Скачать

Відтворення біблеїзмів при перекладі на українську мову

- проаналізувати шляхи відтворення фразеологізмів біблійного походження при перекладі на українську мову.

Методи дослідження визначені цілями та завданнями роботи. Це є описовий та порівняльно-зіставний методи.

Структура даної роботи складається зі змісту, вступу, де визначаються актуальність, об`єкт та предмет дослідження, мета та завдання, двох розділів (першого – теоретичного, другого – практичного), висновків та списку використаних джерел.

Практична значущість роботи полягає у можливому ії застосуванні під час університетських лекцій та практичних занять з англійської мови, практики перекладу, зокрема на тему «Фразеологічна одиниця як предмет фразеологічної науки», «Характерні риси українських та англійських біблеїзмів», «Особливості перекладу фразеологізмів біблійного походження» тощо.

РОЗДІЛ 1. ФРАЗЕОЛОГІЗМИ БІБЛІЙНОГО ПОХОДЖЕННЯ ЯК ПЛАСТ ФРАЗЕОЛОГІЇ

1.1 Термін "фразеологічна одиниця": сутність поняття та особливості фразеологізмів

Якщо у 50-ті роки XXст. про фразеологію писали, що вона ще перебуває у стані "прихованого" розвитку, то нині можна сказати, що фразеологія по праву зайняла місце самостійної лінгвістичної дисципліни. Становленню фразеології як галузі лінгвістики сприяло здійснене у працях таких мовознавців як М.В. Ломоносова, Ф.І. Буслаєва, О.О. Потебні, І.І. Сре- зневського, П.Ф. Фортунатова, О.О. Шахматова, ґрунтовне дослідження синтаксичної природи словосполучень, а також висвітлення стилістико-семантичних особливостей стійких комплексів слів.

Вагомий внесок у розробку проблем фразеології зробили Л.А. Булахов-

ський, Л.С. Паламарчук, Г.М. Удовиченко, П.Й. Горецький, М.М Сидоренко, Н.А. Москаленко, О.С. Юрченко та інші.

Однак це ще не означає, що всі питання природи фразеологічних одиниць (ФО), їх семантики всебічно й остаточно розв'язані. На цей час, наприклад, існує розбіжність у поглядах мовознавців на предмет фразеології, її обсяг. Ось чому саме від з'ясування такого поняття як зміст фразеологічної одиниці, від характеристики його найважливіших диференційних ознак, тобто тих рис, які дозволяють нам фразеологізм називати фразеологізмом, залежить вивчення фразеології в цілому, а також окремих її аспектів. Відсутність чітких критеріїв у визначенні самої сутності фразеологічної одиниці негативно відбивається на укладанні фразеологічних словників .

У характеристиці стійких словосполучень академік В.В. Виноградов виходить із того, що "більшість людей говорить і пише за допомогою готових формул, кліше. У системі сучасної літературної мови слова, більшою мірою, функціонують не як вільні, раптово зіткнуті і зчеплені окремі компоненти мови, а займають постійні місця в традиційних формулах" (11, 42). З цією думкою збігаються і висловлювання М.М. Шанського про те, що основною ознакою фразеологічних одиниць є відтворюваність. Такі міркування дають можливість усі загальновживані сполучення слів поділити на два типи: не відтворювані і відтворювані.

Перший тип – це сполучення слів (словосполучення і речення), які ми легко складаємо в процесі мовлення на основі особливого сприйняття і уявлення. Такі сполучення не зберігаються у готовому вигляді. Другий тип становлять вирази (словосполучення і речення), які засвоюються у нашій пам'яті як готові одиниці мови. Такі словосполучення не доводиться щоразу будувати заново. Їх ми лише відтворюємо у тому вигляді, в якому вони закріпилися в мові. Оскільки відтворюваність властива не лише стійким словосполученням, але й цілим реченням (прислів'ям, приказкам, афоризмам), то виникла розбіжність у поглядах мовознавців як на предмет фразеології, так і на її обсяг (39, 36).

У лінгвістиці існує велика кількість визначень фразеологічної одиниці, але жодне з них не знайшло загального визнання. Деякі мовознавці справедливо вважають, що визначення фразеологічної одиниці таке ж складне, як і визначення слова. Ця складність полягає насамперед у тому, що і для слова, і для фразеологізму важко встановити спільні риси, які можна було б віднести до кожного з них без винятку (2).

Термін "фразеологічна одиниця", введений саме В.В. Виноградовим, мав використовуватися для позначення тих сполук, які не утворюються в процесі мовлення, а відтворюються за традицією. Отже, відтворюваність, на думку В.В. Виноградова, є основною ознакою фразеологізму(11) . Б.О. Ларін під фразеологічними одиницями розумів такі стійкі словосполуки, які характеризуються втратою первісних реалій і появою нового метафоричного значення. (28) Н.М. Шанський підкреслює, що "фразеологічна одиниця – це відтворювана в готовому вигляді одиниця мови із двох і більше наголошуваних компонентів слівного характеру, фіксована (тобто постійна) за своїм значенням, складом і структурою"(39,12). В.П. Жуков фразеологізмом називає "стійку, нарізно оформлену відтворювану одиницю мови, наділену цілісним (або рідше, частково цілісним) значенням і здатну сполучатися з іншими словами" (16, 43).

Дещо інші ознаки фразеологічних одиниць подає В.М. Мокієнко. Він наголошує, що "фразеологізми визначаються трьома постійними для стійких сполук характеристиками: роздільною оформленістю, відносною стійкістю (відтворюваністю в готовому вигляді) і експресивністю" (25, 32). Виділяючи ці характеристики як основні ознаки фразеологізму, дослідник відзначає, що перші дві з них є властиві мові, а третя – мовленню, що саме аналізом взаємодії кожної із зазначених характеристик можна виявити суперечливу суть фразеологічного сполучення і обмежити обсяг фразеології.

Отже, наведені та інші існуючі в мовознавстві визначення фразеологічних одиниць свідчать про те, що вченими виділяються різні їх ознаки, серед яких, зокрема, можна назвати: 1) семантична цілісність або семантична нерозкладність ( В.В. Виноградов, В.Л. Архангельський, В.П. Жуков, М.М. Шанський, Л.А. Булаховський); 2) метафоричність (Б.О.Ларін, О.В.Кунін, В.П.Жуков, О.М.Бабкін); 3) окремооформленість (В.П. Жуков, М.М. Шанський, С.Г. Гаврін, Л.Г. Скрипник); 4) відтворюваність (В.В.Виноградов, В.Л. Архангельський, М.М. Шанський, С.Г. Гаврін, В.П. Жуков, Л.Г. Скрипник); 5) наявність не менше двох повнозначних слів (С.Г. Гаврін, М.М. Шанський); 6) неперекладність іншими мовами ( Л.А. Булаховський).

В нашому дослідженні в основу покладене таке визначення: фразеологізм розглядається як окрема, самостійна одиниця мови, здатна, як і інші мовні одиниці, виражати свою семантику, вступати з іншими одиницями мови в смислові та граматичні зв'язки, а значить мати граматичні категорії, виконувати в реченні відповідну синтаксичну функцію.

ФО мови можуть вивчатися у різних аспектах, але вихідними, визначальними завжди будуть ті, які сприятимуть розкриттю основних ознак, що робить фразеологізм фразеологізмом, що виділяє його в окрему одиницю мови. Цілком зрозуміло, що для розкриття диференціальних ознак, як і самої сутності фразеологізму, необхідно їх розглядати у зіставленні, порівнянні з іншими одиницями мови – словом, словосполученням, відзначаючи спільні та відмінні їх риси. Саме виходячи із таких вимог, ми будемо вести свої спостереження.

Фразеологізм – це самостійна мовна одиниця, яка характеризується відповідними диференційними ознаками. Такими ознаками для фразеологічних одиниць є: 1) фразеологічне значення; 2) компонентний склад; 3) семантичні категорії. Визначення диференційних ознак ФО дає підстави встановити обсяг предмета фразеології, а також дозволяє розглядати фразеологізми як окремі самостійні одиниці мови, відмінні від слова, словосполучення і речення, а разом з тим і як такі, що мають з останніми багато спільного. Так, наприклад, ФО, як і слова, щораз у в процесі мовлення ми не конструюємо, а відтворюємо як готові мовні одиниці. Крім того, велику кількість фразеологічних одиниць зближує з окремими словами також і та особливість, що ФО (як і слово) характеризується наявністю своєї семантики. Маючи своє значення і вільно реалізуючи граматичні особливості ФО зближуються з лексемами і функціонально (8). Вони можуть вступати у синонімічні відношення зі словами і виконувати, як і слова, відповідні синтаксичні функції, наприклад: to kick the bucket – померти; it takes the biscuit – одержати приз, зайняти перше місце; to be on high ropes – бути в гарному настрої .

Усі зазначені міркування свідчать про намір лінгвістів виробити об'єктивні критерії визначення самого предмета фразеології і переконують ще раз у тому, що фразеологічні одиниці є надзвичайно складними і суперечливими утвореннями мови. Звичайно, ця складність і суперечливість не могла не позначитися на визначенні предмета фразеології і її обсягу. Кожна із вище зазначених точок зору на основні ознаки фразеологічної одиниці переконує перш за все в тому, що кожен із мовознавців зумів знайти і встановити такі ознаки, які дозволили йому відібрати і згрупувати стійкі вирази.

Фразеологічні одиниці слід вивчати не самі по собі, не ізольовано, а в тісному зв'язку з іншими одиницями мови. Сполучаючись у процесі мовлення зі словами, словосполученнями, вони виступають органічними елементами цілісної комунікативної одиниці, беруть активну участь у формуванні її змісту, надають йому особливої виразності, яскравого стилістичного забарвлення (31).

Фразеологічна одиниця і слово можуть бути близькими за своїм значенням, тобто виражати спільне поняття, тотожність. Але й ця спільність поняття, яке кожне з цих мовних одиниць виражає, буде спільністю відносною. Фразеологічна одиниця і слово є якісно відмінними одиницями мови. Ця відмінність закладена у їх різній природній основі. Значення фразеологізму може співвідноситися із значенням слова, що виключає їх тотожність між собою. Крім того, "фразеологічне значення", на відміну від лексичного, не ускладнене словотворчим значенням, що і становить істотну особливість фразеологічної семантики .

Говорячи про спільні і відмінні риси фразеологічної одиниці і слова, ми неодноразово підкреслювали, що фразеологізми мають спільність зі словосполученнями. Ця спільність у першу чергу виявляється в тому, що і фразеологізм і словосполучення – роздільно оформлені одиниці. Але якщо вільні словосполучення щоразу будуються в процесі мовлення за відповідними законами граматики, то фразеологічні одиниці відтворюються як готові, цілісні одиниці автоматично. Значення звичайних синтаксичних одиниць з'являється у процесі спілкування, волею мовця згідно із правилами семантичної поєднуваності слів і словосполучень.

Утворення фразеологічних одиниць, їх щоденна поява – це живий і постійний процес, викликаний самою потребою людського спілкування. Цей процес пов'язується і спирається на найрізноманітніші сторони, якісь значимі ознаки, факти, дії, уподібнюючи нове найменування із цими ознаками, фактами, предметами та діями (4).

Отже, фразеологізми і слова – відмінні одне від одного поняття, але їх можна характеризувати певними спільними рисами, а саме наявністю значення та здатністю виконувати синтаксичні функції.

1.1.1 Структура фразеологізмів та природа їх компонентів

Природа фразеологізмів та компонентів, що входять до їх складу – складна і суперечлива. Спробуємо з'ясувати деякі аспекти, пов'язані з цим питанням.

З проблемою стійкості ФО пов'язане питання фразеологічного прототипу. На думку В.М. Мокієнко, проблема стійкості фразеологізмів є однією з найгостріших. Він також стверджує, що більшість фразеологізмів були вільними сполученнями(29). Узагальнюючи дослідження різних лінгвістів у сфері фразеології, український мовознавець М. П. Кочерган зазначає такі ознаки ФО як структурно-семантична стійкість та відтворюваність. Фразеологічна стійкість – це об'єм інваріантності, який властивий різним аспектам ФО, який обумовлює їх відтворюваність в готовому вигляді. Пояснити це визначення можна таким чином: словосполучення стає фразеологізмом лише тоді, коли воно регулярно відтворюється в мовленні різних людей і зустрічається в багатьох контекстах. Передумовою виникнення фразеологізму є іноді несподіване сполучення слів. З цим пов'язане поняття фразеологічного прототипу, що означає мовні одиниці, сполучення слів, які стали підґрунтям для утворення ФО (23).

Від компонентного складу фразеологізмів залежить його значення. Порівнюючи морфемний склад слова і структуру ФО, морфеми у складі слова носять більш спеціалізований характер ніж компоненти фраземи.

На природу компонентів ФО існує два протилежні погляди. Одні лінгвісти розглядають складові фразеологічних зворотів як внеслівні утворення, інші ж становлять переважну більшість, визнають слівну природу компонентів.

Незважаючи на те, що компоненти фразеологізму позбавлені основних ознак слова, вони так чи інакше беруть участь в утворенні фразеологічного значення. Внаслідок цього вони наділені певною частиною семантичної самостійності. Словами, але специфічно вжитими, вважає компоненти ФО і О.І. Смирницький. Він із поняттям фразеологічна одиниця пов'язує термін "нарізнооформленість". Поняття "цілооформленість" та "нарізнооформленість" були запропоновані ним . Зовнішньою ознакою, яка вирізняє слово і ФО, є "цілооформленість слова і нарізнооформленість фразеологізму". Під нарізнооформленістю слід розуміти особливу будову синтаксичної єдності, яка полягає в тому, що її складові є окремими словами. Цілооформленість полягає в загальному граматичному оформленні всіх складових елементів (35).

У ході процесу переосмислення досить вагому роль відіграє прототип ФО, який передує появі фраземи. Якщо прототип відсутній, то переосмислюються лексеми, що входять до складу даного фразеологічного звороту. Таке явище зумовлене лінгвістичними та екстралінгвістичними факторами. Отже, фразеологічне переосмислення – це повне або часткове образне перетворення значення прототипу фразеологізму (чи фразеологічного варіанта), яке базується на семантичному зрушенні. Найважливіші типи переосмислення – це порівняння, метафора та метонімія.

Порівняння та метафору В.М. Мокієнко вважає лінгвістичним фактором створення образності. Спільність порівняння і метафори полягає в створенні фразеологічних асоціацій на основі схожості предметів чи явищ. Однак їх різницю слід вбачати перш за все у вираженні змісту. Метафоричний тип переосмислення є найбільш розповсюджений, багато слів набуває метафоричного значення.; те саме стосується і словосполучень. В англійській мові багато виразів набуло переносного значення і вживаються при описі дій чи обставин, які більш-менш аналогічні тим, що викликали їх до життя.

Іншим типом переосмислення є метонімія. Воні також слугує для створення образності. Розглядаючи фразеологізми, не можна залишити поза увагою їхні основні риси – образність та експресивність, адже в більшості випадків ці характерні особливості і відрізняють сталі звороти від слів. Говорячи про різні типи переосмислення значення ФО, ми вже торкалися поняття образності та засобів її створення. Спробуємо з'ясувати, що ж є основою образності серед фразем. За словами В.М. Мокієнка, підґрунтям цього феномену є здатність створювати научні образи предметів та явищ. Сила образу полягає в його конкретності, тісному зв'язку з контекстом у широкому розумінні слова. Найбільшу схильність до фразеології виявляють ті вільні сполучення слів, які відображають конкретні явища матеріальної дійсності, пов'язані з життям людини (29).

На думку Л.П. Сміта, експресивність притаманна фразеологізмам та відіграє в мовленні не останню роль. Образність та метафоричність надають їм виразності, енергії. Англійський фразеолог також підкреслює, що "вони виконують необхідну функцію в мові. Ця функція полягає в тому, щоб повернути поняття від чистої абстракції до відчуттів, що їх породили, знову втілити їх в зорових образах і перш за все в динамічних відчуттях людського тіла…"(36, 54)

Теоретичне обґрунтування понять образності та експресивності знаходимо у О.В. Куніна. Вчений зазначає, що "образність мотивованої ФО створюється в результаті двопланового сприйняття ФО та значення її прототипа… Чим далі один від одного порівнювані об'єкти, тим яскравіший образ". Поняття експресивності значно ширше, воно включає і інші категорії: "експресивність – це обумовлені образністю, інтенсивністю чи емотивністю виражально-зображальні якості слова чи фразеологізму" (25, 45 - 46). Отже, на основне значення ФО накладаються і інші конотативні значення, які сприяють більш влучному вживанню фразем у мовленні. Нашу увагу, безумовно, привертає процес становлення ФО, їх походження. Без історико-етимологічного коментаря неможливо встановити мотивування. Пояснення виникнення ФО, їх образного мотивування допоможе глибше вникнути в смисловий зміст ФО, науково уявити різні грані фразеологічного образу, оцінити зображальні можливості ФО.

1.1.2 Семантика фразеологічних одиниць

Особливий акцент слід зробити на тлумаченні фразеологічного значення. Беззаперечним є той факт, що це явище досить складне, воно "обумовлено специфічним відношенням до означуваних предметів чи явищ дійсності, характером внутрішньої образної основи, надслівність, залежністю між лексичними компонентами ФО і повністю чи частково переосмисленим їх значенням" (33, 24).

Деякі автори схильні приписувати фразеологізму лексичне значення або ж розглядати фразеологічне значення на рівні слова. Як зазначає

Л.Г. Авксентьєв , "ФО і слово можуть бути близькими семантично, тобто виражати спільне поняття", однак така спільність є відносною. Фразеологізм і слово якісно відрізняються. Ця відмінність закладена в їх різній природній основі. "Значення фразеологізму може співвідноситися із значенням слова, що включає їх тотожність" (2, 32).

Семантика ФО і його форма перебувають у діалектичній єдності. Процес фразеологізації для кожної такої одиниці мови був тривалим і складним. Особливості структури багатьох фразеологізмів не можна зрозуміти і пояснити, якщо не зіставити їх з відповідними словосполученнями – прототипами. Проте "розглядати той чи інший конкретний фразеологізм як словосполучення значить по суті підміняти якісну своєрідність фразеологізму якісною своєрідністю його генетичного джерела" (5, 38). Це, безперечно не означає, що у фразеологізмі не можуть бути відбиті різні в минулому особливості словосполучення. Утворившись унаслідок багаторазового вживання в людському колективі, в тій чи іншій виробничій галузі вирази поступово часто мимоволі самих носіїв, розширювали свої функції, набували нового змісту, вузьке конкретне їх значення замінилося ширшим, узагальнюючим. Разом із новим значенням ці вирази набували і якісно нових семантичних ознак, ставали якісно новими мовними одиницями. У цьому легко переконатися, розглянувши семантику фразеологізмів, які утворилися у різних сферах виробничої діяльності людини: to give smb a crop – під одну гребінку підстригти (з мови перукарів); to put the screws on smb. – закрутити гайку, знімати стружку (з мови технічного персоналу); to set out on the path of – ставати на рейки (з мови залізничників). (41)

Тут ми безпосередньо стикаємось із теорією еквівалентності. З одного боку, і слово, і ФО є мовними знаками. В. В. Виноградов також схиляється до думки, що слова та ФО тотожні. Підтвердження цьому знаходимо у визначеннях типів ФО: "основною ознакою фразеологічного зрощення є його семантична неподільність…, воно являє собою семантичну одиницю, однорідну зі словом» (11, 36). Існує ще один аргумент на підтвердження теорії еквівалентності. Як слова, так і фразеологізми вносяться у мовлення в готовому вигляді. Але з іншого боку, ототожнюючи слово і фразеологізм, ми мимоволі відносимо останній до сфери лексикології. Але, як було з'ясовано вище, ФО належать скоріше до синтаксичного рівня. Це визначається специфічними властивостями їх семантики та її узагальнено-абстрагуючим характером.

В.М. Мокієнко особливо акцентував увагу на експресивності, як характерній ознаці ФО. Як правило, рідко знаходиться слово-еквівалент, яке б такою ж мірою передавало ту виразність, що притаманна фразеологізмам (29).

Український фразеолог Л.Г. Скрипник виділяє таку рису ФО як "надслівність", що явно суперечить теорії еквівалентності. Термін "співвіднесеність фразеологізму і слова", запропонований О.В. Куніним, якнайкраще передає специфіку фразеологічних зворотів (34).

Говорячи про наявність у ФО своєї семантики, не можна не сказати і про те, що подібне значення має кожне повнозначне слово. У цьому, безперечно, спільність, а разом з тим і відмінність слова і фразеологізму. Ґрунтовно опрацювавши у порівняльному аспекті семантику слова і фразеологічної одиниці, Алефіренко М.Ф. визначив основні типи фразеологічного значення і на великому фактичному матеріалі показав, що специфіка та особливості лексичного значення у слова і фразеологічного значенн, і у фразеологізмі обумовлені самою природою цих мовних одиниць (4).

У структурному плані значення фразеологізму виражаються не одним словом, а обов'язковим сполученням не менше двох компонентів. Складові частини слів – морфеми – не є самостійними одиницями мови. Компонентами ж фразеологізму виступають слова-прототипи (з властивими їм формами словозміни), здатні функціонувати і поза фразеологічною одиницею. Лексичні значення слова і фразеологізму не адекватні, хоч риси спільного, звичайно, можуть бути . Так, фразеологізмам, як і словам, властиві явища синонімії та антонімії, тобто вони здатні утворювати самостійні синонімічні ряди й антонімічні пари. Наприклад: синонімічні ряди із значенням "померти" – to go to glory – to pass away – to kick the bucket – to turn up one’s toes; антонімічні пари: bone idle – hard-working (лінивий – працьовитий); the naked truth – the sweet lie(гірка правда – солодка брехня).

Говорячи про значення ФО, не можна залишити поза увагою поняття внутрішньої та зовнішньої форми, які О. О. Потебня розрізняв у слові. Ці дві форми наявні і у фразеологізмі. Зовнішня – це окремий звук, а внутрішня – це і є значення (32). Зміст внутрішньої форми фразеологізму детальніше розкриває Л.Г. Авксентьєв, говорячи, що становить собою взаємодію семантики вільної сполуки із семантикою переосмисленого на її основі фразеологізму і зумовлюється семантичною структурою виразу в цілому. Відповідно, розтлумачуючи поняття "значення фразеологізму", фразеолог бере до уваги різні аспекти плану змісту і плану функціонування фразеологізмів і слів (2).

Отже, як бачимо, особливу увагу вимагає семантика фразеологізмів, оскільки сума значень компонентів не завжди означає значення виразу. Тут потрібно враховувати надслівність виразу, залежність між лексичними компонентами ФО і повністю чи частково переосмислене їх значення.

1.2 Загальна характеристика фразеологізмів біблійного походження

Вивчення лінгвістичної літератури, присвяченої дослідженню біблійних фразеологізмів (біблеїзмів), показало, що вони становлять важливий і цікавий шар фразеології у багатьох мовах світу, оскільки їх відбір у кожній мові відбувається з одного загального джерела – Біблії. Біблійна фразеологія англійської мови, з одного боку, є частиною її фразеологічної системи, і, отже, біблійний фразеологізм набуває всіх диференціальних ознак фразеологічної одиниці, а з іншого боку, біблеїзми мають низку специфічних ознак, зумовлених їх походженням й особливою семантикою, а також стилістичною характеристикою та певними функціями у мові. До специфічних рис біблеїзмів необхідно віднести, у першу чергу, їх змістовну структуру, в якій чітко простежуються морально-дидактичні, морально-етичні складники, а також їх лінгвостилістичні особливості, що виявляються в конотативності їх семантичної структури (17). Крім того, в англомовній біблійній фразеології спостерігається і процес десакралізації, що може спричинити іронічне або жартівливе забарвлення біблеїзму)

1.2.1 Поява біблеїзмів в англійській мові

Оскільки Біблія є одним з найперших літературних творів у світовій літературі, вона була переведена на безліч мов, у тому числі й на англійську мову. Історія перекладів Біблії на англійську мову розпадається на два періоди: Середні століття й Новий час.

Середні століття. Давньоанглійський період. Самі ранні спроби в 7 столітті перекласти Біблію на англосаксонську мову не були повноцінними перекладами. Це були вільні перекази у віршах добре відомих біблійних оповідань. Перші спроби справжнього перекладу Біблії були зроблені у 8 столітті. Рукопис, відомий під ім'ям Псалтир Веспасіана, написаний близько 825 року, містить самий ранній приклад певного типу перекладу, що називали "глосса". До кінця 10 століття існувало вже безліч перекладів. Ці переклади, що збивалися на прозаїчний переказ, часто використовувалися в проповідях священиків.

Середньоанглійський період. У більш спокійному 13 столітті перекладацька діяльність відновилася. Безліч нових перекладань Біблії на англійську мову підпадають під категорію скоріше релігійної літератури, чим властиво перекладу. До кінця 14 століття з'явився перший повний переклад Біблії на англійську мову. Це була Біблія Уїклифа - переклад, зроблений з ініціативи й під керівництвом Джона Уїклифа.

Протестантські переклади. Першим англійським протестантським перекладачем Біблії став Вільям Тиндал. Перший збірник Старого Завіту в перекладі Тиндала вийшов у 1530 році. Неприйняття Тиндаловсткого перекладу було пов'язано головним чином з його сугубо протестантським поглядом. У 1537 короля Англії Генріха VІІІ Англіканська церква переконала дати своє найвище схвалення ідеї створення англійської Біблії; так виник "новий переклад". Текст був складений з перекладів Тиндала й Ковердейла з додаванням безлічі віроповчаючих приміток. У 1539 році новий переклад вийшов у світ, і цей важкий збірник був названий Великою Біблією. Велика Біблія стала офіційним текстом, інші ж переклади були заборонені. Із пропозицією про необхідність нового авторитетного перекладу виступив пуританин Джон Рейнолдс, звернувшись із ним до короля Якову у 1604. Яків схвалив ідею й призначив перекладачів - "чоловіків учених, числом п'ятдесят чотири" (1, 42). Перекладачі були поділені на чотири групи, що збиралися у Вестмінстері, Кембриджі й Оксфорді; кожна група взяла собі частину Біблії, Первісний, чорновий переклад якої повинен був схвалюватися усіма членами "компанії". Біблія короля Якова вийшла у світ в 1611. Протягом майже 400 років Біблія короля Якова мала статус офіційного перекладу. В Англії її називають Офіційно Схваленим Перекладом (Authorіzed Versіon), хоча ані королівський будинок, ані парламент не видавали ніяких офіційних актів із цього приводу.

Новий час. В 20 столітті була почата спроба створити авторитетний текст англійської Біблії для нового часу. Нова Англійська Біблія (Новий Завіт, 1961; Новий Завіт, Старий Завіт і Апокрифи, 1969) - це абсолютно новий, свіжий переклад оригінальних текстів на природну, розмовну англійську мову 20 століття (так само). Таким чином, цей переклад розстається із традицією, що сходить до Тиндалу. Переклад вийшов у світ за підтримкою й участю всіх християнських церков Великобританії за винятком Римсько-католицької церкви.

1.2.2 Визначення, особливості та функції біблеїзмів

Часте використання біблеїзмів і цитування Біблії в художніх текстах та ЗМІ підштовхнуло вчених на вивчення цього мовного явища.

Популярність Біблії й звертання до біблійних текстів підвищили й активність використання в художніх і публіцистичних текстах біблеїзмів, тобто окремих слів сучасної мови, які або просто запозичені з Біблії (hell, angel, Saturday і ін.), або піддалися семантичному впливу біблійних текстів. Поряд з окремими словами, біблеїзмами називають і сталі словосполучення, а також цілі вирази й навіть фрази, що сходять до Біблії, - наприклад, так буде світло! (let there be lіght!); Бог дав, Бог взяв (the Lord gave and the Lord has taken away)та інші. Насправді, дуже складно дати точне визначення біблеїзмам. Однак, вивчивши матеріали по даній темі, ми прийшли до висновку, що біблеїзм - це фразеологічна одиниця, що може бути й ідіомою, і крилатим висловом, і фразеологізмом, і навіть просто окремим словом біблійного походження (10).

Необхідно відзначити деякі особливості, характерні для вживання біблеїзмів в англійській мові:

1) Трансформування й нетрадиційне вживання.

Причому, це стосується не тільки фразеологізмів біблійного походження, але й цілих цитат. Деякі з них зустрічаються постійно: І am not/ am І my brother's keeper? (Genesіs 4:9); Let us now praіse famous men (Ecclesіastіcus 44:1); What іs truth? (John 8:32); Be sure your sіns wіll fіnd you out (Numbers 32:33) etc.

2) "Коментування" з боку автора.

От кілька прикладів:

He (Jesus) knew that the old eye-for-an-eye phіlosophy would leave everyone blіnd. (M.L.Kіng)

Those who set out to serve both God and Mammon soon dіscover that there іs no God. (L.P.Smіth)

Іt has been saіd that the love of money іs the root of all evіl. The want of money іs quіte as truly. (S.Butler)(34, 282)

3) Цитування.

Біблійні вирази, імена й цитати людей, що називається, "на слуху". Наприклад, часто їх можна почути у виступах державних і політичних діячів. У більшості з останніх є свої улюблені цитати. Так, улюбленою цитатою президента США Л.Джонсона була: "Come now, and let us reason together" (Іsaіah 1:18), що виражала його концепцію згоди в керівництві.

Біблія може також цитуватися й "з нагоди", з якого-небудь конкретного приводу (і в ній перебувають цитати на всі випадки життя). Так, наприклад, під час Уолтергейтского скандалу також найшлася цитата: "And all the people gathered themselves together as one man іnto the street that was before the water gate" (Nehemіah 3:26).

Перераховані вище особливості більш характерні для англійської мови на сучасному етапі. Причина в тому, що Біблію в англомовних країнах знають краще - це невід'ємна частина англомовної культури, засвоєна змалку.

При визначенні функції біблеїзмів необхідно знати, що найчастіше, той самий біблеїзм або "піднімає" контекст, або надає йому іронічне, гумористичне або інше фарбування. Також біблеїзмам можуть надавати контексту особливу виразність. ("He'll get a country grant," Mor mumbled... "You know as well as І do... that a country grant іs a drop іn the ocean" (J. Murdoch))

Біблеїзми виступають і в ролі засобу створення мовного колориту, і як лексичний засіб розмовно-побутового характеру. (A doubtіng Thomas - Фома невіруючий).

Ще однією функцією біблеїзмів є функція нагадування, що лежить в основі художнього прийому, що викликає при прочитанні тексту одного художнього твору спогаду про інший художній твір. ("The eіghth day" T. Wіlder) (15).

М.В. Мельник у своїй роботі «Трактування біблеїзмів як перекладознавча проблема» виявив, що біблеїзми зустрічаються:

У художній літературі:

- "Your father's here?"

- "He's here, all rіght. Іn the flesh". (J. O'Hara)

"Oh, Nola gіrl, іf you only knew what mystery we've been undergoіng, you be consіderate and fetch us a drіnk before we gіve up the ghost". (C. Macіnnes)

"People say that nothіng happens wіthout a purpose - that perhaps Cassіe was fulfіllіng a dіvіne plan, or that іn standіng up for her belіefs, she was beіng used by God to further Hіs kіngdom" (M. Bernall "She saіd Yes").

У пресі:

"Jesus's message was to love your neіghbor as yourself, and these are people іn need. І hope that people got that message" ("People" - інтерв'ю з Мадонною).

"A decade after іt looked certaіn to fall, the Amerіcan steel іndustry has rіsen from the dead. ("The Economіst")

Біблія в англомовних країнах також постійно використовується як джерело заголовків статей. У літературознавчій критиці постійно можна зустріти такого роду висловлення: "The Bіble іs a hot source of the latest tіtles" (W.Safіre, ІHT)

У публіцистиці:

"Come now, and let us reason together" (Іsaіah 1:18) президент США Л.Джонсон.

У текстах пісень:

And the three men І admіre the most

The Father, Son, and the Holy Ghost.

(Madonna)

When І fіnd myself іn tіmes of troubles

Mother Mary comes to me

Speakіng words of wіsdom: "Let іt be".

("The Beatles")

А також у дитячих піснях:

Peace іs when you're sіngіng through the storm, through the nіght

Peace іs when your heart іs rіght

Peace іs when you know God loves you so

Where Jesus іs there іs peace (30).

Отже, на підставі цього, ми дійшли висновку, що біблеїзми - це особливий шар лексики, що відіграє величезну роль в англійській мові, тому що у них є певні функції й особливості. Без біблеїзмів не можуть існувати багато художніх текстів, преса, пісні, тому як вони прикрашають і роблять текст виразніше і яскравіше.

1.2.3 Класифікація біблеїзмів

Велика кількість біблійних фразеологічних одиниць (БФО) зустрічається в багатьох мовах народів, що сповідають християнську релігію, і, отже, вони становлять інтерес для вивчення. У світі не існує єдиної й загальновизнаної класифікації біблеїзмів, тому що це поняття таки широке. Мовознавці класифікували біблеїзми за різними принципами. Нижче представлені три різних класифікації біблеїзмів, які відрізняються основними принципами.

З погляду походження біблеїзмів виділяють:

1) Вирази, які вже в тексті Біблії відрізняються цілісністю значення (to keep as the apple of smb's eye - зберігати як зіницю ока, alpha and omega - альфа й омега).

2) Фразеолог`