Скачать

Педагогіка - контрольна

shur@= shura19@yandex.ru

Питання № 1. Поняття про педагогіку як науку.

Педагогіка – наука про виховання – іде коренями в глибинні шари людської цивілізації. З'явилося воно разом з першими людьми. Дітей виховували без усякої педагогіки, навіть не підозрюючи про її існування.

Наука педагогіка з'явилася пізніше геометрії, астрономії, як потреба суспільства. Виявилося, що суспільство прогресує – чи швидко повільно, у залежності від того, як у ньому з'являється виховання. З'явилася потреба в:

- узагальненні знань про виховання,

- у створенні спеціальних навчальних виховних заснувань.

У Китаї, Індії, Єгипті, Греції – розвиток філософії (науки про природу, людину, суспільство) – перші педагогічні узагальнення.

У Європі – давньогрецькі філософи Демокрит (460 – 370 р. до н.е.), Сократ (469 – 399 р. до н.е.), Платон (427 – 347 р. до н.е.), Аристотель (384 – 322 р. до н.е.) – про формування особистості (гарними людьми стають більше від вправи, чим від природи). Марко Квинтиман – “Утворення оратора” – основна книга по педагогіці, із творами Цицерона, його вивчали у всіх риторичних школах.

За всіх часів існувала духовна педагогіка – про духовний і фізичний розвиток людей, моральному і трудовому вихованні. У древній Греції повнолітнім вважався той, хто посадив і виростив маслинове дерево – маслинові гаї.

У період середньовіччя – панування церкви – усе виховання в релігійне русло. Утворення втратило прогресивність античних часів. Догматичне навчання існувало 2 століття. Філософи цього часу Тертуман (160 – 222), Августин (354 – 430), Аквипат (1225 – 1274) – створили великі педагогічні трактати, але педагогічна наука далеко вперед не пішла.

Епоха Відродження – педагоги гуманісти.

У XVII в. педагогіка виділилася в самостійну науку – з ім'ям Я. А. Каменського (1592 – 1670) – “Велика дидактика” – 1654 р.

Джон Локк (1632 – 1704) – теорію виховання – “Думки про виховання” – погляди на виховання джентльмена – людини упевненого в собі, широке утворення, ділові якості, добірність манер, твердість правових переконань.

Непримиренну боротьбу з догматизмом, схоластикою в педагогіці вели французькі матеріалісти і просвітителі XVIII в. Д. Дідро, К. Гельвеций, П. Гольбах і особливо Ж.Ж. Руссо.

Іоганн Фрідріх Герберт (1776 – 1841) – велика суперечлива фігура в історії педагогіки – по дидактиці (чотириланкова модель уроку, понятивне – навчання, що виховує, система розвиваючих вправ), але і теоретична база для дискримінаційного обмеження в утворенні широких мас трудящих.

Світову славу російської педагогіки принесли Бєлінський, Герцен, Чернишевський, Добролюбов, Толстой, але особливо К.Д. Ушинський “ПРО камеральне утворення” 1848 р.

У 1855р. Ушинського призначають інспектором класів. У житті кожного великого вченого неодмінно знайдеться щаслива випадковість. Була вона й у долі Ушинського. Один раз він звернув увагу на дві великі шафи, – уже 20 років вони стояли опечатані. Ушинський попросив сторожа відкрити їх. Перед ним був цілий скарб – повне зібрання педагогічної літератури, спадщина колишнього інспектора інституту, учня Пестелоцци – Е. Гугеля. По свіжих слідах він пише кращу свою статтю “Про користь педагогічної літератури” – зробити навчальну роботу цікавої для дитини, не перетворюючи її в розвагу. 187! Перевидане – “Рідне слово”. Більш 10 млн. книг його вийшло до революції. Головний його твір “Педагогічна антропологія” 1867р. – 2-а томи, 3-й не завершив;

- навчання про мети, принципи, сутність виховання,

- про керівну роль школи, учителя,

- про методи формування спостережливості, уваги, волі, пам'яті, емоцій,

- шляху реалізації дидактичних принципів свідомості, наочності, систематичності, прогностичності,

- концепція розвиваючого навчання,

- трудове виховання – повноцінний виховний засіб – праця.

Наприкінці XIX – початку XX в. – центр педагогічної думки США Джон Дьюи (1859 – 1952), Едвард Торндайк (1874 – 1949) - вивели закономірності людського виховання, ефективні технології утворення.

Радянські педагоги Н.К. Крупська (1869 – 1939) – проблеми нової радянської школи, організація позакласної роботи, піонерського руху. А.С. Макаренко (1888 – 1939) – про дитячий колектив, трудове виховання, свідома дисципліна, виховання в родині. В.А. Сухомлинський (1918 – 1970) – досліджував моральні проблеми виховання молоді, про особистість.

2. Основні педагогічні поняття: виховання, навчання, освіта.

Вибираючи метод, вихователь повинний бути, упевнений в успіху. Тому треба передбачати результат. Загальний принцип вибору методів виховання – гуманізм педагога до вихованців.

Класифікаціяметодів.

Методи виховання