Скачать

Організація діяльності міжнародних товарних бірж

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Кафедра міжнародної економіки

Дипломна робота

ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНИХ ТОВАРНИХ БІРЖ

Студент 4 курсу, групи

спеціальності 6.050100 –

міжнародна економіка                   ___________

Науковий керівник

викладач                                ____________

Черкаси 2009

Зміст

Вступ

Розділ 1. Основні аспекти функціонування товарної біржі

1.1 Виникнення і розвиток біржових структур

1.2 Суть і функції товарної біржі

1.3 Правове забезпечення товарних бірж

Розділ 2. Сучасний стан товарної біржі

2.1 Аналіз діяльності товарних бірж України

2.2 Аналіз діяльності товарної біржі агропромислового комплексу центральних областей України

Розділ 3. Пропозиції щодо розвитку аграрного ринку Черкаської області

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Актуальність теми. Коли Україна стала на шлях незалежності, багато інститутів і механізмів ринкової економіки почали набирати обертів і розгортати свою діяльність серед цих інститутів розвивається і товарна біржа. З початку свого розвитку біржа змінилася, але всі функції які вона виконувала в минулому, вона виконує і зараз.

В умовах переходу на ринкові відносини економіка країни в цілому, так само, як й економіка суверенних республік, перетерпає кардинальних змін. Фактично необхідно створити нове ринкове економічне середовище для нормального функціонування народного господарства. Весь світовий досвід довів життєвість й ефективність ринкової економіки. Властиві ринку механізми саморегулювання забезпечують збалансованість економіки при найкращій координації діяльності всіх виробників, раціональне використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Ринок вимагає гнучкості виробництва, його сприйнятливості до економічних досягнень. Так, як Україна спрямована на активне формуванням інфраструктури ринку, в складі цієї інфраструктури одне з основних місць належить міжнародним товарним біржам, в цьому і полягає актуальність теми.

Ефективне функціонування виробництва неможливо без наявності адекватної йому сфери обігу. Заснована на розподільних принципах сфера обігу адміністративно-командної економіки не має майбутнього, вона йде в минуле. На зміну їй приходить сфера обігу, побудована на ринкових принципах. Природно, що вона повинна мати відповідну інфраструктуру.

Одним з основних елементів сфери обігу ринкової економіки є товарні біржі. Отже, розвиток економіки нашої країни, як ринкової виступає в якості одного з першочергових завдань створення широкої мережі товарних бірж, включаючи регіональні, республіканські й міжреспубліканські.

Міжнародні товарні біржі сприяють забезпеченню безперервності процесу розширеного відтворення й прискоренню кругообігу суспільного продукту. Скорочення часу обігу товарів підвищує ефективність використання основних фондів, трудових ресурсів, зменшується потреба в оборотних коштах, банківському кредиті й тим самим дозволяє збільшити ресурси, що направляються в інші галузі господарства.

Проблеми розвитку міжнародної товарної біржі неодноразово підкреслювалася в працях багатьох вітчизняних дослідників, зокрема Барабаш О., Васильєв Г.А., Каменева Н.Г., Воскобійник Ю.П., Грязнова А.Г., Міщук Г., Соколенко С. И. та інших.

         Тема кваліфікаційної роботи є досить актуальною, як з наукової, навчальної так із практичної точки зору. Її дослідження дозволяє набути ґрунтовних знань в галузі економічної теорії, міжнародних економічних відносин, міжнародної економіки, ознайомитися з тим, як відбувається розвиток економічного співробітництва в світовому господарстві та виявити проблеми на шляху виходу України на міжнародні ринки.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема роботи досить тісно пов’язана з науковими планами і програмами кафедри міжнародної економіки. Дослідження, що здійснюється у цій кваліфікаційній роботі знаходиться у контексті науково-дослідної роботи та теми кафедри.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у здійсненні комплексного аналізу міжнародних товарних бірж.

Для досягнення цієї мети першочергове значення має чітке визначення й реалізація таких завдань:

– з’ясувати теоретичні аспекти та основні передумови виникнення біржових структур;

– виділити та систематизувати функції товарної біржі ;

– розкрити особливості правового забезпечення товарних бірж;

– проаналізувати діяльність товарних бірж України;

– охарактеризувати товарну біржу агропромислового комплексу центральних областей України;

– визначення основних напрямків вдосконалення аграрного ринку.

Предмет і об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження моєї роботи є організація діяльності міжнародних товарних бірж. Предметом роботи є економічні відносини, що складаються в процесі торгівлі на міжнародних товарних біржах.

Методологічні основи дослідження. При дослідженні даної проблеми було використано такі загальнонаукові та специфічні методи: діалектичного матеріалізму, наукової абстракції, економіко-статистичні, метод порівняння, аналізу і синтезу та ін. При написанні роботи були опрацьовані такі джерела: наукові статті, монографії, статистичний щорічник.

Практичне значення одержаних результатів можуть бути використані як додатковий теоретичний матеріал для поглибленого вивчення тем з економічних дисциплін, тісно пов’язаних з розвитком міжнародних економічних відносин.

Структура та обсяг роботи. Робота містить вступ, 3 розділи, 5 підрозділи, висновки, список використаних джерел; ілюстрована 5 таблицями, 11 рисунками (11 діаграмами); список використаної літератури включає 39 джерел.

РОЗДІЛ 1

ОСНОВНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТОВАРНОЇ БІРЖІ

1.1. Виникнення і розвиток біржових структур

Результатом еволюції різних форм оптової торгівлі і одночасно одним із видів організованого товарного ринку стали міжнародні товарні біржі. Міжнародна товарна біржа, як продукт ринкових відносин пройшла тривалий шлях еволюції від оптового ринку до ф'ючерсного ринку. Стійкі високі темпи росту біржового обороту, поява нових функцій, залучення всі нових сфер економіки в біржову торгівлю вказують на великі можливості її подальшого розвитку.

Перші класичні біржі виникли в Італії (Венеція, Генуя, Флоренція), де на основі міжнародної мануфактури зростала зовнішня торгівля, а також у великих торгових містах інших країн. Першою міжнародною товарною біржею, яка відповідала новому рівню розвитку продуктивних сил, вважається біржа в Антвенпені, де здійснювалися операції з цінними паперами (купівлею-продажем боргових зобов'язань урядів Голландії, Англії, Португалії, Іспанії і Франції). Із захопленням і пограбуванням Іспанією Антвенпена та припиненням платежів за позичками іспанськими і французькими королями, Антвенпенська біржа до кінця XVI ст. прийшла в занепад. За зразком Антвенпенської біржі були створені Ліонська (1545), Лондонська Королівська (1566) й інші біржі, які були в основному товарними. У 1602 році була організована Амстердамська біржа, що відігравала в XVII ст. головну роль у міжнародній торгівлі (34, 56).

До кінця XVII - початку XVIII ст. естафету нідерландських бірж підхопила Лондонська біржа, яка виникла у 1570 p., розквіт якої пов'язаний із заснуванням знаменитої торгової Компанії Південних морів. Засновники таких товариств з часом зникали, прихопивши, зрозуміло, гроші вкладників, що не заважало успішній діяльності інших шахраїв. Це викликало активну законодавчу діяльність і появу акціонерного законодавства, спрямованого переважно на захист інтересів акціонерів.

Одним із результатів боротьби з грюндерством і біржовою спекуляцією, яка не контролювалася, була реорганізація Лондонської біржі. Вона реформувалася в закриту корпорацію, доступну лише для незначної кількості солідних комерсантів.

Міжнародні товарні біржі, що виникли в XVI ст., не відігравали такої помітної ролі. Розквіт товарних бірж, що спеціалізувалися на певних видах товарів, настав у кінці XIX ст. він був нерозривно пов'язаний із розвитком сільськогосподарського виробництва. Найбільші товарні біржі спеціалізувалися на торгівлі зерном, цукром, какао та іншими товарами. Ця сільськогосподарська продукція (сировина) найбільшою мірою придатна для біржової торгівлі: внаслідок об'єктивних факторів (короткочасний період виробництва і постійний попит) вирівнювання цін на неї ускладнене. Сільськогосподарські продукти добре вписуються в систему біржової торгівлі за стандартами: без пред'явлення зразка, на основі його відповідного найменування - стандарту. До цих пір ці об'єкти є основним предметом угод на товарних біржах.

Американська міжнародна товарна біржа пройшла декілька етапів розвитку - від операцій з реальними товарами до строкових контрактів і ф'ючерсних угод, що передбачають сплату грошової суми за товар через певний строк і за ціною, обумовленою в контракті. На частку реальної поставки товару припадає біля 1% обороту товарних бірж. Тому ф'ючерсні угоди не тільки визначають ціну на той чи інший товар, а й страхують виробників від непередбачених коливань ринкової кон'юнктури (31, 8).

Поява в Росії міжнародної товарної біржі, як і багатьох інших раніше невідомих населенню країни торгових інститутів, пов'язана з ім'ям Петра Великого. У 1721 р. ним була заснована в Санкт-Петербурзі перша російська товарна біржа, яка згодом стала однією з найбільших у Європі. Приміщення біржі, яке було побудоване урядом, Олександр І передав петербурзькому купецтву. До початку XX ст. в Росії активно функціонувало близько півсотні товарних, а також ряд фондових бірж (самостійних фондових відділів товарних бірж) загальноєвропейського значення. За масштабами біржової торгівлі Росія ніскільки не поступалася найбільш розвиненим європейським державам (у Німеччині до початку XX ст. нараховувалося близько 20 міжнародних товарних бірж, у Франції - 70) (34, 59).

Міжнародні товарні біржі були органічно вплетені в розгалужену систему суспільного саморегулювання економічних відносин. Поряд з іншими громадськими торговими інститутами, зокрема, ярмарками, торговими і торгово-промисловими палатами, купецькими зборами, спілками промисловців - російські товарні біржі виконували необхідні функції у сфері балансування попиту і пропозиції, ціноутворення, налагодження міцних міжрегіональних і міжнародних торгових зв'язків, контролю за емісією і обігом цінних паперів.

Найбільшою міжнародною товарною біржею світу є американська Чиказька торговельна біржа(Chicago Board of Trade), на якій відбуваються ф'ючерсні й опціонні угоди із зерновими (пшениця, кукурудза, овес, сої-боби), олійними (соєве масло), дорогоцінними металами (золото й срібло), білетами державної скарбниці й облігаціями США, муніципальними облігаціями, індексами акцій й облігацій. Ця біржа першої почала торгівлю процентними ф'ючерсами, увівши в 1975 р. контракт на іпотечні сертифікати (17, 20).

Другою по величині на американському ринку є Чиказька товарна біржа(Chicago Mercantile Exchange), але на ній продається не так багато товарів. Предметами угод є велика рогата худоба, свині й пиломатеріали.

Нью-Йоркська товарна біржа (New-York Mercantile Exchange) — третя по числу укладених угод. Предметами угод на ній є паливна й сира нафта, пропан і бензин, а також платина й палладій. Після злиття з товарною біржею КОМЭКС є найбільшим місцем торгівлі сировинними товарами (20, 56).

На Нью-Йоркській Біржі кави, цукру й какао (Coffee, Sugar & Cocoa Exchange) ведеться торгівля відповідними товарами різних сортів. В 1996 р. на цій біржі почали торгівлю ф'ючерсними контрактами на вершкове масло, сир і молоко.

На Нью-Йоркській біржі бавовни й цитрусових (New-York Cotton & Citrus Exchange) укладаються контракти з бавовною, концентратом апельсинового соку, пропаном.

Средньоамериканская товарна біржа (MidAmerican Commodity Exchange) торгує зерновими (пшениця, кукурудза, овес, сої-боби), олійними (соєвий шрот), великою рогатою худобою й свинями, дорогоцінними металами (золото, срібло, платина), білетами державної скарбниці США, валютою (канадські долари, швейцарські франки, німецькі марки, фунти стерлінгів, японські ієни). Ця біржа є підрозділом Чиказької торговельної біржі, але має досить більші обороти й своє місце на ф'ючерсному ринку США (14, 2).

Крім зазначених на ринку США діють також кілька міжнародних товарних бірж, які можна віднести до національного рівня — Біржа в Канзас-Сіті, Зернова біржа в Міннєаполісі і Торговельна біржа у Філадельфії.

Прагнучи до посилення своїх позицій, багато американських бірж уживають останнім часом деякі кроки до кооперування, що в майбутньому може привести до злиття бірж. Найбільше чітко дана тенденція простежується на нью-йоркських біржах. Наприклад, Нью-Йоркська товарна біржа (НАЙМЕКС) уклала угоду з Нью-Йоркською біржею бавовни й цитрусових (НАЙСЕ), на підставі якого члени НАЙМЕКС можуть торгувати рідким пропаном на НАЙСЕ, а члени НАЙСЕ — укладати негайні угоди на картоплю на НАЙМЕКС.

В інших регіонах слід зазначити насамперед азіатські ринки. Найбільшими японськими біржами є Токійська товарна біржа. На якій ведуться операції з коштовними металами (золото, срібло, платина).

На сучасному етапі розвитку суспільства біржовий ринок значно виріс, усюди в світі почали з'являтися нові біржі. Між ними, однак, виникає жорстока конкуренція.

Суперництво і співробітництво на товарних ринках розвиваються паралельно. У цілому подальші перспективи світової товарної галузі залежать від ситуації на реальних ринках, нестійкості цін товарних і фінансових активів і від необхідності страхування цих ризиків. Однак, з огляду на ситуацію в нашому неспокійному світі, можна сподіватися на подальший розвиток цих ринків.

Міжнародна біржова торгівля в Україні започаткована відкриттям у 1796 р. товарної біржі в м. Одеса, в 1834 р. - у м.Кременчуг.

Загалом, в історії біржової діяльності України можна виділити кілька найважливіших етапів: 1796- 1860 pp. відкриття першої міжнародної товарної біржі (м. Одеса) та початок біржового руху. Характерним для цього етапу є створення та функціонування кількох міжнародних товарних бірж, де ділове життя характеризувалось незначними обсягами угод, недосконалістю організаційних форм торгівлі кредитної системи тощо. Це було зумовлено перш за все тим, що не відчувалося у цей період особливої необхідності у створенні товарної біржі, оскільки для товарообігу цього періоду достатньо було діяльності ярмарків, на яких здійснювалась торгівля значними обсягами продукції.

1861 - 1914 pp. Активізація біржової торгівлі в усіх центрах України, їх спеціалізація. Для даного етапу розвитку біржової діяльності характерним є економічне піднесення і розширення товарно-грошових відносин, що було зумовлено реформами 60-х років. Останні прискорили перехід до ринкового господарювання, створили сприятливі передумови для розвитку біржової мережі. Товарні біржі створюються в усіх торгових центрах України.

Цей період характеризується розширенням мережі залізниць, вдосконалюються транспортні засоби, все це суттєво впливає на інтенсивність розвитку перевезень продукції.

Наступний етап у підйомі біржової діяльності припадає на початок XX ст. і перш за все на передвоєнні роки - 1906-1913 pp. За цей період в Україні розпочали роботу 11 міжнародних товарних бірж. Як правило, це спеціалізовані біржі з торгівлі окремими видами продукції, а саме хлібні біржі, фруктові, м'ясні, винні та інші, серед яких найбільші біржові обороти мала Київська товарна біржа, у товарній структурі якої значну питому вагу займав цукор, Миколаївська хлібна та Одеська зернова біржі (23, 128).

Біржі цього періоду надійно увійшли в народне господарство країни і мали суттєву питому вагу на оптовому товарному ринку.

Товарні біржі, які функціонували в Україні у дореволюційний період, представляли інтерес для країн Західної Європи тим, що були незалежними організаціями, місцева влада не втручалася у біржову діяльність. На вітчизняних біржах того періоду укладалися угоди з реальним товаром.

1921 - 1928 pp. Відродження біржової торгівлі в період нової економічної політики. Цей етап біржової торгівлі, що характеризувався її відродженням, розпочався в 1921 р. і вже в 1925 р. всі ті 11 товарних бірж, що діяли до 1917 p., відновили свою роботу. Передумовою такого процесу стала внутрішня економічна політика, що виявлялася у певному пожвавленні капіталу та підприємництва. Торговельно-посередницька діяльність товарних бірж була спрямована на децентралізацію ринку.

Біржа формувалася як корпорація, вона мала свій статут, її членами могли бути всі види підприємств, як державні, приватні, так і змішані, що сплачували вступний внесок.

Слід зазначити, що в біржовому обороті товарних бірж радянського періоду переважала продукція державних підприємств. Радянська біржа мала підлегле становище в системі торгівлі внаслідок жорсткої контрольної та законодавчої регламентації її діяльності з боку державних органів. Держава, з одного боку, прагнула регулювати розвиток цього процесу, з іншого - визначати економічну сутність біржі.

Не дивлячись на це, розвиток радянських бірж у період 1921-1928 pp. мав позитивне значення для економіки країни, оскільки вони сприяли:

- реалізації продукції децентралізованих товарних потоків;

- виконанню посередницької та кон'юнктурної функції;

- взаємодії державних і недержавних секторів економіки;

- контролю та регулюванню товарного ринку.

1990 р. Відродження біржової торгівлі в період становлення ринкових відносин. Для 90-х років характерним є відродження в Україні біржової торгівлі реальним товаром з перспективою переходу до укладання ф'ючерсних угод та опціонів.

Передумовою розвитку та становлення елементів біржової торгівлі цього періоду стали товарні аукціони продукцією промисловості, торгівля якою здійснювалася за комерційними цінами.

Перші товарні біржі цього етапу, зареєстровані в Україні у 1990 p., були першими і в СРСР. До числа таких товарних бірж належить Київська універсальна біржа (КУБ), де на той час було акредитовано понад 1,5 тис. брокерських контор, більше половини з яких брали участь у торгах двічі на тиждень.

Біржі "прописалися" в усіх областях України (за винятком Житомирської, Київської та Сумської) і в м. Києві. Незважаючи на це, спостерігається значна концентрація біржової торгівлі: саме на столичних біржах фіксується кожна друга гривня із загального обсягу укладених в Україні біржових угод. Більше того, у Києві укладаються переважна частина угод з цінними паперами і майже дві третини -з нерухомістю. Угоди на біржах Харківської області становлять 17,3% всіх угод, укладених на біржах України, Донецької - 10%, Одеської -5,0%, Запорізької - 4,4%. Таким чином, на долю названих п'яти біржових центрів припадає 9/10 біржових оборотів в Україні, тоді як біржі інших 18 областей разом обслуговують трохи більше 1/10 укладених угод.

Спостерігається і чітко виражена спеціалізація ряду бірж по реалізації окремих товарів. Наприклад, більше 2/3 палива, що є предметом біржової торгівлі, проходить через Донбаську біржу, а 2/ 5 біржових оборотів сільгосппродукції - Придніпровську товарну біржу.

На долю 7 бірж, або 11% загальної кількості, що функціонують, припадає 70% біржових оборотів в Україні. "Прекрасну сімку" складають (по низхідній) Українська біржа "Десятинна", Київська універсальна товарна біржа, Харківська і Одеська товарні, Біржа малих підприємств (Київ), Маріупольська універсально-товарна, Придніпровська товарна біржа (м. Дніпропетровськ). Оборот лідера - біржі "Десятинна" становить 19,3 % загального обсягу біржового обороту (21, 69).

Отже, сплеску біржової активності, що очікувався в останні роки, так і не відбулося. Ситуація, що склалася на міжнародних товарних біржах України, відображає ті кризові процеси, які характерні для нинішнього етапу соціально-економічного розвитку. Цим по суті пояснюється і досить слабка активність, деформована структура біржового обороту і надмірна концентрація біржового ринку. Нормалізація ж обстановки на останньому буде визначатися швидкістю і якістю повномасштабного реформування економіки країни.

1.2.Суть і функції товарної біржі

Основною метою міжнародної товарної біржі є вибір місця розташування і видів продукції, реалізованих на них. Світовий досвід свідчить, що біржі, як правило, повинні розміщатися переважно у великих центрах у максимальному наближенні до найбільш концентрованих джерел матеріальних ресурсів.

На першому етапі ініціатори цієї справи повинні чітко визначити, що вони можуть і бажають одержати на початковій стадії розвитку біржі й у майбутньому - при подальшому просуванні до ринку.

На більш пізній стадії розвитку біржової торгівлі підприємства одержать широкі можливості страхування себе від несприятливих коливань цін на ринку, користатися пільговим кредитуванням під висновок ними біржової угоди, одержувати інформацію про попит та пропозицію товарів практично з усього світу.

Державні відомства і місцеві органи керування, завдяки створенню товарної біржі, можуть домогтися підвищення ділової активності і можливості упорядкування торгової діяльності.

На другому етапі потрібно заздалегідь вибрати товари, на реалізації яких буде спеціалізуватися біржа.

Ознаки біржового товару:

1)      стандартизированість;

2)      взаємозамінність;

3)      низький рівень монополізації;

4)      масовість виробництва.

Що стосується вибору міста, де буде створюватися товарна біржа, те необхідно, насамперед, враховувати такі фактори, як наявність розвитих інформаційних мереж і складських площ.

На третьому етапі ініціатори створення товарної біржі вибирають її потенційних засновників. Для цього використовується інформація, зібрана ініціаторами в процесі господарської діяльності. Вибір потенційних засновників здійснюється виходячи з наявності в них можливостей вкладення в створення біржі фінансових засобів, залучення на біржові торги матеріальних ресурсів, широких зв'язків з підприємствами й організаціями.

На останньому, четвертому етапі головну увагу варто приділити рекламі товарної біржі серед її майбутніх засновників.

Товарна біржа по визначенню - корпоративна, некомерційна асоціація членів корпорацій, що забезпечує матеріальні умови для купівлі-продажу товарів на ринку шляхом публічних торгів відповідно до правил і процедурам, що забезпечують рівність для клієнтів і членів біржі.

Задачі біржі - не постачання економіки сировиною, капіталом, валютою, а організація, упорядкування, уніфікація ринків сировини, капіталу і валюти.

Міжнародні товарні біржі здійснюють купівлю і продаж не товарів, а контрактів на їхнє постачання. На них продаються контракти на стандартизовані види товарів, що можуть бути продані великими партіями по чи зразках технічному опису. На товарних біржах виявляються базисні ціни, що формуються під впливом співвідношення попиту та пропозиції. Усі біржі є самостійними підприємствами і діють незалежно одна від іншої. Одні товари продаються і купуються лише на якійсь одній біржі, інші - на декількох; однак, розміри контрактів на той самий товар і інші характеристики відрізняються одна від іншої на різних біржах.

Основними функціями товарної біржі є:

1. Організація ринку сировини за допомогою біржового механізму:

- насамперед біржа забезпечує попит на сировину, що прямо не пов'язаний з його використанням. Специфічно біржовий попит та пропозицію здійснюють діячі біржі - біржові спекулянти. Біржова торгівля забезпечує можливість того, що при існуючих цінах не буде ні дефіциту, ні затоварення;

- на біржі обертається не сам товар, а титул власності на нього або ж контракт на поставку товару. Сучасна товарна біржа - це ринок контрактів на поставку товару при відносно невеликих розмірах його реальних поставок. Біржа, не зв'язуючи рух більших мас товарів, вирівнює попит та пропозиція;

2. Виявлення й регулювання біржових цін. Біржа бере участь у виявленні й регулюванні цін на всі види біржових товарів концентрація попиту та пропозиції на біржі, висновок великої кількості угод виключає вплив неринкових факторів на ціну, роблять її максимально наближеної до реального попиту та пропозиції. Біржова ціна встановлюється в процесі її котирування, що розглядається як найбільш важлива функція біржі. Під котируванням розуміють фіксування цін на біржі в плині кожного дня її роботи, реєстрацію курсу валюти або цінних паперів, ціну біржових товарів.

Котирування цін - це реєстрація біржових цін за біржовими правилами з їхньою наступною публікацією (4, 56).

Звідси виходить ще один з компонентів організації ринку - стабілізація цін:

- коливання ціни, викликані розбіжністю реального попиту та реальної пропозиції, слабко еластичні, не погашаються негайно, а скоріше володіють кумулятивністью - здатністю перетворюватися в різкі коливання ціни. Біржова спекуляція є механізмом не здуття цін, а їхньої стабілізації;

- важливий фактор стабілізації цін є гласність висновку угоди, публічне встановлення цін на початок і кінець біржового дня (біржове котирування), обмеження денного коливання цін межами, установленими біржовими правилами. Із цим зв'язана інформаційна діяльність бірж.

3. Вироблення товарних стандартів, установлення сортів, прийнятних для споживачів і тому володіють відносною ліквідністю; реєстрація марок фірм, допущених до біржової торгівлі. Останнє особливо важливо. Це свого роду ценз на якість продукції, зробленою фірмою. Важливою стороною діяльності біржі є стандартизація типових контрактів, свого роду встановлення традицій торгівлі.

4. По колишньому біржі виконують свою товаропровідну функцію, тобто ту функцію, через яку вони спочатку й виникли - покупка й продаж реального товару.

5. Стабілізуючи ціни на обмежений список сировини й товарів, біржі стабілізують і витрати на виробництво інших, не тільки біржових товарів.

6. Стабілізація грошового обігу й полегшення кредиту. Біржа збільшує ємність грошового обігу, тому що вона являє собою сферу максимальної ліквідності товарів. Біржа - одна з найважливіших сфер додатка позичкового капіталу, оскільки вона надає надійне забезпечення позичок і зводить ризик до мінімуму (16, 98).

7. Врегулювання всіляких суперечок і розбіжностей між сторонами - арбітражна діяльність. У процесі біржових торгів у чинність самих різних причин (помилка, спроба обману й т.д.) можливі випадки виникнення спірних ситуацій між учасниками біржової торгівлі, які за своїм характером можуть бути дозволені безпосередньо тільки на біржі і її відповідним нейтральним органом. Звичайно це третейський суд або арбітраж.

8. Формування й функціонування світового ринку. Сучасна міжнародна товарна біржа в цьому моменті з'єднує функціонування товарної, фондової й валютної бірж.

9. Біржове страхування (хеджирування) учасників біржової торгівлі від несприятливих для них коливань цін. Для цього на біржі використаються спеціальні види угод і механізми їхнього висновку. Виконуючи завдання страхування учасників біржового торгу, біржа не стільки організує торгівлю, скільки її обслуговує. Біржа створює умови для того, що б покупці й продавці реального товару по своєму бажанню могли б одночасно брати участь у відповідних біржових торгах як клієнтів або учасників. Це підвищує довіру до біржі, залучає до неї ринкових спекулянтів, збільшуючи число торгуючих як безпосередньо, так і через посередників (15, 112).

10. Організація біржових зборів для проведення голосних публічних торгів, а саме:

- організація біржових торгів;

- розробка правил біржової торгівлі;

- матеріально-технічне забезпечення торгів;

- кваліфікований апарат біржі (6, 3).

Для організації торгів біржа насамперед, повинна мати в наявності добре обладнані “ринкові місця” (біржовий зал), що могли б уміщати досить велику кількість продавців і покупців, ведучих відкритий біржовий торг. Використання сучасних електронних систем зв'язку не вимагає фізичної присутності торгуючих у залі, а дозволяє вести торгівлю через електронні комп'ютерні термінали. Але й у цьому випадку біржа покликана забезпечити високоефективну систему електронної торгівлі.

Організація жадає від біржі розробки й дотримання строгих правил торгівлі, тобто норм і правил поведінки учасників торгу в залі.

Матеріально-технічне забезпечення торгів включає устаткування в біржовому залі робочих місць учасників торгу, комп'ютерне забезпечення та інше.

11. Розробка біржових контрактів, що включає:

- стандартизацію вимог до якісних характеристик біржових торгів;

- стандартизацію розмірів партій товарів;

- вироблення однакових вимог до розрахунків по біржових угодах (5, 41).

Біржа встановлює тверді вимоги до тих товарів, які допускаються до біржових торгів. На основі цих вимог розробляються біржові стандарти, які враховуються виробниками й споживачами на товарних біржах.

12. Гарантування виконання угод досягається за допомогою біржових систем клірингу й розрахунків. Для цього біржа використає систему безготівкових розрахунків шляхом заліку взаємних вимог і зобов'язань учасників торгів, а також організує їхнє виконання.

13. Інформаційна діяльність біржі. Найважливішою функцією біржі є збір і реєстрація біржових цін з наступним їхнім узагальненням і публікацією, надання клієнтам, різним іншим зацікавленим організаціям, на міжнародний ринок інформації про наявність товарів по зразках і пробам звичайно на основі сформованих біржових стандартів, її публікація в газетах, журналах, інформаційних агентствах.

Котирування цін є однієї з головних функцій товарної біржі. Простежимо, як відбувається цей процес на простому прикладі.

Припустимо, у нас є двадцять виробників і сто покупців певного товару, територіально розташованих на великій відстані друг від друга. Існує воля цін і господарських зв'язків. Кожен споживач самостійно зв'язується з виготовлювачами. При відсутності надійної інформаційної мережі ціни на товар будуть сильно коливатися.

Ті ж двадцять виробників і сто споживачів представляють у концентрованому виді свій попит та пропозицію на біржі. З'являється одна ринкова ціна, що служить орієнтиром для всіх. Коливання конкретних цін не настільки значні, з'являється їхній базис, що відповідає в принципі рівню суспільно необхідних витрат. Хто його перевищує, той зазнає збитків і вибуває із гри.

Процес котирування дуже трудомісткий і вимагає обліку всіляких ціноутворюючих факторів. Приведемо основні правила, які необхідно враховувати в обов'язковому порядку.

Насамперед, товари необхідно котирувати у відповідності зі стандартами. Із цього погляду вони можуть носити як одиничний характер, так і виступати у вигляді груп із загальними технологічними й іншими характеристиками.

Необхідно копіювати тільки ті товари, угоди по яких відбуваються систематично. Інакше кажучи, котируються тільки найважливіші, ресурси, що виставляють постійно, занесені у твердий список, - базу біржового бюлетеня.

При котируванні по можливості виключаються ціни, що не відображають ринку даного біржового дня: якщо при відсутності пропозиції ціна угоди нижче типової ціни минулого біржового дня, де була достатня пропозиція, вона повинна бути виключена. Коли за день угод по даному товарі не виявляється, то попередні ціни на нього не можуть служити показником ринку. Вони виключаються із процесу котирування.

При котируванні варто виділити мінімальний обсяг продукції, при порушенні якого угода не приймається в розрахунки. Ціни на одиницю товару звичайно різні залежно від величини опта, при великооптової реалізації вони менше, при дрібнооптової - більше. Для рішення цієї проблеми можна використати один із двох методів. Перший укладається у виділенні звичайного обсягу партії й по ньому відбувається найбільша кількість угод. Тоді ціни визначаються виходячи з партії й вони вносяться в бюлетень. Інший метод складається у виділенні різних груп партій. Котирувальна ціна визначається для кожної з них.

При котируванні враховуються й умови розрахунку по угодах: на наявний товар або на строк.

На рівень цін, а отже, і на котирування, впливає така обставина, як статус контрагентів. У державних підприємств й організацій звичайно нижче, ніж у кооператорів і приватних осіб (13, 96).

Існує ще цілий ряд правил біржового котирування, що враховують дію на тих або інших факторів. Наприклад, визначення конюктури ринку. Воно ґрунтується на трьох характеристиках: перша - співвідношення попиту та пропозиції на кожен товар; друга - тенденції руху цін, тобто динаміка цін на кожен товар у плині даного періоду біржових торгів; третя - кількість зроблених угод (33, 68).

Ефективне функціонування сучасного ринку знаходиться в прямій залежності від постійно відтвореного ринкового середовища. Важливим його елементом є ринкова інфраструктура, що представляє собою систему підприємств і організацій, що забезпечують рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили. До таких установ належать товарні біржі.

Отже, міжнародна товарна біржа має на меті реалізацію різних видів продукції на обраному місці розташування товарної біржі. Також міжнародна товарна біржа виконує ряд функцій, які забезпечують розвиток не лише біржі, а й розвиток ринкових інфраструктур та економіки країни в цілому.

1.3 Правове забезпечення товарних бірж

Розповсюдженим засобом торгівлі для ряду сировинних товарів є міжнародні товарні біржі, які являють собою постійно діючий оптовий ринок декількох країн, де укладаються угоди купівлі-продажу широкого асортименту сировинних і продовольчих товарів, що відповідають уніфікованій системі стандартних вимог до товарів.

Особливість діяльності міжнародних товарних бірж, які водночас є національними і обслуговують окремі світові товарні ринки, полягає в обов’язковому дотриманні законодавчо-правового, податкового, валютного режимів, що діють у країнах їх розміщення.

Слід зазначити, що основоположним при наданні товарній біржі статусу міжнародної є не рівень обсягів біржового обороту, а виключно заходи державного регулювання тим чи іншим товарним ринком у країні, де знаходиться біржа.

Характерним є і те, що країни, де функціонують міжнародні за статусом товарні біржі, можуть суттєво впливати на умови та процеси, які відбуваються на світових сировинних ринках.

Відносини товарної біржі і держави будувалися по-різному в різних країнах. У континентальній Європі біржі із самого початку знаходилися під контролем держави, що визначала всю їх діяльність. При надмірній спекуляції і маніпуляції цінами, уряди низки країн просто закривали товарні ф'ючерсні біржі. Так було в Германії в 1896 р. і в Австрії в 1903 р., коли була заборонена ф'ючерсна торгівля зерновими (але в той же час продовжували заключати операції на біржах цукру, кави, бавовни, кольорових металів), в Індії, де в 60-і роки були закриті біржі бавовни, джуту, масла. Закривалися біржі і у ряді інших країн.

В даний час в більшості країн законодавство містить найбільш загальні положення, регулюючі діяльність бірж. Найбільш розроблена система регулювання біржових операцій на даний момент склалася в США, тому її можна розглянуті як зразок.

Завдання здійснення регулювання ф'ючерсної торгівлі в США покладене на комісію з товарної ф'ючерсної торгівлі (КТФТ) і на самі ф'ючерсні біржі. Основний підхід до регулювання ф'ючерсної торгівлі можна визначити як контрольоване самоврядування. КТФТ має вищу владу в області ф'ючерсної торгівлі в США, але на практиці вона перекладає на учасників ф'ючерсної торгівлі обов'язок розробки і впровадження ефективних заходів по запобіганню маніпулюванню ринком. Сама ж КТФТ постійно веде спостереження за цим процесом самоврядування.

Теор