Скачать

Особливості говіркового мовлення Житомирської області

ЗМІСТ

ВСТУП

ЧАСТИНА 1. Характеристика діалектних відмінностей середньонаддніпрянських говірок південно-східного наріччя

ЧАСТИНА 2. Репрезентативні діалектні тексти

2.1 Свята

2.1.1 Релігійні свята

2.1.2 Родинні свята

2.2 Господарство

2.2.1 Тваринництво

2.2.2 Рослинництво

2.3 Будівництво

2.4 Одяг

2.5 Розповіді про минуле

ЧАСТИНА 3.Питальники

3.1 Меблі та інші хатні речі

3.2 Їжа, напої

3.3 Господарство

3.3.1 Рослинництво

3.3.2 Тваринництво

3.4 Весілля

ЧАСТИНА 4.Словник

ВИСНОВКИ

Вступ

Українська діалектна мова має величезну цінність для лінгвістики, історії, культурології, філософії, як джерело пізнань про минуле, побут, культуру, світоглядні уявлення, моральні цінності народу.

Діалекти, це джерело унікальне й неповторне, оскільки реалізовуються в замкнутих соціумах сіл та селищ. І в кожному з них говірка становить самодостатню й особливу систему на кожному мовному рівні: фонетичному, морфологічному, лексичному, синтаксичному.

Окремо варто відмітити неоціненну роль місцевих діалектів у вивченні історії української мови. Адже діалекти консервують в собі явища давно втрачені літературною мовою і не зафіксовані в писемних пам’ятках. Завдяки говорам ми маємо змогу реконструювати, як говорили наші пращури.

Власне, найбільший науковий інтерес становить опрацювання усного мовлення малих соціальних груп, інформаторів похилого віку, що не покидали на довго село. Адже в їх свідомості діалектні одиниці міцно зафіксовані.

Актуальність діалектологічної практики зумовлена необхідністю фіксації діалектного матеріалу Правобережної Середньої Наддніпрянщини з перспективою введення його до наукового обігу.

Мета діалектологічної практики – зафіксувати та систематизувати особливості говіркового мовлення Житомирської області.

Для досягнення поставленої мети слід розв’язати такі завдання:

– ознайомившись з живим діалектним мовленням, виявити характерні особливості говірки;

– записати зв’язні тексти говіркового мовлення фонетичною транскрипцією;

– записати діалектні матеріали за спеціальними питальниками;

– укласти словник діалектної лексики.

Об’єкт дослідження – лексика правобережного середньонаддніпрянського говору.

Предметом є найменування предметів господарства: тваринництва, рослинництва; їжі та напоїв; хатніх речей; обрядових свят; родинних свят; розповідей про війну; будівництва хати та одягу.

Джерельною базою фактичного матеріалу послужили польові записи говіркової мови південно-східного наріччя. Збір матеріалу проводився за двома запропонованими та трьома спеціально складеними питальниками протягом 2 тижнів – з 16.08.2010 по 29.08.2010р. у таких населених пунктах: смт Ружин, с. Крилівка Ружинського району Житомирської області.

Діалектний матеріал збирався експедиційним методом, для опрацювання матеріалу використано описовий, і частково лінгвогеографічний методи, а також дослідницькі прийоми аналізу звукового потоку.

Практичне значення роботи визначається тим, що зафіксований лексичний матеріал може бути використаний при моделюванні системи досліджуваної говірки, при укладанні обласного та загальноукраїнського діалектних словників, Лексичного атласу української мови, у вузівських курсах з української діалектології, для поглиблення лексикологічних, семасіологічних, етимологічних досліджень не лише української, а й інших слов’янських мов.

Ружин – селище міського типу, розташоване на березі річки Роставиці, центр Ружинського району Житомирської області. Колись був волосним центром, потім Ружин належав до Сквирського повіту Київської губернії, за першим адміністративно-територіальним поділом в Радянському союзі – Ружин відносився до Вчорайшанського району.

Населення Ружина – 5200, до найближчої залізничної станції в с. Чорнорудка – 29 км автошляхами, до обласного центру м. Житомир – 110 км.

Знайдені археологічні знахідки засвідчують, що 7 тисяч років тому регіон був заселений трипільцями, 2,5 тисяч років тому – разом з іншими територіями, потрапив під вплив Великої Скіфії. На території Ружинщини частково збереглись залишки Змієвих Валів.

Згодом на цих територіях мешкало слов’янське плем’я уличів, що ще 50 років після того як князь Олег став до влади зберігало свою незалежність, а після поразки уличі мігрують до Дунаю, територію захоплюють печеніги, і лиш в 1036 році, з остаточною перемогою над печенігами землі Ружинщини входять до складу Київської Русі, тому з прийняттям християнства тут ще довго зберігалися язичницькі звичаї.

На місці Ружина з’являється містечко-укріплення Скоргородок, згодом воно отримує назву Щербів. Кримське ханство спустошило землі Ружинщини, в Щербові залишився лише один отаман і 13 замкових слуг.

У 1581 році з’являється перший представник роду Ружинських – Кирик Євстафійович Ружинський. Йому подарували маєток неподалік від Щербіва. Сильний князь невдовзі захопив ближні міста і перейменував Щербів в Ружин.

Ружинська сотня у складі Паволоцького полку брала участь у національно-визвольній війні. Після Андрусівського перемир’я Ружинщина відійшла до складу Польщі, під керівництвом Йосипа Будаковського утворилося Ружинське князівство.

В 1817 році при Емілії Каліновській в Ружині було збудовано костьол та лікарню на шість ліжок.

З початку 20-х років 20 ст у всіх селах Ружинщини були відкриті польські і єврейські школи. 1922 року в Ружин прибула комуна реемігрантів з США і Канади «Новий світ», але невдовзі значна частина розчарувалась і повернулась назад, ті, хто залишився були реорганізовані у колгосп. У 1941 році територія Ружинщини була окупована фашистами. Частина населення організувала партизанські загони, інша поповнила лави ОУН. 1943 року територію Ружинщини було звільнено від фашистів. В 1954 в Ружині з’явився перший телевізор.

Сьогодні в Ружині є поштове відділення, лікарня, костьол, будинок культури, маслозавод, рибгосп, в Ружинському районі функціонують: цегельний завод, фармацевтичний завод і верхівянський сільськогосподарський технікум. Також в с.Верхівня знаходиться маєток Ганської, де певний час жив Оноре де Бальзак. У Вчорайшинській школі певний час вчителював М. Т. Рильський, а в Ружині в післявоєнні роки жив Василь Земляк, працюючи кореспондентом в Житомирській газеті.

Крилівка - село Ружинського району, Житомирської області. Населення – 480. Відстань до найближчої залізничної станції в с.Чорнорудка – 27 км, до районо центра стм. Ружин – 10 км, до м. Житомира – 120 км.

В селі діють церква (в приміщенні колишнього дитячого садка), школа, сільський будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека.

ЧАСТИНА 1.

Характеристика діалектних відмінностей середньонаддніпрянських говірок південно-східного наріччя

Південно-східні діалекти, які лежать в основі національної української літературної мови, рядом своїх ознак збігаються з нею, проте серед їхніх характерних рис є й такі, якими вони відрізняються від літературної мови. Водночас сукупністю ознак ці діалекти протиставляються, з одного боку, південно-західним, а з другого — поліським діалектам.

Загалом, говірка Ружина й Крилівки наближена до літературної мови, але присутній ряд особливостей на фонетичному, лексичному, морфологічному і синтаксичному рівнях.

Зона кордону між Південно-східні, південно-західним, поліським діалектам, говірками, тому містить в собі явища, притаманні різним регіонам України.

Фонетичні ознаки:

· етимологічні (о), (е) в новозакритих складах як у наголошеній, так і в ненаголошеній позиціях заступаються (і), перед яким звичайно пом’якшуються попередні приголосні, включаючи й випадки перед (і) (<(о) ), (пóт’'і̃м, к'í̃н', на̃ливájeⁱш та ін.);

·  фонема (а) будь-якого походження зберігається, зокрема відповідно до давнього (ę) послідовно виступає (а) з пом'якшенням попереднього приголосного (пjат', дас'ат', м’і̃с'ац' та ін.);

· ненаголошена (е) зближується у вимові і реалізується у вимові як (е^и) або навіть (и) та іноді (е^і) (пе^ичé̃мо̃, не̃^исé̃мо̃, гов’íjеⁱс':а та ін.);

· ненаголошене (о) перед наступним складом з наголошеним (у), (і) набирає відтінку (у), тобто зазнає помірного “укання”, проте явище відбито непослідовно (та ін.);

· дзвінкі приголосні в кінці слів і всередині перед глухими, к правило, зберігають свою дзвінкість (аж,jiжте, на̃зáд, зáраз )

· повна диспалаталізація (р’), що не властиво південно-східному наріччю; явище характерне для поліських діалектів (грúje^іш, в’íру, бурáк )

· наявне альвеолярне (л^.) (будувáл·и, гл·ú̃на, м’і̃сúл·и)

· вживається вставне (л) після губніх в дієслівних формах І ос. однини та ІІІ ос. мн. терпер. і простого майбутн. часу (станоўл'ájут', садóўл'ат' )

· широко вживається вставний (н) (мн'á̃та, мн'á̃со, с'í̃мн'а̃)

· тверда вимова шиплячих (пе^ичéш, пáриш, чаркáми)

Морфологічні ознаки:

· у іменниках І відміни м'якої групи в дав. і місц. відм. однині і в іменниках II відміни м'якої групи в місц. відм. однини виступає закінчення -і (на колгóсп’і, од рóзпис'і, бáт'кºов’іта ін.);

· іменники жін. роду та узгоджувані з ними прикметники і деякі займенники в орудн. відм. однини мають закінчення -оjу, -еjу (чáркºоjºу, вá̃н'кºоjºута ін.), проте в частині південно-східних говорів ненаголошені закінчення іменників з основою на м'я­кий приголосний і шиплячий можуть під впливом твердої групи приймати закінчення -оjу замість -еjу (сáд͡ жºоjºута ін.)

· прикметники, дієприкметники, порядкові числівники та займенники в наз. і знах. відм. множини мають член­ну стягнену форму з закінченням -і, перед яким виступає як м'яка, так і напівм'яка вимова приголосних, а в частині говірок, зокрема правобережних, навіть тверда (тверд'і', шти'р’і, гарн'і̃та ін.)

· досить чітке розрізнення прикметників твердої і м'якої груп (раби́ĭ, харо́шиĭ, та ін.),

· числівники один, чотири виступають здебільшого у формі jíден, штúри,що не властиво південно-східному наріччю; явище характерне для південнно-західних діалектів;

· широке вживання форм предметно-особового займенника чол. і середи, роду з прийменниками без при­ставного (н) (до jóго, за jóго та ін.);

· наявний інфінітив на -ти або на -т' з перевагою суфікса -ти (ходúти — ходúт', робúти — робúт', носúти — носúт' та ін.;)

· дієслова І дієвідміни в 1-ій ос. однини тепер. часу мають чергування (д), (т), (з), (с), з відповідними шиплячими (хóжу, вóжу, та ін.);

· дієслова І дієвідміни колишнього III класу в 3-ій ос. однини тепер. часу дуже часто мають стягнені (усічені) форми (зна, гра та ін.);

· у дав.відм. однини предметно-особовий заменник жін. роду збігається з род. відм. (даў jіjí грóші та ін.);

· вживаються форми умовного способу типу (ходúў би, ходúла б та ін.);

· відповідно до прийменника-префікса від виступає од (при̃нé̃сли од хре^иста́)

· іменники ІІ відміни в множині мають наголос на флексії (ко^уровú, бабú, калиткú та ін.).

Синтаксичні ознаки:

· обмежене вживання протистаного сполучника але і заступлення його протиставними сполучниками та, но;

· полісемантичність сполучника що, який вживається як у підрядних реченнях місця, так і в означальних, підметових, присудкових (шºо в jiх пºо пéршºо̃мºу̃ хрешчé̃ни̃кºу, jе такá шºо в апарáт не̃ давáлас', сºорºóчкºу / шºо вºо̃нá̃ сºоб’í на̃ĭме̃^инºу̃вáла);

наявність невластивих літературній мові форм типу дві дівчаті, і день додоми нема.

діалектичний говірка текст мовлення транскрипція

ЧАСТИНА 2. Репрезентативні діалектні тексти

2.1 Свята

2.1.1 Релігійні свята

Інформатор: Кузмінчук Катерина Павлівна, 1941 р. н., освіта 5 класів.

Великдень

/пáскºу рºóблат' jак / нºу̃ пе^ичé̃мºо̃ / паскú ц'і пе^ичé̃мºо̃ // пºотºó̃м не̃^исé̃мºо̃ св’атúти / ĭде̃м ўже // тºо в пjáтни̃ц′ºу такé // нºу̃ рºозчи̃н'á̃jºу т'íстºо // jак рºозчи̃н'á̃jºy / бе^ирºý / др’íж’:і / мºу̃кá / сáхар / о^ул'íjі тºудú л'º:ý/ шчºоб вºо̃нú̃ бºулú так’í пºохºóж’і на̃ пасºочкú / такé здºóбне̃ рºóбл'ºy т'íстºо // вºо̃нºó̃ тºод'í висхºóд͡ жºуje / кладºý jºогºó в хвºóрмºо̃чки // вºо̃нºó̃ п’ідхºóдит' шче в хвºóрмºо̃чках / а тºод'í ўже садºóвл'ºу jа jºогºó ў дºухºóўкºу // рá̃н'ше пе^иклá jа в печ’í // зáра пе^ич’í не̃^имá // а пºотºó ̃м ўже вит'агájeⁱш і вºо̃нú̃ охºолºодájºyт' / jіх обливájеⁱш // так сáмºо̃ ĭ хл'іб пе^ичéш ў пе^ич’í // краша̃нкú крáси̃мºо̃ / хтºо в цибºýл'і/ хтºо в пºорºошкºý/ хтºо jак // y пºорºошкºý вºо̃нú̃ ли̃н'á̃jºyт' // д'íти о^убмºý̃рзºуjºyц':а/ т'і jáĭц′а о^убмºý̃рзан'і̃/ т'і об:ирájºyт' // a в цибºýл'і вºо̃нú̃ так'í гáрн'і̃ че^ирвºó̃̃н'і̃ і харºóш’і // лºушпú̃̃н':а̃ з цибºýл'ки / на̃ливájeⁱш jºогºó / вºо̃нºó̃ де̃н' стºójiц':а / пºотºó̃м ўже крáсиш // пºóт'і̃м ĭдéмºо св’атúти ў цéрквºу / пºóт'і̃м прихºóди̃мºо̃ врá̃нц'і з цéркви ўже в пjат' часºóв і тºоп'íрºу ўже на̃зивájец':а гºов’í̃н':а̃ / це ўже гºов’íjеⁱс':а ўдºó̃ма̃ // це jiсú св’ачé̃не̃ / а тºод'í ўже jiсú все / шчºо ўже ва̃м та̃м трéба тºод'í jiсú / мн'á̃сºо та̃м // а дºо пáски пºоўнºó̃стjºyjºy п’іст // хтºо мºó̃же пºóстити / пºóстит' ц′íлиĭ п’іст // і зáраз ос'ºó цеĭ п’іст такúĭ сá̃ми̃ĭ ос'ºó бºув з чºотúрна̃дц'атºогºо пºо двáц':ат' вºóс'ме̃ // такúĭ jак і на̃ ве^илúкде̃н' / шчºо не̃ мºó̃жна̃ jìсти не̃ мн'á̃са не̃ рúби н'і̃чºóгºо // це стрºóгиĭ п’іст на̃зивájец':а // так сá̃мºо̃ ĭ на̃ пáскºу // пºóстиш // на̃чинá̃jе^иц':а п’íст ўже цеĭ // от вºо̃нá̃ не̃ мºóже пºóстити / вºо̃нá̃ не̃ пºóстит' // а jа пºóшчºу / jа ц′íлиĭ п’іст пºóшчºу дºо паски // ja т'íки jĩм та̃м о^ул'íjºy / о^ул'íjºy jа jĩм // мн'á̃са jа не̃ jĩм / jа дºо сá̃мºо̃ji паски // пºорºос'á кºóл′ºут' кáжºут' jак же це так / ви jºогºó не̃ jíли / нá̃шºо ж jºогºó тºод'í гºодºувáти // a jа кажºý / бºýдºу jìсти ўже на̃ пáскºу // ja ўже тºод'í рºозгºо^ув’íjºyс'а/ тºод'í jа бºýдºу jìсти // нºу̃ тºо не̃ jiжте / в мé̃не̃ кáжºут' д'іўчáта // jaкшчºó ви так / тºо не̃ jíжте // нºу̃ тºо ви jíжте/ кажºý / jа не̃ бºýдºу // вºо̃нú̃ сºóб’і jiд'áт' те мн'á̃сºо / а jа сºоб’í jĩм п’існé̃ // ja ж не̃ ўми̃рájºу / живºý ж // тра шчºоб орга̃н'í̃зм привикáў дºо вс'ºóгºо і дºо п’існºó̃гºо і дºо жúрнºо̃гºо // жúрнºо̃гºо тºóже багáтºо jíсти не̃^и мºóжна̃//

Трійця

/тр’íĭц'а це ў чéрўн'і̃ // та̃м тºóже // тр’íĭц'а це св’áт'ат' з'íл′:е // хатú ўсте^ил'ájºут' // це на̃зивájец':а татáрс'ке з'іл′:е // і д'ітéĭ у jºó̃мºу̃ кºупáли/ вºо̃нºó̃ харашºó / jак і нºó̃ги бºол'áт' пáриш jiх // гºóлºовºу мú̃jeⁱш/ дºýже харашºó / шчºоб гºолºовá не̃ бºол'íла / цим ужé свачé̃ни̃м з'íл′:eм // д'ітéĭ ма̃лé̃н'ких кºупájеш / вºо̃нºó̃ так гáрнºо̃ пáхне̃ / ĭ гºóлºовºу мú̃jeⁱш вºонºó гáрнºо пáхне̃ / бºо вºо̃нºó̃ такé / харºóше такé ĭ зáпах // і вºо̃нºó̃ пºол′éзне̃ // пºокºупáлас'а / пºо̃мú̃ла гºóлºовºу ци̃м з'íл':ачкºом / вúсºушила jºогºó / пºов’íсила і знºо̃ў мú̃jeⁱс':а / грúje^іш вºóдºу і знºо̃ў ми̃je^іш // харашºó тºод'í / вºóлºос не̃ вилáзит' і харашºó//

Різдво

/a на̃ р’іздвºó так сá̃мºо̃ пе^иклú хл'іб знºо̃ў / з чаркá̃ми̃ // на̃зивájец':а кни̃шí / тºо паска / а тºо кни̃ш // чáркºоjºу вирºобл'ájеш // тºо кни̃ш на̃зивájец':а різдв’а̃нú̃ĭ // кºол'адºýjºyт' / кºол'áдки вс'áк’і // хтºо jакí знá̃jе // на̃ нºó̃виĭ гºод вºорºóта зн'і̃мá̃ли хлºóпц'і де д'іўчáта бºулú // нºу̃ тепéр же бачиш / вºо̃нú̃ не̃ ĭдºут' тºудú де je д'іўчáта таĭ зн'і̃мá̃jºут' т'і вºорºóта / а ĭдºут' дºо старúх бабíв // нá̃шºо // та бáба пºостáвила на̃пр’і̃м’é̃р сºоб’í вºорºóта // вºо̃нú̃ п’ішлú jiх зн'á̃ли / хтºо jiĭ jiх при̃не̃^исé // кºолúс' де д’íўчи̃на̃ je і тºо не̃ зн'і̃мá̃ли / п’ід'іпрºýт' чи та̃м шºос' такегºó // нºу̃ зн'і̃мá̃ли це не̃ зн'і̃мá̃ли / шчºо дес' пºоза̃нºó̃с'ат' / аж дºо дрºýгºоji хáти чи шче кºудúс' / такºóгºо не̃ бºýлºо //

Святого Андрія

/на̃ а̃ндрéjа д'іўчáта схºóд'ац':а і хлºóпц'і прихºóд'ат' // вáри̃м варé̃ни̃ки / печºýт' па̃мпºýшки / в’íшаjºут' ц'ºу калатºý // оцé такúĭ обúчаĭ бºуў // т'і jíдºут' т'і мá̃ст'ат' сáд͡ жºоjºу пºо лºóб’і/ а тºоĭ кáже ўкºуснºý̃ / тºоĭ кáже jа писнºý̃ // оцé такúĭ бºуў обúчаĭ // a jак ве^иснá̃ пºочи̃нá̃jе^іц':а тºо сп’івájºут' гºолºодарá д'іўчáта // a зáраз / зáраз ц'ºóгºо не̃мá̃ // зáраз на̃чнú шчºос' сп’івáти / чи там шºо // скáжºут' оцé ўже пºо̃на̃пивáлис'а таĭ сп’івájºут' // ме̃н'í̃ кºолúс' бºулºó з д'áд'кºо̃м вá̃н'кºоjºу // в’і̃н же ж кºолúс' рá̃н'ше пиў / зáраз в’і̃н ўже̃ не̃ пje // a тºо в’і̃н рá̃н'ше рºобúў на̃ трáхтºор’і / таĭ вúпje // таĭ приĭдé дºодºó̃ми̃ // трáхтºора на̃ кºолгºóсп’і пºостáвит' / а са̃м приĭдé дºодºó̃ми̃ // не̃ знá̃jе де в’і̃н тºóгºо трáхтºора д'ів // ўже ĭде шºукáти трáхтºора ма̃рºýшка / кºудá ти ĭдеш // кºудá ти ĭва̃н ідéш / трáхтºор на̃ кºолгºóсп’і // jа тºоб’í не̃ в’íрºу // і це ĭде а jа ĭдºу з хвéрми // стр’ічájºу jºогºó так отºó на̃ сел'í // д'íдºу вá̃н'ка кºудá тºо ви̃ ĭдéте // і ма̃рºýшка ж з:áд'і за ни̃м шкºутил'гájе // а jа ĭдºу з хвéрми // кºудá тºо ви ĭдéте / кáт'ºy jа jĩм не̃ в’íрºу / jа т'íки тºо^ибí в’íрºу // jакшчºó ти ме̃н'í̃ скáжеш де мі̃ĭ трáхтºор / jа зрáзºу ве^иртájºус'а з тºобºójºу дºодºó̃ми̃ // кáжºу д'íдºу вá̃н'ка / трáхтºор ваш на̃ тáбºор’і стºо^уjíт' // ў стратºý / все jак не̃ мºó̃же бºýти / закрúтиĭ / кáжºу // ви jºогºó пºостáвили / закрúли / ĭде̃м дºодºó̃ми̃ // ĭде̃м // вертájе̃ⁱмс'а з ни̃м дºодºó̃ми̃ / ĭдºу // кáже / jа бºýдºу завºóдити / ти бºýдеш вивºодити / бºýде̃м сп’івáти / бºýде̃м / а ма̃рºýшка вертájе^іц':а на̃зáд і каже / бºóже / дºóбре шчºо ти ме̃н'í jºогºó хºоч приве^илá // ĭде // в’і̃н завºóдит' /а jа вивºóд͡ жºу // на̃ дрºýгиĭ де̃н' кáжºут' / кáт'а на̃пилáс'а так з вá̃н'кºоjºу // сп’івáла // а jа з хвéрми ĭдºу // так кáжºут' сп’івáла шчºо кºудú // вá̃н'ка завºóдит' / а вºо̃нá̃ / кáжºут' / вивºóдит' // пºотºó̃м приĭшлú ў хáтºу / с'íли ў хáт'і// сп’івájе̃^ім // jа тºоб’í скажºý / jа так кºó̃нчила шкºóлºу / тºо jа бíл'ш’іст' хºодúлa на̃ хвéрмºу̃ // jа кºорºовú дºоjíла // jа мá̃лºо такé // а вºо̃нú̃ тºо хºодúли жáти ĭ вjазáти // а jа н'ẽ // jа це хºодúла тºут на̃ хвéрмºу / а пºотºó̃м л'íтºо хºодúла на̃ кирп’íчни̃ĭ завºод // кирп’íч вирºобл'áли // та̃м бºулá // a ўдºó̃ма̃ / тºо так / с'íjали жúтºо / пше̃^инú̃ц'ºy // y бáби jаўдºóхи / бáба пºос'íje жúтºо ĭ пше̃^инú̃ц'ºy самá ўже не̃ мºó̃же // гºукájе ме̃нé̃ / кáт'ºу пºо̃мºо̃жú жúтºо жáти // ĭдºу /жнºу̃ // ĭва̃н приĭдé / це jijí си̃н // jа жнºу̃ / а в’і̃н складájе / вjáже ĭ складájе // а зáраз ўже jºогºó не̃ с'íjºyт' // н'і̃хтºó н'і̃ч’ºó не̃ с'íje //

2.1.2 Родинні свята

Інформатор: Кузмінчук Катерина Павлівна, 1941 р. н., освіта 5 класів.

Народження дитини

/так сá̃мºо̃ бºулú рºодú̃ни̃ jак і зáраз рºодú̃ни̃ // прихºóд'ат' на̃ рºодú̃ни̃ кºолúс' // ідéш на̃ рºодú̃ни̃ бе^ирéш хºустú̃нºу̃ // нá̃шºос' брáли jáĭц'а // ja не̃ знá̃jºу нá̃шºо jiх брáли // a на̃ шºó jiх брáли / jа не̃ знá̃jºу // бºо кºолúс' jак jа бºýла шчºо це рºодúла цих д'ітéĭ / дºо мé̃не̃ прихºóдили бабú та ĭ мá̃ти прихºóдила і бáба мºо̃já прихºóдила // бºо вºо̃нá̃ ў мé̃не̃ бºулá за бáбºу за д'íт'ми̃ // прихºóдили // б’ілé̃н'ка такá хºустú̃на̃ // при̃нºó̃сили у вºýзликºу jáĭц'а // a нá̃шºо т'і jáĭц'а // на̃ шºó вºо̃нú̃ // ja jiх так не̃ рºозпúтºувала / вºо̃нú̃ ме̃^ин'í̃ не̃ рºозказáли дл'а чºóгºо вºо̃нú̃ // зáраз тºóже ідºýт' / але jак та̃м ідºýт' / хтºо jак іде // a хтºо стар’íшиĭ знá̃jе / тºоĭ ĭде // a мºо̃лºод'ºóж ідé так ужé п’ішлú таĭ п’ішлú // cид'íли сп’івáли теĭ усé / ºоцé такé рºобúли на̃ рºодú̃на̃х //

Хрестини

/a христú̃ни̃ так сá̃мºо̃ // пºохре^истúли / при̃нé̃ли од хрестá // пéрших кºу̃м’í̃в jак’í шé̃нºо̃ пéрших хрешчé̃ни̃к’ів хрúст'ат' п’ідн'і̃мá̃jºут' на̃ўрá // цеĭ кºу̃м уже з кºу̃мºó̃jºу шчºо вºо̃нú̃ пºо пéршºо̃мºу̃ / шºо в jiх пºо пéршºо̃мºу̃ хрешчé̃ни̃кºу // ста̃нºó̃вл'ат' мºо̃гºoрúч // п’і̃дн'і̃мá̃jºут' jiх дºогºорú // шчºо даjéте / мºо̃гºорúч // мºо̃гºорúч зна̃чúт' // ста̃нºó̃вл'ат' та̃м л'íтрºу гºор’íлки / там ви̃нºóе / шчºо та̃м уже стáвит' в’і̃н на̃ цеĭ мºо̃гºорúч / а кºу̃мá̃ свºоjé і тºод'í ўже с'ідájºут' та гºул'ájºут' вºо̃нú̃ // ўже кºу̃мú̃ угºошчájºут' і це вºо̃нú̃ с'ідájºут' і гºул'ájºyт' // двºójе брáли кºолúс' кºу̃мí̃ў / зáра берºýт' чéтверºо // ос'ºó ў нá̃д'і це с'ºóдн'і̃ вºо̃нú̃ хре^истúли тºо чéтверºо бºулºó кºу̃мí̃ў / бºо двºójе д'ітéĭ //

Похорон

/на пºóхºорºо̃н ўже так // прихºóдит' п’éўча сп’івájºут' / нºу̃ мºó̃л'ац':а / нºо̃ це ми̃ кáже̃м сп’івájºут' // сп’івájºут' пºохºорºó̃н':і̃ п’існ'í̃ // прºовºод͡ жájе̃м ў остá̃н'º:у̃ пºут' і сп’івájе̃мºо̃ п’íсн'ºу̃ ц'ºу jак ви̃нºó̃с'ат' ме̃рц'á з хáти / тºо ўже тºо^уд'í ми̃ сп’івájе̃м п’íсн'ºу̃ / остá̃н':а̃ пºут' остá̃н':а̃ пºут' остá̃н':а̃jа дºорºóга / остá̃н':а̃ пºут' остá̃н':а̃ пºут' од р’íднºогºо пºорºóга // ужé jак ви̃нºó̃с'ат' ме̃рц'á з хáти // а так шºó ми̃ / н'і̃ч’ºó / це ўже рі̃дн'á̃ та̃м плáче / випрºовºод͡ жáти шкºодá / бºо ўмé̃рлºо тºо шкºодá // не̃^исºýт' на̃ цвú̃ндар / опºускájºут' ў já̃мºу̃ //

Весілля

/свáд'ба // jак тºо кáжºут' / гºул'аjºут' // мºо̃лºодúĭ ідé дºо мºо̃лºодºóji // тºод'í тºоĭ р’ід іде с'ºyдú / од мºо̃лºодºóji р’ід ідé тºудú // cтарºостú / свáшки ĭдºут' забирájºут' од мºо̃лºодºóгºо р’ід і ĭдºут' дºо мºо̃лºодºóji // a пºотºó̃м уже ўвéче^ир’і забирájºут' мºо̃лºодºý і ведºýт' дºо мºо̃лºодºóгºо // це ўже такúĭ бºуў обрáд // це бºулºó ў сºубºóтºу / а ў не̃^ид'íл'ºу ўже прихºóд'ат' так сá̃мºо̃ од рºóзпис'і бºо ж у не̃^ид'íл'ºy ĭдºут' сºоб’í дºо рºóзпис'і // ў сºубºóтºу хºóдит' клúкат' мºо̃лºодá / а ў не̃^ид'íл'ºу кºолúс' свáд'ба на̃чи̃нá̃лас' / а зáра на̃чи̃нá̃jец':а ў сºубºóтºу / а тºо^уд'í на̃чи̃нá̃лас'а ў не̃д'íл'ºу / а ў пºо̃не̃^ид'íлºок це ўже за пºо̃не̃^ид'íлºок // а зара ўже не̃^ид'íл'а за пºо̃не̃^ид'íлºок // ўже ў сºубºóтºу гºул'ájºут' / а ў пjатнú̃ц'ºy хºóд'ат' клúкат' // нºу̃ ў пºо̃не̃^ид'íлºок ужé jакшчºó остá̃н':ºо̃гºо жé̃ни̃т' чи од:аjé дºóчкºу остá̃н'º:ỹ зá̃м’і̃ж / знá̃чит' пле^итºýт' так'í в’і̃нкú з жúта / на̃кладájºут' на̃ гºóлºовºу / мá̃те^ири ĭ бáт'кºов’і і це ўже вивºóз'ат' jiх із пºодв’íрjа // вивºóз'ат' / пºовéзли пºокºупáли jiх із цú̃ми̃ в’і̃нкá̃ми̃ / тºод'í при̃нºó̃с'ат' ц'і в’і̃нкú кладºýт' на̃ пºодв’íрji та̃м на̃ чºó̃мºу̃ // кладºýт' на̃ рад'ºýшкºу ц'і в’і̃нкú і вс'і пºо̃мºо̃лºóт'ат' // пºо̃мºо̃лºотúли / а пºотºó̃м не̃сºýт' на гºорºóд і с'íjºyт' / рºозс'íjали це все шчºо на̃мºо̃лºотúли // садºóўл'ат' jiх на̃ гіл':áкºу і везºýт' вºолºочúти / завºолºочúли / дºоп’íрºу с'ідájºут' за ст'іл і дáл'ше прºодºолжájºут' пúти // оцé так'í кºолúс' обрáди бºулú // jaк ужé ĭде мºо̃лºодá од рºóзпис'і / от зáраз ужé в на̃с пе^ире^иjмá̃jºут' мá̃лºо / а кºолúс' пе^ире^иjмá̃jºут'/ ста̃нºо̃ўл'ájºут' хлºóпц'і ст'іл'ц'á / на̃ ст'ілéц' кладºýт' хл'íб // мºо̃лºо^уд'í п’ідхºóд'ат' уклºо̃н'á̃jºуц':а дºо ц'ºóгºо хл'íба/ а ўже збºóкºу дрºужкú сп’івájºут' / рºозстºуп’íте^ис'а вºорºогú не̃ пере^ихºóд'те дºорºогú / хаĭ прºоĭдé гºоспºóд' сад / благºослºовúт' ус'íх на̃с // тºод'í ўже вºо̃нú̃ дºогºовºорájºуц':а / старºостú дºогºовºорájºуц':а // мºо̃гºорúч хºóчте хлºóпц'і / знáчит' мºо̃гºорúч / забирájºут' // ви ĭдéте з нá̃ми̃ пºо мºо̃гºорúч // вºо̃нú̃ од:аjºýт' jĩм мºо̃гºорúч і вºо̃нú̃ сºо^уб’í ĭдºут' і та̃м гºул'ájºут' // y на̃с хºовájºут' мºо̃лºодºý // óбше^им приĭшлú ўже од рºóзпис'і / ўвéче^ирі та̃нц'ºý'jºут' та̃нц'ºý'jºут' ўже вéч’ір // пºо̃тºó̃м ўз'ав стáршиĭ укрáў ц'ºу мºо̃лºо^удºý і схºовáў // же̃н'í̃х дºóлже̃^ин ітú шºукáти // кáжºут' / jак це ти та̃нц'ºyвáў / шчºо ў тéбе мºо̃лºо^удºý ўкрáли // де ви jijí схºовáли // ўже в’і̃н хºóдит' jijí шºукájе // не̃^имá̃jе // нºу̃ шºукáĭ / ми̃ тºоб’í далú /а ти тепéр шºукáĭ/ нºу̃ ўже jак знáĭде / приве^идé / тºо в’і̃н jijí на̃ рºукáх нºó̃сит' і та̃нц'ºyje / це все кáжºут' усé // пºотºó̃м с'ідájºут' за ст'іл / стáршиĭ бºоjáри̃н /абºо мé̃ншиĭ бºоjáри̃н крадé тºýхвл'а // кáжºут' вихºóд'те ўже з:а стºолá // а н'е̃в’éста кáже jа не̃ п'ідºý бºо jа бºóса // jaк бºóса // ўкраў хтºос' тºухвл'á // знá̃чит' дºóлже̃^ин стáршиĭ бºоjáри̃н вúкºупити тºýхвл'а / шчºоб мºо̃лºодá ўзºýлас' // oцé так'í ше тºóже / jак кáжºут' / бºулú // мºо̃лºодúĭ тéшч’і нºó̃ги мú̃je // óпши̃м це ўже ў сºубºóтºу ўвéче^ир’і з'ат' тéшч’і мú̃je нºó̃ги / і та̃м шºуткºýjºyт' / та̃м ўже обстºупájºут' і та̃м мú̃jºyт' нºó̃ги // з'ат' тéшчºу садºóвит' на̃ стºýлºо/ ста̃нºóвит' тáзика / і на̃ливájе тºудú вºодú і пºó̃мі̃ж вºóдºу гºорíлки // рве бºурjá̃н // кáжºут' / крºопúви / не̃ бºýдºут' нºó̃ги бºол'íти і шарºýje тéшч’і ўже ц'і нºó̃ги / мú̃je з усéji сúли // вúкрºути // берé рºушнúк витирájе // пºотºó̃м узºувájе тºýхл'і / кладé ўже ў тºýхвл'і грºóші і jiдé̃н тºýхвел' пºотºó̃м ў дрºýгиĭ / т'і тºýхл'і jijí ўже пºозакидáje / а ў цих вºо̃нá̃ ўже та̃нц'ºýje // ўвéче^ир’і п’íсл'а вс'ºóгºо ўзºýли тéшчºу ўже тºод'í завºóд'ат' мºо̃лºодºý ў шалáш / чи та̃м кºолúс' у хáт'і бºулú свáд'би // захºóдит' у хатºý с'ідájе за ст'іл / і тºут ужé чи дрºужкú чи сватú / хтºо та̃м ужé сп’івájе п’існ'í̃ / оĭ ідú ідú мá̃ти дºо дºочкú збирáти з дºочкú бúндºочки // мá̃ти ўже ĭде не̃^исé платºóк шчºоб на̃пнºý̃ти мºо̃лºодºý // зн'і̃мá̃jе в’і̃нºó̃к цеĭ і на̃пинá̃jе ўже jijí платкºóм // і тºоп’íрºу сп’івájºут' // jaк отºó ў пºоне̃^ид'íлºок / тºо сп’івájºут' / св’атúĭ пºо̃не̃д'íлкºу / ти спºóртиў на̃м д'íўкºу / ў кºомºóр’і п’ід пºолúце^иjºу / зрºобúў jijí мºо̃лºодúце^иjºу // це такºý п’íсн'ºу̃ сп’івájºут' // теĭ мá̃ти на̃пи̃нá̃jе jijí хºýсткºо^уjºу і так jijí на̃пú̃н'ºу̃jºyт' і це шчитájец':а мºо̃̃лºодúц'а // cватú / рºóдич’і ўбирájºуц':а зáмі̃ст' цих мºо̃лºодúх/ з т'ºýл'і хватºý такºý рºóбл'ат' / в’і̃нкá рºóбл'ат' і отºó на̃кладájºут' // чºолºов’і́́к убирájе^іц':а за н'е̃в’éстºу / а ж’í̃нка ўбирájец':а за мºу̃жикá // це ос'ºó у вáл'і jак це ми̃ бºулú на̃ свáд'б’і /тºо та̃м хлºóпц'і пºоўбирáлис'а // оксá̃на̃ бºулá / це мºо̃já пле̃^имé̃н:и̃чка за мºу̃жикá / а тºоĭ убрáўс'а за н'ẽв’éстºу // на̃мºо̃стúли грºýд'і / на̃клá̃ли jºо̃^умºý̃ / такúĭ шºýтливиĭ хлºóпец' бºуў // ўбрáли і пºовéзли ц'ºу мá̃т'ір бºо це ж остá̃н'º:о̃гºо вºо̃нá̃ ўже жи̃нú̃ла // пºовéзли аж тºудú / на̃ сéлишче ў ставºóк кºупáти // бáт'ка ĭ мá̃ти // кажºý / вºолºóд'а / ўбирáĭс' / бºо пºовезºýт' кºупáти // та ви шºо // пºобáчиш / шºо пºовезºýт' // п’ішлú дºо в’íт'і ц'ºóгºо / jак тиб’í сказáти / cºó̃ндрикºовºогºо / ўз'áли прицéпа од ма̃шú̃ни̃ // в’і̃н даў / в’і̃н jĩм рºозр’ішúў / кáже бе^ир’íт' прицéпа / ва̃м бºýде лéгше на̃ прицéпºов’і вéзти // в’і̃н ле^игé̃н'киĭ // а ви ж гºуртºóм // залигájете / с'ºудú / кáже ўстрºó̃ми̃те такºóгºо дрºучкá / приўjаж’íт' jºогºó прºóвºолºокºоjºу / шчºоб ва̃м дºоўгé̃н'кºо бºулºó / вас же бºýдºут' пºога̃н'á̃ти // в’і̃н jĩм рºозкáзºуje ци̃м хлºóпц'а̃м // вºо̃нú̃ jºогºó ўз'áли / прикрºутúли / с'ºудú вз'алú ўче^ипúли два мºо̃тºузкú / тºоĭ за дúшл'а т'á̃не / а т'і два збºóкºу / тºоĭ ле^игé̃н'кºо і дºo нºо̃вºострºоjé̃н'і̃jа і аж дºо сéлишча на̃ стаў // пºовезлú / jак пºоскидáли з грéбл'і ў стаў / а тéплºо ж / пºокºупáлис'а приjíхали на̃зáд // кáже вс'ºо ўже пºокºупáлис'а / так шчºо стаў тºоп’íрºу мºо̃гºорúч // стáўл'ат' мºо̃гºорúч і с'ідájºут' дáл'ше цеĭ // тºо це jа ж кажºý / так’і це шчºо так рºóбиш і на̃ свáд'б’і так’í хвºóкºуси одпáл'ºyjºyт' // хтºо л'ºýбит' / да // а je тºут от це гáл'і / ма̃рºýс'і бºо̃ндарчºýк бáт'кºо бºуў / пºокºóĭни̃ĭ ўже / а бºуў живúĭ // а гáл'а ц'а ўже остá̃н:'а̃ / jijí вºо̃нá̃ од:авáла зá̃мºу̃ж // кажºý дºо ма̃рºýс'і / ма̃рºýс'ºу / бºýдºут' ж ўзáўтра вас кºупáти / тебé ĭ jiвá̃на̃ // oĭ кáт'ºy / а jа там гºотºóвила // кáт'ºy не̃