Проект зон ТО-2 и ПР с разработкой слесарно-механического отделения
Загальне положення.
1.1 Вступ.
При перевезені автомобільним транспортом припускають використання рухомого складу (автомобілів і автопоїздів), що знаходиться в справному технічному стані.
Справний технічний стан означає повна відповідність рухомого складу нормам, обумовленим правилами технічної експлуатації, і характеризує його працездатність.
Працездатність автомобіля оцінюється сукупністю експлуатаційно-технічних якостей: динамічністю, стійкістю, економічністю, надійністю, довговічністю, керованістю і т.д., які для кожного автомобіля виражаються конкретними показниками. Щоб працездатність автомобіля в процесі експлуатації знаходилася на необхідному рівні, значення цих показників тривалий час повинні мало змінитися в порівнянні з їхніми первісними величинами.
Однак технічний стан автомобіля, як і всякої іншої машини, у процесі тривалої експлуатації не залишається незмінними. Воно погіршується в наслідку зношування деталей і механізмів, поломок і інших несправностей, що приводить результаті до погіршення експлуатаційно-технічних якостей автомобіля.
Зміна зазначених якостей автомобіля в міру збільшення пробігу може відбуватися також у результаті недотримання правил технічної експлуатації або технічного обслуговування автомобіля.
Основним засобом зменшення інтенсивності зношування деталей і механізмів і запобігання несправностей автомобіля, тобто підтримання його в належному технічному стані, є своєчасне і високоякісне виконання технічного обслуговування.
Під технічним обслуговуванням розуміють сукупність операцій (прибирально-мийні, кріпильні, регулювальні, мастильні та ін.), ціль яких - попередити виникнення несправностей (підвищити надійність) і зменшити зношування деталей (підвищити довговічність), а послідовно, тривалий час підтримувати автомобіль у стані постійної технічної справності і готовності до роботи.
Навіть при дотриманні всіх заходів зношування деталей автомобіля може привести до несправностей і до необхідності відновлення його працездатності або ремонту. Отже, під ремонтом розуміється сукупність технічних впливів, спрямованих на відновлення технічного стану автомобіля (його агрегатів і механізмів), що втратив обслуговування і ремонту автомобілів.
Основний документ відповідно до якого робиться ТО і ремонт на автопідприємствах – це положення про ТО і ремонт автомобільного транспорту. Згідно цього документа, ТО робиться планово-попереджувально, через визначений пробіг.
Існують наступні види ТО і ремонту: ЩО - щоденне обслуговування, спрямовано в першу чергу на перевірку вузлів безпеки перед виїздом і по поверненню.
ТО-1 - перше технічне обслуговування, проводиться через 3-5 тис. км. ТО-2 - друге ТО, проводиться через 10-15 тис. км. СО - сезонне обслуговування, проводиться навесні і восени. ПР - поточний ремонт, ремонт спрямований на відновлення технічно-несправного стану, крім базових деталей.
Одним з напрямків, що дозволяють підвищити технічний стан парку автомобілів при мінімальних витратах на будівництво виробничої бази для ТО і поточного ремонту, є будівництво й організація баз централізованого обслуговування і ремонту автомобілів. База централізованого обслуговування забезпечує ТО і ПР кілька автогосподарств, що не мають власної виробничої бази. Така форма організації дозволяє сконцентрувати засобу механізації виробничих процесів, підвищити продуктивність праці і якостей робіт.
1.2 Характеристика виробництва і об’єкту проектування на базі якого виконується дипломний проект.
ОАО ”Одеський завод поршневих кілець” був основан в 1925 році,
як авторемонтне підприємство, а з 1947 року було організовано випуск
поршневих кілець.
На сьогоднішній день завод хоч і займає невеличку площу,але має свій парк автомобілів більшість з яких вітчизняного виробництва.Це такі марки автомобілів, як: ЗИЛ, ГАЗ та інші. Більшість автомобілів використовуються для перевезення продукції підприємства.
Для утримання парку автомобілів були розроблені зони технічного
обслуговування та поточного ремонту,а також декілька ремонтних відділеннь, такі як: слюсарно-механічне, агрегатне, акумуляторне, кузнечно-ресорне, медницько-радіаторне, електро-технічне та інші.
Якщо розглядати зони ТО-2 та ПР, то вони поділені на пости, де зна-ходяться лінії на яких проходе технічне обслуговування та ремонт. У ціх зонах працює не мала кількість людей.
Схема структури управління служби технічної експлуатації.
Керівник відділу постачання
![]() | |||
![]() | |||
Зам.керівника по експлуатації Керівник парку
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ||||
Транспортний Керівник Головний Склади
відділ колони механік запчастин та ГСМ
![]() | |||
![]() | |||
Диспечерська Водії Зони ТО-1, ТО-2, ПР, ЩО.
Служба
Робочі
Слюсарно-механічне відділення на підприємстві було розроблено для востановлення деталей механічною або слюсарною обробкою, а також виготовлення інших деталей, необхідних для ремонту (допоміжні ремонтні деталі, прості осі, вали та втулки), а також для внутрізаводських нужд.
1.3 Вибір та обгрунтування режиму роботи виробництва.
Вибір режиму праці був розроблен більшою частиною для самого підприємства, а потім його трохи переробили на шестидену робочу неділю.Початок робочого дня з 8.00 ,а закінчення у 16.00. З перервою на обід у 12.00, рівно на годину.
Перехід шестиденний робочий тиждень був потрібен з великою загрузкою підприємства, та самого парку.
2.1 Розрахунок зон ТО і ПР.
2.1.1 Розрахунок рычної виробничої програми технічного обслуговування поточного ремонту.
Вихідні данні беремо з “положення про додаток-Д ,стр.14”.
Вибрані нормативні данні встановлені для таких умов: 1 катенгорія умов експлуатації; базова модель автомобіля і помірна кліматична зона.
З урахуванням того, що конкретні умови експлуатації відрізняються від приведених вище необхідно нормативні данні відкоректувати за допомогою коефіціентів.
К1 – коеф. корктування нормативів, взалежності від умов експлуатації.
К2 – коеф. корктування нормативів, взалежності від модефікації рухомого складу та організації його роботи.
К3 - коеф. корктування нормативів, взалежності від природньо-кліматичних умов. К3=К3’* К3”
Характеристика рйону експлуатації ДТЗ: помірно-теплий, помірно-теплий вологий, теплий-вологий.
Якщо автогосподарство знаходиться в прибрежній зоні, з шириною полоси до 5 км ,а також при використанні ДТЗ для перевезення хімічних вантажів, які можуть визвати інтенсивну корозію деталей необхідно враховувати агресивність навколишнього середовища.
Для зручності розрахунків вибрані коеф. зводимо втаблицю.
К4 - коеф. корктування нормативів питомої трудомісткості ПР.
К4’ – коеф. корктування нормативів тривалості простою в ТО і Р , взалежностівід пробігу з початку експлуатації
К5 – коеф. корктування нормативів трудомісткості ТО і ПР в залежності від кількості обслуговуємих та ремонтуємих автомобілів в автогосподарстві і кількість технологічно сувмістних груп рухомого складу.
Автомобілі по сувмісним групам дідяться на 5, кожній із яких збирають рухомий склад, конструкції якого дозволяє використовувати одні і тіж пости і обладнання для ТО і ПР.
Вихідні нормативні данні зводимо в таблицю.
(Таблиця 2.1)
№ | Тип ДТЗ | Періодичність, км | Пробіг до КР,км | ||
ЩО | ТО - 1 | ТО – 2 | |||
1 | ГАЗ - 53 | 110 | 4000 | 16000 | 250000 |
2 | ЗИЛ - 130 | 140 | 4000 | 16000 | 300000 |
(Таблиця 2.2)
№ | Тип ДТЗ | Нормативна трудомісткість, л.-г. | Питома труд. ПР | ||
ЩО | ТО - 1 | ТО – 2 | |||
1 | ГАЗ - 53 | 0,42 | 2,2 | 9,1 | 3,7 |
2 | ЗИЛ - 130 | 0,45 | 2,5 | 10,6 | 4,0 |
ГАЗ – 53 (Таблиця 2.3)
Показники | Коефіціенти коректування | ||||||||
К1 | К2 | К3 | К3’ | К3” | К4 | К4’ | К5 | Кзаг. | |
LTO-1 | 0,8 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 0,8 | ||||
LTO-2 | 0,8 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 0,8 | ||||
LKP | 0,8 | 1,00 | 1,1 | 1,1 | 1,00 | 0,88 | |||
tЩО | 1,00 | 0,95 | 0,95 | ||||||
tТО-1 | 1,00 | 1,3 | 1,2 | 0,95 | 1,48 | ||||
t ТО-2 | 1,00 | 1,3 | 1,2 | 0,95 | 1,48 | ||||
t ПР | 1,2 | 1,00 | 0,9 | 0,9 | 1,0 | 1,2 | 0,95 | 1,1 |
ЗИЛ – 130 (Таблиця 2.4)
Показники | Коефіціенти корестування | ||||||||
К1 | К2 | К3 | К3’ | К3” | К4 | К4’ | К5 | Кзаг. | |
LTO-1 | 0,8 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 0,8 | ||||
LTO-2 | 0,8 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 0,8 | ||||
LKP | 0,8 | 1,00 | 1,1 | 1,1 | 1,0 | 0,88 | |||
tЩО | 1,00 | 0,95 | 0,95 | ||||||
tТО-1 | 1,00 | 1,3 | 1,3 | 0,95 | 1,6 | ||||
t ТО-2 | 1,00 | 0,9 | 0,9 | 1,0 | 1,3 | 1,3 | 0,95 | 1,3 | |
t ПР | 1,2 | 1,00 | 0,9 | 0,9 | 1,0 | 1,3 | 0,95 | 1,2 |
Розрахунок періодичності ТО-1
Ln = LTO-1н * Kзаг = Ln * К1 * К3 (км) (2.1.1)
де LTO-1н – нормативний пробіг до ТО-1
К1 - коеф. корктування нормативів, взалежності від умов експлуатації.
К3 - коеф. корктування нормативів, взалежності від природньо-кліматичних умов.
(ГАЗ) (ЗИЛ)
L’TO-1 = 4000 * 0,8 * 1.0 = 3200 L’TO-1 = 4000 * 0,8 * 1.0 = 3200
L’TO-2 = 16000 * 0,8 * 10 = 12800 L’TO-2 = 16000 * 0,8 * 10 = 12800
(км) (2.1.2)
де нормативний пробіг до КР.
К2 - коеф. корктування нормативів, взалежності від модефікації рухомого складу та організації його роботи.
(ГАЗ) (ЗИЛ)
L’кр = 208333 * 0,8 * 1,00 * 1,1 = 229166
L’кр = 244330 * 0,8 * 1,00 * 1,1 = 215010
З урахуванням того, що частина рухомого складу не пройшла КР , а частина автомобілів пройшла. Необхідно ввести розрахунки окремо по 2 групам машин. Щоб спростити розрахунки необхідно знайти середньовивожені величини пробігу до КР .
Lкр с.р. =Асп’ * Lкр н + 0.8 Асп” * Lкр н / Асп’ + Асп” (км) (2.1.3)
де Асп’ – інвентарна кількість автомобілів, які не пройшли КР .
Асп” - інвентарна кількість автомобілів, які пройшли КР .
0,8 – доля пробігу кількості відремонтованих автомобілів від нормативного прбігу до КР .
(ГАЗ) (ЗИЛ)
Lкр с.р. = 250000 * 20 + 0,8 * 250000 * 100 / 20 + 100 =208333
Lкр с.р. = 300000 * 7 + 0,8 * 300000 * 90 / 7 + 90 =244330
Коругування періодичності дій по кратності.
Для зручності складання графіків ТО і ПР , і виконання похмбок в наступних розрахунках значеня пробігів між окремих діями повинно бути скоректоано з середньодобовим пробігом.
L’TO-1 /lсd = n’ (2.1.4)
де n’ - округляємо до цілого числа.
LTO-1 = lсd * n (км) (2.1.5)
Отримане значення округляємо до цілих сотен і використовуємо для всіх наступних розрахунків.
(ГАЗ) (ЗИЛ)
n’ = 3200 / 110 = 29 n’ = 3200 / 140 = 23
LTO-1 = 110 * 29 = 3190 LTO-1 = 140 * 23 = 3220
L’TO-2 / LTO-1 = n’ (2.1.6)
LTO-2 = LTO-1 * n (км) (2.1.7)
n’= 12800 / 3190 = 4 n’= 12800 / 3220 = 4
LTO-2 = 3190 * 4 = 12760 LTO-2 = 3220 * 4 = 12880
L’кр / LTO-2 = n’ (2.1.8)
Lкр = LTO-2 * n (км ) (2.1.9)
n’ = 220000 / 12760 = 17 n’ = 264000 / 12880 = 20
Lкр = 12760 *17 = 216920 Lкр = 12880 *20 = 257600
Визначення простою автомобілів в ТО і Р за цикл.
ДКР = dКР арз + dтранс = dКР арз + (0,1…0,2) dКР арз (2.1.10)
(ГАЗ) (ЗИЛ)
ДКР = 15 + 0,15 * 15 = 17 ДКР = 22 + 0,15 * 22 = 25
dтор = dтор н * К4’* Кзм (дн) (2.1.11)
де Кзм – коефіціент змінності зон ТО і Р.
dтор – скоректована норма прстою автомобілю в ТО на кожні 1000 км
dтор = 0,5 * 0,97 * 0,7 = 0,3 dтор = 0,5 * 1,11 * 0,7 = 0,4
dтор н = Асп’ * dтор + Асп” * dтор / Асп’ + Асп” (2.1.12)
(ГАЗ) (ЗИЛ)
dтор н = 20 * 0,3 + 100 * 0,3 / 20 + 100 = 0,3
dтор н = 7 * 0,4 + 90 * 0,4 / 7 + 90 = 0,4
Дтор = Lкр * dтор / 1000 + ДКР (дн) (2.1.13)
Дтор = 216920 * 0,3 /1000 + 17 = 82
Дтор = 257600 * 0,4 / 1000 + 25 = 128
Визначення кількості днів експлуатації за цикл.
Дец = Lкр / lсd (дн) (2.1.14)
Дец = 216920 / 110 = 1972
Дец = 257600 / 140 = 1840
Визначення коефіціента технічної готовності.
aт = Дец / Дец + Дтор (2.1.15)
де aт - рахується до 3 цифри після коми.
Дец – кількість днів експлуатації за цикл.
Дтор - кількість днів простою в тор. за цикл.
Цикл – це період використання автомобілю з моменту його виготовлення і до моменту початку експлуатації після КР або до списання.
aт = 1972 / 1972 + 82 = 0,960
aт = 1840 / 1840 + 128 = 0,934
Визначення коефіціента використання парку.
aв = Дрр / Дк * aт * КВ (2.1.16)
де Дрр – кількість робочих днів на рік.
aт – коефіціент технічної готовності.
КВ – коефіціент враховуючий зниження використання технічносправних автомобілей.
aв – рахується до третього знаку після коми.
(ГАЗ) (ЗИЛ)
aв = 305 / 365 * 0,960 * 0,97 = 0,778
aв = 305 / 365 * 0,934 * 0,97 = 0,757
Розрахунок річного пробігу парку.
Загальний річний пробіг автомобілів парку залежать від кількості календарних днів, інвентарної кількості автомобілів , середньодобового пробігу, а також від коефіціенту використання парку.
Lрп = Дк * Асп * lсd * aв (км) (2.1.17)
де Дк - кількість календарних днів.
Асп - інвентарна кількість автомобілів.
lсd – середньодобовий пробіг.
Lрп = 365 * 120 * 110 * 0,778 = 3748404
Lрп = 365 * 97 * 140 * 0,757 = 3752222
Розрахунок кількості дій по парку.
Nкр = Lрп / Lкр (дій) (2.1.18)
(ГАЗ) (ЗИЛ)
Nкр = 3748404 / 316920 = 17
Nкр = 3752222 / 257600 = 14
NТО-2 = Lрп / LТО-2 – Nкр (дій) (2.1.17)
NТО-2 = 3748404 / 12760 – 17 = 276
NТО-2 = 3752222 / 12880 – 14 = 277
NТО-1 = Lрп / LТО-1 – NТО-2 – Nкр (дій) (2.1.18)
NТО-1 = 3748404 / 3190 – 276 – 17 = 882
NТО-1 = 3752222 / 3220 – 277 – 14 = 874
NПМР = Lрп / lсd * КЩО (дій) (2.1.19)
де КЩО – коефіціент частоти прибирально-мийних робіт КЩО = 0,5
NПМР = 3748404 / 110 * 0,5 = 17035
NПМР = 3752222 / 140 * 0,5 = 13400
NСО = 2 * Асп (дій) (2.1.20)
NСО = 2 * 120 = 240
NСО = 2 * 97 = 194
NД-1 = 2Lрп / LТО-1 – NТО-2 – Nкр (дій) (2.1.21)
NД-1 = 2 * 3748404 / 3190 – 276 – 17 = 2057
NД-1 = 2 * 3752222 / 3220 – 277 – 14 = 2039
NД-2 = 1,2 * NТО-2 (дій) (2.1.22)
(ГАЗ) (ЗИЛ)
NД-2 = 1,2 * 276 = 331
NД-2 = 1,2 * 277 = 332
Розрахунок кількості дій по парку за зміну.
NТО-2 змін. = NТО-2 / Др ТО-2 * С (дій) (2.1.23)
де Др ТО-2 – кількість днів роботи зони ТО-2 на рік.
С – кількість змін роботи зони на рік.
NТО-2 змін. = 276 / 305 * 1 = 1
NТО-2 змін. = 277 / 305 * 1 = 1
NТО-1 змін. = NТО-1 / Др ТО-1 * С (дій) (2.1.24)
NТО-1 змін. = 882 / 305 * 1 = 3
NТО-1 змін. = 874 / 305 * 1 = 3
NД-1 змін. = NД-1 / Др Д-1* С (дій) (2.1.25)
NД-1 змін. = 2057 / 305 *1 = 6
NД-1 змін. = 2039 / 305 *1 = 6
NД-2 змін. = NД-2 / Др Д-2 * С (дій) (2.1.26)
NД-2 змін. = 331 / 305 *1 = 1 NД-2 змін. = 332 / 305 *1 =
NЩО змін. = NЩО / Др ЩО * С (дій) (2.1.27)
NЩО змін. = 17035 / 365 * 4 = 12
NЩО змін. = 13400 / 365 * 4 = 9
2.1.2. Розрахунок річного об’єму робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту.
Визначення трудомісткості робіт.
ТЩО = NЩО * tщо (люд. год.) (2.1.28)
tщо = tщо н * К2 * К5 * Км (люд. год.) (2.1.29)
де Км - коеф. механізації робіт.
(ГАЗ) (ЗИЛ)
tщо = 0,42 * 0,95 * 0,5 = 0,2 tщо = 0,45 * 0,95 * 0,5 = 0,2
ТЩО = 17035 * 0,2 = 3407 ТЩО = 13400 * 0,2 = 2680
ТТО-1 = NТО-1 * tто-1 (люд. год.) (2.1.30)
tто-1 = tто-1 н * К2 * К5 * Кд (люд. год.) (2.1.31)
де Кд - коеф. змінності трудомісткості ТО за рахунок впроважженнності діагностики в АТП. Кд = 0,8 – 1,0
tто-1 = 2,2 * 0,95 * 0,92 = 1,9 tто-1 = 2,5 * 0,95 * 0,92 = 2,2
ТТО-1 = 1,9 * 882 = 1676 ТТО-1 = 2,2 * 874 = 1922
ТТО-2 = NТО-2 * tто-2 (люд. год.) (2.1.32)
tто-2 = tто-2 н * К2 * К5 * Кд (люд. год.) (2.1.33)
Кд = 0,85 – 1,0
tто-2 = 9,1 * 0,95 * 0,93 = 8 tто-2 = 10,6 * 0,95 * 0,93 = 9,3
ТТО-2 = 276 * 8 = 2208 ТТО-2 = 277 * 9,3 = 2576
ТСО = NСО * tто-2 * В (2.1.34)
де В - відсоток трудомісткості СО від трудомісткості ТО-2, в залежності від кліматичних умов.
(ГАЗ) (ЗИЛ)
ТСО = 240 * 8 * 0,03 = 57,6 ТСО = 194 * 9.3 * 0,04 = 72,1
ТД-1 = NД-1 * tд-1 (люд. год.) (2.1.35)
ТД-1 = 2057 * 0,1 = 206 ТД-1 = 2039 * 0,1 = 204
ТД-2 = NД-2 * tд-2 (люд. год.) (2.1.36)
де tд-1 , tд-2 - нормативні трудомісткості Д-1,Д-2.
ТД-2 = 331 * 0,5 = 165 ТД-2 = 332 * 0,6 = 199
ТПР = Lрп * tпр /1000 (люд. год.) (2.1.37)
tпр = tпр н * К1 * К2 * К3’ * К3” * К4 * К5 * Кд (люд. год.) (2.1.38)
tпр = 3,7 * 1,2 * 1,00 * 0,9 * 1,3 * 0,95 * 0,94 = 4,6
tпр = 4,0 * 1,2 * 1,00 * 0,9 * 1,3 * 0,95 * 0,94 = 5
ТПР = 3748404 * 4,6 / 1000 = 17242
ТПР = 3752222 * 5 / 1000 = 18761
Тзаг. = ТЩО + ТТО-1 + ТТО-2 + ТСО + ТПР (люд. год.) (2.1.39)
Тзаг. = 3407 + 1676 + 2208 + 57 + 17242 = 24590
Тзаг. = 2680 + 1922 + 2576 + 72 + 18761 = 26011
Тдод. раб. = В * Тзаг. (люд. год.) (2.1.40)
де В - % додаткових робіт.
Тдод. раб. = 0,27 * 24590 = 6639
Тдод. раб. = 0,27 * 26011 = 7023
Розподіл трудомісткості ТО і ПР на постові та цехові роботи в (люд.год.)
ТЩО = ТЩО пост (люд. год.) (2.1.41)
(ГАЗ) (ЗИЛ)
3407 = 3407 2680 = 2680
ТТО-1 = ТТО-1 пост (люд. год.)
1676 = 1676 1922 = 1922
ТТО-2 = ТТО-2 пост + ТТО-2 цех (люд. год.) (2.1.42)
ТТО-2 пост = (0,8…0,85) * ТТО-2 (люд. год.) (2.1.43)
ТТО-2 цех = (0,2…0,15) * ТТО-2 (люд. год.) (2.1.44)
ТТО-2 пост = 0,83 * 2208 = 1832 ТТО-2 пост = 0,8 * 2576 = 2061
ТТО-2 цех = 0,17 * 2208 = 375 ТТО-2 цех = 0,17 * 2576 = 438
ТТО-2 = 1832 + 375 = 2207 ТТО-2 = 2061 + 438 = 2499
ТПР = ТПР пост + ТПР цех (люд. год.) (2.1.45)
ТПР пост = 0,4 * ТПР (люд. год.) (2.1.46)
ТПР цех = 0,6 * ТПР (люд. год.) (2.1.47)
ТПР пост = 0,4 * 17242 = 6897 ТПР пост = 0,4 * 18761 = 7504
(ГАЗ) (ЗИЛ)
ТПР цех = 0,6 * 17242 = 10345 ТПР цех = 0,6 *18761 = 11256
ТПР = 6897 + 10345 = 17242 ТПР = 7504 + 11256 = 18760
2.1.3 Вибір методу організації технологічного процесу ТО і ПР.
При обслуговуванні автомобілів особливу увагу приділяють несправностям, що можуть вплинути на безпеку руху. При цьому обов'язково усувають виявлені несправності й ослаблення кріплення наступних деталей, вузлів, агрегатів і систем:
1) при регулювальних роботах і накладок колодок, і гальмових барабанів, педалі гальма, стояночної гальмової системи, рульового керування, підшипників коліс, передніх коліс;
2) при контрольно-діагностичних і кріпильних роботах: сошки маятникового важеля рульового керування, кермового приводу, кермових тяг на кульових пальцях і кульових пальцях у гніздах, кульових опор, шворнів, поворотного куркуля, дисків коліс, карданної передачі або приводів, ресор і пружин, амортизаторів, важелів підвіски, трубопроводів, шлангів гідравлічного гальмового приводу, головного гальмового приводу, замків двер, капота і багажника, регулятора тиску гальмового приводу, двигуна, роздільника, стекол, склоочисника, дзеркал заднього виду, пристрою обдува й обігріву вітрового скла, системи вентиляції й опалення; а при обслуговуванні систем харчування й електроустаткування і системи харчування, і випуску газів, фар, передніх і задніх ліхтарів, перемикачів світла, світлоповертачів, звукового сигналу, злектропроводки, аварійної сигналізації, сигналу гальмування.
ТО-2 рекомендується проводити з періодичністю, зазначеної вище але не менш 1-го разу в рік. Перед виконанням ТО-2 потрібно доцільно проводити заглиблене діагностування всіх основних агрегатів, вузлів і систем автомобіля для встановлення їхнього технічного стану , визначення характеру несправностей, їхніх причин, а також можливості подальшої експлуатації даного агрегату, вузла і системи.
При цьому встановлюють наступне:
1) двигун і наявність стукотів у шатунних підшипниках і газорозподільному механізмі, клапанах, зубчастих колесах, що розвивається потужність, несправність системи запалювання в цілому й окремих її елементах;
2) система харчування двигуна і підтікання палива в з'єднаннях трубопроводів, у площинах рознімання, підвищені витрату палива і зміст газів, що відробили, для проходження технічного огляду в Державтоінспекції, стан деталей цилиндро-поршневой групи, системи газорозподілу, прокладки голівки циліндрів;
3) мастильна система двигуна і підтікання олії в місцях з'єднань і рознімання (сальники колінчатого вала, картер двигуна, кришка розподільного механізму й інші), тиск у системі змащення і правильність показання приладів, установлених на автомобілі;
4) система охолодження двигуна і підтікання охолодної рідини в з'єднаннях і місцях рознімання, вузлах системи (радіатор, водяний насос і інших), перегрев охолодної рідини при роботі двигуна під навантаженням;
5) зчеплення і пробуксовування під навантаженням, ривки під час включення передач, наявність стукотів і шумів при роботі і переключенні передач, несправність приводу зчеплення;
6) коробки передач і наявності стукотів, і шумів у робочому стані, мимовільне вимикання під навантаженням, наявність течі олії в місцях рознімання деталей коробки передач, величину зазору при переключенні передач;
7) задній міст і наявність стукотів, і шумів у робочому стані, наявність течі олії в місцях рознімання деталей заднього моста, величину сумарного зазору в головній передачі і диференціалі;
8) карданний вал і проміжна опора, і зазори в карданних зчленуваннях, шлицевых з'єднаннях і в проміжній опорі карданного вала;
9) рульове керування і зусилля, необхідне для обертання кермового колеса, зазор вала кермової сошки у втулках, надійність кріплення пружин і важелів передньої підвіски, а також штанг і стійок стабілізатора поперечної стійкості;
10) ресори й елементи підвіски і наявність поломок аркушів або пружин, зазори в з'єднаннях ресорного пальця з втулкою ресори і з вушком кронштейнів підвіски, паралельність переднього і заднього мостів і їхнє розташування щодо кузова автомобіля;
11) елементи кузова і наявність ум'ятин, тріщин, поломок, порушення фарбування автомобіля, правильність роботи омывателя вітрового скла, системи опалення кузова і вентилятора обдува вітрового скла, стан замків і петель капота, кришки багажника і двер.
Крім того, необхідно перевірити і відрегулювати кути установки керованих коліс, ефективність дії й одночасність спрацьовування гальмових механізмів, балансування коліс, роботу системи запалення автомобіля, зазор між контактами переривач, встановлення і дію фар, напрямок світлового потоку, стан усього гальмового приводу, стан радіатора, гумових подушок, підвіски двигуна.
При обслуговуванні системи електроустаткування роблять наступне: знімають батарею з автомобіля і перевіряють ступінь заряду, перевіряють стан щіток і колекторів генератора і стартера, роботу реле-регулятора; регулюють натяг пружин якорів; знімають свічі запалювання і перевіряють їхній стан, очищають від нагару і регулюють зазори між електродами; знімають переривач-розподільник запалювання й очищають його зовнішню поверхню від бруду й олії, перевіряють стан контактів і регулюють зазори між ними, змазують вал; перевіряють стан проводів низької і високої напруги і регулюють дію приладів освітлення і сигналізації.
При ПР виконують розбірно-складальні операції, зварювально-жес-тяницькі, електротехнічні, будівельні, слюсарно-механічні.
Рихтовочне відділення призначено для усунення дефектів і несправностей кузовів автомобілів, що виникли в процесі експлуатації. У відділенні відновлюють первісну форму і міцність ремонтируемого кузова, а також .виконують роботи з підтримці кузова і його механізмів у технічно справному стані.
У відділенні здійснюють жестяницько-зварювальні й арматурно-кузовные роботи, що включають операції по розбиранню, зборці, виправленню і зварюванню деталей кузова і його механізмів, а також виготовляють необхідні для заміни деталі кузова: панелі, вставки, латки, косинки.
Автомобілі доставляються в рихтувальне відділення, як правило, на колесах, аварійні кузови можуть бути доставлені на спеціальних візках. В останньому випадку кузова, як правило знімають на посадах ПР.
Бляхарські роботи передбачають ремонт, усунення вм'ятин, тріщин, розривів крил, капотів, бризговиків, облицювань радіаторів, двер і інших частин кузовів, а також часткове виготовлення нескладних деталей для ремонту замість пришедших у непридатність.
Розбірно-складальні роботи включають зняття й установку дверей, окремих панелей або частин кузова, механізмів, стекол і інших знімних деталей. Часткове розбирання кузова для ремонту його деталей здійснюють в обсязі, необхідному для забезпечення якісного виконання всіх ремонтних операцій. Для зборки кузовів після ремонту, у тому числі установки вузлів і деталей на кузов, застосовують різні пристосування і набори інструментів.
Вправочні роботи в залежності від характеру ушкоджень полягають в усуненні нерівностей на деформованих поверхнях, а також у виправленні перекручувань геометричних розмірів кузова тобто перекосів кузова.
Зварювальні роботи є невід'ємною частиною жестяницько-рихтувальних робіт. Майже всі ремонтні операції вимагають застосування зварювання в тім або іншому обсязі. В жестянецько-мідницькому відділенні застосовують газове і точкове зварювання, а в зварювальному відділенні також застосовують електродугове зварювання. Зварювання при ремонті застосовують при видаленні ушкодженої ділянки, вправочних роботах, установці частин або нових ділянок кузова і додаткових деталей, а також заварці тріщин, розривів і пробоїн з накладенням або без накладення латок, вставок у залежності від площі і стані ушкодженої поверхні кузова. У кузовном зварювальних, бляхарському ділянках працюють 3 чоловік.
Электротехнічне відділення призначено для обслуговування приладів електроустаткування автомобіля, несправність яких не може бути усунута при ТО безпосередньо на автомобілі, а також для обслуговування карбюраторів, паливних насосів, відстійників, паливних і повітряних фільтрів, топливопроводов і інших приладів системи харчування автомобілів, знятих з них на посадах ТО і ПР.
Паливна апаратура, що вимагає заглибленої перевірки, регулировровки або ремонту, надходить у відділення і з посади діагностування. Прилади, деталі і вузли системи харчування, що надійшли на ділянку, очищають від забруднень, перевіряють і ремонтують на спеціалізованому устаткуванні. Після цього відремонтовані карбюратори, паливні насоси і інші деталі випробують на спеціалізованих стендах. Після іспиту всі прилади і деталі системи харчування встановлюють на автомобіль. Потім здійснюють остаточну перевірку якості ремонту і ре-гулировку карбюратора на динамометричному стенді для досягнення мінімальної токсичності газів, що відробили, і максимальної економічності.
При ПР електроустаткування виконують розбирання приладів і агрегатів на окремі вузли і деталі, контроль і виявлення дефектів вузлів і деталей, заміну дрібних негідних деталей, зачищення і проточку колектора, відновлення ушкоджень ізоляції сполучних проводів і висновків котушок, напайку наконечників проводів, зборку приладу й агрегата, іспит на спеціалізованому стенді.
2.1.4 Розрахунок чисельнсті ремонтно-обслуговуючого персоналу.
Ршт = Тпідр / Фрд * К (люд.) (2.1.48)
Ряв = Тпідр / Фрн * К (люд.) (2.1.49)
де К = 1,01 – 1,05
Фрд і Фрн - дійсний і номінальний річний фонд часу 1 робітника.
(ТО-2) (ПР)
Ршт = 4784 / 1770 * 1,03 = 2,6 = 3
Ршт = 15481 / 1770 * 1,03 = 8,6 = 9
Ряв = 4784 / 2002 * 1,03 = 2,3 = 2
Ряв = 36003 / 2002 * 1,03 = 7,5 = 8
2.1.5 Розрахунок числа постів для зон технічного обслуговування та поточного ремонту.
(ТО-2)
Для визначення методу проведення ТО (тупіковим або поточним) визначаємо кількість постів ТО за формулою:
Xn = tn / R (постів) (2.1.50)
Xn = 443 / 210 = 2,1 = 2
де R - рейтинг виробництва.
tn - такт поста.
R = Тзм * 60 / Nто-2 зм. (2.1.51)
R = 60 * 7 / 2 = 21
де Тзм - кількість годин праці за зміну.
Nто-2 зм. - кількість ТО по парку за зміну.
tn = tто-2 * 60 / Рп + tп (люд.год.) (2.1.52)
tn = 60 * 14,7 / 2 + 2 = 443
де tто-2 - трудомісткість постових робіт одного обслуговування tто-2 = 0,85 * tто-2
Рп - кількість робітників на одному посту.
tп - час на установку і з’їзд автомобіля з поста.
(ПР)
Xпр = ТПР * В * К / Фрм * С * Рп * r (постів) (2.1.53)
де ТПР - трудомісткість ПР.
В - % трудомісткості ПР, якіий виконується в зоні ПР на постах.
В = 40 – 45%
К – коеф. нерівномірності подачі автомрбілів на пост.
Фрм - фонд робочого місця.
С - кількість робочих змін.
Рп - середня кількість працівників на посту.
r - коеф. використання поста.
Xпр = 36003 * 0,43 * 1,5 / 1778 * 2 * 2 * 0,85 = 3,8 = 4
2.1.6 Розрахунок (добір) технологічного обладнання.
Обладнання для зон ТО-2 та ПР.
Найменування обладнвння | Коротка характеристика | Кількість одиниць | Площа,м |
| |||
1 | 2 | 3 | 4 |
| |||
Зона ТО-2 та ПР |
| ||||||
1. Шухляда для інструмента. | Металевий, габаритні розміри, мм 400х800х450; маса, кг 10 | 6 | 0,245 |
| |||
2. Підйомник наканавный | Тип електромеханічний, потужність, квт 20; напруга струму, В 380; габаритні розміри,мм 2700х2375х200 | 2 | 1,143 |
| |||
3. Прилад для заправлення олією і змащення ходової частини. | Продуктивність, м/хв 0,63; тиск Мпа 1; потужність електродвигуна, квт 5,5; габаритні розміри, мм 730х550х1080; маса, кг 34 | 1 | 0,801 |
| |||
4.Маслораздатний бак пересувний | Металевий, габаритні розміри, мм 400х800х450; маса, кг 10 | 1 | 0,41 |
| |||
5. Верстак слюсаря авто-ремонтника | Габаритні розміри, мм 625х565х405; маса, кг 95 | 1 | 0,852 |
| |||
6. Гайковерт для коліс. | Електромеханічний, потужність, Ут 22; габаритні розміри, мм 1850х800; маса, кг 84 | 2 | 0,44 |
| |||
7. Бак для заправлення гальмівною рідиною пересувний. | Металевий розбірний, габаритні розміри, мм 700х 1625х1800; маса, кг 15 | 1 | 0,23 |
| |||
8. Стенд для про перевірки гальмових систем. | Електромеханічний, потужність, Ут 22; габаритні розміри, мм 1850х800; маса, кг 260 | 1 | 1,48 | 1 | 0,32 | ||
9. Підвісна кран-балка. | Металева, габаритні розміри, мм1000х400х400; вантажо- підйомність, кг 2000 | 2 | 1,67 |
| |||
10. Стелаж для коліс | Металевий розбірний, габаритні розміри, мм 700х 1625х1800; маса, кг 15 | 1 | 0,747 |
| |||
11. Підйомник гідравлічний | Електромеханічний, потужність, Ут 22; габаритні розміри, мм 1640х800; маса, кг 180 | 1 | 2,65 |
| |||
12. Візка для зняття й установки коліс. | Габаритні розміри, мм 600х1420х1200; маса, кг 95 | 1 | 0,452 |
| |||
13. Перехідної місток. | Металевий розбірний, габаритні розміри, мм1300х800х450; мас, кг 40 | 1 | 0,270 |
| |||
14. Слюсарний верстак. | Габаритні розміри, мм 1400х600х410; маса, кг 95 | 5 | 0,652 |
| |||
15. Стелаж для деталей | Металевий розбірний, габаритні розміри, мм 700х 1625х1800; маса, кг 15 | 2 | 0,42 |
| |||
16-17. Баки для збору олій, що відробили, пересувні. | Габаритні розміри, мм 625х565х405; маса, кг 57 | 1 | 0,353 |
|
18. Візок слюсаря по ремонті двигуна. | Габаритні розміри, мм 700х 1754х1850; маса, кг 30 | 1 | 0,54 |
|
19.Піднімаль- ний механізм для зняття й установки агрегатів. | Тип-стаціонарний з електроприводом. потужність електродвигуна, квт 5,5; | 1 | 1,14 |
|
20. Підставка під двигун. | Габаритні розміри, мм 725х375х405; маса, кг 34 | 1 | 0,142 |
|
21. Стенд пересувної для перевірки електрооборудования. | Електромеханічний, потужність, Ут 22; габаритні розміри, мм 1850х800; маса, кг 260 | 1 | 1,353 |
|
22. Шланг для відводу відпацьованих газів. | мас
Категории:
Подобное:
Copyright © https://referat-web.com/. All Rights Reserved |