Скачать

Особливості бухгалтерського обліку операцій з іншого вибуття товарів в роздрібній торгівлі

Курсова робота

Особливості бухгалтерського обліку операцій з іншого вибуття товарів в роздрібній торгівлі

Зміст

Вступ

Розділ 1 Теоретичні основи обліку товарних операцій

1.1 Договори як передумова здійснення господарських операцій в торгівлі

1.2 Огляд нормативної бази та спеціальної літератури

Розділ 2 Організаційно-економічна характеристика «Єуроста Україна»

Розділ 3 Особливості бухгалтерського обліку операцій з іншого вибуття товарів в роздрібній торгівлі

3.1 Поняття та оцінка обміну товарами

3.2 Облік торгівлі на замовлення

3.3 Облік торгівлі за зразками

3.4 Облік реалізації товарів поштою

3.5 Облік іншого вибуття товарів

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Питання основ бухгалтерського обліку в сучасних умовах є найактуальнішим і найважливішим в інформаційному забезпеченні підприємства. Розвиток ринкових відносин, впровадження різноманітних форм власності, охоплення приватизацією різних галузей висувають дедалі нові вимоги до бухгалтерського обліку як основного засобу контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємств. Бухгалтерський облік є однією з основних функцій управління підприємством, що формує економічну інформацію для аналізу господарчої діяльності, складання бізнес-планів, прийняття управлінських рішень.

Торгово-посередницька діяльність займає особливе місце в народному господарстві України. Тому дуже актуально вивчення особливостей обліку операцій оптової і роздрібної торгівлі. Торгівля — це господарська діяльність, пов'язана з реалізацією товарів.

Товар – це продукт праці, вироблений для обміну чи продажу, який має споживчу та мінову вартість.

Торгова діяльність – це ініціативна самостійна діяльність юридичних осіб і громадян із здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку. Торгова діяльність може здійснюватись у сферах роздрібної та оптової торгівлі, а також у торгово-виробничій (громадське харчування) сфері.

Бухгалтерський облік товарів і їх реалізації є основною ділянкою бухгалтерського обліку торговельного підприємства, яка забезпечує визначення і контроль за точністю і об’єктивністю основного показника діяльності підприємства – обсягу товарообороту та валового доходу торгівлі як джерела покриття витрат обігу та створення прибутку підприємства.

Теоретичні питання бухгалтерського обліку заслуговують теж на увагу. Нині існують потужні праці відомих у світі економістів, що займаються питаннями бухгалтерського обліку. У нинішній час випущено немало методичної літератури та наукових праць щодо висвітлення економічної суті обліку торгівельних операцій, особливостей нормативного бухгалтерського обліку реалізації товарів у торгівельних підприємства в сучасних умовах.

Серед провідних учених світу є й українські фахівці, які багато років займаються вивченням специфіки обліку заробітної плати, формування статутних капіталів, і окремі праці присвячені саме специфіці бухгалтерського обліку в торгівлі. Найвідомішими на Україні вченими є Ф.Ф. Бутинець, Н.М. Ткаченко, Ю.С. Цал-Цалко, В.В. Сопко та ряд інших відомих в Україні та за її межами фахівців.

Актуальність даної курсової роботи полягає в змістовному аналізу обліку вибуття товарів на підприємстві роздрібної торгівлі, який має свої суто специфічні аспекти. Специфічною є система обліку руху товарів, тому що бухгалтерський облік роздрібного товарообороту ведуть тільки у вартісному вираженні за цінами реалізації. Ґрунтовне вивчення специфіки цієї галузі бухгалтерського обліку важливе для оптимізації обліку на підприємствах роздрібної торгівлі.

Мета даної курсової роботи – вивчення законодавчої та нормативної бази, що існує в Україні стосовно обліку торгових операцій, дослідження організаційно-економічної характеристики, фінансово-господарських показників діяльності та специфіки обліку вибуття товарів на підприємстві роздрібної торгівлі.

Для досягнення даної мети ми поставили перед собою ряд наступних завдань:

· розглянути правові аспекти договору як передумови здійснення господарських операцій у торгівлі;

· проаналізувати існуючу нормативну базу та спеціальну літературу присвячену специфіці бухгалтерського обліку у роздрібній торгівлі;

· дати економічно-організаційну характеристику підприємства роздрібної торгівлі «Єуроста Україна» м. Ужгород;

· визначити особливості бухгалтерського обліку операцій з іншого вибуття товарів в роздрібній торгівлі на прикладі даного підприємства.

Предмет дослідження у курсовій роботі – сукупність теоретичних і практичних аспектів обліку вибуття товарів у роздрібній торгівлі.

Об’єкт дослідження у нашій курсовій роботі – господарська діяльність ПП «Єуроста Україна», яке займається роздрібною та оптовою торгівлею спеціалізованим взуттям.

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. У першому розділі «Теоретичні основи обліку товарних операцій» ми розглядаємо правові аспекти договору як важливої складової торгівельної діяльності та нормативно-правову і спеціальну літературу, присвячену питанням бухгалтерського обліку у роздрібній торгівлі. У другому розділі ми подаємо організаційно-економічну характеристику підприємства, на прикладі якого ми будемо досліджувати практичні питання обліку операцій у роздрібній торгівлі. У третьому розділі «Особливості бухгалтерського обліку операцій з іншого вибуття товарів в роздрібній торгівлі» ми розглядаємо ряд практичних аспектів обліку, пов’язаних з реалізацією товарів на прикладі ПП «Єуроста Україна».

1.1 Договори як передумова здійснення господарських операцій в торгівлі

Відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку роздрібного товарообороту і товарних запасів, затвердженої наказом Мінстату України від 28.12.96 № 389, під роздрібним товарооборотом розуміють оборот по продажу товарів безпосередньо населенню як за готівку, так і за розрахунковими чеками установ банків, через спеціально організовану торгову мережу (магазини, універмаги, супермаркети, автозаправні станції тощо), незалежно від відомчої підпорядкованості та форм власності, а також відпуск товарів по безготівковому розрахунку дрібним оптом окремим установам(1).

До роздрібного товарообороту належать також продаж товарів, прийнятих від юридичних і фізичних осіб на комісію.

Товари в роздрібну торгівлю надходять на підставі договорів купівлі-продажу (замовлень) від оптових торгових підприємств або безпосередньо від виробників. Основну масу продовольчих товарів роздрібні підприємства одержують від місцевих постачальників.(2)

На відвантажені (відпущені) роздрібному підприємству товари постачальник виписує рахунок-фактуру та інші товаросупровідні документи, а також податкову накладну. За даними зазначених документів роздрібні підприємства приймають товари, а також перевіряють правильність цін, націнок) тарифів на перевезення, нарахованої суми ПДВ і акцизного збору.

Товарообіг у роздрібній торгівлі забезпечується за допомогою договору роздрібної купівлі-продажу, укладення якого відбувається на підставі загальних правил про купівлю-продаж та спеціальних правил про захист прав споживачів, застосування яких має значні особливості.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» продавцем виступають підприємство, установа, організація або громадянин-підприємець, які реалізують товари за договором купівлі-продажу, а покупцем (споживачем) – громадянин, який придбаває ці товари.(3)

Зміст поняття торгівлі досить широкий, адже її можна розуміти і як систему (мережу) всіх торговельних підприємств (у тому числі роздрібних) та їх інфраструктуру, і як процес товарообігу.

Законодавство чітко не визначило поняття «роздрібна торгівля», «роздрібне торговельне підприємство», «договір роздрібної купівлі-продажу». У Законі України «Про захист прав споживачів» ці терміни взагалі не застосовуються (у ньому вживаються поняття «торговельне підприємство», «торговельне обслуговування»). В інших законодавчих актах вживаються поняття «роздрібна торгівля», «роздрібний продаж». Це вносить певну невизначеність у правове регулювання торговельних відносин, ускладнює застосування чинного законодавства, адже визнання, наприклад, підприємства торговельним тягне за собою дещо інші правові наслідки у разі придбання у нього товарів громадянином, ніж визнання його неторговельним.(4)

Учасниками торговельного обслуговування в роздрібній торгівлі з однієї сторони, як продавці, виступають суб'єкти підприємництва та громадяни-підприємці, а з другої – громадяни (покупці). Для продавців, однак, недостатньо бути суб'єктом підприємництва. В необхідних випадках вони повинні одержати спеціальний дозвіл (ліцензію).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про підприємництво» без ліцензії, що її видає Кабінет Міністрів України або уповноважений ним орган, не могла здійснюватися, зокрема, торговельна діяльність у сфері оптової торгівлі та громадського харчування щодо реалізації продовольчих і непродовольчих товарів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів. 23 грудня 1997 р. до Закону України «Про підприємництво» були внесені зміни про скорочення видів ліцензованої діяльності, у тому числі й у сфері торгівлі.

Відповідно до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23 березня 1996 р. (зі змінами від 12 липня 1996 р. та від 10 лютого 1998 р.) для окремих видів торгівлі необхідно одержати торговий патент – державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому законі видами підприємницької діяльності.

Для продавців системи роздрібної торгівлі багатьма актами законодавства встановлюється ціла низка додаткових вимог та обов'язків, зокрема щодо правового режиму роботи господарюючих суб'єктів, організації продажу товарів, ціноутворення, санітарних вимог.(5)

Іншою є ситуація у правовому становищі покупця, який володіє переважно правами, а обов'язки у нього можуть виникнути лише після укладення договору купівлі-продажу. Головною передумовою вступу громадянина-споживача у договірні відносини з торговельними підприємствами (громадянами-підприємцями) є наявність у нього необхідної дієздатності відповідно до цивільного законодавства. Згідно з п. 41 Порядку заняття торговельною діяльністю і правилами торговельного обслуговування населення продаж товарів окремим категоріям громадян здійснюється у встановленому порядку, а продаж товарів повсякденного попиту дітям – тільки у випадку, якщо вони можуть самостійно зробити покупку і розрахуватися за придбаний товар. Звичайно ж тут мають враховуватися відповідні положення ЦК України про обсяг дієздатності неповнолітніх (статті 13 і 14).

Оскільки договір купівлі-продажу в роздрібній торговельній мережі виконується, як правило, під час його укладення, закон не вимагає його обов'язкового письмового оформлення. Введення обов'язкового письмового оформлення угод у роздрібній торгівлі лише загальмувало б товарообіг у такій наймасовішій торговельній системі. На такі випадки розрахована ст. 43 ЦК України, зміст якої дає підстави для висновку про те, що громадянину-споживачу, який придбав у торговельного підприємства (громадянина-підприємця) за усною угодою товар, видається документ, що підтверджує одержання грошей та підставу їх одержання.(6)

У роздрібній торгівлі таким документом, як правило, є касовий чек, який відповідно до Закону України «Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» має бути виданий споживачеві разом з покупкою через електронний контрольно-касовий апарат, на якому зазначено повну суму покупки. Оскільки законодавством допускається можливість роздрібної торгівлі з використанням товарно-касових книг, постає питання про те, який документ може видаватися покупцеві на підтвердження покупки у даному випадку або в інших можливих випадках. (7)

Відповідно до п. 9 ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів» під час продажу товарів продавець зобов'язаний видати споживачеві квитанцію, товарний чи касовий чек або інший письмовий документ. Це правило може стосуватися тих продавців, які за законодавством зобов'язані мати відповідні можливості для оформлення перелічених документів. Загальновідомо, що в дрібнороздрібній торгівлі через палатки, лотки, автомагазини, тощо таких документів продавці не видають, оскільки для цього немає відповідних технічних можливостей, а можливо й не потрібно на кожну покупку, зроблену за таких умов, видавати відповідний документ.

Порядок укладення договору роздрібної купівлі-продажу має й інші особливості, зумовлені характером і призначенням роздрібної торговельної мережі.

За загальним правилом цивільного законодавства існує дві стадії укладення будь-якого договору. На першій стадії зацікавлена особа направляє іншій особі пропозицію укласти договір на запропонованих умовах. Дача відповіді про прийняття пропозиції другою стороною – друга стадія. Договір вважається укладеним, коли між ними у належній формі досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору (ст. 153 ЦК).

Як правило, продавець висловлює пропозицію у вигляді так званої публічної оферти, яка полягає в тому, що торговельне підприємство виставляє зразки товарів на спеціально обладнаних вітринах, прилавках, рекламних пристосуваннях і пропонує невизначеному колу осіб укласти договір. Незважаючи на це, така оферта має таке саме юридичне значення, як і оферта, запропонована конкретній особі. Другою стадією укладення договору роздрібної купівлі-продажу є прийняття покупцем пропозиції, тобто акцепт. Надзвичайно важливою є та обставина, що продавець не має права відмовити такому покупцеві в укладенні договору.(8)

Своєрідно тут також проявляється акцепт покупцем. Він може самостійно відібрати товар у спеціальний кошик (при самообслуговуванні), вказати продавцеві щоб відклав товар тощо. Укладення договору вважатиметься завершеним у разі сплати обумовленої ціни, а якщо продаж здійснюється з використанням контрольно-касового апарату – з моменту касового оформлення.

Істотними умовами договору роздрібної купівлі-продажу є умови про предмет, ціну, а в деяких випадках і про строк. Умова про строк є істотною при здійсненні купівлі-продажу в кредит. Торгівля товарами в кредит здійснюється відповідно до Правил торгівлі у розстрочку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1998 р.

Як правило, вимоги щодо предмета завчасно визначаються законодавчими актами. В Україні здійснено перехід від виключно державного централізованого регулювання цін радянського періоду до принципу вільного ціноутворення, за деякими винятками, що визначається Постановою Кабінету Міністрів України «Про ціноутворення в умовах реформування економіки» від 21 жовтня 1994 р. (з наступними змінами).(9)

Договір роздрібної купівлі-продажу, як і будь-який інший договір купівлі-продажу, служить похідним способом (правовою підставою) набуття громадянами та іншими суб'єктами права власності. Він підтверджує наявність зобов'язальних правовідносин між торговельним підприємством і покупцем.

Існуючий порядок оформлення договірних відносин у роздрібній торгівлі є оптимальним і не потребує кардинальних змін, оскільки встановлення додаткових процедур щодо оформлення договору лише гальмувало б товарообіг. Водночас було б доцільно передбачити в Законі України «Про захист прав споживачів» правило про те, що при продажу товарів високої вартості на вимогу покупця продавець зобов'язаний укласти письмовий договір купівлі-продажу.(10)

Договір роздрібної купівлі-продажу служить належною правовою гарантією захисту порушених прав громадян-споживачів.

Договір роздрібної купівлі-продажу має ознаки публічного договору, в якому за законом на продавця покладаються додаткові обов'язки, а покупцеві надаються певні привілеєві права.

1.2 Огляд нормативної бази та спеціальної літератури

Правове регулювання бухгалтерського обліку здійснюється державою, яка, діючи в інтересах всього суспільства, встановлює правові норми, окреслюючи межі можливої поведінки суб'єктів. В основу правового регулювання покладено принцип обов'язковості дотримання правових норм. Економічна доцільність та юридична обов'язковість не є взаємними протилежностями. Однак, якщо перша орієнтована на особисті інтереси підприємства, яке веде облік, то друга базується передусім на публічному інтересі, який складається з інтересів як самого підприємства, так і всіх інших суб'єктів.

Регулювання обліку в Україні здійснюється за допомогою нормативних документів КМУ, міністерства фінансів, Держкомстатистики, головної державної податкової служби, Національного банку та інших державних органів. Нормативні органи регламентують як об'єкти обліку, так і схему кореспонденції рахунків

Законодавчі основи регулювання бухгалтерського обліку, в тому числі і в торгівлі визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності. Розглянемо перелік нормативних документів, на основі яких ведеться облік у торгівлі:

1. Закон № 168 – Закон України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

2. Закон № 507 – Закон України від 03.12.90 р. № 507-XII «Про ціни і ціноутворення».

3. Закон № 996 – Закон України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

4. Інструкція №6 – Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за кількістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 №П-6.

5. Інструкція №7 – Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за якістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 №П-7.

6. Інструкція про облік роздрібного товарообігу і товарних запасів, затверджена наказом Мінстату України від 28.12.96 р. №389.

7. Лист №15-03 – Лист МЗЕЗТоргу України від 17.03.98 № 15-03/29-192 «Роздрібна, оптова торгівля. Основні поняття. Терміни і визначення».

8. Наказ №95 – Наказ Держ. комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30.06.93 №95.

9. П(С)БО 15 – П(С)БО 15 «Доход», затверджене наказом Мінфіну України від 29.11.99 р. № 290.

10. П(С)БО 16 – П(С)БО 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318.

11. П(С)БО 2 – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене наказом Мінфіна України від 31.03.99 р. № 87;

12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 87 від 31.03.99

13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 246 від 20 жовтня 1999 р.

14. Порядок заняття торговою діяльністю і правила торговельного обслуговування населення, затверджені постановою КМУ від 08.02.95 р. №108.

15. Положення № 120 – Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, яка залежалась, з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.09.96 р. № 120/190.

16. Положення №72 – Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 19.02.01 №72.

17. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 червня 1999 р. N 391/3684 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

18. Порядок № 07 – Порядок проведення дооцінки залишків товарно-матеріальних цінностей, затверджено наказом Міністерства економіки України від 31.05.93 р. № 37-20/248, наказом Міністерства фінансів України від 31.05.93 р. № 07-104.

19. Порядок № 124 – Порядок ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, які належать амортизації, цінних паперів і деривативів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів і полуфабрикатів на складах, в незавершеному виробництві і залишках готової продукції (в тому числі малоцінних предметів на складах), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11.06.98 р. № 124.

20. Постанова № 997 – Постанова КМУ «Про затвердження правил торгівлі у розстрочку» від 01.07.98 р. № 997.

21. Постанова №1999 – Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.98 №1999 «Про удосконалення порядку формування цін».

22. ЦКУ – Цивільний кодекс України.

У нинішній час випущено немало методичної літератури та наукових праць щодо висвітлення економічної суті торгівельної діяльності, вивчення особливостей бухгалтерського обліку у оптовій та роздрібній торгівлі.

Особливої уваги заслуговує ряд змістовних праць, присвячених бухгалтерському обліку у торгівлі. Наприклад, «Бухгалтерський облік в торгівлі. Підручник для студентів вузів спеціальності» за редакцією професора Ф.Ф. Бутинця та доц. Н.М. Малюги. В підручнику висвітлено питання організації обліку в торгівлі та особливості його ведення. Значну увагу приділено основним формам продажу товарів, порядку сертифікації і ліцензування торговельної діяльності, документальному оформленню торгових операцій, обліку товарних запасів. Видання містить зразки заповнених первинних документів, що використовуються торговельними підприємствами, приклади операцій та їх бухгалтерське відображення. Найскладніші моменти проілюстровано схемами, що полегшує сприймання та засвоєння інформації.

Дуже доступно розкрита досліджувана тема в книзі Грабової Н.Н., Добровського В.Н.: «Бухгалтерський облік у виробничих і торговельних підприємствах». Книга складається з двох розділів: «Теоретичні основи бухгалтерського обліку» і «Бухгалтерський облік у виробничих і торговельних підприємствах». У першому розділі книги розкривається теоретичний зміст основних категорій і принципів організації бухгалтерського обліку. Другий розділ містить питання методики і техніки бухгалтерського і податкового обліку стосовно до діючих законодавчих і нормативних актів в області обліку, звітності й оподатковування.

Метою посібника «Облік на підприємстві» є розкриття бухгалтерського обліку на прикладах із практикою заповнення первинної документації. Посібник призначений для початківців, для тих, хто мало знаком з бухгалтерською наукою, але мріє опанувати професією бухгалтера.

Ціль книги «Бухгалтерський облік у торгівлі», Н.Н. Грабової – розкрити особливості організації бухгалтерського обліку торгово-комерційної діяльності; на підставі діючих нормативних документів викласти порядок обліку товарних операцій на підприємствах; включаючи зовнішньоекономічну діяльність, основних засобів і нематеріальних активів, праці і заробітної плати, витрат звертання і фінансових результатів діяльності.

У підручнику «Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України» описані основи теорії бухгалтерського фінансового обліку, його організація на підприємствах України. Велика увага приділяється вивченню економічного змісту рахунків бухгалтерського обліку і методології його ведення з урахуванням вимог пропонованих Національними стандартами, з використанням останніх нормативних документів, введених в Україні з 1 червня 2000 року. Автор підручника – професор кафедри обліку й аудиту Українського державного університету харчових технологій Н.М. Ткаченко.

Підручник складається з двох розділів. У першому описуються основи бухгалтерського обліку. В другому – бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. У підручнику чітка будівля бухгалтерського обліку коштів зі змінами, що відбувалися в його організації і техніку ведення. Це підвищує роль обліку як основного засобу одержання достовірної інформації для прийняття економічно обміркованих рішень і передбачення ризику у виробничо-господарській фінансовій діяльності підприємства, у системі оподатковування, у складанні балансу, фінансової звітності й ін.

Крім розглянутих нами посібників та підручників, цікавими в практичному плані є ряд статей, присвячених с особливостям обліку у торгівлі. Це ряд статей Бакуна Ю. таких як «Методологічні аспекти бухгалтерського та податкового обліку товарів на підприємствах торгівлі», «Методологічні аспекти обліку запасів на підприємствах торгівлі в умовах дії національних стандартів бухгалтерського обліку», «Школа бухгалтера. Основи організації роздрібної торгівлі». В цих статтях автор розглядає окремі питання практичної бухгалтерії на підприємствах торгівлі, надає ряд консультацій та рекомендацій по оптимізації обліку.

Основним видом діяльності підприємства є роздрібна та оптова торгівля спеціалізованим взуттям. Підприємство ПП «Єуроста Україна» є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку, розрахунковий рахунок в «Укрсоцбанк», здійснює свою господарську діяльність на основі повного господарського розрахунку, самоокупності та самофінансування. ПП «Єуроста Україна» в Ужгороді є офіційним представником проекту «Взуття» фірми EUROSTA s.r.o. Чехії і Словаччини. Раніше продукція фірми поставлялися в СРСР під торгівельною маркою «CEBO».

Прихід на ринок виробників з південно-східної Азії і інші причини привели до того, що багато фірм, у тому числі і зі світовим ім'ям не витримали конкуренції і закінчили свою діяльність або були вимушені вивести виробництво з Європи. Але деякі фірми інвестували кошти перш за все в дослідно-конструкторську діяльність, нові технології, сучасні якісні матеріали, підготовку кадрів і запропонували на ринку дійсно якісні вироби. Фірма EUROSTA поставила перед собою завдання зібрати такі фірми і допомогти їм зайняти належне місце на ринках Росії, України і республіки Білорусі. В даний час ПП «Єуроста Україна» як представник EUROSTA s.r.o ексклюзивно представляє на ринку фірми Prabos, Moleda, Moravia Plast, Leon Shoes, Vulkan, Wintoperk.

Підприємство ПП «Єуроста Україна» має власний Інтернет-магазин, у каталозі якого можна ознайомитися з роздрібними цінами з ПДВ із складу в Зліне (Чехія), і зробити замовлення товарів поштою. Ціна доставки по Російській Федерації, Україні і республіці Білорусі вираховується автоматично в процесі оформленні замовлення. Оптові ціни можна дізнатися зв'язавшись по телефону з менеджером в Чехії.

Для оформлення замовлення необхідно помістити вибрані товари в корзину, натискувати кнопку «Оформити замовлення», вибрати спосіб доставки, спосіб оплати і при необхідності уточнити адресу постачання в разі, якщо він відрізняється від заданого при реєстрації. Реєстрація не є обов'язковою, але рекомендована для заощадження часу при оформленні нових замовлень. Крім того реєстрація дозволяє скористатися системою накопичувальних знижок. Або замовлення можна зробити безпосередньо в офісі м. Ужгород, за бланком поштового замовлення.

Фірма дає знижки до 15% залежно від вартості замовлення і накопичувальну знижку до 5%. Оплата робиться перерахуванням на рахунок в Чехії, Росії або Україні або з використанням платіжних карт. Товар поставляється після вступу засобів.

Товар можна отримати на складі або поштою. Вартість доставки прораховується у момент оформлення замовлення при виборі способу доставки. Відвантаження товару із складу виробляється лише по попередній домовленості.

В разі, якщо товар по яких-небудь причинах не підійшов, збережений в оригінальній упаковці, не має слідів використання, працює система обміну товару, відіславши його на адресу фірми зручним для покупця способом і письмово повідомивши менеджера про це. Вартість пересилки як повертаного товару, так і товару, що посилається на заміну оплачує покупець. На товари встановлюється гарантія 2 роки з моменту придбання.

Район діяльності підприємства в м. Ужгород знаходиться за адресою Ужгород, пл. Кирила и Мефодія 1, ком 64. ПП «Єуроста Україна» має право здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, що не суперечить законодавству України і відповідає цілям, передбаченим Статутом (Додаток А). Підприємство має самостійний баланс, поточний та інші, включаючи валютний рахунок в банку, власну символіку, штамп га інші реквізити.

Відповідальним за фінансово-господарську діяльність підприємства є: директор, заступник директора по комерційній діяльності та головній бухгалтер.

Штатний розклад підприємства розроблений, виходячи з задач підприємства та об’ємів діяльності. Управління підприємством покладене засновниками на виконавчого директора та головного бухгалтера, які безпосередньо підлеглі засновникам.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» та П(С)БО та наказу про обліку політику по підприємству. (Додаток Б). Бухгалтерський облік ведеться згідно з Планом рахунків від 30.11.1999 р. Регістри бухгалтерського обліку та порядок їх застосування відповідають вимогам «Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку», затверджених наказом Мінфіну України № 356 від 29.12.2000 р. Для автоматизації обліку застосовується програмний комплекс 1С «Підприємство 8.0» (Додаток В, Г, Д, Е).

Облік товарів на підприємстві здійснюють згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та установ з використанням рахунка 28 «Товари» в розрізі субрахунків:

282 «Товари в торгівлі» призначений для обліку наявності і

руху товарів, що знаходяться на підприємстві роздрібної торгівлі;

284 «Тара під товарами» проводять облік тари під товарами

порожньої, купленої;

285 «Торгова націнка» є контрактивним рахунком до субрахунку 281 «Товари на складі» та 282 «Товари в торгівлі», який призначено для визначення реалізаційної вартості товарів, знаючи їх купівельну вартість.

286 «Купівельні вироби»;

289 «Транспортно-заготівельні витрати» призначений для окремого обліку витрат з транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт, що пов'язані з доставкою товарів.

Номенклатура статей витрат обігу для підприємств торгівлі класифікується на:

· витрати на транспортування;

· витрати на оплату праці;

· витрати на оренду і утримання необоротних активів;

· знос та утримання малоцінних і швидкозношуваних предметів;

· витрати на паливно-мастильні матеріали, газ, електроенергію;

· витрати на збереження, сортування, пакування матеріалів;

· витрати на рекламу;

· відсотки за кредит;

· витрати на тару;

· страхування та ін.

Витрати обігу обліковувати на рахунку 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності».

3.1 Поняття та оцінка обміну товарами

Підприємницька діяльність є ефективною, коли товар або послуга, які виробляє або надає фірма, знаходять попит на ринку, а задоволення певних потреб покупців завдяки придбанню даного товару або послуги приносить прибуток. Товар – це продукт виробництва або діяльності людини, створений для задоволення якихось потреб за допомогою обміну. З цього визначення випливають дві властивості товару, дві його сторони: споживна вартість та здатність обміну одного товару на інший.

Споживна вартість, тобто здатність товару задовольняти ті чи інші потреби – це якісна сторона товару. Її характеризують певні відмінні риси. Споживна вартість товару має бути продуктом праці, людської діяльності. Споживна вартість товару завжди має суспільний характер, адже задовольняє потреби ринку. Два товари обмінюються на ринку через те, що пересіклися потреби їх власників. Отже, споживна вартість товару як економічна категорія виражає ринкові відносини між товаровласниками із задоволення їхніх потреб.(11)

Друга властивість товару, що випливає з його визначення, полягає в його здатності обмінюватися на інший товар. Основою цієї властивості є вартість певного товару. Якщо споживна вартість – це кількісна сторона товару, то вартість є якісною стороною. Вона визначається витратами праці, капіталу, фізичних і духовних сил людини, його знаннями, досвідом і майстерністю, потрібними для виготовлення даного товару. Обмін одного товару на інший можливий за умови рівності цих витрат на їх створення, тобто рівності їх вартостей. Обмін товарів відбувається в певній пропорції. Наприклад, якщо при бартерному обміні (обміні без посередництва грошей) одна одиниця деякого товару обмінюється на чотири одиниці інакшого товару, то між ними, таким чином, встановлюється певна пропорція. Таке співвідношення, в якому дин товар обмінюється на інший, називається міновою вартістю. Отже, вартість товару виявляється на ринку за допомогою мінової вартості. Мінова вартість уявляє собою форму прояву вартості товару на ринку.(12)

Виготовлений продукт може бути запропонований ринку, якщо має відповідний рівень якості, ефективну упаковку, а так само марочну назву. Продукт, який представляється ринку і володіє вказаними вище властивостями, звичайно називається товаром в реальному виконанні. В житті існує безліч різних товарів.

3.2 Облік торгівлі на замовлення

Відповідно до п. 2 Наказу МЗЕЗторгу № 199 під «продажем товарів на замовлення» варто розуміти таку форму роздрібного продажу товарів, за якої: покупець здійснює попереднє замовлення таких товарів безпосередньо в об’єкта торгівлі, або ж через торгового агента, або за допомогою телефону, персонального комп’ютера, інших технічних засобів зв’язку; покупець одержує замовлені товари в обумовленому місці та в зазначений час.(13)

При здійсненні цього виду торгівлі продавець повинен дотримуватися загальних вимог нормативно-правових актів, що регулюють торговельну діяльність, таких як Закон «Про захист прав споживачів» і Постанова КМУ № 108 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення». Крім того, продавець повинен дотримуватися вимог чинного законодавства, установлених для окремих видів продукції. Але все-таки основним нормативним документом, який необхідно знати продавцеві, є Наказ МЗЕЗторгу № 199 «Про затвердження Правил продажу товарів на замовлення та вдома у покупців», адже саме ним затверджені правила продажу товарів на замовлення.

Операції з продажу товарів на замовлення відображаються в обліку за загальноприйнятими для роздрібної торгівлі правилами. У цьому зв’язку можна виділити лише найбільш характерні особливості торгівлі на замовлення, які пов’язані з порядком оплати замовленого товару, а саме:

· оплата здійснюється покупцем-консультантом відразу при одержанні замовленого товару;

· покупцю-консультанту надається відстрочення платежу по отриманому ним товару;

· покупцем-консультантом здійснюється попередня оплата замовленого товару.