Скачать

Розробка лінійних систем автоматичного управління (САУ) з цифровою корегуючою ланкою

Вступ

Мета курсової роботи - набуття студентами навичок у розрахунку лінійних систем автоматичного управління (САУ) з цифровою корегуючою ланкою, роль якої може виконувати мікропроцесор, що управляє обчислювальною машиною, чи будь-який спеціалізований цифровий управляючий пристрій.

Відповідно до завдання необхідно розробити слідкуючу систему, що задовольняє визначеним технічним умовам. Система повинна забезпечувати синхронне і синфазне обертання двох вісей, механічно не зв'язаних між собою. Входом системи є кут повороту сельсина-датчика, а виходом - кут повороту вихідного вала редуктора, механічно зв'язаного з робочим механізмом і з ротором сельсина-приймача.

Слідкуючі системи, розглянутого типу, широко застосовуються для дистанційного управління різними механізмами, а також при побудові САУ в різних галузях промисловості.


1. Завдання на виконання курсової роботи

1.1. Мета курсової роботи - проектування слідкуючої системи, яка задовольняє заданим технічним умовам.

1.2. Вимірювальний пристрій - сельсинні пари.

1.3. Виконавчий двигун - двигун постійного струму серії МІ.

1.4. Підсилювач потужності - електромашинний підсилювач з поперечним полем.

1.5. Вихідні дані для проектування системи.

1.5.1. Статичний момент навантаження об'єкта управління - Мос, Нм

1.5.2. Момент інерції об'єкта управління - Jо, кгм2

1.5.3. Максимальна кутова швидкість об'єкта управління - о max.

1.5.4. Максимальне кутове прискорення об'єкта управління - о max

1.5.5. Вимоги, які запропоновані до якості процесу управління: максимальне перерегулювання -  мах,%; час регулювання - tр ; максимальна кінетична похибка - xmax, рад.

Варіанти вихідних даних приведені в додатоку 1.

1.6. Курсова робота повинна містити такі розділи.

1.6.1. Розробка функціональної схеми.

1.6.2. Вибір елементів системи: виконавчого двигуна (серії МІ) і електромашинного підсилювача потужності (ЕМП), розрахунок пере1.6.3. Складання передаточних функцій елементів незкорегованої слідкуючої системи.

1.6.4. Побудова логарифмічних частотних характеристик (ЛАЧХ ) незкорегованої системи, бажаної системи і послідовної корегуючої ланки.

1.6.5. Побудова на ЕОМ перехідної функції H(t) і визначення по ній показників якості перехідного процесу для системи з безперервною послідовною корегуючою ланкою.

1.7. Розрахунково-пояснювальна записка повинна містити такі розділи.

1.7.1. Вступ (мета виконання роботи, опис слідкуючої системи, принцип її роботи, опис функціональної схеми системи).

1.7.2. Вихідні дані для проектування системи.

1.7.3. Розрахункова частина.

1.7.4. Висновок (основні характеристики зпроектованої системи).

1.7.5. Список літератури.

1.8. Додатком до розрахунково-пояснювальної записки повинні бути функціональна і структурна електричні схеми слідкуючої системи; ЛАЧХ і ЛФЧХ зкорегованої і незкорегованої системи, графік перехідній функції системи , таблиці і графіки, необхідні для виконання даної роботи.

1.9. Записка повинна бути оформлена відповідно до вимог ЄСКД (написана чорним чорнилом чи пастою, або надрукована на принтері на аркушах формату 11). Орієнтовний обсяг записки - 20 - 25 сторінок.


2. Порядок розрахунку слідкуючої системи

2.1 Розробка функціональної схеми

В слідкуючій системі, яка проектується, в якості виконавчого двигуна (Д) використовується двигун постійного струму серії МІ, в якості підсилювача потужності - електромашинний підсилювач з поперечним полем (ЕМП). Для вимірювального пристрою (ВП) рекомендується використовувати сельсинну пару: сельсин-датчик і сельсин-трансформатор (приймач). Оскільки вимірювальний пристрій працює на змінному струмі, а підсилювач потужності і виконавчий двигун - на постійному струмі, то після вимірювального пристрою повинний бути застосований фазовий детектор (ФД). Крім зазначених елементів у функціональну схему входять: корегувальний пристрій (КП), підсилювач напруги (П), редуктор (Р), за допомогою якого виконавчий двигун з'єднується з об'єктом управління і ротором сельсина-трансформатора, та об'єкт управління (ОУ).