Скачать

Прогнозування розвитку динаміки України як господарської системи

Українська академія банківської справи

Національного банку України

Кафедра економічної кібернетики

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Моделювання економічної динаміки»

«Прогнозування розвитку динаміки України як господарської системи»

Виконала: студентка 5-го курсу

групи ЕК-21

Малюк Д.Г.

Нормоконтроль: канд. фіз.-мат. наук Братушка С.М.

Перевірила: ас. Хайлук С.О.

ЗМІСТ

Вступ

1. Економічне прогнозування

1.1 Види і призначення прогнозів

1.2 Принципи і методи прогнозування

2. Моделі прогнозування соціально-економічних об’єктів

2.1 Принципи вибору моделей та комбінування прогнозів

2.2 Створення систем державних прогнозів і програм соціально-економічного розвитку України

3. Прогнозування розвитку динаміки України як господарської системи

Висновки

Перелік посилань

Додатки

ВСТУП

Державний прогноз економічного і соціального розвитку України – це система кількісних показників і якісних характеристик розвитку макроекономічної ситуації в країні на визначений період, що охоплює формування структури економіки і соціальної інфраструктури, обсягів виробництва товарів і послуг і їхнього споживання, зовнішньоекономічної діяльності. Прогнозні параметри визначають з урахуванням результатів аналізу економічного і соціального розвитку України за попередній період і припущень про зовнішню економічну ситуацію і внутрішню економічну політику в перспективі.

Державні прогнози економічного і соціального розвитку розробляють на довгострокові, середньострокові і короткострокові періоди в цілому по Україні, регіонах і галузях економіки. Їх використовують для прийняття органами законодавчої і виконавчої влади конкретних рішень у сфері економічної політики, зокрема, для розробки загальнодержавних, регіональних, галузевих програм.

Проведення економічного і соціального прогнозування припускає вивчення загального потенціалу України (регіону, галузі, підприємства). При дослідженні можна виділити такі види: економічний і соціальний потенціал (сукупність демографічних і трудових ресурсів); природний потенціал (розвідані, нерозвідані і використані природні ресурси, джерела енергії); науково-технічний потенціал (сукупність трудових, матеріальних, фінансових ресурсів сфери науки і наукового обслуговування, накопичені знання в області суспільних, природних, технічних наук, а також передовий досвід), промислово-виробничий потенціал (сукупність галузей промислового виробництва, будівельна індустрія, транспорт і зв'язок, виробничі потужності, основні фонди і трудові ресурси), сільськогосподарський потенціал (сукупність трудових ресурсів, зайнятих в сільськогосподарському виробництві, технічні засоби, ресурси рослинництва, лісові і водяні багатства, потенціал соціального розвитку (охорона здоров'я, культура і мистецтво, спорт, туризм, загальне і професійне утворення, підготовка фахівців вищої кваліфікації, різні види суспільної діяльності, об'єкти соціальної інфраструктури).

Метою є прогнозування динаміки розвитку України, як господарської системи. Об’єктом є країна, в даному випадку це – Україна. Предметами є методи та засоби за допомогою яких ми реалізовуємо прогнозування.

1. ЕКОНОМІЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ

1.1 Види і призначення прогнозів

Прогнози можна умовно розділити на три види: загальний прогноз – відповідає на запитання про можливість чи неможливість настання деякі події; якісний прогноз – передбачає опис майбутньої ситуації; кількісний прогноз – передбачає визначення числових характеристик майбутньої ситуації на основі точкових або інтервальних оцінок, котрі зображені на рисунку 1.1.

Рисунок 1.1 – Види прогнозів

Більш докладна класифікація економічних прогнозів, що зображені на таблиці 1.1, будується за різними критеріями (класифікаційними ознаками) у залежності від цілей, характеру, періоду попередження, методів i т. ін.

Таблиця 1.1 – Класифікація прогнозів

а)Відповідно до проблемно-цільового критерію(змістом прогнозу) розрізняють два типи прогнозів: пошуковий (дослідницький, трендовий, генетичний) i нормативний(програмний, цільовий):

1) Пошуковий прогноз – визначення можливих станів явища в майбутньому. Він заснований на використанні принципу інерційності розвитку, за якого орієнтація прогнозу походить від сьогодення до майбутнього. Такий прогноз відповідає на запитання: що імовірніше за все відбудеться за умови збереження існуючих тенденцій?

2) Нормативний прогноз– визначення шляхів і термінів досягнення можливих станів явища, прийнятих як мета. Такий прогноз відповідає на запитання: якими шляхами досягти бажаного? Орієнтація нормативного прогнозу в часі – від майбутнього до сьогодення. Наприклад, на підставі інформації про зростання споживання продуктів харчування пошуковий прогноз дозволяє визначити, наскільки воно зросте за даний період. При нормативному прогнозі досліджуються шляхи зміни тенденції за рахунок інтенсифікації виробництва, поліпшення його структури, підвищення продуктивності праці і т. ін.

б) За критерієм природи об'єктавиділяють прогнози:

1) науково-технічні (перспективи розвитку науки і техніки, вплив цих досягнень на економіку);

2) ресурсні (природні, матеріальні, трудові, фінансові); демографічні (рух народонаселення і відтворення трудових ресурсів);

3) соціальні (попит, споживання окремих товарів, потреби в об'єктах утворення, охорони здоров'я, культури і т. д.) й ін.

в) За періодом попередженнярозрізняють оперативні (поточні), коротко-, середньо-, довго- і далекострокові прогнози. Оперативні прогнози (до 1 місяця) містять, як правило, кількісні оцінки, короткострокові (від 1 місяця до року) – загальні кількісні, середньострокові (від 1 року до 5 років) – кількісно-якісні, довгострокові (від 5 до 15 років) – якісно-кількісні, далекострокові (понад 15 років) – загальні якісні оцінки.

г) За критерієм масштабності об'єктарозрізняють:

1) сублокальні (число змінних – від 1 до 3); локальні (число змінних – від 4 до 14);

2) субглобальні (число змінних – від 15 до 35); глобальні (число змінних – від 36 до 100);

3) суперглобальні (число змінних – понад 100).

д) За критерієм складностірозрізняють прогнози: понадпростий, простий, складний, надскладний. Ці прогнози розрізняються наявністю взаємозалежних змінних у їх описі:

1) у понадпростому прогнозі відсутні істотні взаємозв'язки між змінними; у простому містяться парні взаємозв'язки між змінними;

2) у надскладному враховуються взаємозв'язки між усіма змінними.

е) За ступенем детермінованості об'єктапрогнози можуть бути:

1) детермінованими; стохастичними, у яких враховується випадкова складова;

2) змішаними, тобто такими, що включають характеристики як детермінованого, так і стохастичного характеру.

ж) За критерієм характеру розвитку об'єктав часі розрізняють прогнози:

1) дискретні, для яких тренд змінюється стрибками;

2) аперіодичні, для яких характерна регулярна складова у вигляді неперіодичної функції часу;

3) циклічні, що мають регулярну складову у вигляді періодичної функції часу.

з) За критерієм кількісної оцінкирезультатів розрізняють прогнози інтервалові та точкові. Інтервальний прогноз представлений результатом у вигляді довірчого інтервалу. Точковий – у вигляді єдиного значення характеристики в майбутньому.

і) За ступенем інформаційної забезпеченостіоб'єкти прогнозування можуть бути: з повним забезпеченням кількісною інформацією, тобто в наявності є ретроспективна інформація; з неповним забезпеченням кількісною інформацією – у цьому випадку не забезпечується задана точність; з якісною ретроспективною інформацією; з повною відсутністю ретроспективної інформації.

Укрупнену схему використання розглянутих вище прогнозів у керуванні наведено в Додатку А.

Застосування прогнозів дозволяє вирішити такі основні задачі:

- визначити можливі соціально-економічні цілі, які суспільство

- може поставити і вирішити протягом прогнозованого періоду;

- виявити об'єктивно сформовані тенденції науково-технічного прогресу і його соціально-економічні наслідки;

- виявити альтернативи розвитку науки, економіки, техніки, культури, сформувати і вибрати доцільні шляхи розвитку;

- визначити трудові, матеріальні, природні ресурси, якими буде володіти суспільство;

- виявити потреби народного господарства у визначених видах продукції.

Так, пошукові прогнози в системах управління дають можливість визначити перспективні умови розвитку, формують обмеження по ресурсах, а нормативні прогнози визначають рівень потреб.

1.2 Принципи і методи прогнозування

Економічне прогнозування повинне ґрунтуватися на принципах: системності, погодженості, варіантності, безперервності, верифікованості й ефективності:

а) Системністьу прогнозуванні означає взаємопов’язаність і співпідпорядкованість об'єкта, та його елементів. Під системністю методів і моделей економічного прогнозування розуміється їх сукупність, що дозволяє розробити погоджений і несуперечливий прогноз за кожним напрямком.

б) Погодженістьу прогнозуванні означає погодженість нормативних і пошукових прогнозів різної природи і різного періоду попередження.

в) Варіантність– розробка декількох варіантів прогнозу, виходячи з постановки мети (у нормативному прогнозуванні) і варіантів прогнозного тла.

г) Безперервністьу прогнозуванні полягає в коректуванні прогнозів при надходженні нових даних про об'єкт прогнозування.

д) Верифікованістьозначає перевірку вірогідності, точності й обґрунтованості прогнозів.

е) Ефективність (рентабельність)прогнозування визначає необхідність перевищення економічного ефекту від використання прогнозу над витратами по його розробці.

До основних функцій економічного прогнозувідносяться:

- науковий аналіз економічних, соціальних і науково-технічних процесів і тенденцій, об'єктивних зв'язків цих процесів у конкретних умовах у визначеному періоді;

- оцінка об'єкта прогнозування;

- виявлення альтернатив розвитку процесів;

- нагромадження економічної інформації для ухвалення оптимального рішення.

Нижче розглянемо зміст деяких з функцій:

а) Науковийаналізздійснюється в три етапи: ретроспекція, діагноз, проспекція:

1) Під ретроспекцієюрозуміється етап прогнозування, на якому здійснюється оптимізація як сполуки джерел, необхідних для прогнозування, так і методів виміру і надання ретроспективної інформації, уточнення сполуки характеристик об'єкта прогнозування;

2) Діагноз– етап прогнозування, на якому визначаються тенденції розвитку об'єкта прогнозування, моделі і методи прогнозування;

3) Проспекція– етап прогнозування, на якому за даними прогнозу розробляються прогнози розвитку об'єкта прогнозування, здійснюється оцінка вірогідності, точності прогнозу (верифікація).

б) Оцінка об'єкта прогнозуваннябазується на сполученні аспектів детермінованості і невизначеності. При абсолютній детермінованості зникає можливість альтернативного вибору рішень.

При абсолютній невизначеності конкретне уявлення майбутнього неможливо. Тому при відсутності одного з аспектів прогнозування втрачає зміст.

в) Виявлення об'єктивних альтернативдосліджуваного процесу і тенденцій його розвитку на перспективу припускає необхідність вибору між взаємовиключними можливостями. Для цього необхідний контроль економічних процесів, визначення відповідно до поставлених перспективних цілей оптимальних пропорцій на тривалий період.

Послідовність операцій розробки прогнозу зводиться до таких основних етапів:

а) Передпрогнозна орієнтація(програма дослідження) включає:

1) уточнення завдання на прогноз (масштаб, об'єкт, попередження і т.д.);

2) формулювання цілей і задачі прогнозу;

3) визначення структури й організації дослідження.

б) Прогнозна ретроспекція– дослідження історії розвитку об'єкта прогнозування і прогнозного тла з метою одержання їх систематизованого опису.

в) Прогнозний діагноз – дослідження систематизованого опису об'єкта прогнозування і прогнозного тла з метою виявлення тенденції їх розвитку і вибору (розробки) моделей і методів прогнозування.

д) Прогнозна проспекція– розробка прогнозу за результатами прогнозного діагнозу.

е) Верифікація прогнозу– оцінка вірогідності й точності, а також обґрунтованості прогнозу, та додаткових даних.

ж) Синтез прогнозів– розробка системного прогнозу.

У даний час, за оцінками фахівців, нараховується більш 150 різних методів прогнозування, але на практиці як основні використовується близько 20. Під методами прогнозування розуміється сукупність прийомів і способів мислення, що дозволяють на основі ретроспективних даних, екзогенних (зовнішніх) і ендогенних (внутрішніх) зв'язків об'єкта прогнозування, а також їх змін вивести судження визначеної вірогідності відносно майбутнього його розвитку.

До числа найбільш важливих класифікаційних ознак методів прогнозування відносяться:

а) ступінь формалізації; загальні принципи дії;

б) спосіб одержання й обробки інформації; напрямок і призначення прогнозування;

в) процедура одержання параметрів прогнозування і так далі представлена класифікаційна схема методів прогнозування, що наведена в Додатку Б.

За ступенем формалізаціїметоди економічного прогнозування можна розділити на інтуїтивні і формалізовані. У тих випадках, коли через значну складність об'єкта прогнозування неможливо врахувати вплив багатьох факторів, використовуються інтуїтивні методи, тобто методи, засновані на оцінках експертів. Розрізняють індивідуальні і колективні експертні оцінки. Індивідуальні експертні оцінкивключають:

- метод «інтерв'ю», при якому здійснюється безпосередній контакт;

- експерта з фахівцем за схемою «питання – відповідь»;

- аналітичний метод, при якому здійснюється логічний аналіз якої-небудь прогнозованої ситуації;

- метод написання сценарію, заснований на визначенні логіки процесу чи явища в часі за різними умовами.

До складу колективних експертних оціноквходять:

- метод комісій;

- метод Дельфі;

- метод колективної генерації ідей («мозкова атака»);

- матричний метод (метод сценаріїв).

Застосування цих методів, засноване на колективному мисленні, дозволяє, по-перше, підвищити точність результатів, і, по-друге, при обробці незалежних оцінок експертів можуть виникнути продуктивні ідеї.

У групі формалізованих методів виділяють дві підгрупи: екстраполяції і моделювання.До першої підгрупи відносяться методи найменших квадратів, експонентного згладжування, ковзних середніх. До другого – структурне, мережне, матричне й імітаційне моделювання.

У залежності від способу одержання прогнозної інформації виділяють експертні і фактографічніметоди. Останні засновані на фактографічній інформації, тобто інформації про об'єкт прогнозування і його минулий розвиток. Експертні методи базуються на інформації, отриманій від експертів.

За ступенем просторової і часової погодженості результатів прогнозу виділяють:

- одномірне прогнозування – рівнобіжне прогнозування окремих об'єктів без подальшого узгодження розрізнених прогнозів;

- багатомірне прогнозування – рівнобіжне прогнозування окремих об'єктів зі спробою подальшого узгодження результатів;

- перехресне прогнозування – установлення причинно-наслідкових залежностей між екзогенними змінними і їх впливом на прогнозований об'єкт;

- наскрізне прогнозування – імітація поводження системи в цілому, включаючи просторове і часове її дослідження і повне узгодження результатів.

Значне місце серед методів економічного прогнозування займають так звані комбіновані методи. До них відносяться методи зі змішаною інформаційною основою, у яких як первинну використовують як фактографічну, так і експертну інформацію. Наприклад, при проведенні експертного опитування може бути використані фактографічна інформація і, навпаки, при екстраполяції тенденції, поряд з фактичними даними, – експертні оцінки. Так, наприклад, реалізація комбінованого підходу до використання різних методів прогнозування представлена в Додатку В.

Комбіновані методи використовують при побудові досить складних соціально-економічних прогнозів, де дуже важлива обробка як якісної, так і кількісної інформації.

У залежності від типузадачі прогнозування(прогнозування характеристик функціонування соціально-економічних систем (СЕС), прогнозування стану СЕС, прогнозування поводження і розвитку СЕС), способу її формального визначення (структуровані, слабоструктуровані, неструктуровані) можуть бути використані різні методи апарата прогнозування в таблиці 1.2.