Скачать

Товарознавча експертиза шоколаду, що підлягає митному оформленню з метою випуску у вільний обіг

Вступ

Розділ IПроблеми насичення ринку України якісними шоколадними виробами в Україні

1.1. Сучасний стан ринку шоколаду в Україні

1.2. ДМСУ як структура державного контролю щодо переміщення через митний кордон товарів та інших предметів

1.3. Законодавча база, яка регламентує порядок і правила пропуску шоколаду

Розділ IIТоварознавча експертиза шоколаду, який надходить в Україну через митний кордон

2.1. Класифікація товарознавча шоколаду та за УКТ ЗЕД, що оформлюється на Північній регіональній митниці

2.2. Товарознавча експертиза шоколаду

2.2.1. Характеристика об’єкту та методів досліджень

2.2.2. Дослідження органолептичних показників шоколаду

2.2.3 Дослідження фізико-хімічних показників шоколаду

Розділ IIIМитне оформлення шоколаду при перетині митного кордону України

3.1. Митно-тарифне регулювання та визначення митної вартості шоколаду

3.2. Порядок пропуску шоколаду через митний кордон України

3.2.1. Митний контроль та митне оформлення при переміщенні шоколаду через митний кордон України

3.2.2. Порядок нарахування митних платежів на шоколадні вироби

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

У багатьох книгах про шоколад говориться, що саме ацтеки вперше культивували какао-дерева і винайшли шоколадний напій. І хоча це не відповідало істині, проте ацтеки зіграли велику роль у розширенні використання какао в Новому Світлі. Ацтекська легенда говорить, що насіння какао потрапило до нас з Раю, і що з плоду какао-дерева виходять мудрість і сила. Какао-боби служили в імперії ацтеків як гроші. Один мішок какао, що переносив торговець торговцю в якості своєрідної “умовної одиниці”, уміщав близько 24.000 зерен какао. Ще стародавні ацтеки готували з плодів какао своєріднийІ гострий напій „чокоатль", що в перекладі означає „гірка вода". У жителів Мексіки з давніх часів і до другої половини XIX ст. какао боби служили грошовими знаками.

Говорять, Христофор Колумб привіз какао-боби королю Фердинанду зі своєї четвертої експедиції в Новий Світ, але ні сам король, ні його придворні так і не звернули на чудовий дарунок особливої уваги через велику кількість інших привезених скарбів. Однак протягом наступних ста років після повернення Колумба шоколад з'явився і став популярний у Європі. Коштував він по 10-15 шилінгів за фунт і вважався напоєм для найвищого світу. У шістнадцятому сторіччі іспанський історик Овієдо писав: "Тільки багатий і шляхетний міг дозволити собі пити шоколад, тому що він буквально пив гроші. Какао-боби використовували як валюту всі нації, ...за 100 насінин какао цілком можна було купити гарного раба." Шоколад застосовується також і як лікувальний засіб ведучими цілителями того часу. Так, Христофор Людвіг Хоффман рекомендував шоколад як засіб проти багатьох хвороб, посилаючись на досвід лікування кардинала Рішельє.

З розвитком промисловості шоколад став більш доступний, у нього почали додавати молоко, спеції, різні солодкі речовини, вино і навіть пиво. Якщо спочатку шоколад вважався винятково чоловічим напоєм, надалі він став улюбленим дітьми. У 1674 році з застосуванням шоколаду почали готувати рулети і тістечка. Ця дата вважається датою появи "їстівного" шоколаду, який можна було не тільки пити, але іїсти. Ввезене в Іспанію какао потрапляє спочатку в монастирі і до двіру короля, де користується великою популярністю у придворних дам. З Іспанії "ксоколатл" проникає в Європу, швидко витісняючи мексиканські солодощі, виготовлені з очеретяного цукру і ванілі. Уряд німецького імператора Карла V, усвідомлюючи комерційну важливість какао, вимагає введення монополії на цей продукт. Однак, вже в XVII столітті, загони контрабандистів активно ввозять його в Нідерланди. Перші ліцензії на створення шоколадного виробництва застосовують італійці. В Англії "Chocolate Houses" у ті часи більш відвідувані, чим кавові і чайні салони. У XIX столітті з'являються перші шоколадні плитки, а Жан Неаус винаходить першу цукерку з начинкою...

На великий жаль, Україна не наділена природними ресурсами необхідними для культивування дерев какао, тому потреби в сировині для виробництва вищезгаданих продуктів покриваються за рахунок імпорту. Близько 70% промислової переробки какао здійснюється в країнах, що какао-імпортують в Україну, в основному, з Західної Європи і Північної Америки. Імпорт какао - бобів за останні 6 років збільшився майже втроє . У виробництві шоколадної продукції (цукерки, печиво із шоколадом, ізюм і горіхи в ньому ж і т.п.) центральне місце приділяється такій сировині, як какао-боби. Саме з какао-бобів одержують какао-олію і какао-порошок – основні компоненти для виробництва шоколадних продуктів і напою какао.

Основною сировиною для виробництва какао-продуктів, шоколаду та шоколадних виробів є какао боби. І це тільки перший етап на довгому шляху до банальної плитки шоколаду. Шоколадна експансія охопила планету. Сьогодні йому всі народи і віки покірні. Але, як і в далекі часи, перш, ніж шоколад попадає до нас на стіл - у виді ніжного напою чи апетитної плитки, - він проходить довгий шлях “становлення”: від какао-бобів до власне продукту.

Какао боби - насіння плодів тропічного дерева какао Theobroma cacao L. З одного дерева знімають від 50 до 120 плодів, з яких одержують у середньому 1 кг ферментованих сухих какао бобів. Боби покриті твердою оболонкою — какао-веллою, у якій міститься зародок (паросток) і тверде ядро, що складається з двох сім'ядоль і вкриті ніжною сріблистою плівкою.

Ціна на какао-боби залежить від безлічі різних факторів, зокрема, від якісних показників. Існує близько 14 широких-відомих різновидів какао-бобів. Какао-боби розрізняються за походженням: найбільш якісний продукт має африканське походження (Беріг Слонової Кістки, Гана і т.д.); далі за якісними показниками ідуть американські боби (Бразилія, Венесуела й ін.); і найменш якісні – походженням з регіону Азії й Океанії (Індонезія, Малайзія і т.д.). Крім того, ціна на боби залежить від сорту (1, 2, 3 – у залежності від розміру, кольору, чистоти, цілісності і т.д.). Крім того, боби в Україну завозяться сирі, ферментовані, смажені, цілі, дроблені й ін., що також впливає на ціну. Більш того, ціна може істотно коливатися в залежності від умов постачання, а також від кількості проміжних ланок між покупцем і виробником.

Проведення товарознавчої експертизи допомагає визначити відповідність шоколаду вимогам НТД, запобігає проникненню неякісних імпортних та вітчизняних виробів на український ринок(25).

Виходячи з результатів, одержаних при проведенні товарознавчої експертизи, можна визначити країну походження товарів, правильність визначення коду за УКТ ЗЕД, що має вирішальне значення для встановлення правильності режиму державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Дані, одержані під час проведення експертизи, впливають на формування митної вартості, адже виходячи з якості шоколаду можна правильно встановити ціну товару, яка суттєво впливає на платежі, які сплачуються до держбюджету.

В наш час митний кордон України перетинає велика кількість шоколадних виробів, надходження яких на український ринок стимулює розвиток конкурентоспроможності вітчизняних товарів, сприяє їх вдосконаленню, відповідності сучасним потребам споживача.

В зв'язку з вище сказаним метою даної роботи є вивчення ринку шоколаду на Україні, дослідження асортименту шоколаду, що перетинають митний кордон України. Дослідити особливості товарознавчої експертизи і визначити методи дослідження якості шоколаду, порядок пропуску та митного оформлення шоколадних виробів за матеріалами Північної регіональної митниці.

РОЗДІЛ I

ПРОБЛЕМИ НАСИЧЕННЯ РИНКУ ЯКІСНИМИ ШОКОЛАДНИМИ ВИРОБАМИ В УКРАЇНІ

1.1. СУЧАСНИЙ СТАН РИНКУ ШОКОЛАДУ В УКРАЇНІ

Шоколад в Україні - настільки популярний, що навіть може відноситись до розряду товарів першої необхідності. Фактично, попит в літній час проти зимового, за словами операторів шоколадного ринку скорочується в середньому у 3 рази (на цукерки, за тими ж даними, попит влітку зменшується в 5 разів). Загалом, за рівнем споживання на душу населення серед країн СНД Україна є одноособовим лідером. А серед країн колишнього Радянського Союзу і Східної Європи наша країна по споживанню плиткового продукту поступається лише більш благополучній Польщі.

Одним з позитивних наслідків такої всенародної любові до шоколаду є активний внесок закордонного та вітчизняного капіталу в українську промисловість, яка з 1997 року розвивається ударними темпами. Валовий обсяг виробництва в Україні "кондитерки" протягом 1997-2002 років зріс не менше ніж у 2,5 рази. Позитивним можна назвати і активне витіснення шоколадного імпорту з українського ринку, в якому сьогодні частка закордонних марок складає в сукупності біля 5%. Не більше, ніж 5%-у долю займають і російські марки.

Дослідники відзначають ряд змін на ринку шоколаду, які внесли розмаїтість в затишок останніх двох років. Тим не менш, основна частка ринку (більше 80%) як і раніше розподілена між трьома найбільшими виробниками. Лідер ринку "Крафт Фудз Україна" пропонує дві марки плиткового чорного та молочного шоколаду з начинкою і без неї: "Корона" і "Мілка" в розфасовці 100, 80, 40, та 15 грамів, упакованих в папір. В поточному році "Крафт Фудз Україна" вивела на ринок два найменування пористого шоколаду в 100-грамовій розфасовці - чорний і молочний. Цілком закономірно, що з найбільших кондитерів саме "Крафт Фудз" досяг найбільшого успіху на шоколадному ринку, оскільки саме плитковий шоколад є основним продуктом компанії. Відповідно, для розвитку "Корони" і "Милки" використовуються кращі маркетингові сили та основні рекламні засоби(40).

Наступний лідер - компанія. з марками "Світоч" -виготовляє 15 найменувань 100-грамових плиток, із яких: одна (молочний шоколад) не містить кускових добавок і начинки; п'ять без начинки, але із смаковими добавками; решта позицій - з кремовою або йогуртовою начинкою. Ще більшим розмаїттям начинок (15 смаків) в молочному або чорному шоколаді відрізняється марка "Зодиак" (100 і 50) компанії-лідера "Укрпромінвест Кондитер".

Крім "Зодіаку" з начинкою "Укрпромінвест" пропонує старі добрі "радянські бренди" з меленими добавками чи без них: "Гвардейский", "Оленка", "Спорт", "Театральний", "Чайка" ( всі - по 100 і 50 г). На особливому місці пористий шоколад "Люкс" в 100- і 75-грамовій розфасовці.

З більш ніж трикратним відривом від "Укрпромінвесту" четверте місце займає вітчизняний «Корона» з великим розмаїттям (23 найменування) пористого та плоского шоколаду з добавками і без, який виробляється під марками: "Бон й Боник" ( поки що єдиний в Україні дитячий шоколад, який виготовляється у великих об'ємах ); "Бремена года"; "Дамское счастье", "Золотой запас", "Золотой орешек", "Каприз". Всі марки «Корона» пропонує в 100-грамовій розфасовці. Російський виробник "Русский Шоколад" з однойменною та єдиною торговою маркою замикає п'ятірку лідерів. Доречі, на українському ринку конкуренція між "Русским Шоколадом" і «Короною» найбільш жорстка. Обидві компанії виготовляють 100-грамові плитки пористого та плоского шоколаду і пропонують дуже схожий смаковий асортимент. "Русский Шоколад" через використання давальницької сировини (сухе молоко ) українського походження і пільгових умов увезення з Росії, утримує на українському ринку нижчу ціну, ніж український «Корона».

Решта - і українські, і закордонні виробники (кількістю біля десяти), чиї марки присутні на українському ринку, займають біля 14% ринку. (Дані дослідницької компанії АС Штате). При цьому найбільш активно ставку на шоколад на протязі останнього року робить підрозділ "Харківської бісквітної фабрики", кондитерська фабрика "Харків'янка". Чернівецька фабрика "Буковинка" з минулого року пропонує декілька найменувань плиткового шоколаду з фруктовою начинкою в полімерній упаковці.

Імпортний шоколад в 2001 році займав на українському ринку трохи більше 11%, з яких найбільшу частку (3,4%) займав "Русский Шоколад". Марки виробництва Германії загальними зусиллями контролювали трохи більше 4%, марки в російського виробництва -1,7%. "Старожил" українського ринку французька марка Рошен за різними даними контролює біля 0,1% - 0,2%.

Протягом минулого року збільшилась кількість іноземних компаній .

Новий "гравець" - германський виробник Кіндер Со.- пропонує марку Кіндер Зроі: 100-грамова плитка (з начинкою і без) " нестандартної" квадратної форми в особливій полімерній упаковці, зручній для споживання

"на ходу"(39).

До числа найбільш крупних та відомих підприємств кондитерської промисловості вітчизняних виробників відносяться: фірма " Світоч" (м. Львів), Київська, Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Одеська, Житомирська, Полтавська, Херсонська, Миколаївська кондитерські фабрики, а також Харківська та Черкаська. Що стосується закордонних виробників, то серед них найбільш помітну роль грають "Кіндер Сюрприз", "Твікс", "Баунті".

Одне із перспективних направлень розвитку кондитерської промисловості - об'єднання окремих підприємств для успішного виживання в умовах ринкових відношень, а також максимального забезпечення вимог споживача. Таке партнерство вигідне як окремим областям, так і державі в цілому. Воно призводить до посилення інвестиційної активності підприємств, і, як наслідок, збільшення надходжень до бюджету.

Сьогодні на ринку активно працюють такі інтегровані структури, як АО "Укрпродспілка" (об'єднує 348 підприємств, в тому числі 3 кондитерські фабрики і 185 кондитерських цехів), концерн "Укрпромінест" (його підсистема "КО8НЕК" об'єднує 4 кондитерські фабрики - Вінницьку, Київську та ін.) і концерн "А.В.К." (об'єднує 5 кондитерських фабрик -Донецьку, Луганську і Мукачевську, "Март", "Пчела"). Самим крупним об'єднанням на ринку кондитерських виробів є ЗАО "Укркондитер", до складу якого входять 28 спеціалізованих підприємств (в тому числі і два вище згаданих концернів).

Зараз ДП “Укрпромінвест - кондитер” розпоряджується 40 оптовими підприємствами, які активно розповсюджують нашу продукцію. Концерн “Укрпромінвест - кондитер” виробляє більше 200 найменувань кондитерської продукції - цукерки, шоколад, торти, крекери, вафлі та плодово-ягідне желе, виготовлених з натуральних продуктів самої високої якості.

Ядро промислового спектру ДП “Укрпромінвест - кондитер” представлено на українському та європейському ринку торговою маркою “ROCHEN”.

Торт "Київський", шоколад "Чайка", "Театральний", цукерки "Київ вечірній", "Білочка", "Червоний мак", " Кара-Кум", "Гулівер" і т.д. мають великий попит і користуються популярністю. Розробляються нові вироби. Наприклад, останні розробки - "Кузя" (цукерки з заповненням) і цукерки "Вінницкі галаретки" (плодове желе у шоколаді) - ці вироби дуже подобаються замовникам.

Починаючи з 1998 року кондитерські вироби українського концерну “Укрпромінвест - кондитер” розповсюджуються і швидко набирають популярність за кордоном. Торговельні партнери працюють у країнах СНД (Росія, Молдова, Казахстан), США, Канаді, Німеччині, Ізраїлі і т.д.

Київська кондитерська фабрика ім. Карла Маркса - одне з найстаріших підприємств у Києві. Фабрика була та залишається однією з самих великих та найвидатніших кондитерських підприємств у СНД.

В імпорті шоколаду Україна займає дуже незначне місце – ледве менше 1% світового обсягу імпорту, що за останні кілька років знаходиться на стабільному рівні 2,2 млн. тонн. Ведучими ж країнами – імпортерами шоколаду є США – близько 18% і країни Західної Європи: Нідерланди (18%), Німеччина (14%), Великобританія (9%), Франція (5%). Так, хоча споживання какао на душу населення в Україні з 1991/92 р. зросло майже на 125% і складає близько 0,5 кг – цей показник залишається далеко за аналогічними рівнями в традиційних країнах-споживачах: Бельгія – близько 6 кг на душу населення; Ісландія і Данія – близько 5 кг; Німеччина, Швейцарія – близько 4 кг, Великобританія, Франція, Австрія – близько 3 кг.

У 2001 році українські імпортери шоколаду були представлені 12 підприємствами: ОАО “Крафт Якобз Сушард Україна”, ЗАТ “Світоч”, ДП “Укрпромінвест-Кондитер”, АТЗТ “Харківська Бісквітна Фабрика”. Великими закордонними контрагентами торік виступали такі фірми як: “Agroprodimpex Corp.” (США), “Taloka Ag.” (Швейцарія), “ADM Polska” (Польща), “Continaf B.V.” (Нідерланди). Імпорт здійснювався на базисних умовах постачання: FCA – 53%; DDU – 31%; CIP – 15%; DAF і EXW(34).

Підприємство ДП “Укрпромінвест-Кондитер” виробник кондитерської продукції.

Укрпромінвест- кондитер», складається з кондитерських фабрик: Київська ім. К.Маркса, Маріупольська, Вінницька та Кременчуцька - ведучій національний виробник кондитерської продукції, та головний акціонер. Сьогодні, концерн “Укрпромінвест - кондитер” виробляє кожну четверту тону українських солодких виробів.

Висока якість продукції, її популярність та високотехнологічне керівництво створює основу для розвитку вітчизняних промислових дій та стійкого положення на сучасному ринку. Динамічний контроль продажу містить великомасштабний маркетинг разом з гнучкою стратегіею скидок.

Сьогодні асортимент кондитерської фабрики нараховує 200 найменувань кондитерських виробів – це різні види шоколаду, цукерки, карамелі, тістечка, крекери, плодово-ягідні желе. Фабричний фірмовий знак зформувався в значній мірі на видатній славі цукерок "Київ вечірній", шоколаду "Чайка", "Театральний", "Оленка", торта "Київский" і багатьох видах іншої славнозвісної продукції. Одна з останніх новинок - шоколад "Зодіак" з плодовим і кремовим (молочним) наповненням.

Налагоджено випуск кондитерських виробів з радіопротекторів - речовин, які допомогають захищати людський організм від радіації. Назвемо декілька: цукерки "Заря Востока", "Київськи ліхтарики", вафлі "Каротинові", "Медуниця", "Зоряний світ" та багато іншого. Фабрика отримала багато міжнародних нагород і дипломів за названу продукцію.

Це – великій успіх, хоча знадобився лише рік, щоб завоювати популярність серед споживачів та замовників.

За оцінкою спеціалістів вітчизняні виробники конкурують з іноземними тільки по елітним групам шоколадних виробів, а також в сегменті продукції в точній розфасовці.

Розміщення підприємств і концернів виробництва по областям України - досить рівномірне і відповідає густоті населення. Найбільш висока - в Києві, в південному та східному регіонах (Дніпропетровська, Одеська, Харківська, Запоріжська, Донецька області). В західному регіоні основний виробник солодощів - кондитерські фабрики Львова і Мукачева.

Підводячи підсумок, слід зазначити широкі перспективи для розвитку вітчизняної кондитерської галузі, і зокрема, для виробництва шоколаду і шоколадних продуктів, оскільки існуючий на даний момент у країні рівень споживання на душу населення має великий потенціал для зросту (з поліпшенням добробуту населення). Зріст обсягів імпорту сировини какао-бобів, какао-продуктів та експорту шоколаду і шоколадних продуктів указує також на широкі можливості сучасного виробництва і збуту українського продукту за кордон. Крім того, іноземні інвестиції сприяють розвитку підприємств, хоча і ставлять їх у залежність від політики і стратегій і іноземних партнерів(35).

1.2. ДМСУ ЯК СТРУКТУРА ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ ЩОДО ПЕРЕМІЩЕННЯ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН ТОВАРІВ ТА ІНШИХ ПРЕДМЕТІВ

Україна як суверенна держава самостійно створює власну митну систему і здійснює митну справу.

Митна справа є складовою частиною зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України.

З цією метою Постановою Верховної Ради України від 12.12.1991року було створено Державний митний комітет України, який повинен був у найкоротший термін створити міцну розгалужену дієздатну структуру, якою на сьогодні стала Державна митна служба України (далі – ДМСУ).

При здійсненні митної справи Україна дотримує визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших загальноприйнятих міжнародною практикою норм та стандартів(4).

Порядок переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, митне регулювання, пов'язане з встановленням мита та митних зборів, процедури митного контролю та інші засоби проведення в життя митної політики становлять митну справу, якою керується ДМСУ. Митна справа в Україні розвивається у напрямі гармонізації та уніфікації з загальноприйнятими в міжнародній практиці нормами та стандартами (6).

Митна справа в Україні включає в себе встановлення порядку та організацію переміщення через митний кордон України товарів і предметів, обкладення митом, оформлення, здійснення контролю та інших заходів щодо реалізації митної політики в Україні.

Україна бере участь у міжнародному співробітництві з питань митної справи.

Засади ДМСУ визначаються виключно Указом Президента “Про державну митну службу України”. Кабінет Міністрів України організовує і забезпечує здійснення митної політики. Безпосереднє керівництво митною справою покладається на Державну митну службу України, яка є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Положення про Державну митну службу України затверджується Президентом України. Митні органи України безпосередньо здійснюють митну справу(5).

Збільшення кількості суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, підвищення їхньої активності на зовнішньому ринку в умовах стабілізації ринкової економіки призвело до необхідності удосконалення структури митної системи. Це стало можливим з виходом Указу Президента від 29 листопада 1996 року за №1145/96 “Про державну митну службу”, на виконання якого у митній системі України проведено ряд організаційних заходів щодо реформування митних органів. У процесі перебудови митної системи було принципово змінено схему управління митними органами, зменшено кількість митниць, ліквідовано територіальні митні управління. Натомість було створено регіональні митниці, що поєднали в собі функції оперативних і координуючих органів у регіоні(2).

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації та громадяни не мають права втручатися в службову діяльність митних органів України, крім випадків, передбачених законами України.

Систему митних органів України складають: