розподіл трудомісткості ТО і ПР на постові та цехові роботи в (люд.год.)

ТЩО = ТЩО пост (люд. год.) (2.1.41)

(ГАЗ) (ЗИЛ)

3407 = 3407 2680 = 2680

ТТО-1 = ТТО-1 пост (люд. год.)

1676 = 1676 1922 = 1922

ТТО-2 = ТТО-2 пост + ТТО-2 цех (люд. год.) (2.1.42)

ТТО-2 пост = (0,8…0,85) * ТТО-2 (люд. год.) (2.1.43)

ТТО-2 цех = (0,2…0,15) * ТТО-2 (люд. год.) (2.1.44)

ТТО-2 пост = 0,83 * 2208 = 1832 ТТО-2 пост = 0,8 * 2576 = 2061

ТТО-2 цех = 0,17 * 2208 = 375 ТТО-2 цех = 0,17 * 2576 = 438

ТТО-2 = 1832 + 375 = 2207 ТТО-2 = 2061 + 438 = 2499

ТПР = ТПР пост + ТПР цех (люд. год.) (2.1.45)

ТПР пост = 0,4 * ТПР (люд. год.) (2.1.46)

ТПР цех = 0,6 * ТПР (люд. год.) (2.1.47)

ТПР пост = 0,4 * 17242 = 6897 ТПР пост = 0,4 * 18761 = 7504

(ГАЗ) (ЗИЛ)

ТПР цех = 0,6 * 17242 = 10345 ТПР цех = 0,6 *18761 = 11256

ТПР = 6897 + 10345 = 17242 ТПР = 7504 + 11256 = 18760

2.1.3 Вибір методу організації технологічного процесу ТО і ПР.

При обслуговуванні автомобілів особливу увагу приділяють несправностям, що можуть вплинути на безпеку руху. При цьому обов'язково усувають виявлені несправності й ослаблення кріплення наступних деталей, вузлів, агрегатів і систем:

1) при регулювальних роботах і накладок колодок, і гальмових барабанів, педалі гальма, стояночної гальмової системи, рульового керування, підшипників коліс, передніх коліс;

2) при контрольно-діагностичних і кріпильних роботах: сошки маятникового важеля рульового керування, кермового приводу, кермових тяг на кульових пальцях і кульових пальцях у гніздах, кульових опор, шворнів, поворотного куркуля, дисків коліс, карданної передачі або приводів, ресор і пружин, амортизаторів, важелів підвіски, трубопроводів, шлангів гідравлічного гальмового приводу, головного гальмового приводу, замків двер, капота і багажника, регулятора тиску гальмового приводу, двигуна, роздільника, стекол, склоочисника, дзеркал заднього виду, пристрою обдува й обігріву вітрового скла, системи вентиляції й опалення; а при обслуговуванні систем харчування й електроустаткування і системи харчування, і випуску газів, фар, передніх і задніх ліхтарів, перемикачів світла, світлоповертачів, звукового сигналу, злектропроводки, аварійної сигналізації, сигналу гальмування.

ТО-2 рекомендується проводити з періодичністю, зазначеної вище але не менш 1-го разу в рік. Перед виконанням ТО-2 потрібно доцільно проводити заглиблене діагностування всіх основних агрегатів, вузлів і систем автомобіля для встановлення їхнього технічного стану , визначення характеру несправностей, їхніх причин, а також можливості подальшої експлуатації даного агрегату, вузла і системи.

При цьому встановлюють наступне:

1) двигун і наявність стукотів у шатунних підшипниках і газорозподільному механізмі, клапанах, зубчастих колесах, що розвивається потужність, несправність системи запалювання в цілому й окремих її елементах;

2) система харчування двигуна і підтікання палива в з'єднаннях трубопроводів, у площинах рознімання, підвищені витрату палива і зміст газів, що відробили, для проходження технічного огляду в Державтоінспекції, стан деталей цилиндро-поршневой групи, системи газорозподілу, прокладки голівки циліндрів;

3) мастильна система двигуна і підтікання олії в місцях з'єднань і рознімання (сальники колінчатого вала, картер двигуна, кришка розподільного механізму й інші), тиск у системі змащення і правильність показання приладів, установлених на автомобілі;

4) система охолодження двигуна і підтікання охолодної рідини в з'єднаннях і місцях рознімання, вузлах системи (радіатор, водяний насос і інших), перегрев охолодної рідини при роботі двигуна під навантаженням;

5) зчеплення і пробуксовування під навантаженням, ривки під час включення передач, наявність стукотів і шумів при роботі і переключенні передач, несправність приводу зчеплення;

6) коробки передач і наявності стукотів, і шумів у робочому стані, мимовільне вимикання під навантаженням, наявність течі олії в місцях рознімання деталей коробки передач, величину зазору при переключенні передач;

7) задній міст і наявність стукотів, і шумів у робочому стані, наявність течі олії в місцях рознімання деталей заднього моста, величину сумарного зазору в головній передачі і диференціалі;

8) карданний вал і проміжна опора, і зазори в карданних зчленуваннях, шлицевых з'єднаннях і в проміжній опорі карданного вала;

9) рульове керування і зусилля, необхідне для обертання кермового колеса, зазор вала кермової сошки у втулках, надійність кріплення пружин і важелів передньої підвіски, а також штанг і стійок стабілізатора поперечної стійкості;

10) ресори й елементи підвіски і наявність поломок аркушів або пружин, зазори в з'єднаннях ресорного пальця з втулкою ресори і з вушком кронштейнів підвіски, паралельність переднього і заднього мостів і їхнє розташування щодо кузова автомобіля;

11) елементи кузова і наявність ум'ятин, тріщин, поломок, порушення фарбування автомобіля, правильність роботи омывателя вітрового скла, системи опалення кузова і вентилятора обдува вітрового скла, стан замків і петель капота, кришки багажника і двер.

Крім того, необхідно перевірити і відрегулювати кути установки керованих коліс, ефективність дії й одночасність спрацьовування гальмових механізмів, балансування коліс, роботу системи запалення автомобіля, зазор між контактами переривач, встановлення і дію фар, напрямок світлового потоку, стан усього гальмового приводу, стан радіатора, гумових подушок, підвіски двигуна.

При обслуговуванні системи електроустаткування роблять наступне: знімають батарею з автомобіля і перевіряють ступінь заряду, перевіряють стан щіток і колекторів генератора і стартера, роботу реле-регулятора; регулюють натяг пружин якорів; знімають свічі запалювання і перевіряють їхній стан, очищають від нагару і регулюють зазори між електродами; знімають переривач-розподільник запалювання й очищають його зовнішню поверхню від бруду й олії, перевіряють стан контактів і регулюють зазори між ними, змазують вал; перевіряють стан проводів низької і високої напруги і регулюють дію приладів освітлення і сигналізації.

При ПР виконують розбірно-складальні операції, зварювально-жес-тяницькі, електротехнічні, будівельні, слюсарно-механічні.

Рихтовочне відділення призначено для усунення дефектів і несправностей кузовів автомобілів, що виникли в процесі експлуатації. У відділенні відновлюють первісну форму і міцність ремонтируемого кузова, а також .виконують роботи з підтримці кузова і його механізмів у технічно справному стані.

У відділенні здійснюють жестяницько-зварювальні й арматурно-кузовные роботи, що включають операції по розбиранню, зборці, виправленню і зварюванню деталей кузова і його механізмів, а також виготовляють необхідні для заміни деталі кузова: панелі, вставки, латки, косинки.

Автомобілі доставляються в рихтувальне відділення, як правило, на колесах, аварійні кузови можуть бути доставлені на спеціальних візках. В останньому випадку кузова, як правило знімають на посадах ПР.

Бляхарські роботи передбачають ремонт, усунення вм'ятин, тріщин, розривів крил, капотів, бризговиків, облицювань радіаторів, двер і інших частин кузовів, а також часткове виготовлення нескладних деталей для ремонту замість пришедших у непридатність.

Розбірно-складальні роботи включають зняття й установку дверей, окремих панелей або частин кузова, механізмів, стекол і інших знімних деталей. Часткове розбирання кузова для ремонту його деталей здійснюють в обсязі, необхідному для забезпечення якісного виконання всіх ремонтних операцій. Для зборки кузовів після ремонту, у тому числі установки вузлів і деталей на кузов, застосовують різні пристосування і набори інструментів.

Вправочні роботи в залежності від характеру ушкоджень полягають в усуненні нерівностей на деформованих поверхнях, а також у виправленні перекручувань геометричних розмірів кузова тобто перекосів кузова.

Зварювальні роботи є невід'ємною частиною жестяницько-рихтувальних робіт. Майже всі ремонтні операції вимагають застосування зварювання в тім або іншому обсязі. В жестянецько-мідницькому відділенні застосовують газове і точкове зварювання, а в зварювальному відділенні також застосовують електродугове зварювання. Зварювання при ремонті застосовують при видаленні ушкодженої ділянки, вправочних роботах, установці частин або нових ділянок кузова і додаткових деталей, а також заварці тріщин, розривів і пробоїн з накладенням або без накладення латок, вставок у залежності від площі і стані ушкодженої поверхні кузова. У кузовном зварювальних, бляхарському ділянках працюють 3 чоловік.

Электротехнічне відділення призначено для обслуговування приладів електроустаткування автомобіля, несправність яких не може бути усунута при ТО безпосередньо на автомобілі, а також для обслуговування карбюраторів, паливних насосів, відстійників, паливних і повітряних фільтрів, топливопроводов і інших приладів системи харчування автомобілів, знятих з них на посадах ТО і ПР.

Паливна апаратура, що вимагає заглибленої перевірки, регулировровки або ремонту, надходить у відділення і з посади діагностування. Прилади, деталі і вузли системи харчування, що надійшли на ділянку, очищають від забруднень, перевіряють і ремонтують на спеціалізованому устаткуванні. Після цього відремонтовані карбюратори, паливні насоси і інші деталі випробують на спеціалізованих стендах. Після іспиту всі прилади і деталі системи харчування встановлюють на автомобіль. Потім здійснюють остаточну перевірку якості ремонту і ре-гулировку карбюратора на динамометричному стенді для досягнення мінімальної токсичності газів, що відробили, і максимальної економічності.

При ПР електроустаткування виконують розбирання приладів і агрегатів на окремі вузли і деталі, контроль і виявлення дефектів вузлів і деталей, заміну дрібних негідних деталей, зачищення і проточку колектора, відновлення ушкоджень ізоляції сполучних проводів і висновків котушок, напайку наконечників проводів, зборку приладу й агрегата, іспит на спеціалізованому стенді.

2.1.4 Розрахунок чисельнсті ремонтно-обслуговуючого персоналу.

Ршт = Тпідр / Фрд * К (люд.) (2.1.48)

Ряв = Тпідр / Фрн * К (люд.) (2.1.49)

де К = 1,01 – 1,05

Фрд і Фрн - дійсний і номінальний річний фонд часу 1 робітника.

(ТО-2) (ПР)

Ршт = 4784 / 1770 * 1,03 = 2,6 = 3

Ршт = 15481 / 1770 * 1,03 = 8,6 = 9

Ряв = 4784 / 2002 * 1,03 = 2,3 = 2

Ряв = 36003 / 2002 * 1,03 = 7,5 = 8

2.1.5 Розрахунок числа постів для зон технічного обслуговування та поточного ремонту.

(ТО-2)

Для визначення методу проведення ТО (тупіковим або поточним) визначаємо кількість постів ТО за формулою:

Xn = tn / R (постів) (2.1.50)

Xn = 443 / 210 = 2,1 = 2

де R - рейтинг виробництва.

tn - такт поста.

R = Тзм * 60 / Nто-2 зм. (2.1.51)

R = 60 * 7 / 2 = 21

де Тзм - кількість годин праці за зміну.

Nто-2 зм. - кількість ТО по парку за зміну.

tn = tто-2 * 60 / Рп + tп (люд.год.) (2.1.52)

tn = 60 * 14,7 / 2 + 2 = 443

де tто-2 - трудомісткість постових робіт одного обслуговування tто-2 = 0,85 * tто-2

Рп - кількість робітників на одному посту.

tп - час на установку і з’їзд автомобіля з поста.

(ПР)

Xпр = ТПР * В * К / Фрм * С * Рп * r (постів) (2.1.53)

де ТПР - трудомісткість ПР.

В - % трудомісткості ПР, якіий виконується в зоні ПР на постах.

В = 40 – 45%

К – коеф. нерівномірності подачі автомрбілів на пост.

Фрм - фонд робочого місця.

С - кількість робочих змін.

Рп - середня кількість працівників на посту.

r - коеф. використання поста.

Xпр = 36003 * 0,43 * 1,5 / 1778 * 2 * 2 * 0,85 = 3,8 = 4

2.1.6 Розрахунок (добір) технологічного обладнання.

Обладнання для зон ТО-2 та ПР.