referat-web.com Бесплатно скачать - рефераты, курсовые, контрольные. Большая база работ.
Организация работы грузовой станции
УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ
ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ
Кафедра "Управління вантажною і комерційною роботою"
ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ВАНТАЖНОЇ СТАНЦІЇ
Пояснювальна записка та розрахунки
ПЗ
Керівник проекту
____________
Розробив
студент гр. - - УПП
___________
2004
Зміст
ВСТУП.. 3
1 Вибір найбільш раціональних типів вагонів для перевезення заданих вантажів 4
2 Розрахунок вантажопотоків і вагонопотоків станції 6
3 Розрахунки з відправницької маршрутизації 9
4 Розробка вагонопотоків станції за окремими пунктами навантаження та вивантаження 12
5 Розподіл завантажених та порожніх вагонопотоків за дільницями та напрямками 14
6 Визначення середньозважених статичного навантаження та маси тари вагона за напрямками. 15
7 Установлення розмірів вантажного руху для станції ОВАН. 17
8 Розрахунок та компонування пристроїв вантажного району. 19
9 Моделювання та оптимізація роботи вантажного фронту. 32
10 Розробка графіків технологічного процесу по прийому, навантаженні, вивантаженні, видачі вантажів. 35
11 Розробка графіків технологічного процесу роботи товарної контори по обробці документів на вантажі, які прибувають і відправляються з місць загального користування 39
12 Складання графіків єдиного технологічного процесу (ЄТП) роботи станції Ован і під’їзної колії 41
13 Технологічний процес роботи станції 43
14 Графічна модель роботи станції 49
15 Показники роботи станції і під’їзної колії (п/к) та їх аналіз. 50
16 Заходи по охороні праці і техніки безпеки. 54
Висновки до проекту. 57
Список використаних джерел. 58
Додаток А – Розрахунок оптимального режиму роботи вантажного пункту ....60
Додаток Б – Модель графічна роботи станції Ов та під’їзних колій ...................61
ВСТУП
Вантажна та комерційна робота займає важне місце в експлуатаційній діяльності залізниць і включає в себе комплекс питань, пов’язаних з процесом перевезень, а головне – його початковими та кінцевими операціями : навантаженням, вивантаженням з організацією прогресивних видів перевезень – пакетні, контейнерні та маршрутами.
Технічною основою для виконання вантажної та комерційної роботи є : складське господарство вантажних районів, контейнерних пунктів, засобів комплексної механізації та автоматизації вантажно - розвантажувальних робіт ; засобів автоматики та обчислювальної техніки для виконання комерційних операцій.
Вантажні перевезень потребують впровадження передової технології, постійного удосконалення організації процесу перевезень та управління ним, прискорення розробки та впровадження автоматизованої системи управління залізничним транспортом.
Частка вантажу і номенклатура вантажів дуже велика. тому організація вантажних перевезень є основною у роботі залізничного транспорту і приносить основні доходи від перевезення.
Метою розробки даного курсового проекту є вибір найбільш раціонального рухомого складу, встановлення розмірів вагонопотоків та визначення вагонопотоків вантажної станції, компонування пристроїв вантажного району, розробки технологічного процесу роботи станції та складання графічної моделі роботи станції Огр.
1 Вибір найбільш раціональних типів вагонів для перевезення заданих вантажів
Рід вагона (гр. 3, таблиці 1.1) для перевезення кожного вантажу приймаємо на підставі переліків вантажів, дозволених до перевезення насипом, навалом, на відкритому рухомому складі, у вагонах-цистернах та бункерних піввагонах, які наведені в (7, розд. 18, 19, 20, 41), а номери тарифних груп вантажів та технічні норми завантаження вагонів і контейнерів (гр. 2 і 9) - згідно (8), (9), (21).
З метою скорочення порожнього пробігу передбачаємо максимальну взаємозамінювальність вагонів для вантажів по прибуванню та відправленню.
Характеристика вагонів наведена в (10), (11), (12), (13).
Результати вибору вагонів зводимо в таблицю 1.1.
Таблиця 1.1 - Вибір раціональних типів вагонів для перевезення вантажів
| Найменування вантажу | № гр. вантажу | Характеристика вагона | технічна норма завант. вагона, т | Примітка | ||||
| рід | кількість осей | вантажо- підйомн, т | повн. обсяг кузова, м3 | маса тари | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| Сталь прокатна | 32 | пв | 4 | 69,0 | 73 | 22 | 69 | В пачках |
| Кокс | 17 | пв | 4 | 69,0 | 73,0 | 22,0 | 43,8 | Навалом з „шапкою” |
| 8 | 125,0 | 137,5 | 45,17 | 82,5 | ||||
| Чавун у чушках | 31 | пв | 4 | 69,0 | 73 | 22 | 69 | В чушках |
| Вугілля (антрацит ) | 16 | пв | 4 | 69,0 | 73 | 22 | 69 | Навалом з „шапкою” |
| 8 | 125 | 137,5 | 45,17 | 125 | ||||
Нафтопродукти ρ=0,9 т/м3 | 21 | цс | 4 | 60,0 | 73 | 23,2 | 62 | світлі |
| 8 | 120,0 | 140 | 48,8 | 119,7 | ||||
| Вантажі в 3 т контейнерах | 36 | пл | 4 | 70 | 73 | 22 | 20 | Ртех=2,0*10 =20 т (10конт.) |
| Дрібні відправки | - | кр | 4 | 68,0 | 120 | 24,7 | 18,5 | В пак. на піддонах 25шт |
| Цемент | 28 | кр | 4 | 68,0 | 120 | 24,7 | 68 | мішки m=50 кг |
| Гравій | 24 | пв | 4 | 69,0 | 73 | 22 | 69 | навалом |
| 8 | 125 | 137,5 | 45,17 | 125 | ||||
| Брухт і відходи чавуну | 31 | пв | 4 | 69,0 | 73 | 22 | 69 | навалом |
| 8 | 125 | 137,5 | 45,17 | 125 | ||||
| Прогінні будівлі типу Б-14 | 25 | пв | 4 | 69,0 | 73 | 22 | 22,5 | В 2 штабеля 12 шт. |
| Папір газетний у рулонах | 13 | кр | 4 | 68,0 | 120 | 24,7 | 28,5 | В рулонах 42 шт. ширина 1620мм |
| Трактори ДТ-75А | 36 | пл | 4 | 70 | 73 | 22 | 9,3 | 3 шт. |
| Блоки з/б типу БЛ-3 | 25 | пв | 4 | 69,0 | 73 | 22 | 25 | В 2 штабеля 14шт. |
2 Розрахунок вантажопотоків і вагонопотоків станції
Прибуття (вивантаження) або відправлення (навантаження), т, для кожного роду вантажу в 4- і 8-вісних вагонах та загальне за середню добу максимального місяця визначають за формулами:
;
, (2.1)
де 
- прибуття або відправлення вантажу за середню добу максимального місяця у тоннах з урахуванням частин вантажопотоку, який перевозиться відповідно в 4- і 8-вісних вагонах;
- загальне прибуття або відправлення по кожному роду вантажу, т, відповідно за середню добу максимального місяця та за рік;
- коефіцієнт середньорічної нерівномірності прибуття або відправлення вантажів (див. додаток Г до завдання);
- частка вантажопотоку, який перевозиться відповідно в 4- і 8-вісних вагонах (див. додаток Г до завдання).
Результати розрахунків і 
наведені у відповідних графах таблиці 2.1.
Прибуття або відправлення для кожного роду вантажу в 4- і 8-вісних вагонах та загальне за середню добу максимального місяця у фізичних вагонах визначають за формулами:
;
;
, (2.2)
де 
- кількість відповідно 4- і 8-вісних вагонів;
- технічні норми завантаження 4- і 8-вісних вагонів для різних вантажів, т (див. таблицю 1.1);
- загальне прибуття або відправлення по кожному роду вантажу в середньому за добу, ваг.
Результати розрахунків і наведені у відповідних графах табл. 2.1
3 Розрахунки з відправницької маршрутизації
Состав відправницького маршруту у фізичних вагонах для кожного конкретного вантажу (див. завдання, пункт 5) визначають за формулами:
;
; (3.1)
а загальну кількість вагонів -
, (3.2)
де 
відповідно кількість 4- і 8-вісних вагонів у составі відправницького маршруту;
- маса брутто состава поїзда, т (див. завдання, пункт 6);
технічні норми завантаження 4- і 8-вісних вагонів у тоннах для конкретних вантажів, які перевозяться у відправницьких маршрутах (див. таблицю 1.1);
маса тари 4- і 8-вісних вагонів, в яких здійснюється перевезення вантажів відправницькими маршрутами, т (див. таблицю 1.1).
Маса нетто відправницького маршруту 
, т, для кожного з вантажів, які розглядаються, дорівнює
. (3.3)
Результати розрахунків по визначенню состава і маси нетто відправницьких маршрутів, а також рівень відправницької маршрутизації наведені в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 - Показники з відправницької маршрутизації
| З/НА | Найменування вантажу | Розрахунковий добовий вантажопотік | Склад відправницького маршруту | Маса нетто ВМ | Кількість ВМ за добу | Залишок вантажу, т | Рівень відправницької маршрутизації, % | |||
m4м | m8м | mдм | для вантажу Кв | для станції Кс | ||||||
| З А на Ов | Вугілля антрацит | 3945 | 21 | 3 | 24 | 1824 | 2 | 2121 | 92 | 42 |
| З Б на Ов | Гравій | 3616 | 21 | 3 | 24 | 1824 | 1 | 1792 | 50 | |
| З Ов на А | БЛ-3 | 2466 | 52 | - | 52 | 1125 | 2 | 1341 | 91 | 50 |
| 45 | ||||||||||
| З Ов на Б | БЛ-3 | 2466 | 52 | - | 52 | 1125 | 2 | 1341 | 91 | |
| 45 | ||||||||||
По відправленю зі станції Ов склад відправницького маршруту прийнятий 45 вагонів.
Відправницькими маршрутами передбачено перевезення масових вантажів, яких щодоби забезпечується прибуття або відправлення не менше одного маршруту.
Якщо 
для розглядуваного вантажу, охопленого маршрутизацією, не дорівнює цілому числу відправницьких маршрутів то залишок вантажу потрібно перевозити в передаточних поїздах.
Рівень відправницької маршрутизації для окремих вантажів, %, визначають як
, (3.4)
де 
щодобове надходження або відправлення конкретного вантажу відправницькими маршрутами, т;
загальне добове надходження або відправлення того ж вантажу, т.
Рівень замаршрутизованих вантажів по надходженню або відправленню в цілому для станції, % визначають як
, (3.5)
де 
надходження або відправлення усіх вантажів у відправницьких маршрутах за максимальну добу, т;
загальне надходження або відправлення усіх вантажів за максимальну добу, т ( таб. 2.1).
По прибуттю на станцію Ов
m4м = (0,80*2430)*(69+22)=21
m8м = (0,20*2430)*(125+45)=3
mдм = 21 + 3 = 24
Qн = 69*21+125*3=1824
m4м = (0,80*2430)*(69+22)=21
m8м = (0,20*2430)*(125+45)=3
mдм = 21 + 3 = 24
Qн = 69*21+125*3=1824
По відправленю зі станції Ов
m4м = (1,00*2430)*(25+22)=52
Qн = 25*45=1125
Kв=(2*1125*100)/2466=91
m4м = (1,00*2430)*(25+22)=52
Qн = 25*45=1125
Kв=(2*1125*100)/2466=91
Рівень відправницької маршрутизації
Kc=((1824*2+1824*1)*100)/13110=42
Kc=((1125*2+1125*2)*100)/8962=50
4 Розробка вагонопотоків станції за окремими пунктами навантаження та вивантаженняВагонопотоки окремих пунктів навантаження-вивантаження встановлюють за даними таблиці 2.1 (графа 28), а результати заносять в таблицю 4.1. Порядок її складання такий.
З додатку Г завдання в графу 1 таблиці 4.1 заносять пункти навантаження-вивантаження (усі під'їзні колії та вантажний район) з переліком в графі 2 вантажів, що прибувають на них та відправляються.
Приводом для занесення того чи іншого вантажу в графу 2 є заданий в додатку Г завдання відсоток його надходження або відправлення υ по даному пункту навантаження-вивантаження.
Недостачу порожніх вагонів по тому чи іншому вантажному пункту компенсують за рахунок лишку порожніх на інших пунктах. Внутрішньостанційне регулювання порожніх вагонів вказуємо стрілками. середстанційного регулювання порожніх і встановлення лишку недостачі в цілому по станції наведений в таблиці 4.1.
Якщо після середстанційного регулювання в кінцевому рахунку сума прибулих завантажених 
і недостачі порожніх 
дорівнює сумі відправлення завантажених 
та лишку порожніх вагонів 
, тобто 
, тоді таблиця 4.1 складена вірно. Ця залежність справедлива як для станції, так і для кожного вантажного пункту.
Розрахунковий вагонообіг станції або вантажного пункту (графа 28) дорівнює сумі прибулих та відправлених завантажених і порожніх вагонів за максимальну добу
. (4.1)
При встановленні вагонообігу вантажних пунктів значення 
і 
приймають до здійснення внутрішньостанційного регулювання порожніх вагонів.
Після закінчення складання таблиці 4.1 потрібно зробити висновки (дати характеристику) про обсяг під'їзних колій, вантажного району і станції взагалі.
5 Розподіл завантажених та порожніх вагонопотоків за дільницями та напрямками
На підставі підсумкових даних таблиці 4.1 ("В тому числі з А і Б та на А і Б") складаємо завантажених і порожніх вагонопотоків по станції Ован (рисунок 5.1), на якій по кожному заданому напрямку А. Б і ст. Ован наводимо кількість завантажених та розвантажених вагонів. На цій схемі встановлюють лишок та недостачу порожніх вагонів за напрямками і станції Ован.
Крім того, отриманий на схемі лишок або недостача порожніх для ст. Ован повинен відповідати цим же даним в таблиці 4.1.
Вагонопотоки на схемі (див. рисунок 5.1) подані по роду вагонів та їх станом (завантажені і порожні, кількісне значення останніх вказується у знаменнику).
Правильність побудови схеми перевіряємо за допомогою порівняння загальних вагонопотоків у парному та непарному напрямках для кожної дільниці: А-К , Б-К, К-Ован.
Після перевірки транзитні струмені порожніх вагонопотоків включають з подальших розрахунків, тому що вони можуть перевозитись у поїздах, що не проходять ст. Ован.
Рисунок 5.1 Схема завантаження і порожніх вагонопотоків по станції Ов та напрямкам А-К і К-Б
6 Визначення середньозважених статичного навантаження та маси тари вагона за напрямками.
Щоб встановити у подальшому розміри передаточного руху по ст. Ован, середньозважені статичне навантаження 
, т/ваг, та масу тари 
вагона, т/ваг, визначають без урахування замаршрутизованих тонн і вагонів окремо для парного і непарного напрямків дільниці К-Ован за формулами:
; (6.1)
; (6.2)
;
(6.3)
,
де 
загальне надходження або відправлення всіх вантажів за середню добу максимального місяця, т і ваг;
надходження або відправлення вантажів, охоплених відправницькими маршрутами, за середню добу максимального місяця, ваг.;
фактична маса тари відповідних 4- і 8-вісних вагонів, т;
кількість 4- і8-вісних вагонів по надходженню або відправленню (скореговані дані граф 12 і 13, 18 і 19, 24 і 25 таблиці 2.1).
Маса тари вагонів
q4ср=(24,7+22,0+22,0+23,2)/4=22,98 т
q8ср=(45,17+48,8)/2=46,99 т
По прибуттю на станцію Ов середня маса тари та статичне навантаження складатиме:
qтср=(22,98*180+46,99*10)/(238-72)=24,837 т
Pстср =(13110-(1824*2+1824*1)/(238-72)=46,012 т
По відправленню зі станції Ов на К середня маса тари та статичне навантаження складатиме:
qтср=(22,98*245+46,99*1)/(426-180)=23,073 т
Pстср =(8962-(1125*2+1125*2)/(426-45*2-45*2)=18,138 т
Таблиця 6.1 – Статичне навантаження та маса тари вагонів по станції Ов
| Напрямок | Pстср, т | qтср, т |
| К - Ов | 46,01 | 24,84 |
| Ов - К | 18,14 | 23,07 |
7 Установлення розмірів вантажного руху для станції ОВАН
Розміри вантажного руху на дільниці К-Ован складаються з поїздів різних категорій. У даному проекті розглядаються тільки відправницькі, порожні маршрути і передаточні поїзди. Кількість відправницьких маршрутів (Nм) визначена у розділі 3.
Порожні маршрути за виключенням цистерн (див. рисунок 5.1), при достатній їх кількості (окремо для напрямків А, Б) виділяють в порожні маршрути 
. Кількість вагонів у порожньому маршруті (
) встановлюють у межах від 40 до 50 Кількість порожніх маршрутів дорівнює
, (7.1)
де 
ваг.
Кількість передаточних поїздів по надходженню і відправленню визначають як
, (7.2)
де 
загальна кількість завантажених і порожніх вагонів, прибуваючих або відправлених зі ст. Ованза розрахункову добу (див. рисунок 5.1);
склад передаточного поїзда в завантажених вагонах, який визначають окремо по надходженню та відправленню як
. (7.3)
Одиночні порожні вагони або групи включають до комбінованих передаточних поїздів, які складаються з завантажених і порожніх вагонів. При цьому треба дотримуватись умови, що приблизно три порожні вагони дорівнюють за масою одному завантаженому вагоні, тобто замість кожного завантаженого вагона до складу поїзда може бути додано три порожніх. Якщо сума залишків завантажених і порожніх вагонів перевищує склад порожнього маршруту (<50 ваг.), тоді треба передбачити два комбінованих поїзди. Кількість передаточних поїздів в розрахунках округлюють до більшого цілого. Результати цих розрахунків наведені в таблиці 7.1.
Таблиця 7.1 - Поїздопотоки станції Ован
| З/НА | Вагонопотік | Потребує перевезення | Дані передаточного поїзда | Кількість поїздів | ||||||||
| ВМ | ПМ | Пер. П | Qбр, т | Pст, т/в | qтср, т/в | mпер, ваг | ВМ | ПМ | Пер. П | Всього | ||
| К - Ов | 238 | 72 | 0 | 166 | 2430 | 46,0 | 24,8 | 34 | 3 | 2 | 6 | 11 |
| 198 | 90 | 108 | ||||||||||
| Ов – К | 426 | 180 | - | 246 | 2430 | 18,1 | 23,1 | 58 | 1 | 0 | 6 | 7 |
| 10 | 10 | 45 | ||||||||||
Примітка
ВМ – відправницькі маршрути
ПМ – порожні маршрути
Пер. П – передаточні поїзда
З Ов на К прийнятий склад поїзда 45 вагонів, згідно з корисною довжиною приймально відправних колій станції Ов.
8 Розрахунок та компонування пристроїв вантажного району
Вантажні пристрої та колійний розвиток, які відповідають вантажній роботі, яка виконується на місцях загального користування (МЗК), треба сконцентрувати в одному районі станції - на вантажному районі МЗК загального типу.
Згідно з рекомендаціями БН і Б П-39-76 (18) розташування вантажного району на станції повинно забезпечувати: зручне сполучення з районами міста та промисловими підприємствами, вільний під'їзд транспортних засобів при виконанні операцій з огляду, приймання, навантаження та вивантаження вантажів.
На вантажному районі МЗК, передбачено: криті та відкриті склади і платформи, площадки для контейнерів, великовагових та інших вантажів, підвищені колії, пристрої для перевантаження з вагонів безпосередньо на автотранспорт або через склад, платформи та площадки для вивантаження сипучих вантажів, колісної техніки та інших вантажів, товарну контору та інші необхідні допоміжні будинки та приміщення, пристрої, які забезпечують безперервну роботу навантжувально-вивантажувальних машин (зарядна станція, ремонтні майстерні, склад ПММ та інш.).
Необхідність спорудження вантажних пристроїв, їх кількість, тип та продуктивність обладнання встановлюються проектом в залежності від роду перероблюваних вантажів, розміру і характеру вантажної роботи з урахуванням комплексної механізації навантажувально-вивантажуальних робіт.
8.1 Розрахунок потрібних складських площ та визначення габаритних розмірів складів
Площа 
, м2, потрібна для зберігання прибуваючих або відправлюваних з вантажного району вантажів, може бути визначена за питомим навантаженням як
, або
, (8.1)
де 
річний вантажооборот складу вантажного району за розглядуваним вантажем, т;
розрахунковий добовий вантажооборот вантажного району за розглядуваним вантажем, дорівнює υ
, т/добу;
υ
питома вага вантажопотоку, який надходить або відправляється зі складу вантажного району (див. завдання, додаток Г);
розрахунковий термін зберігання вантажу у складі, діб;
коефіцієнт, який ураховує додаткову площу на проходи, проїзди для навантажувально-розвантажувальних машин та автомобілів, місця для встановлення ваг, приміщення прийомоздавальників;
коефіцієнт, який ураховує прямий варіант перевантаження (рекомендовано приймати рівним 0,10...0,20);
розрахункова маса вантажу на одиницю площі складу, т/м2.
Результати розрахунків рекомендовано навести у таблиці 8.1.
Для конкретних вантажів потрібна складська площа може бути визначена також методом елементарних площадок.
Передбачено спеціалізовані об'єднані склади для зберігання прибуваючих та вантажів що відправляються. Окрім того, однорідні вантажі при незначному їх вантажообороті переробляться на одному складі.
За даними таблиці 8.1 встановлена потрібна кількість та спеціалізація складів вантажного району.
Для штучних вантажів, які потребують закритого зберігання (дрібні відправки, крупи, борошно, цукор, холодильники), запроектувало одноповерхові ангарні склади з внутрішнім розташуванням навантажувально-вивантажувальних колій, обладнані пристроями пожежного і вартового сигналізування. Кількість колій та платформ в багато пролітних складах відповідає характеру і розмірам виконуваних операцій. Для цементу, гіпсу і вапна треба передбачити одно пролітний критий склад із зовнішнім розташуванням залізничних колій.
Для вивантаження вугілля та нерудних (мінерально-будівельних) матеріалів запроектоване підвищена колія яка розташована з урахуванням напрямку переважаючих вітрів у даному районі на довжині не менше 50 м від складів тарно-штучних вантажів і контейнерного пункту. Постійні склади для навантаження вантажів розташовано не ближче 300 м від службових та житлових будівель.
На вантажному районі передбачено навантажувально-вивантажувальні колії і платформи з під'їздами до них для безпосереднього перевантаження вантажів з вагонів на автомобілі та навпаки.
Результати встановлення потрібної кількості складів вантажного району наведено в таблиці 8.2.
Розрахункову довжину складу 
, м, визначають як
, (8.2)
де 
прийнята (після об'єднання) площа складу, м2
розрахункова ширина складу, м.
Будівельна довжина складу 
, м повинна бути не менше розрахункової довжини навантажувально-розвантажувального фронту як з боку залізниці 
, так і з боку автотранспорту 
.
У свою чергу,
; (8.3)
. (8.4)
де 
кількість вагонів, які проходять вантажні операції у даному складі за розрахункову добу (див. таблицю 4.1);
довжина вагона, м;
кількість подач вагонів до даного складу за добу.
Мінімальна кількість подач
, (8.5)
де 
тривалість перерв у роботі складу, яка дорівнює 0,5...2,0 год;
тривалість навантаження або вивантаження всієї групи одночасно поданих вагонів, год;
час на подання, розстановку, збирання та забирання групи вагонів, год;
розрахунковий добовий вантажооборот об'єднаного складу, т (див. таблицю 8.1);
фронт, потрібний для стоянки автомобіля біля складу, м (19 таблиця 2.3 і 2.4);
середня тривалість завантаження або розвантаження автомобіля, год (приймається рівною 0,1...0,5 год в залежності від марки автомобіля, роду вантажу та способу завантаження-розвантаження, див п. 10 завдання);
середня тривалість роботи автотранспорту впродовж доби, год (див. п. 10 завдання);
середнє завантаження автомобіля, яке дорівнює 
, т;
коефіцієнт використання автомобіля за вантажопідйомністю (приймається рівним 0,6...1,0, в залежності від роду вантажу та способу його перевезення);
вантажопідйомність автомобіля, т (див. п. 10 завдання).
Результати розрахунків та наведені в таблиці 8.3.
Таблиця 8.1 - Потрібні площі складів для збереження вантажів по прибуванню і відправленню
| Найменування вантажу | Прибування або відправлен-ня | Добовий грузопотік | Тип складу | Парвметри для розрахунку потрібної площі | Площа складу | |||
| Qд,т | tз,діб | в | P,т/м2 | є | Fск,м2 | |||
| Вугілля антрацит | П | 2367 | НП | 3 | 1,6 | 1,1 | 0,12 | 9089 |
| Вантажі в 3 т контейнерах | П | 685 | КП | 2 | 1,9 | 0,5 | 0,1 | 4685 |
| В | 822 | 1 | 1,9 | 0,5 | 0,1 | 2811 | ||
| Дрібні відправки | П | 349 | АС | 2,5 | 2 | 0,4 | 0,1 | 3923 |
| В | 573 | 2 | 2 | 0,4 | 0,1 | 5153 | ||
| Гравій | П | 362 | НП | 2,5 | 1,5 | 1,1 | 0,1 | 1109 |
| Цемент усякий | П | 192 | КС | 2,5 | 1,7 | 0,85 | 0,1 | 863 |
| Папір газетний | П | 211 | АС | 2 | 1,7 | 1,1 | 0,1 | 587 |
Примітки
1 НП – навалочна площадка;
2 КП – контейнерна площадка;
3 АС – ангарний склад;
4 КС – критий склад;
Таблиця 8.2 – Відомості про склади вантажного району
| N | Тип складу | Вантажі | Спеціаліз. | Загальна | Розміри складу | |||
| Площа | Ширина Вск | Довжина Lск | ||||||
Fск,м2 | Будівельна Вск | Розрахункова Вскр | Розрахункова Lскр | Будівельна Lск | ||||
| 1 | НП | Вугілля антрацит | П | 10199 | 16 | 14,2 | 718,2 | 720 |
| 3*240 | ||||||||
| 2 | АС | Др.відправки | П | 3923 | 30 | 52,0 | 185,8 | 216 |
| О | 5153 | 26+26 | 2*216 | |||||
| Папір | П | 587 | ||||||
| 3 | КП | Вант.в конт. | П | 4685 | 16 | 14,2 | 527,9 | 528 |
| О | 2811 | 2*264 | ||||||
| 4 | КС | Цемент | П | 863 | 18 | 18 | 48,0 | 48 |
Примітка – Будівельна довжина ангарних складів приймається кратною 72 м, критих складів, контейнерних площадок та високих платформ – 12 м, навалочних площадок – 3 м.
8.2 Вибір типів навантажувально-розвантажувальних машин, розрахунок їх потрібної кількості та встановлення норм часу на вантажні операції
Потрібну кількість завантажувально-розвантажувальних машин визначають як
, (8.6)
де 
кількість вантажних операцій, які виконуються з кожною тонною вантажу при складському варіанті робіт;
експлуатаційна продуктивність машини, що дорівнює
, (8.7)
де 
змінна норма виробітку навантажувально-розвантажувальної машини, т/зм (16);
розрахункова тривалість зміни, год;
коефіцієнт роботи складу протягом доби, год.
Результати встановлення потрібної кількості завантажувально-розвантажувальних машин та норм часу на виконання вантажних операцій з вагонами, визначені згідно з Правилами перевезень вантажів і наведені у вигляді таблиці 8.4.
Таблиця 8.3 – Розрахункова довжина навантажувально–вивантажувальних фронтів з боку залізниці та автотранспорту для складів вантажного району МЗК
| N | Lск,м2 | ∑Uдск | Кп | Lв, | Lфж | ∑Qдск | Lа, | ta, | Та, | gа, | ya | Lфа, |
| ваг | м | м | т | м | год | год | т | м | ||||
| 1 | 2 |