Скачать

Винний туризм, як перспективний різновид туристичних подорожей

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕМАТИЧНИЙ ТУРИЗМ ТА ЙОГО РІЗНОВИДИ

1.1 Гастрономічний туризм – різновид тематичного туризму

1.2 Організація програми винних турів

РОЗДІЛ ІІ. ПРОВІДНІ ВИННІ ГОСПОДАРСТВА ЄВРОПИ ТА УКРАЇНИ

2.1 Винні тури країнами Європи

2.2 Винні господарства та винний туризм України

2.3 Винні фестивалі та свята на Україні

РОЗДІЛ ІІІ. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВИННОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ

3.1 Проблеми та сучасний стан винного туризму

3.2 Перспективи розвитку винного туризму

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Винний туризм – туризм, метою якого є (або включає в себе) дегустація, споживання, покупка вина безпосередньо на виноробництві. Винний туризм включає в себе відвідування виноробства, виноградників, відомих ресторанів, винних фестивалів та інших спеціальних заходів.

Вино з давніх часів вважалося даром богів. Ця думка червоною ниткою проходить через всю міфологію Середземноморської цивілізації.

Саме завдяки «божественному походженню» древні лікарі використовували вино у фармакології, готували на його основі різні ліки. Крім того, цей напій прописували видужуючим людям для відновлення сил. У Древній Греції ще Гіппократ рекомендував використовувати терапевтичні властивості вина проти багатьох хвороб. (7)

Сучасна наука також підтверджує сприятливий, зміцнювальний вплив натурального вина на організм дорослої людини, якщо воно, звичайно, вживається в розумних кількостях.

Питаннями перспективи відносно можливості функціонування «винного туризму» у своїх публікаціях розглядав Рибінцев В.А. Серед іноземних авторів цією проблемою займалися Майкл Холл, Гарі Джонсон, Брок Кемброн, Дональд Гетс. Але запропоновані підходи вище названих авторів, не повністю торкаються специфіки розвитку винного туризму як нового туристичного продукту.

Актуальність теми. Такий напрямок, як винний туризм, зародився ще на початку минулого століття, але в останні роки спостерігається справжній бум на винні тури по Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Болгарії та Німеччини. Винний туризм набуває особливої актуальності в світлі останніх прогнозів, згідно з якими час, який люди виділяють на свій відпочинок, буде скорочуватися, тому туристи будуть шукати туристський продукт, який дає максимум вражень у мінімальний відрізок часу.

Метою курсової роботи євсебічне дослідження винних турів, сучасний стан та перспективи розвитку цього різновиду туристичних подорожей.

Завданням курсової роботи є:

· дослідження організації винних турів;

· характеристика провідних винних господарств Європи, та їхнє порівняння з виноробнями України;

· виявлення перспектив розвитку винного туризму.

Об’єктом даної роботи є винні тури та маршрути.

Предметом курсової роботи є гастрономічні особливості країн Європи та України.

РОЗДІЛ І. ТЕМАТИЧНИЙ ТУРИЗМ ТА ЙОГО РІЗНОВИДИ

1.1 Гастрономічний туризм – різновид тематичного туризму

Тематичні тури - це не тільки відпочинок, але й велике розширення кругозору. Вони несуть деяку інтелектуальне навантаження на туриста. У таких подорожах туристи дізнаються багато нового з певної теми, застосовують вже отримані знання в якихось галузях і напрямах. Тематичні тури дають можливість поступового і глибокого засвоєння нової інформації по вибраній темі, яка відповідає власним інтересам і смакам туриста.

Однією з найцінніших переваг тематичного туризму полягає в можливості надання даних послуг протягом усього року. Туристи, які мають особливі інтереси, можуть користуватися послугами тематичного туризму цілий рік, що забезпечує надходження коштів протягом усього року, на відміну від традиційного туризму.

Тематичні тури можуть бути як груповими так і індивідуальними, за спеціально розробленими маршрутами, з урахуванням побажань туристів.

До різновидів тематичного туризму відносять:

· тури, у рамках яких організовуються поїздки в знамениті музеї малюнка і живопису, відвідування виставок, майстер-класів художників у різних містах;

· історичний туризм;

· етнографічний туризм;

· літературний туризм;

· подорожі міфологічними місцями;

· туризм для гурманів і цінителів вина.

Важливим елементом в обслуговуванні туристів — є послуги ресторанного господарства. Підприємства ресторанного господарства обслуговують досить різноманітний контингент відвідувачів-туристів як вітчизняних, так й іноземних, як організованих, так й індивідуальних. (7)

Харчування — природна потреба будь-якої людини. Крім звичайної і невід'ємної потреби, харчування в туризмі розглядається і як важливий елемент розваги, і пізнання місцевої культури. Тому останнім часом все більшою популярністю користуються гастрономічні тури. Національна кухня являє собою важливий елемент культури народу, несе чіткі відмітні риси, є елементом пізнання і способом одержання задоволення. Харчування різних народів і навіть місцевостей має своєрідні, часто привабливі особливості. Крім того, добре почастувати бажаного гостя — приємна традиція, властива практично всім народам. Для багатьох туристів національна кухня є дуже цікавим елементом програми туру. Саме тому виникло таке нове поняття як гастрономічний туризм.

Гастрономічний туризм — це різновид туризму, пов’язаний з ознайомленням та дегустацією національних кулінарних традицій країн світу. Гастрономічні тури добре розвинуті та організовані у Європейських країнах (Чехії, Угорщині, Шотландії, Франції, Італії, Іспанії) там де існує розвинена мережа турів національних ресторацій.

Спеціальні тури для гурманів, в своїй основі становлять систематизоване відвідування різних ресторанів національної кухні, вивчення принципів гастрономії і приготування особливих страв, дегустація продуктів, відвідування винних, пивоварних і ковбасних заводів та ін.

Гурман – людина, яка вважає, що за допомогою кулінарії можна пізнавати навколишній світ. Сотні років тому торговці плавали "за сім морів" у пошуках дивовижних продуктів. Спеції, вина, фрукти і оливкове масло були в ті часи своєрідною валютою. Сьогоднішні гастротуристи зайняті практично тим же самим. Вони готові долати багато кілометрів шляху, щоб спробувати яку-небудь екстраординарну страву.

Гастрономічні тури мають екзотичний характер. Туристи, особливо іноземні, досить вибагливі в їжі. У кожній країні в силу географічних, культурних, релігійних, історичних й інших факторів і традицій склалися певні смаки і культура споживання їжі.

Роками харчуючись у наших національних традиціях, люди звикли до певної кількості спецій, прянощів, жирів, солі, до певного балансу рідкої і твердої їжі, до прийнятих вже їм напоїв і т.д. Потрапивши в незвичне кулінарне середовище, організм піддається додатковим стресам. Наприклад, надлишок спецій може викликати розлад шлунку, велика кількість солі - посприяти підвищенню артеріального тиску, а безконтрольне поглинання занадто жирної їжі швидко призведе до появи зайвих кілограмів. Якщо ж подорожувати організовано, то національні особливості харчування можна передбачити, а неприємності звести до мінімуму.

Гастрономічні тури – це спеціально розроблені професіоналами тематичні програми.

Наприклад, для цінителів віскі це тури в Шотландію з відвідуванням провідних будинків віскі. Для любителів вина - маршрути по Франції, Іспанії, Португалії, Аргентині чи Чилі. Для шанувальників національних традицій в кулінарії – італійські, британські, французькі та іспанські провінції.

Виникненню феномену гастротуризму сприяло безліч чинників. Просто похід у ресторан перестав здаватися чимось незвичайним. Екрани телевізорів заповнили кулінарні програми. Шеф-кухарі відомих ресторанів стали справжніми зірками, як актори та політики. У тому, що стосується їжі, публіка стала набагато більш обізнаною. Багато гастрономічних закладів, що знаходяться у віддалених регіонах, в яких-небудь гірських або степових селах, сприяють підтримці економіки цієї місцевості і розширенню туристичних маршрутів країни. Адже багато туристів приїжджають сюди саме для відвідування гарного ресторану. Тому в багатьох регіонах для залучення клієнтів побудовано готелі при ресторанах. (10)

Гастрономічні тури бувають різних видів:

1. Найпоширеніший варіант - економ-класу, в якому дегустації проходять в перервах між екскурсійною програмою і зупинками в готелях 3*.

2. Це знайомство з кухнею країни в білому фартусі, пліч-о-пліч із шеф-кухарем, або, можливо, на його майстер-класах.

3. Для гурманів-професіоналів: карту подорожі складає сам «турист», знаючи наперед, що і де він буде пробувати і чому вчитися.

Цей вид туризму – індивідуальний. Який би тур не обрав турист - супутників у нього буде мало. Відповідно і вартість туру розраховується індивідуально.

Винний туризм у тому вигляді, як він склався з початку 20 століття в Італії, Франції та інших виноробних країнах, має низку дуже важливих особливостей:

· Це спеціальні поїздки організованих груп любителів або професіоналів (виноторговців, власників ресторанів і т.п.);

· Час цих поїздок подовжує пляжний або гірськолижний сезон, воно зручне і для виноробних, і для туристичних фірм;

· Організація маршрутів у просторі та часі представляє систему сільських свят, дуже недорогих на культурній програмі (виступають аматорські місцеві колективи, дитячі, перш за все). Кожна провінція має усталений календар таких свят. А для виноробів дуже зручно відволіктися від виробництва лише один раз на рік і отримати відразу відчутний прибуток;

· Туристичні фірми розробляють зручну для себе тижневу або двотижневу програму. Перевозять туристів з одного свята на інший, попутно показуючи природні та історичні пам'ятки.

Найбільшими любителями винно-гастрономічних турів зарекомендували себе німці, англійці, американці і японці. Гастрономічний туризм є синтезом екології, культури і виробництва. Основоположниками ідеї гастрономічних турів вважаються італійці, які вміло поєднали налагодження торговельних і технологічних виробництв із залученням туристів під знаком смачної і здорової їжі. У світі гастрономічний туризм не є масовим захопленням. (18)

1.2 Організація програми винних турів

Винний туризм – туризм, метою якого є (або включає в себе) дегустація, споживання, покупка вина безпосередньо на виноробні. Винний туризм може включати відвідування виноробства, виноградників, відомих ресторанів, винних фестивалів та інших спеціальних заходів.

Програма винного туру може включати в себе різні елементи. Найчастіше до неї входить пізнавальна екскурсія та відвідування винограднику, похід на виноробний концерн, а також участь у тематичних культурні події, наприклад, у святі виноробства.

Зазвичай винний тур триває не більше, ніж тиждень, але зустрічаються поїздки, складають усього лише два-три дні. Вони можуть бути приурочені до винного торжества. Також туристичні агентства пропонують замовлення індивідуального винного туру, метою якого є професійне ознайомлення.

У винного туризму є кілька дуже простих принципів. Один і найголовніший з них - пробувати провина лише в місцях його виробництва. У будь-якому місці найбільшою цінністю у винного туризму користуються місцеві сорти винограду, а особливо – ті, які унікальні для цієї місцевості. Серед поціновувачі вина існує принцип, що вино, яке чим дальше виїхало від місця, де воно виросло і дозріло, тим гірше його смак. Сильніше всього псується при подорожі молоде вино, яке іноді навіть перевозять в цистернах, що погано впливає на смак. Звідси висновок – справжнє французьке вино можна спробувати тільки у Франції, тому гурманам, які займаються винним туризмом, не існує далеких відстаней (наприклад, велика кількість туристів планують свій гастрономічний тур за 5-6 місяців). І так з кожним сортом. (13)

Цим головним принципам винного туризму найкращим чином відповідають екскурсії на виноробні підприємства з дегустацією вин в дегустаційних залах, так звані «винні тури». Сьогодні багато виноробні господарства в курортних містах і селищах мають такі зали. Тут можна спробувати вина та коньяки з гарантією дійсності. Крім того, на дегустаціях відвідувачі дізнаються багато цікавої та корисної інформації про вина регіону, історію виноробства, отримують навики правильного споживання вин.

Також туристам пропонують оцінити технологічну культуру виробництва, спуститися в підвали з величезними бутами і бочками, познайомитися з таїнством дозрівання вина, дізнатися про вікові традиції конкретного господарства.

Окремі підприємства володіють величезними колекціями вин. Їх називають енотеки. Щодо України, то найвідоміша і найбільша колекція знаходиться в "Масандрі" і налічує близько мільйона пляшок. Цікаві колекції є в інституті "Магарач", в "Коктебелі" і "Інкермані". (5)

Крім того, на багатьох підприємствах організовані музеї виноробства, де можна познайомитися з історією та особливостями виноробства певної місцевості. Відвідування музеїв включено у винний тур.

Провідні туристично-екскурсійні фірми світу пропонують відвідування дегустаційних залів, екскурсії на виноробні підприємства з дегустацією вин, а також відвідування винних фестивалів і навіть спеціальні багатоденні програми - винні тури з відвідуванням декількох підприємств.

У залежності від побажань подорожуючих, можлива організація наступних поїздок:

· Індивідуальний тур. Його може організувати туристична компанія (зазвичай найдорожчий варіант), або сам турист (є ризик отримати не те, що очікуєш). Такі види винних турів гарні для тих, хто не хоче залежати від решти групи людей і бути вільними у своїх рішеннях і переміщеннях.

· Груповий тур Організовується туристичною компанією для певної групи людей конкретно, або вже після шаблонного маршрутом для всіх бажаючих. Групові тури зазвичай добре організовані «від і до» і не припускають внесення змін у програмі.

· Приєднання до групи Відмінний варіант для тих, хто хоче відпочити індивідуально і частину часу поєднати з мандрівною групою з винному маршрутом. У даному випадку туристи самі вирішують, де вони будуть відпочивати і з ким, отримуючи можливість потрапити в добре організований тур.

Будь-яка винне подорож складається із стандартного набору туристичних послуг, доповнених гастрономічними складовими:

· Міжнародний авіапереліт, або будь-який переїзд до місця початку винного подорожі - поїздом, автомобілем і т.д.;

· Трансфер. Трансфер замовляють заздалегідь, або після приїзду. Завжди важливо знати деталі такого переїзду, тому як виноробні зазвичай знаходяться у віддалених регіонах;

· Розміщення в готелі або гостьовому будинку винороба. У залежності від уподобань туриста, розміщують його в готелі будь-якої категорії, якщо це дозволяє регіон. Також у деяких винних будинків є своя готельна інфраструктура, де, за певну плату, можна розміститися. Проживання у виноробів додає певний шарм у подорож;

· Харчування;

· Відвідування виноробства та дегустація вин. Це обов'язкова частина будь-якої винної подорожі і одна з найприємніших. Як правило, візит у виноробню включає в себе: відвідування виноградників з докладним описом місцевості та особливостей ґрунту; відвідання виноробні і погребів; відвідування музею виноробні, якщо такий є; дегустація вина. Під час дегустації турист дізнається про особливості того чи іншого вина, його відмінність від іншого вина, з якими стравами найкраще вживати дане вино, його навчають розпізнавати смакові нюанси. Цілком можливо особисте знайомство з господарями виноробства, але це бажано уточнювати заздалегідь. У залежності від групи подорожуючих, винороби вирішують самі, які вина представляти і наскільки сильно заглиблюватися в професійні деталі. У більшості виноробень можна придбати вино на місці;

· Додаткові послуги До додаткових послуг відноситься все, що йде понад стандартну програми: відвідування музеїв і галерей, прогулянка на яхтах і катерах; похід до театру; поїздка на рибалку; політ на повітряних кулях або просто пляжний відпочинок.

Автоподорожі по «винним дорогах» з відвідуванням замків, виноградників, виноробства, ресторанів приваблюють величезну кількість туристів зі всього світла. Перевага цього виду відпочинку - у можливості самостійно планувати маршрут з «картою в руках». Однак самі великі і знамениті французькі виноградники приймають тільки групові екскурсії і тільки за попередньою домовленістю з конкретним турагентством. Практично у всіх виноробних країнах є такі «винні дороги», провідні від замку до замку, від виноробні до виноробні. Наприклад, у ПАР - Wine Route веде з Йоганнесбурга в Кейптаун, а з Кейптауна в Порт-Елізабет через виноробні і виноградники. В Італії прокладені спеціальні маршрути з назвами «Strada di Chian-ti», «Strada del Vino», настільки приємними для слуху шанувальника вин.

РОЗДІЛ ІІ. ПРОВІДНІ ВИННІ ГОСПОДАРСТВА ЄВРОПИ ТА УКРАЇНИ

2.1 Винні тури країнами Європи

гастрономічний туризм винний тур

Згідно з однією з легенд, виноробство було винайдено саме в Європі на острові Кіпр. Ще з часів заснування на Кіпрі винного виробництва, яке процвітає і до цих пір, найвідоміше вино випускається під марками КЕО та ЕТКО. Найпопулярнішими кіпрськими винами на сьогоднішній день є: Шардоне, Совіньон Бланк, Семіллон, Рислінг (білі), Каберне Совіньон, Каберне Франк, Гренаш, Каріньян Нуар (червоні) і т. д.

Кіпр. У вересні на Кіпрі проводиться винний фестиваль, який триває 10 днів. Проводить його муніципалітет Лімассола, найбільшого центру виноробства на Кіпрі, в муніціпалатетному саду. Для туристів на Кіпрі розроблені спеціальні винні маршрути: три в околицях Лімассола і один - у районі Пафосу. У 2001 р. на острові відкрився Музей вина (у Ерімі), де можна спробувати всі види вироблених на Кіпрі марок вин. Після дегустації вина можна тут же й придбати.

Греція. Відомі на весь світ і грецькі вина – Хіоські, Лесбоські, Фасоські і Родоські. На острові Родос існує винзавод, де для туристів організовують екскурсії та пропонують придбати місцеві вина за їх собівартістю (у середньому 2-3 дол за пляшку).

Італія, країна де існує особливий взаємозв'язок між вином, культурою народу і характером тих людей, які живуть на цій землі.

За результатами особливої щорічної церемонії, яка відбувається в Палаці Медічі Рікардо, що у Флоренції, відзначають нагородами ті місця, які в минулому році стали найбільш популярними об'єктами винного туризму країни.

Так, найкращим рестораном для винного туризму за 2010 рік стала Enotria (Флоренція). Назва цього закладу в перекладі з італійської означає «Країна вина». Воно традиційно славиться не тільки чудовим вибором вин, але і традиційною кухнею, і атмосферою затишку.

Найкращим закладом, який об'єднує культуру і вино, в 2010 році знову визнаний центр культури вина під назвою Lecci Centro per la Cultura del Vino. Він розташований в дуже красивому місці, серед виноградників і оливкових дерев. У цьому місці можна познайомитися і з теорією тосканських вин, і з їх практикою. Розташоване унікальний заклад у місті Монтеспертолі.

Найкращі парки, сади і краща архітектура Італії – це вілла Vignamaggio, яка розташована у районі Тоскані, серед винних маєтків краю воно одне з найстаріших, і, безсумнівно, найкрасивіше. Саме тут виготовляється найзнаменитіше італійське вино - «К'янті», що здобуло популярність, у тому числі за рахунок вдалого маркетингу: всюди впізнавана випукла пляшка, обплетена соломою. Перший раз вино, назване К'янті, було згадано ще в 1716. У цьому районі були введені серйозні вимоги у якості виробленого продукту. Емблема «Лега дель К'янті» відома більшості цінителям вина по всьому світу – це чорний півень. Це знак дотримання всіх вимог якості і технології виробництва К'янті Класіко.

Область Венето, столицею якого є чудовий і унікальне місто Венеція, – це найбільший виробник кращих італійських вин, що пропонує весь спектр вин. Особисто спробувати вина Венето можна в: Інама (Inama); Леонільдо Пьеропан (Leonildo Pieropan); Роберто Ансельмі (Roberto Anselmi); Руджері (Ruggeri & C - краще ігристе вино Просекко); Дзенато (Zenato); Аллегріні (Allegrini); Романо даль Форно (Romano dal Forno); Кантіна Вальполічелла Неграр (Cantina Valpolicella Negrar); Макулан (Maculan).

Кращу італійську виноградну горілку – граппу слід пробувати у: Ноніно (Nonino – це справжній зразок ведення бізнесу з виробництва міцного напою граппа); Дістіллерія Полі (Distilerria Poli); Бонавентура Маскіо (Bonaventura Maschio).

Туристичний маршрут Фріулі - Венеція - Джулія знаменитий своїми білими винами, які можна оцінити, відвідавши місцеві винні господарства: Марко Феллуга і Руссіз Суперіор (Marco Felluga і Russiz Superiore); Джіроламо Доріго (Azienda Agricola Girolamo Dorigo); Маріо Скьопетто (Azienda Agricola Mario Schiopetto - варто відвідати унікальну дріжджову кімнату, де вирощуються цінні грибки).

Італія вважається чемпіоном світу за різноманітністю вин. У країні вирощується понад 300 сортів лози. Лідерами є дві області – Тоскана та П'ємонт. Історія і культура цієї стародавньої країни настільки тісно переплелися з традицією виноробства, що вони сприймаються як нерозривне ціле.

Іспанія. Не меншою популярністю серед туристів користується Іспанія. У календарі іспанської провінції Андалусія 10 вересня займає особливе місце. У цей день у містечку Херес-де-ла-Фронтера вже багато років і навіть століть починається свято врожаю, присвячений збору винограду.

Спочатку грона освячують, а потім, за стародавнім звичаєм, група місцевих хлопців дружно тисне босими ногами ягоди, присмачуючи це дійство старовинної піснею. Незабаром починається загальні веселощі. Численні туристи з усіх кінців світу охоче включаються в це іспанське народне святкування. Винуватцем торжества є «Херес» - вино, що відоме далеко за межами Іспанії. Його виробляють з рідкісного сорту лози - «паломіно». Величезну роль відіграють унікальні природно-кліматичні та ґрунтові умови півдня Іспанії. Грона винограду цього сорту облюбував пліснявий грибок, який природним шляхом забезпечує специфічне зброджування сусла. Проходить ще чимало часу, перш ніж херес дорослішає і розливається в пляшки. Перед цим спеціалісти визначають якість вмісту кожної бочки, де «живе» цей напій. До речі, взяття проби є цікавим видовищем для туристів і вимагає чималої майстерності від виконавців: андалуські чашники занурюють в терпку рідину, прагнучи не прихопити цвіль, спеціальну циліндричну ємність на довгій тонкій ручці. А потім спритно, без промаху, направляють тонкий струмінь в келих, який знаходиться у нього в іншій руці, змахнувши ємністю над головою. При цьому не повинно пролитися ні краплі. Як і інші благородні вина, херес – це ціле сімейство виноградних нектарів. Сухі, міцністю до 17 градусів, зазвичай п'ють перед їжею – це чудовий аперитив, а солодкуваті кріплені – після трапези, на десерт. У цьому херес схожий на свого побратима з Португалії - порту.

Не дивлячись на те, що в Іспанії кілька виноробних регіонів, все ж найвідомішим у світі залишається Рьоха. Рьоха – це синонімом відмінного іспанського вина. Саме на землях сучасної Рьохі влаштувалися римляни, які заклали основу для місцевого виноробства. І саме Рьоха стала першим винним регіоном, який був офіційно визнаний іспанським урядом.

Цікавим для туристів є найбільший музей вина у світі – музею виноробного господарства Dinastia Vivanco. До послуг відвідувачів сучасні винокурні Рьохі: Династія Віванко (Bodega Dinastia Vivanco - справжня Мекка винного туризму одного з кращих іспанських виробників вина); Маркес де Ріскаль (Marques de Riscal); Фінка Альєнде (Finca Allende); Валенсізо (Companía Bodeguera de Valenciso); Бодегас Муга (Bodegas Muga).

У регіоні Рьоха є унікальна можливість поєднати любов до комфортного проживання і любов до вина, розташувавшись в одному з готелів - бодег (готелів при виноробнях):

· Можна уточнити чи є можливість потрапити в унікальний дизайнерський проект господарства Marques de Riscal - готель, SPA і ресторан в одному «флаконі»;

· SPA-готель Baccus Villa de Laguardia, розташований поруч з музеєм вина Villa Lucia;

· Готель Baccus Palacio de Samaniego, перш за все славиться своїм рестораном.

Кастілья і Леон найбільший регіон виробництва іспанських вин, на його території розташовано близько 200 виноробень – від дрібних, до великих. Ось деякі з них: Вега Сицилія (Bodegas Vega Sicilia – господарство, вина якого розпродаються ще до того, як вони дозріють); Еміліо Моро (Bodegas Emilio Moro); Доміно де Атаута (Dominio de Atauta); Доміно де Пінгус (Dominio de Pingus – найдорожче і насичене вино Іспанії); Абадіа Ретуерта (Abadia Retuerta).

Любителі білих і ігристих вин добре знають регіон Панадес (Каталонія), адже саме він вважається батьківщиною знаменитого освіжаючого Кава.

Панадес, як виноробний регіон, відомий ще з найдавніших часів, але свої найкращі вина він став виробляти лише в останні 20 років. Столицею провінції є місто Вільяфранка дель Панадес. Основний плюс міста в туристичному плані – його відносна близькість до Барселони (близько години їзди). Основним виробниками вин цього регіону є: Мігель Торре (Miguel Torres – найбільший і шанований постачальник іспанських вин); Кан Рафолс делс Каус (Can Rafols Dels Caus); Раймат (Raimat).

Португалія. Порту – вино, яке португальці з гордістю називають сонячним нектаром, напоєм богів. Цей напій вже не одне століття прикрашає столи вінценосних осіб. У Португалії він овіяний безліччю легенд, що привертають увагу туристів. Червоний та білий порту досі робиться тільки з винограду, зібраного на вирубаних у скелястих горах терасах поблизу берегів Доуру, а все інше розцінюється як підробка. Унікальний мікроклімат на півночі Португалії відрізняється жарким спекотним літом і досить прохолодною зимою. Але цього, звичайно, недостатньо, важливо ще знати секрети виробництва, які передаються з покоління в покоління. Загальна площа долини Доуру, нерідко іменованою «країною вина», - близько 240 тис. га. Збір врожаю грон з низькорослої лози починається в кінці вересня - перших числах жовтня. З навколишніх сіл з'їжджаються селяни, панує святковий настрій, чуються старовинні народні пісні. Вино поміщають в дубові бочки, помічаючи кожну з них відповідним сертифікатом, і везуть в льохи Віла-Нова-ді-Гая. Тут величезні дерев'яні ємкості і пляшки беруть під невпинний контроль не тільки співробітники фірм-виробників і експортерів, але і фахівці Інституту вина порту. Кожна з експортних компаній має власний погріб, більшість яких відкриті для відвідування туристами і дегустації.

Поряд зі знаменитими портвейнами в Португалії виробляються мадера, хереси, мускатель, безліч сухих столових вин, які рідко поступаються за якістю італійським, французьким та іспанським винам, а також унікальні слабогазовані «зелені» вина.

Проте славу виноробної держави цій невеликій країні принесли саме її портвейни, хоча в цілому пропорційно своїй території за кількістю і якістю вироблених вин Португалія займає перше місце в світі. Наскільки популярні португальські вина в усьому світі, настільки ж португальці зберігають секрети їх приготування. Тільки кілька марок високоякісних вин дозволені до експорту. Решта виноградні скарби зберігаються на території країни в ранзі державних цінностей, і для того щоб продегустувати їх, туристам часто доводиться їхати на їхню батьківщину.

Франція, країна гурманів, де споживання вина та сиру є частиною національної культури. Кожен поважаючий себе француз знає, що до важких м'ясних страв, особливо дичини, краще подавати бургундське вино, до дарів моря – легке та ігристе біле, а до сиру – найкращу пляшку зі старих запасів. Французи відкривають пляшку хорошого червоного вина за годину-другу до застілля, щоб вино збагатилося киснем і розкрило всю повноту букета. Біле вино і шампанське подають при температурі 8 - 10 градусів (при більшій температурі смакові властивості вина просто зникають), легкі вина – при температурі 12 градусів, а червоні вина – не вище 18 градусів.

Щодо зберігання, то після перевозу пляшки в транспорті, насамперед у літаку, французи намагаються її не пити, а чекають тиждень, аби дати вину відпочити.

Франція на сьогоднішній день є найпопулярнішою країною з точки зору "винного" туризму: на ринку турпослуг пропонуються спеціальні тури з проживанням в замках Бордо, Шампані, Луарської долини та Бургундії.

Регіон Медок – вважається одним із найзнаменитіших в світовому виноробстві. У ньому щорічно виробляється більше 112 млн. пляшок, з яких дві третини – в регіональних апелласьйонах О-Медок і Медок. Найбільшою популярністю в світі користуються червоні вина з цього регіону. З «Великої П'ятірки» 4 виноробні знаходяться тут. Це і шато Латур, і шато Марго, і Мутон Ротшильд, і навіть шато Лафіт. Під час поїздки сюди винних туристів знайомлять не тільки з виробництвом в самому Медок, але і в самих відомих регіонах Бордо, а також особливостями вин, які виробляються на лівому березі.

Ельзас – унікальне місце, історично поєднує в собі елементи французької і німецької культур. Регіон, який прославився своєю «винної» дорогою і найкращими білими винами сортів «Гевюрцтрамінер», «Мускат», «Рислінг» і «Сильванер».

Кращі виробники вин Ельзасу, які дивують навіть найвимогливіших гурманів: Трімбах (Maison Trimbach); Крайденвайсс (Domaine M. Kreydenweiss - одне з перших господарств, яке відмовилося від використання хімічного втручання в процес створення вина); Ботт-Гайль (Domaine Bott-Geyl). А також містечко Марленхейм, яке привертає туристів старовинними фермами селян-виноробів.

Долину річки Рони можна сміливо назвати винною. Виноградники розташовані по всій протяжності річки з півночі на південь. Це найстаріший регіон обробки винограду, відомий ще у IV-III століттях до н.е. завдяки грецькій цивілізації. Але лише на початку XX століття Ронські вина стали відповідати найвищим вимогам вин Франції.

Варто згадати про «святая святих» цього регіону – вина з регіону Шатенеф дю Пап (Chateauneuf du Pape – у перекладі «Новий замок тата»), який став знаменитим завдяки історичному переїзду святого престолу Папи Іоанна XXII з Риму в Авіньйон.

Виноробні й льохи, які варто відвідати в подорожі: Відаль Флері (J.Vidal-Fleury); Шапутьє (M. Chapoutier – відомий етикетками зі шрифтом Брайля); Гігаль (Le Domaine Guigal); Поль Жабуле Ене (Domaine Paul Jaboulet Aine); Брюне (Vignobles Brunier); Домен Ів Кюйерон (Domaine Yves Cuilleron); Шато ля Жардін (Chateau la Gardine). Для повноти відчуттів, складаючи винні тури, туристичні фірми поєднують поїздки в долину Рони і Прованс.

Вина прованських виробників, які варто спробувати: Chateau Vignelaure (одне з найвпливовіших винних господарств Провансу); Симон (Chateau Simone – господарство з 200-річною історією); Domaine de la Courtade; Domaine Pradeaux; Бюнан (Domaines Bunan – у господарстві часто проводяться художні виставки) ; Отт (Les Domaines Ott – виробник лінії дорогих вин Провансу); Domaine de Pibarnon; Domaine Tempier; Domaine de La Tour du Bon.

Також чимале місце у винному туризмі займають Австрія та Німеччина.

Австрія. Виноробство тутзародилося близько 2000 років тому. Ще при Карлі Великому в околицях Відня закладалися зразкові шпалери виноградників. Потім традицію гідно продовжили жителі середньовічних монастирів.

Протягом європейської історії австрійське виноробництво зазнавало безлічі серйозних збитків, але так чи інакше австрійські винороби зуміли повернутися на світовий ринок і залишатися помітними.

Австрія, яка відома своїми білими винами, у XX ст. стала виробляти значно більше червоних вин: винороби Середнього Бургенланда практично повністю переключилися на них. Тим не менш біле вино і зараз складає в країні не менше 75% загального обсягу виробництва. На сьогодні, у країні діють неймовірно суворі приписи за контролем якості вина, це пов’язано з глікольовим скандалом 80-х рр.. (Деякі недобросовісні виробники підмішували в вино гліколь – щоб зробити його, як кажуть дегустатори, «повнотілим»).

В Австрії можна зіткнутися з таким раритетом, як «штровейн», - дослівно «солом'яне вино». Самі стиглі і солодкі кисті перед тим як відправити під прес, або розкладають на соломі, або розвішують на спеціальних шнурах на три місяці.

Відомими є такі австрійські вина: Штайнфедер (місцева назва) - легкі, білі, особливо запашні вина, які найкраще пити молодими; Федершпіль - схожі на них, але з дещо більшим вмістом алкоголю; Смарагд – це безперечний король вахаусскіх вин, що народжується тільки у винятково вдалі роки, коли співпадають всі необхідні кліматичні умови. За старою місцевою традицією Смарагд зброджується до природної межі – до тих пір, поки в ньому зовсім не залишається цукру. Це дозволяє створити особливо повнотілі вина. Їх переваги найкращим чином проявляються після тривалої витримки – часом 20-30 років.

І ще одна деталь, яка є невід’ємною в історії австрійського вина. Слово «Хойрігер» означає молоде вино цього року, яке не можна продавати раніше дня Святого Мартіна (11 листопада). Знак того, що «Хойрігер» відкрито, - соснова гілка чи вінок над входом у кабачок. Це – найдоступніший питний заклад, де за стаканчиком збираються прості вінці. Для туристів – це один з невідмінних атракціонів. Тут можна почути, як дуетом під гітару та баян виконуються «шраммельн», написані в народних традиціях пісні (названі по імені віденських братів - композиторів, засновників стилю).

У Німеччині вино дістається набагато важче, ніж у вищезгаданих країнах, через кліматичні особливості цього краю. Виноградники тут розташовуються на звернених на південь прирічкових схилах: водна гладінь відображає тепло, допомагаючи підтримувати потрібну для правильного визрівання ягід температуру. А в осінні холоди з річок встають рятівні тумани, захищаючи лози від згубних ранніх заморозків.

У німецьких вин є чотири класи якості. Найпростіше - столове вино, вироблене виключно на території ФРН, - з офіційно зареєстрованих сортів винограду. Щаблем вище - ландвайн - вино, вироблене в одному з 19 виноробних регіонів. Далі – якісне вино з певних регіонів – до нього відносяться більшість німецьких вин.

За законом 1971 р. Німеччина була розділена на 13 виноробних областей, так що тут влаштовують для туристів цілий спеціальний тур по районах виробництва вина, так як кожен з них є неповторним.

Найбільшим виноробним регіоном Німеччини вважається Райнхессен. Розташований він в долині, між пагорбами на сході Рейну. Більше 90% тутешніх вин – білі. На південь від цього району починається Райнпфальц. Це суцільне море виноградників, що тягнеться на 80 км від Вормса до кордонів французького Ельзасу. Туристам тут розкажуть про те, що місцеві вина цінували ще римляни. При них цей регіон вважався «винним погрібом» великої імперії. Зараз тут виробляють чверть всіх німецьких вин. Вина з Бадена – найпівденнішого району Німеччини – вважаються «винами для себе», і тому лище нещодавно їх почали. Особливістю Франконії є повнотілі і сильні вина, які розливають у пляшки, що нагадують плоску флягу – вони називаються «боксбойтель». Їх створили ще кілька століть тому.

«Винна дорога Німеччини». Ця дорога, яка лежить між долиною Рейну і пагорбами, покритими лісом. Це найстаріша і найвідоміша туристична дорога в усій країні. Де вона починається і де закінчується достовірно не відомо. Проте зазвичай туристи у «Німецьких винних воріт» розвертаються і продовжують свою подорож.

Ця дорога дає можливість відпочити від буднів та прогулятися дворами виноробів. Особливо чудові враження можна отримати в останню неділю серпня, коли винна дорога закривається для машин, а всі винороби відкривають двори для туристів. Тоді це місце перетворюється в справжній винний парк відпочинку, в який просто необхідно приїжджати кожному, хто цінує винний туризм. Неподалік від дороги, в Бад-Дюркгайм, стоїть найбільша в світі винна бочка, на 1,7 млн. літрів, в якій нині розташований ресторан.

Винна дорога – це не прямий автобан. Вона звивається, проходячи по містечках, селах і дворах виноробів, на кожному кроці на ній є зупинка спеціально для винного туризму. Безліч дегустаційних барів, винних ресторанчиків, підвалів чекають цінителів вина. Люди, які тут проживають, найчастіше живуть для вина і від вин