Скачать

Організація локальної обчислювальної мережі агентства нерухомості

ЗМІСТ

Вступ

1. Постановка задачі

2. Функціональна схема локальної обчислювальної мережі

2.1      Аналіз інформаційних потреб підприємства

2.2      Інформаційні потоки у ЛОМ підприємства

3. Планування структури мережі

3.1      Вибір та обґрунтування топології мережі

3.2      Спосіб керування мережею

3.3      План приміщень

3.4      Мережна архітектура

3.5      Мережні ресурси

4. Вибір та обґрунтування апаратних і програмних засобів комп'ютерної мережі підприємства

4.1      Комп’ютерна база локальної обчислювальної мережі

4.2      Кабельна система

4.2.1   Технологія монтажу СКС

4.2.2   Схема побудови

4.2.3   Організація робочого місця

4.3      Мережне обладнання

4.4      Клієнт-серверні компоненти

5. Стратегія адміністрування й керування

5.1      Загальні положення захисту інформації в мережі

5.2 Облікові картки користувачів

5.3 Журнал подій безпеки

5.4 Права користувача

5.5 Установка пароля й політика облікових карток

6. Розрахунки витрат на створення мережі

6.1      Визначення вартості матеріальної частини мережі

6.2      Визначення трудомісткості настроювання мережі

6.3      Розрахунок витрат на організацію й обслуговування ЛОМ

7. Охорона праці

Висновок

Список літератури

Додаток А План приміщеннь

Додаток Б Схема побудови мережі агентства нерухомості

Додаток В Схема побудови мережі агентства нерухомості в приміщені.

Додаток Г Організація робочого місця

Реферат

Темою дипломного проекту є організація локальної обчислювальної мережі агентства нерухомості.

Метою проекту є організація локальної обчислювальної мережі (ЛОМ) із виходом у глобальну комп’ютерну мережу Інтернет, а також передбачення можливості сумісного використання мережних ресурсів всіма повноважними мережі.

Пояснювальна записка містить 74 сторінки, 8 малюнків, 14 таблиць, 4 додатка і складається з таких частин:

-постановка задачі;

-функціональна схема локальної обчислювальної мережі;

-планування структури мережі;

-вибір та обґрунтування апаратних засобів комп'ютерної мережі підприємства;

-стратегія адміністрування й керування;

-розрахунки витрат на створення мережі;

-охорона праці;

-висновок;

-бібліографічний список;

-додатки

При виконанні дипломної роботи я використав наступні програмні засоби:

-MS Word 2007 – оформлення пояснювальної записки;

-MS PowerPoint 2007 – презентація роботи;

-MS Visio – виконання додатків.

Вступ

На сьогоднішній день у світі існує безліч комп'ютерів, і понад 80% з них об'єднані в різні інформаційно-обчислювальні мережі, від малих локальних мереж в офісах, до глобальних мереж типу Internet.

Всесвітня тенденція до об'єднання комп'ютерів у мережі обумовлена поруч важливих причин, таких як прискорення передачі інформаційних повідомлень, можливість швидкого обміну інформацією між користувачами, одержання і передача повідомлень (факсів, Е-Маil листів і іншого) не відходячи від робочого місця, можливість миттєвого одержання будь-якої інформації з будь-якої точки земної кулі, а так само обмін інформацією між комп'ютерами різних фірм виробників працюючих під різним програмним забезпеченням.

Такі величезні потенційні можливості, які несе в собі обчислювальна мережа і той новий потенційний підйом, який при цьому відчуває інформаційний комплекс, а так само значне прискорення виробничого процесу не дають нам право не приймати це до розробки і не застосовувати їх на практиці.

Тому необхідно розробити принципове рішення питання з організації інформаційно-обчислювальної мережі на базі вже існуючого комп'ютерного парку та програмного комплексу, що відповідає сучасним науково-технічним вимогам, з урахуванням зростаючих потреб і можливістю подальшого поступового розвитку мережі у зв'язку з появою нових технічних і програмних рішень.

Під ЛОМ розуміють спільне підключення декількох окремих комп'ютерних робочих місць (Робочих станцій) до єдиного каналу передачі даних.

Завдяки обчислювальним мережам ми одержали можливість одночасного використання програм і баз даних декількома користувачами.

Поняття локальна обчислювальна мережа - ЛОМ відноситься до географічно обмеженим (територіально або виробничого) апаратно-програмним реалізаціям, в яких не-скільки комп’ютерних систем пов'язані один з одним за допомогою відповідних засобів комунікацій.

Завдяки такому з'єднанню користувач може взаємодіяти з іншими робочими станціями, підключеними до цієї ЛОМ.

У виробничій практиці ЛВС відіграють дуже велику роль.

За допомогою ЛОМ у систему об'єднуються персональні комп'ютери, розташовані на багатьох віддалених робочих місцях, які використовують спільно устаткування, програмні засоби та інформацію. Робочі місця співробітників перестають бути ізольованими і поєднуються в єдину систему.

У даному дипломному проекті описане створення локальної мережі агентства нерухомості на базі технології Fast Ethernet, і організація виходу в глобальну мережу Інтернет.

1. Постановка задачі

Метою проектування є розрахунок топології і технічних характеристик локальної обчислювальної мережі, визначення апаратних і програмних засобів комплектації локальної обчислювальної мережі (ЛОМ) агентства нерухомості, розміщення вузлів мережі і каналів мережного зв'язку, розрахунок економічних характеристик локальної мережі.

Рисунок 1 Схема розташування офісних кабінетів

Темою мого дипломного проекту є організація локальної обчислювальної мережі агентства нерухомості. Згідно вихідних даних, є шість кабінетів (рисунок 1), 12 персональних комп'ютерів, два принтери. Агентство нерухомості має три підрозділи в кабінетах 1, 2 й 3. Кабінет директора й секретаря розташовані в кабінетах А и В відповідно. Серверну передбачається розмістити в кабінеті S.

При проектуванні виконуються наступні завдання:

- запропонувати план організації корпоративної мережі з виходом в Інтернет (підтримкою власного Web-pecypcу), електронною поштою;

- забезпечити можливість обміну інформацією між співробітниками відділів;

- організувати резервування даних;

- забезпечити можливість виводу на принтер 2 всім працівникам агентства, на принтер 1 - директорові й секретареві;

- передбачити можливість розвитку мережі за рахунок збільшення кількості комп'ютерів у кімнатах 1 й 2.

2. Функціональна схема локальної обчислювальної мережі

Локальні мережі дозволяють організувати спільне використання дорогої апаратури, а також розподілену обробку даних на декількох комп’ютерах. Це дає значну економію матеріальних засобів і прискорення процесу обміну інформацією. Наприклад, при наявності на підприємстві десяти ПК не обов’язково купувати десять лазерних принтерів. Можна купити один принтер, а засобу локальної мережі нададуть доступ до нього для будь-якого ПК.

У локальній мережі можна організувати колективний доступ до жорсткого диска великого обсягу (установленому на єдиній ЕОМ), тим самим заощаджувати засобу за рахунок покупки вінчестерів невеликих обсягів для кожного ПК. У ЛОМ досить установити один накопичувач на оптичних дисках, один плоттер або модем, а всі ПК мережі будуть мати почерговий доступ до цих обладнань.

На дисках багатьох ПК записані однакові програми (текстові й графічні редактори, бази даних, електронні таблиці й т.п.). При підключенні ПК до локальної мережі копії використовуваних програм можна зберігати на диску однієї ЕОМ. При цьому дискова пам’ять інших комп’ютерів звільняється для розв’язку власних завдань користувачів.

ЛОМ дозволяє групі користувачів виконувати спільні проекти. Для цього частіше використовуються особливі мережні версії прикладних програм, спеціально призначені для роботи в локальній мережі й постачені ліцензією, яка надає право групового використання програми.

2.1 Аналіз інформаційних потреб підприємства

Для створюваної мережі необхідно передбачити такі варіанти її використання:

-обмін даними в мережі передачі даних;

-доступ до ресурсів мережі Інтернет;

-забезпечення надійних каналів передачі інформації в межах мережі передачі даних;

-підготовки основи для створення єдиного інформаційного простору;

-спільне використання периферійних пристроїв (принтерів);

-забезпечення систем безпеки на території розгортання мережі передачі даних;

-створення централізованої системи керування мережею;

2.2 Інформаційні потоки у ЛОМ підприємства

Залежно від того, як розподілені функції між комп'ютерами мережі, вони можуть виступати в трьох різних ролях: комп'ютер, що займається винятково обслуговуванням запитів інших комп'ютерів, відіграє роль виділеного сервера мережі; комп'ютер, що звертається із запитами до ресурсів іншої машини, відіграє роль вузла-клієнта; комп’ютер, що сполучає функції клієнта й сервера, є одноранговим вузлом. Очевидно, що мережа не може складатися тільки із клієнтських або тільки із серверних вузлів.

Таблиця 2.1

Визначення видів необхідного устаткування

Керівник координує роботу організації.

В обов'язки секретаря входить: оформлення (в тому числі друкування) документів, листів, телеграм, телефонограм, факсів. Прийом, реєстрація, зберігання, облік, доставка по підрозділах документації.

Менеджери працюють з клієнтами.

Адміністратор зобов'язаний стежити за працездатністю мережі та обслуговувати сервер

3. Планування структури мережі

Комп'ютерна мережа - це кілька комп'ютерів у межах обмеженої території (, що перебувають в одному приміщенні, в одному або декількох близько розташованих будинках) і підключених до єдиних ліній зв'язку. Сьогодні більшість комп'ютерних мереж – це локальні комп'ютерні мережі (Local-Area Network), які розміщаються усередині одного конторського будинку й засновані на комп'ютерній моделі клієнт/сервер. Мережне з'єднання складається із двох комп’ютерів, які зв’язані між собою. Можна створити мережу, використовуючи бездротові технології, але поки це не використовується.

У моделі клієнт/сервер зв'язок по мережі ділиться на дві області: сторону клієнта і сторону сервера. По визначенню, клієнт запитує інформацію або послуги із сервера. Сервер у свою чергу, обслуговує запити клієнта. Часто кожна сторона в моделі клієнт/сервер може виконувати функції, як сервера, так і клієнта. При створенні комп'ютерної мережі необхідно вибрати різні компоненти, що визначають, яке програмне забезпечення й устаткування ви зможете використовувати, формуючи свою корпоративну мережу. Комп'ютерна мережа – це невід'ємна частина сучасної ділової інфраструктури, а корпоративна мережа – лише одне з використовуваних у ній додатків і, відповідно, не повинна бути єдиним фактором, що визначає вибір компонентів мережі. Необхідні для Intranet компоненти повинні стати доповненням до наявної мережі, не приводячи до істотної зміни її архітектури.

3.1 Вибір та обґрунтування топології мережі

Топологія - це спосіб фізичного з'єднання комп'ютерів в локальну мережу. Існує три основних топології, що застосовуються при побудові комп'ютерних мереж: «шина», «зірка», «кільце».

При створенні мережі з топологією «Шина» всі комп'ютери підключаються до одного кабелю (рисунок 3.1). На його кінцях повинні бути розташовані термінатори. За такої топології будуються 10 мегабітні мережі 10Base-2 і 10Base-5. У якості кабелю використовується коаксіальний кабель.

Рисунок 3.1 - Топологія «Шина»

Пасивна топологія, будується на використанні одного загального каналу зв'язку і колективного використання його в режимі поділу часу. Порушення загального кабелю або будь-якого з двох термінаторів приводить до виходу з ладу ділянки мережі між цими термінаторами (сегмент мережі). Відключення будь-якого з підключених пристроїв на роботу мережі ніякого впливу не робить. Несправність каналу зв'язку виводить з ладу всю мережу. Всі комп'ютери в мережі «слухають» несучу і не беруть участь в передачі даних між сусідами. Пропускна здатність такої мережі знижується зі збільшенням навантаження або при збільшенні числа вузлів. Для з'єднання шматків шини можуть використовуватися активні пристрої - повторювачі (repeater) із зовнішнім джерелом живлення.

Топологія «Зірка» передбачає підключення кожного комп'ютера окремим проводом до окремого порту пристрою, званого концентратором або повторювачем, або хабом (рисунок 3.2).

Рисунок 3.2 - Топологія «Зірка»

Концентратори можуть бути як активні, так і пасивні. Якщо між пристроєм і концентратором відбувається розрив з'єднання, то вся інша мережа продовжує працювати. Правда, якщо цим пристроєм був єдиний сервер, то робота буде дещо ускладнена. При виході з ладу концентратора мережа перестане працювати.

Дана мережева топологія найбільш зручна при пошуку ушкоджень мережевих елементів: кабелю, мережевих адаптерів або роз'ємів. При додаванні нових пристроїв «зірка» також зручніше в порівнянні з топологією загальна шина. Також можна взяти до уваги, що 100 і 1000 М/біт мережі будуються по топології «Зірка».

Топологія «Кільце» активна топологія. Всі комп'ютери в мережі зв'язані по замкнутому колу (рисунок 3.3). Прокладка кабелів між робочими станціями може виявитися досить складною і дорогою, якщо вони розташовані не по кільцю, а, наприклад, в лінію. В якості носія в мережі використовується «вита пара» або оптоволокно. Повідомлення циркулюють по колу. Робоча станція може передавати інформацію другий робочої станції тільки після того, як отримає право на передачу (маркер), тому колізії виключені. Інформація передається по кільцю від однієї робочої станції до іншої, тому при виході з ладу одного комп'ютера, якщо не брати спеціальних заходів вийде з ладу вся мережа.

Рисунок 3.3 - Топологія «Кільце»

Час передачі повідомлень зростає пропорційно збільшенню числа вузлів в мережі. Обмежень на діаметр кільця не існує, тому що він визначається тільки відстанню між вузлами в мережі.

Крім наведених вище топологій мереж широко застосовуються та інші гібридні топології: «зірка-шина», «зірка-кільце», «зірка-зірка».

Крім трьох розглянутих основних, базових топологій нерідко застосовується також мережна топологія «дерево», яку можна розглядати як комбінацію декількох зірок. Як і у випадку зірки, дерево може бути активним, або істинним, і пасивним. При активному дереві в центрах об'єднання декількох ліній зв'язку перебувають центральні комп'ютери, а при пасивному - концентратори .

Застосовуються досить часто і комбіновані топології, серед яких найбільшого поширення набули зірково-шинна і зірково-кільцева. У зірково-шинної топології використовується комбінація шини та пасивної зірки. У цьому випадку до концентратора підключаються як окремі комп'ютери, так і цілі шинні сегменти, тобто на самому ділі реалізується фізична топологія шина, що включає всі комп'ютери мережі. У даній топології може використовуватися і кілька концентраторів, з'єднаних між собою і утворюють так звану магістральну, опорну шину. До кожного з концентраторів при цьому підключаються окремі комп'ютери або шинні сегменти. Таким чином, користувач отримує можливість гнучко комбінувати переваги шинної і зоряної топологій, а також легко змінювати кількість комп'ютерів, підключених до мережі.

У разі зірково-кільцевої топології в кільце об'єднуються не самі комп'ютери, а спеціальні концентратори, до яких у свою чергу підключаються комп'ютери за допомогою зіркоподібну подвійних ліній зв'язку. Насправді всі комп'ютери мережі включаються в замкнуте кільце, тому що усередині концентраторів лінії зв'язку утворюють замкнутий контур. Дана топологія дозволяє комбінувати переваги зіркової та кільцевої топології. Наприклад, концентратори дозволяють зібрати в одне місце всі точки підключення кабелів мережі.

Таблиця 3.1

Порівняння характеристик мережних топологій