Скачать

Предмет економічного аналізу та його значення в умовах ринкової економіки

Зміст

Тема 1: Предмет і види економічного аналізу (ЕА)

Тема 2: Метод і методичні прийоми економічного аналізу

Тема 3: Інформаційна база та організація економічного аналізу

Тема 4: Аналіз попиту, стану ринку та обсягу реалізації продукції

Тема 5: Аналіз виробництва продукції, робіт і послуг

Тема 6: Аналіз виробничих ресурсів і організаційно-технічного рівня підприємства

Тема 7: аналіз витрат на виробництво продукції

Тема 8: Аналіз фінансових результатів і рентабельності

Тема 9: Аналіз фінансового стану підприємства

Тема 1: Предмет і види економічного аналізу (ЕА)

1. Поняття аналізу взагалі та економічного аналізу, його значення в умовах ринкової економіки.

2. Предмет, зміст і задачі ЕА. Характеристика вимог до ЕА.

3. Види ЕА, їх коротка характеристика.

4. Основні категорії ЕА: ресурси, фактори, резерви.

5. Основні функції економіко-аналітичної групи.

1. Вивчення явищ природи, суспільного та, навіть, особистого життя людини неможливе без аналізу. Аналітичні здібності людини виникли та удосконалюються у зв’язку з необхідністю постійної оцінки своїх дій в умовах навколишнього середовища. Це завжди спонукало до пошуку найбільш ефективних методів праці, використання ресурсів.

Сам термін “ аналіз “ походить від грецького слова “ analysis “ - “ розділяю, розчленовую “ тощо. Отже, практично, аналіз - розділення вивчаємого явища або предмету на його складові частини, елементи (уявні та реальні) для вивчення їх як взаємопов’язаних частин цілого.

Ф. Енгельс писав: “ Уже разбивание ореха есть начало анализа". З розвитком суспільства зростає кількість розбиваємих горіхів та вдосконалюються методи їх розбиття. Тобто, поширюється коло об’єктів аналізу і удосконалюється він сам.

Існують різні види аналізу: фізичний, хімічний, математичний, статистичний, економічний тощо. Вони відрізняються об’єктами, цілями і методикою дослідження. Економічний аналіз на відміну від фізичного, хімічного та інш. Є абстрактно-логічним дослідженням, де неможливо використати мікроскопи, хімічні реактиви, терези тощо. Все це замінює сила абстракції.

Ще О. С.Пушкін дає таку характеристику одному з своїх героїв, Євгену Онєгіну:

Бранил Гомера, Феокрита; зато читал Адама Смита

И был глубокий эконом, то есть умел судить о том,

Как государство богатеет, и чем живет и почему

Не нужно золота ему, когда простой продукт имеет.

Отец понять его не мог и земли отдавал в залог.

Можна ризикнути уявити собі, що коли б Євген Онєгін знав основи ЕА для сільського господарства,

Тогда б отцу помочь он смог, и земли не пошли б в залог…

Це, звичайно, лірика, але відомо ж, що поезія Пушкіна життєздатна своєю правдою і сьогодні…

З переходом до ринкових відносин у народному господарстві України виникло безліч проблем і невирішених питань. ЕА надає наукові методи їх розв’язання.

Отже, економічний аналіз як наука - це система спеціальних знань, яка пов’язана з дослідженням економічних процесів, тенденцій їх розвитку, з виявленням причин, які сприяють відхиленням від запланованих показників і об’єктивною оцінкою виконання планів. Треба відрізняти загальнотеоретичний економічний аналіз, який вивчає економічні явища і процеси на макрорівні (державна економіка, її окремі галузі тощо) і конкретно-економічний аналіз на мікрорівні (економіка окремих підприємств). Надалі ми будемо займатися мікроаналізом.

2. Предметом ЕА є фінансово-господарська діяльність підприємств. На відміну від предмету об’єкти аналізу - це насамперед окремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, які знаходять відображення у системі взаємопов’язаних економічних показників. Наприклад, об’єктом може бути виробнича та комерційна діяльність, якість продукції, прибуток тощо.

Мета ЕА: розкрити основні причини відхилень від плану, правильно оцінити дії трудового колективу та адміністрації.

Зміст та задачі економічного аналізу:

наукове обгрунтування складання реальних планів:

контроль за ходом виконання планів;

з’ясування внутрішніх резервів;

розроблення заходів по ліквідації та запобіганню втрат та зміцнення режиму економії;

поширення передового досвіду.

оцінка платоспроможності та ліквідності підприємства.

Для того, щоб виконати ці задачі аналіз повинен відповідати наступним вимогам до ЕА:

реальність і точність результатів аналізу означає отримання з його допомогою правильної характеристики вивчаємого об’єкту /показника/. Аналітичні висновки повинні бути незалежними від суб’єктивних вражень або бажань осіб, які здійснюють аналіз;

системність проведення аналізу є його найважливішою вимогою і означає всебічне комплексне вивчення системи взаємозв’язаних показників;

своєчасність означає виявлення в короткі строки причин відхилення від планових завдань;

дієвість полягає у використанні результатів аналізу для розробки шляхів підвищення ефективності виробництва.

ЕА як наука пов’язаний з такими науками як:

· економіка

· економічна теорія

· бухгалтерський облік

· статистика

· аудит

· ревізія та контроль

· фінансування та кредитування тощо.

3. Основні види економічного аналізу:

1. Оперативний (або поточний) аналіз. Він пов’язаний з функцією оперативного керівництва виробництвом, з безперервним контролем за виконанням плану.Оперативний аналіз здійснюється на всіх рівнях керівництва - за зміну, день, декаду, місяць. Мета оперативного аналізу - виявлення причин відхилень від планових завдань та розроблення заходів по ліквідації можливостей зривів, порушень у виконанні плану. Оперативно аналізується використання обладнання, виконання норми виробітку, випуск продукції за кaтeгopіями якocті. Пpoвoдять оперативний аналіз самі робочі, майстри, начальники цехів, робітники відділу постачання та збуту, бухгалтерії, планового та фінансового відділу.

2. Наступний аналіз. Він пов’язаний з функцією короткострокового планування та здійснюєтьcя з метою отримання об’єктивної оцінки досягнених результатів діяльнocті підприємства за минулий квартал, рік. При цьому аналізується вся система показників, факторів та причин їх зміни. Джерело інформації - звітність підприємства. Результати аналізу оформляються у вигляді пояснювальних записок до бух.звітів.3дійснюється наступний аналіз переважно робітниками бухгалтерії, планового та фінансового відділу.

3. Перспективний аналіз. Він пов’язаний з функцією довгострокового планування. Його задача - виявлення тенденцій в діяльності підприємства та визначення довгочасно діючих факторів на перспективу. Цей аналіз здійснюється робітниками планово-економічних служб на рівні підприємства та галузі.

Види наступного аналізу

Серед зазначенихвидів аналізу найбільш розвинутим i важливим є наступний. До нього можна включити ще 6 видів аналізу.

· Фінансово-економічний аналіз здійснюється після завершення кварталу, або року. Головне - оцінка фінансових результатів роботи підприємства: прибутку, рентабельності, продажу продукції. Його звичайно проводять сторонні установи: банки, адміністративні, наукові та посередницькі організації.

· Техніко-економічний аналізє більш змістовним i різнобічним. Має галузеву специфіку, а ФЕА - однаковий для вcix підприємств. TEA кpiм економічних показників вивчає використання техніки, технології, інших матеріальних pecypciв підприємства.

· Статистико-економічний аналіз за допомогою статистичних методів дослідження та обробки інформації вивчає діяльність не підприємств, а великих господарських комплексів.

· Порівняльний (міжгосподарський) аналіз так, як i статистичний, використовує більший обсяг інформації, ніж перші два. Проте він обмежується даними кількох споріднених підприємств, що дає змогу одержати більш зважену оцінку роботи конкретного підприємства.

· Функціонально-вapmicнuй аналіз - порівняно новий вид аналізу. Тому його методика недосконала. Він пов'язаний з випуском та експлуатацією певних видів продукції, наприклад, вивчення ефективності роботи відносно дорогої побутової техніки у користувачів. Труднощі цього виду аналізу - нема налагодженої системи збору інформації про експлуатаційні характеристики продукції від споживачів.

· Системний аналіз застосовують для досліджень важливих народногосподарських проектів, складних економічних проблем. Його здійснює бригада фахівців з різних галузей знань: економічних, технічних, соціальних, демографічних, екологічних тощо. Прикладом системного аналізу в Україні є проект побудови нафтового терміналу в Одесі: транспортування каспійської нафти через Україну в Західну Європу. Цей вид аналізу має широкі перспективи свого подальшого розвитку.

4. Обов'язковою умовою будь-якого матеріального виробництва є забезпеченість відповідними ресурсами. Ощадливе їх використання - повсякденна турбота i обов’язок кожного підприємства. Зменшення питомого витрачання pecypciв на одиницю продукції приводить до зростання ефективності суспільного виробництва, поліпшує всі показники самого виробника товарів.

Існує чимало видів pecypciв. Серед них - природні, виробничі, інтелектуальні, фінансові, валютні тощо. Для виробництва придатна така класифікація pecypciв: трудові ресурси, основні засоби i предмети праці. Також важливими виробничими ресурсами є простір (земельна площа) i час. Ресурси можуть бути вихідні (природні) i похідні (штучні). До похідних належать товарні, інформаційні, фінансові, наукові тощо.

У процесі виробництва ресурси починають взаємодіяти один з одним. Такі взаємодії мають форму факторів (чинників).

Фактор - це рушійна сила будь-якого процесу або явища, який визначає його характер та результат. Інакше кажучи, фактор - це причина, яка впливає на певний результат (наслідок), а отже, виявлення, вимір i вивчення факторів - важливе завдання економічного аналізу.

Фактори класифікують за певними ознаками. Відповідно до простих елементів працірозрізняють трудові i матеріальні фактори. Матеріальні складаються із сировинних, енергетичних, водних, факторів основних засобів тощо. За місцем дії фактори можуть бути внутрішньогосподарські, галузеві, регіональні, народногосподарські. Розрізняють також фактори кількісні i якісні, інтенсивні та екстенсивні, об'єктивні та суб'єктивні, загальні (комплексні) i поодинокі (специфічні), ochobhi та другорядні тощо.

Фактор завжди має не лише величину, а й напрям дії. Тому розрізняють позитивні i негативні фактори.3 останніми часто пов'язують резерви виробництва. Отже, фактор - це попередник виникнення резерву виробництва. Під дією трудових або енергетичних факторів ресурси виробництва починають рухатися, взаємодіяти i, врешті - решт, трансформуються у нові речі - матеріальні блага, продукцію. При цьому частина pecypciв залишається невикористаною або витрачається нераціонально, губиться, псується, накопичується у вигляді відходів, випаровується i звітрюється, залишається у воді. У зв'язку з чим виникає питання про резерви виробництва.

Слід обов'язково усвідомити, що поняття " резерв " має два зовсім різні визначення:

1. Резерв - це запас pecypciв, який свідомо не витрачається i підтримується на певному piвнi як зaci6, що забезпечує надійність i безперервність роботи будь-якої системи;

2. Резерв - це невикористана або згаяна можливість чогось, наприклад, зростання обсягу виробництва, поліпшення якості, підвищення

У першому визначенні резерв характеризує будь-який страховий запас. Наприклад, валютні резерви Національного банку (запаси), страхові та резервні фонди держави i підприємств, резервні потужності енергосистем тощо.

Друге розуміння резерву пов'язують, насамперед, з різними втратами pecypciв (псування, пропажа), оплатою штрафів, пені, неустойок та іншими збитками. Це явні резерви.

5. Кожне підприємство повинно мати економіко-аналітичну групу (ЕАГ). Співробітники групи повинні вміти аналізувати та систематизувати зміни, які відбуваються як у діючому законодавстві, так і на ринку товарів та послуг. На малому підприємстві може працювати один економіст-аналітик, який повинен підтримувати тісний зв’язок з директором та головним бухгалтером. Акціонерне товариство може передбачати для створення економіко-аналітичної групи декілька штатних одиниць.

До складу ЕАГ можуть входити такі спеціалісти: економісти, математики, аудитори, бухгалтери, юристи, інженери.

Існують такі вимоги до спеціалістів ЕАГ:

- уміння працювати з комп’ютером та сучасними засобами зв’язку;

- знання законів ринкової економіки та специфічних особливостей економічної українських підприємств;

- добре знання бухгалтерського обліку, планування, законів про оподаткування та господарську діяльність підприємства,

- уміння мислити caмостійно,

- аналітичний склад розуму,

- сумлінність у роботі,

- схильність до генерування нестандартних рішень, виходу з критичних ситуацій,

- уміння оперативно робити економічні розрахунки.

Робота економіста-аналітика має бути високооплачуваною. Не можна ставити на цю посаду перестрахувальника, від якого не можна чекати цікавих та самостійних рішень.

ЕАГ повинна мати добре налагоджені внутрішні та зовнішні зв’язки: з податковою інспекцією, з постачальниками та оптовими споживачами, з партнерами по бізнесу, з банковими, страховими, аудиторськими та консалтинговими установами тощо.

Основні функції ЕАГ:

1. Cиcтeмaтизaція та аналіз інформації, яка надходить до ЕАГ.

2. Розрахунок та аналіз економічної ефективності роботи підприємства (рентабельність, прибуток, збиток).

3. 3бір та систематизація інформації про постачальників.

4. Аналіз ринкових цін на сировину, матеріали та комплектуючі.

5. Порівняльний аналіз цін на продукцію підприємства та аналогічну продукцію конкурентів.

6. Аналіз відoмocтeй, які надходять від служб маркетингу та збуту (попит, платоспроможність покупців тощо).

7. Аналіз витрат на рекламу, відрядження, міжміські телефонні переговори.

8. Аналіз витрат на утримання управлінського персоналу підприємства.

9. Контакти з податкового інспекцією, з торговою мережею, управлінням статистики.

10. Контроль за прискоренням обороту " Гроші - товар - гроші".

11. Узгодженість роботи з головним бухгалтером при складанні балансу.

12. Аналіз економічних санкцій, які були застосовані для підприємства.

13. Фінансове прогнозування.

14. Розроблення бізнес-плану підприємства.

Тема 2: Метод і методичні прийоми економічного аналізу

Метод - це засіб дослідження. Таке визначення методу підходить до будь-якої науки, у тому числі і для “ Економічного аналізу". Як наука економічний аналіз (далі скорочено - ЕА) базується на матеріалістичній діалектиці та економічній теорії ринку.

1. Матеріалістична діалектика виходить з того, що всі явища і процеси необхіднорозглядати у постійному розвитку, змінах. Звідси - одна з характерних рис методів ЕА - необхідність постійних порівнянь. Наприклад, фактичні результати роботи порівнюються з результатами минулих років, з планом, з результатами інших підприємств.

2. Матеріалістична діалектика вчить, що кожне явище або процес треба розглядати як єдність і боротьбу протилежностей. Звідси - необхідність вивчення внутрішніх протиріч, позитивних і негативних рис кожного явища, процесу. Наприклад, позитивні риси НТП - зріст продуктивності праці, підвищення рівня рентабельності та інше. А негативні - забруднення навколишнього середовища, розвиток гіподинамії тощо.

3. Матеріалістична діалектика вимагає від методів ЕА системного підходу до вивчення об’єктів. Системний підхід передбачає:

· максимальну деталізацію явищ і процесів на елементи (це і є, власне, аналіз). Деталізація - виділення складових частин для з’ясування найбільш суттєвого і головного в об’єкті. Для такої роботи аналітик повинен мати конкретні знання про суть явища; фактори, що на нього впливають тощо;

· систематизацію елементів, тобто вивчення їх взаємодії, взаємозалежності і підлеглості;

· синтез елементів. Після вивчення окремих сторін економічної діяльності підприємства, їх взаємозв’язку і взаємного впливу треба узагальнити увесь матеріал дослідження, тобто провести синтез. Це дуже відповідальний момент в ЕА: необхідно з усієї множини вивчаємих факторів відокремити типові від випадкових, головні від несуттєвих тощо.

КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

1. Традиційні методи обробки інформації:

2. Факторні методи:

· Порівняння і моделювання;

· Елімінування, у т.ч.:

· Графічний; ланцюгові підстановки;

· Групування; абсолютні різниці;

· Балансовий тощо. відносні різниці.

· Інтегральний тощо.

3. Способи оптимізації показників:

· Економіко-математичні;

· Програмування;

· Теорія масового обслуговування;

· Теорія ігор тощо.

Розглянемо деякі з методів.

Порівняння - це метод, за допомогою якого предмет (явище), що вивчається, характеризується через співвідношення, зіставлення з іншими одноякісними предметами (явищами). Звичайно, порівняння проводять з еталонами: нормами, плановими показниками, середніми даними тощо.

У практиці ЕА найчастіше використовують такі порівняння:

· з поточними і перспективними планами;

· з фактичними показниками за минулий період;

· з показниками споріднених (або конкуруючих) підприємств;

· з найвищими або середніми показниками у галузі;

· з показниками підприємств інших країн тощо.

Для вивчення складних явищ застосовують метод моделювання, при якому будують зменшені предмети або умовні подоби (образи), які замінюють в уяві аналітиків дійсні предмети або явища. Моделі можуть бути матеріальні (фізичні) і абстрактні. З-поміж останніх виділяють: описові (словесні), графічні, математичні.

За допомогою моделей досліджують сутність предметів та явищ найбільш простим і дешевим способом, що сприяє швидкому накопиченню необхідних знань.

Балансовий метод - У колишньому СРСР балансовий метод був головним у плануванні. Різновидом балансового методу є сальдовий метод. За його допомогою можна визначити величину останнього фактора, якщо вже відомий вплив усіх інших факторів, крім нього, і загальна зміна результативного показника. (Сальдо - залишок). Цей метод дуже доречний там, де прямий розрахунок впливу будь-якого фактора технічно складний або трудомісткий. Проте слід дуже обережно користуватись цим методом, бо будь-який прорахунок на попередніх етапах призводить автоматично до помилки на останній стадії розрахунку.

Метод елімінування (від лат. eliminare - виключати, усувати) дозволяє при великій кількості факторів оцінити вплив кожного з них на величину результативного показника шляхом виключення, усунення впливу інших, незмінних факторів.

У практиці ЕА застосовують кілька способів елімінування. Розглянемо три з них: ланцюгові підстановки, абсолютні та відносні різниці.

Найбільш універсальним є спосіб ланцюгових підстановок. Він дозволяє виявити вплив окремих факторів на зміну величини результативного показника шляхом поступової заміни базисної величини кожного фактора на його фактичну величину у звітному періоді.

Розглянемо конкретний приклад.

Обсяг валової продукції (далі - ВП) можна представити у вигляді 4-х факторної моделі:

ВП = ЧР * Д * Т * В г, (1)

де ЧР - середньорічна чисельність робочих на підприємстві, люд.;

Д - кількість днів, відпрацьованих одним робочим за рік;

Т - середня тривалість робочого дня, годин;

В г - середньогодинний виробіток продукції одним робочим, грн.

Таблиця 1 - Дані для факторного аналізу обсягу валової продукції