Скачать

Розробка виробничої структури підприємства

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства і природокористування

Кафедра менеджменту

Курсова робота

на тему:

"Розробка виробничої структури підприємства"

Виконав:

студент ФМ МО-42

Варнава О.П.

Перевірила:

викладач

Радчук Л.В.

Рівне 2008

ПЛАН

Вступ.. 3

РОЗДІЛ 1. РОЗРОБКА ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ.. 3

РОЗДІЛ 2. ОБҐРУНТУВАННЯ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ.. 3

2.1. Технологічний процес виробництва. 3

2.2. Вибір типу виробництва. 3

2.3. Вибір виду сполучення технологічних операцій. 3

2.4. Розрахунок тривалості виробничого циклу. 3

РОЗДІЛ 3.  ОРГАНІЗАЦІЯ ДОПОМІЖНОГО ВИРОБНИЦТВА.. 3

3.1. Організація ремонтного господарства. 3

3.2. Організація інструментального господарства. 3

РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБСЛУГОВУЮЧИХ ПІДРОЗДІЛІВ.. 3

4.1. Організація енергетичного господарства. 3

4.2. Організація транспортного господарства. 3

4.3. Організація складського господарства. 3

РОЗДІЛ 5. РОЗРАХУНОК ЧИСЕЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ.. 3

РОЗДІЛ 6. ПОБУДОВА ВИРОБНИЧОЇ СТРУКТУРИ ПІДПРИЄМСТВА.. 3

Висновки.. 3

Література.. 3

Приложения.. 3

Протягом останніх років тривале встановлення ринкової системи господарювання, активніше здійснювались економічні реформи, виявились нові аспекти реформування форм власності й структурної перебудови економіки України.

Будь-яке суспільство для забезпечення нормального рівня своєї життєдіяльності здійснює безліч видів конкретної праці. З цією метою люди створюють певні організації, які спільно виконують ту чи іншу місію і діють на засаді певних правил та процедур.

Об’єктом вивчення даної роботи є підприємство – товаровиробник, як основа первинна ланка народного господарства. Підприємство не може ефективно функціонувати без належного управління, або менеджменту.

У спрощеному розумінні, менеджмент - це уміння домагатися поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поводження інших людей. Основною складовою менеджменту є операційний менеджмент, як філософія управління.

Операційний менеджмент – це діяльність, пов’язана з розробкою, використанням і удосконаленням виробничих систем на основі яких виробляється основна продукція чи послуга підприємства.

Порядок розрахунків.

Встановлюємо технологічну послідовність обробки деталі

Перехід 1-2.

а). Призначаємо глибину різання (3-8 мм) t = 3 мм.

Визначаємо припуск h = 6.5 мм

Визначаємо кількість проходів

В залежності від діаметра заготовки і глибини різця визначаємо подачу

S = 1 мм/об.

б). Визначаємо швидкість різання в залежності від подачі і глибини різання.

V = 26 м/хв.

в). Визначаємо число обертів

 об/хв.

Марка верстату 1А62

Приймаємо максимальне число обертів n = 38 об/хв.

г). Розрахунок основного часу. Визначаємо довжину оброблювальної поверхні з урахуванням величини заходу і виходу різця

L = l1+l2+l3+y мм L= 349+210+150+5=714 мм.

Визначаємо основний час:

 хв.

Визначаємо допоміжний час:

Тд1 = 0.8 хв.

Допоміжний час на встановлення зняття деталі

Тд2 = 2.3. хв.

Тд=Тд1+Тд2=2.3+0.8=3.1. хв.

Перехід 3.

а). Призначаємо глибину різання (3-8 мм) t = 3 мм.

Визначаємо припуск h = 50 мм

Визначаємо кількість проходів

В залежності від діаметра заготовки і глибини різця визначаємо подачу

S = 1 мм/об.

б). Визначаємо швидкість різання в залежності від подачі і глибини різання.

V = 26 м/хв.

в). Визначаємо число обертів

 об/хв.

Марка верстату 1А62

Приймаємо максимальне число обертів n = 38 об/хв.

г). Розрахунок основного часу. Визначаємо довжину оброблювальної поверхні з урахуванням величини заходу і виходу різця

L = l2+l3+y мм L= 210+150+5=365 мм.

Визначаємо основний час:

 хв.

Визначаємо допоміжний час:

Тд1 = 0.8 хв.

Перехід 4.

а). Призначаємо глибину різання (3-8 мм) t = 3 мм.

Визначаємо припуск h = 50 мм

Визначаємо кількість проходів

В залежності від діаметра заготовки і глибини різця визначаємо подачу

S = 0,5 мм/об.

б). Визначаємо швидкість різання в залежності від подачі і глибини різання.

V = 40 м/хв.

в). Визначаємо число обертів

 об/хв.

Марка верстату 1А62

Приймаємо максимальне число обертів n = 120 об/хв.

г). Розрахунок основного часу. Визначаємо довжину оброблювальної поверхні з урахуванням величини заходу і виходу різця

L = l3+y мм L= 150+5=155 мм.

Визначаємо основний час:

 хв.

Визначаємо допоміжний час:

Тд1 = 0.8 хв.

Перехід 5.

а). Призначаємо режим різання t = 2 мм.

Визначаємо кількість проходів

В залежності від діаметра заготовки і глибини різця визначаємо подачу

S = 0,5 мм/об.

б). Визначаємо швидкість різання в залежності від подачі і глибини різання.

V = 143 м/хв.

в). Визначаємо число обертів

 об/хв.

Марка верстату 1А62

Приймаємо максимальне число обертів n = 230 об/хв.

г). Розрахунок основного часу. Визначаємо довжину оброблювальної поверхні з урахуванням величини заходу і виходу різця

L = l1+y мм L= 349+3,5=352,5 мм.

Визначаємо основний час:

 хв.

Визначаємо допоміжний час:

Тд1 = 0.8 хв.

Перехід 6.

а). Призначаємо режим різання t = 2 мм.

Визначаємо кількість проходів

В залежності від діаметра заготовки і глибини різця визначаємо подачу

S = 0,4 мм/об.

б). Визначаємо швидкість різання в залежності від подачі і глибини різання.

V = 143 м/хв.

в). Визначаємо число обертів

 об/хв.

Марка верстату 1А62

Приймаємо максимальне число обертів n = 480 об/хв.

г). Розрахунок основного часу. Визначаємо довжину оброблювальної поверхні з урахуванням величини заходу і виходу різця

L = l2+y мм L= 210+3,5=213,5 мм.

Визначаємо основний час:

 хв.

Визначаємо допоміжний час:

Тд1 = 0.8 хв.

Перехід 7.

а). Призначаємо режим різання t = 2 мм.

Визначаємо кількість проходів

В залежності від діаметра заготовки і глибини різця визначаємо подачу

S = 0,25 мм/об.

б). Визначаємо швидкість різання в залежності від подачі і глибини різання.

V = 159 м/хв.

в). Визначаємо число обертів

 об/хв.

Марка верстату 1А62

Приймаємо максимальне число обертів n = 960 об/хв.

г). Розрахунок основного часу. Визначаємо довжину оброблювальної поверхні з урахуванням величини заходу і виходу різця

L = l3+y мм L= 150+3,5=153,5 мм.

Визначаємо основний час:

 хв.

Визначаємо допоміжний час:

Тд1 = 0.8 хв.

Перехід 8.

При проточці фасок роботу виконують з ручною перемінною подачею і без зміни обертів попереднього переходу.

Основний час на проточку фасок під кутом 45о

То = 0.31 хв.

Допоміжний час Тд = 0.07 хв.

Перехід 9.

При проточці фасок роботу виконують з ручною перемінною подачею і без зміни обертів попереднього переходу.

Основний час на проточку фасок під кутом 45о

То = 0.58 хв.

Допоміжний час Тд = 0.07 хв.

Перехід 10.

Призначення режимів різання.

Глибина різця при відрізанні рівна ширині різця, прийнявши ширину різця рівною 3 мм отримаємо t = 3 мм.

В залежності від матеріалу і діаметра деталі визначаємо подачу

S = 0,2 мм/об.

б). Визначаємо швидкість різання в залежності від подачі і глибини різання.

V = 27 м/хв.

в). Визначаємо число обертів

 об/хв.

Марка верстату 1А62

Приймаємо максимальне число обертів n = 46 об/хв.

г). Розрахунок основного часу. Визначаємо довжину оброблювальної поверхні з урахуванням величини заходу і виходу різця

L = D/2+y мм L= 205/2+5=107,5 мм.

Визначаємо основний час:

 хв.

Визначаємо допоміжний час:

Тд1 = 0.2 хв.

Визначення норм часу

а). Визначаємо повний основний час на всі операції

åtос = 37,6+163,3+25,8+3,06+1,11+0,64+0,31+0,58+11,7=244,4 хв.

б) Визначаємо допоміжний час на всі операції

åtд=3,1+0,8+0,8+0,8+0,8+0,8+0,07+0,07+0,2 = 7,44 хв.

в). Визначаємо оперативний час:

Топ = åtос+ åtд = 244,4+7,44 = 251,84 хв.

г). Визначаємо додатковий час:

Тдод =Топ*К/100, де к=8

Тдод =251.84*8/100 = 20.15 хв.

д). Визначаємо підготовчо заключний час:

Тп. з. = 9 хв.

е). Визначення норми часу при умові, що потрібно обробити партію деталей 103 шт.

Тн= То+Тд+Тдод+Тп. з. /103=244,4+7,44+20,15+9/103=272,08 хв.

РОЗДІЛ 1. РОЗРОБКА ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ

Розробку виробничої програми починають виходячи з того, що виробнича програма визначає кількість продукції певного асортименту, що виготовляє підприємство. Вона складається з врахуванням особливостей продукції, на якій спеціалізується підприємство і обґрунтовується виробничою потужністю виробника.

Виробнича програма – це максимально можливий випуск продукції певного асортименту в кількісному співвідношенні, який може здійснювати виробник за певний період часу при встановленому режиму роботи, повному використанні площ і всіх засобів виробництва при раціональній організації праці і виробництва.

Таблиця 1.

Розрахунок балансу робочого часу на одного робітника.

Час роботи обладнання протягом робочої зміни розраховуємо за формулою:

Т = 7,65 + 0,05 ∙ n год.,

Т = 7,65 + 0,05 ∙ 3= 7,8 год.

Використовуючи величину корисного фонду робочого часу визначаємо значення виробничої потужності по кожному виду обладнання і в цілому по підприємстві:

М = Фк ∙ Nоблад

М – потужність певного виду обладнання, верстато – годин;

Фк – фактичний час роботи обладнання протягом розрахункового періоду, год.;

Nоблад – кількість одиниць певного виду обладнання на підприємстві, од.

Фк = 199 ∙ Т год.,

Фк = 199 ∙ 7,8 = 1552,2 год.

Таблиця 2.

Розрахунок виробничої потужності підприємства.

Висновок: виробнича потужність підприємства становить 245247,6 верстато-годин.

Визначення важливої кількості виготовленої продукції за асортиментом проведено в таблиці 3, використовуючи норми верстато-годин на виготовлення одиниці продукції певного виду в такій послідовності:

· визначаємо величину потужності за видами обладнання, яке необхідне для виготовлення мінімальної кількості продукції певного асортименту за формулою:

Мmin = ∑ Ні Nmin,

Ні – норма верстато - годин на одиницю певного виду продукції;

Nmin – мінімальна кількість продукції певного виду.

розраховуємо залишок потужності по всіх видах обладнання:

∆М = М - Мmin

· визначаємо потреби потужності по виготовленню всіх видів продукції:

Мj = ∑ Ні

· визначаємо на скільки одиниць всіх видів продукції можна випустити більше:

· визначаємо найменування величини додаткової кількості продукції. Збільшуємо мінімальну кількість продукції на цю величину і визначаємо необхідну потужність для такої кількості і асортименту продукції:

Mmax = ∑ Hі (Nmax + Nmin)

· визначаємо вільний залишок потужності по кожному виду обладнання:

∆M ' = M - Mmax

· виявляємо "вузьке місце" даного виробництва за найменшим залишком потужності і формуємо остаточно виробничу програму підприємства.