Скачать

Організація анімаційних послуг в закладах ресторанного господарства

Міністерство освіти та науки України

Львівський інститут економіки і туризму

КУРСОВА РОБОТА

з теми: «Організація анімаційних послуг в закладах ресторанного господарства»

ЛЬВІВ - 2008

Зміст

Вступ

Розділ 1. Сутність поняття анімаційні послуги

1.1. Служба анімації в готельно-ресторанному бізнесі

1.2. Види анімаційних програм в підприємствах ресторанного господарства

Розділ 2. Характеристика анімаційних програм підприємства

2.1 Загальна характеристика підприємства

2.2 Анімаційні послуги підприємства

Розділ 3. Дослідження впливу анімаційних послуг на ефективність діяльності підприємства

Висновки

Літературні джерела

Додатки

Вступ

Ресторанне господарство, як одна з вагомих складових туристичної індустрії, є високодохідною галуззю економіки України, що динамічно розвивається. Ресторанний сервіс містить у собі цілий комплекс послуг для туристів і є ключовим чинником, що визначає перспективи розвитку туризму в Україні.

Держава проголошує туризм одним з пріоритетних напрямів розвитку економіки та культури і створює умови для туристичної діяльності.

До тенденцій розвитку підприємств індустрії гостинності, що набули розвитку за останні десятиліття, належать поглиблення спеціалізації готельної та ресторанної пропозиції, утворення міжнародних готельних та ресторанних ланцюгів, розвиток мережі малих підприємств, упровадження в індустрію гостинності нових комп’ютерних технологій.

Останнім часом поряд із традиційними повносервісними готелями і ресторанами з’являється все більше спеціалізованих підприємств із скороченим набором послуг і страв. Спеціалізація може бути найрізноманітнішою. Ресторани, як правило, спеціалізуються на виготовленні національних страв. У зв’язку з цим особливу увагу привертають ресторани з орієнтацією на певну тему: Дикий Захід, рок-н-рол, футбол, літаки, залізниця, ностальгія за 50-ми та ін. Звичайно, вони пропонують обмежену кількість страв. Їхнє основне завдання полягає у створенні настрою та відповідної атмосфери, використовуючи не лише інтер’єр та екстер’єр, а й відповідні до стилю закладу анімаційні програм.

Темою даної роботи є організація анімаційних послуг в закладах ресторанного господарства. Дослідження обраної теми є особливо актуальним в умовах сьогодення, зважаючи на високий рівень конкуренції на динамічного розвитку ринку ресторанного бізнесу.

Сучасність характеризується тим, що людина перестала бачити у закладах гостинності лише їхнє конкретне призначення, вона хоче розваг, видовищ, активно провести дозвілля, у людей змінились погляди на можливості провести час, саме тому вони почали більше коштів витрачати на відпочинок. Чим більшу суму людина здатна витрати на задоволення своїх культурних і духовних потреб, тим вищі вимоги вона ставить до організаторів її відпочинку. А так як вибір закладів ресторанного господарства є дуже різноманітним і великим, то кожен заклад намагається привабити і утримати свого клієнта. Для цього і організовуються всеможливі анімаційні розважальні програми.

Тобто, збільшити кількість клієнтів певного закладу можна не лише шляхом розширення площі залу чи додатковими місцями, а й шляхом створення комфортного, різноманітного, цікавого відпочинку, забезпечення високоякісного дозвіллєвого обслуговування. Підприємства громадського харчування по мірі свого класу, статусу, спеціалізації, фінансових можливостей створюють анімаційні служби, що в свою чергу займаються розробкою і впровадженням в життя розважальних дійств. Робота в цьому напрямку є необхідною і важливою, адже відкриває нові перспективи перед підприємством: оригінальна, захоплююча програма приверне увагу клієнтів, створить у них хороший настрій, залишить приємні спогади про даний заклад. Задоволений споживач не лише приходитиме сюди знову і знову, тобто стане постійним клієнтом, а й поділиться враженнями з людьми, що його оточують. Така реклама є кращою ніж будь-яка інша у засобах масової інформації, тому, що людина значно більше довіряє інформації з вуст знайомої їй особи.

Метою курсової роботи є розкриття специфіки дозвілля на підприємствах громадського харчування, дослідження організації розважальних послуг на підприємствах ресторанного господарства, їх впливу на діяльність підприємства та його розвиток.

Напрямом дослідження обраної теми є вивчення ролі анімаційних послуг для підвищення ефективності діяльності підприємства в умовах жорсткої конкуренції на ринку послуг.

Методами дослідження використання анімаційних послуг у закладах ресторанного господарства є вивчення літературних джерел, Інтернет ресурсів, публікацій, ознайомлення з діяльністю конкретного підприємства харчування.

Ресторани, кафе, бари, намагаючись виокремитись із загальної маси, у своїй діяльності вдаються до найрізноманітніших прийомів заохочення потенційних споживачів до відвідування саме їхнього закладу. Багато з них досягають створення потужних розважальних комплексів, враховують світовий досвіт і цій сфері діяльності та адаптують його до потреб певного контингенту відвідувачів.

Розвиток туризму та ресторанної справи, як його складової частини, є важливими рушіями для розвитку всієї країни, створення її позитивного іміджу на міжнародній арені, виходу України на один рівень з провідними туристичними країнами світу.

Розділ 1. Сутність поняття анімаційні послуги

1.1 Служба анімації в готельно-ресторанному бізнесі

На розвиток туризму істотно впливає організація дозвілля, що становить вагому складову найперспективнішої галузі світової економіки − індустрії дозвілля. Індустрія дозвілля створює умови для розгортання дозвіллєвої діяльності. Туризм сприяє задоволенню оздоровчих, просвітніх, професійних, рекреаційних потреб людини, економічному, політичному, соціальному, культурному розвитку суспільства. Головною метою туристичного дозвілля є: удосконалення обслуговування людини у вільний час; залучення ї до різноманітних розважальних заходів, що здійснюються туристичними комплексами; організація ефективного відпочинку людини; формування оптимістичного настрою, відновлення її духовних та фізичних сил.

Сфера обслуговування закладами ресторанного господарства стрімко розвивається, інвестиції в основний капітал у ресторани на протязі 2001-2005 рр. зросли на 464,1% і продовжують збільшуватись.

Соціальна сутність туристичного дозвілля полягає також у формуванні й забезпеченні особистісних і суспільних потреб людини, поглибленні знань, розвитку культури дозвілля. Сучасний ринок туристичних послуг неможливий без цілеспрямованої дозвіллєвої діяльності, від якої досить часто залежить імідж, та популярність готелю, ресторану його прибуток, психологічний клімат, перспективи й темпи розвитку,

Організація туристичного дозвілля здійснюється спеціальними службами в туристичних комплексах, які мають назву «анімаційної», «рекреаційної», «дозвіллєвої». Саме наявність такої служби, її матеріально-технічне оснащення, кадрове забезпечення відбивають статус та роль туристичного комплексу на ринку дозвіллєво-туристичних послуг, його комерційний успіх та перспективи розвитку (10).

Тобто, збільшити кількість клієнтів у конкретному туристичному центрі можна не тільки шляхом збільшення готельних номерів, чіткої роботи авіаліній, усунення комунальних проблем, а й шляхом створення умов для комфортного, різноманітного, цікавого відпочинку, забезпечення високоякісного дозвіллєвого обслуговування. З цією метою розробляються програми проведення міжнародних акцій, наукових конференцій, симпозіумів, пропонуються спортивні види відпочинку (кінні прогулянки, парусний спорт, гірський туризм, екскурсії), азартні ігри, відвідування історичних пам'яток. Різноманітність форм дозвіллєвої діяльності є запорукою подальшого успішного функціонування всього туристичного комплексу.

Однак дозвіллєва програма повинна відповідати загальній стратегії розвитку туристичного комплексу. Створена при туристичному комплексі анімаційна служба функціонує відповідно до стратегії розвитку усієї організації і тісно співпрацює з іншими підрозділами: фінансовим, юридичним, кадровим, технічним, службою безпеки. Тому працівники анімаційної служби не лише розробляють програму дозвіллєвої діяльності з клієнтами, а й беруть участь у формуванні цінової політики закладу, у вирішенні кадрових питань, експлуатаційних, транспортних, туристсько-екскурсійних та інших проблем згідно з тими завданнями, що стоять перед анімаційною службою. У дозвіллєвих заходах враховуються соціально-демографічні особливості туристів — їх національність, вік, чисельність групи і тривалість перебування, культурні особливості, етнічна приналежність, релігійні погляди, дотримання певних традицій та звичок та ін. Незайвим буде проаналізувати мотиви, що спонукають людину до туристичної діяльності, потреби, які вона прагне задовольнити, відвідуючи дозвіллєві заходи (спілкування, творчості, емоційного збагачення, активності, пізнання, відновлення фізичних сил, спокою, естетичної насолоди).

Ефективність дозвіллєвої діяльності неможлива без талановитих аніматорів, здатних реалізувати певну дозвіллєву програму. Тому "класичної" освіти для спеціалістів туристичної та дозвіллєвої індустрії, опанування професійних знань, сьогодні недостатньо. Неабияку роль відіграють такі риск аніматора, як тактовність і делікатність, комунікабельність і доброзичливість, вміння "чути" клієнта та оперативно реагувати па його проблеми, витривалість і міцне здоров'я. Не даремно у провідних туристичних центрах світу пропагується як основний принцип анімаційної служби індивідуальний підхід у роботі з клієнтом. Йдеться про відзначення днів народження туристів, їх професійних свят, сімейних ювілеїв, особистісно значимих подій, про гнучкі пільгові системи. Головною проблемою для молодих спеціалістів є, зазвичай, відсутність практичного досвіду, гнучкості та творчості мислення, невміння використовувати набуті знання та навички у практичній діяльності. Тому сьогодні до організаторів дозвілля в туристичній галузі ставляться якісно інші вимоги: вища освіта, досвід роботи, бажання удосконалювати свою кваліфікацію, наявність відповідних особистісних якостей. З цією метою в туристичних комплексах проводяться різноманітні курси, проектні семінари, практикуми, тренінги, діють творчі лабораторії та школи.

Як правило, анімаційну службу туристичного комплексу очолює менеджер-аніматор, у підпорядкуванні якого знаходяться методисти-аніматори, організатори-аніматори та аніматори-виконавці. Зміст і рівень діяльності анімаційної служби, робота її різноманітних відділів залежать від завдань та можливостей туристичного комплексу.

Менеджер-аніматор несе відповідальність за:

· систематичне та своєчасне вивчення культурних запитів різних груп населення;

· розробку та реалізацію соціально орієнтованих дозвіллєвих програм і проектів;

· вивчення інноваційних дозвіллєвих технологій та їх використання у роботі з клієнтом;

· прогнозування подальшого використання дозвіллєвого потенціалу в туристичній галузі:

· ефективне управління анімаційною службою закладу;

· впровадження педагогічних методик для забезпечення культурної, декоративно-прикладної, естетичної творчості людини, розкриття її рекреаційного потенціалу;

· ініціативність та творчість анімаційної команди;

· роботу з колективом та з людьми різного вікового, освітнього, культурного, соціального, статевого, професійного статусу;

· реалізацію стратегії розвитку туристичного комплексу, а не лише дозвіллєвої служби організації (10).

Головним завданням методиста-аніматора є методичне забезпечення дозвіллєвих заходів, акцій та програм , а також підготовка та розробка сценаріїв, їх якісна реалізація. Допомагає методисту-аніматору організатор-аніматор, який забезпечує організаційний процес дозвіллєвої діяльності готелю.

Для здійснення перерахованих завдань аніматору необхідно знати основи соціології, педагогіки, психології, економіки, права, управління, режисури, культурології; володіти навичками та вміннями роботи з різними соціально-демографічними категоріями населення; іноземними мовами, знати культуру та традиції інших народів. Такі вимоги до фахівця пояснюються, в першу чергу, тим, що він працює одночасно з туристичними групами, члени яких відрізняються за віком, освітою, соціальним становищем, релігійними поглядами, професією.

Класифікація відвідувачів туристичного комплексу здійснюється за різними ознаками: за віком (діти, підлітки, молодь, дорослі, люди похилого та "золотого" віку), за статтю (чоловіки та жінки), за релігійними поглядами (невіруючі, православні, католики, мусульмани), за професійною приналежністю (військові, вчителі, художники, архітектори) та ін. Загальноприйнятою вважається класифікація туристів за віком, хоча слід враховувати й інші ознаки (національні особливості, інтелектуальний потенціал, матеріальне забезпечення, термін відпочинку).

Дозвіллєві програми в туристичних комплексах можна умовно класифікувати за такими ознаками:

· місцем проведення - паркові, клубні, готельні;

· віком учасників - дитячі, юнацькі, молодіжні, для дорослих, пенсіонерів;

· радіусом дії - районні, місцеві, муніципальні, міжнародні.

Загальновизнаною вважається класифікація дозвіллєвих програм за напрямом діяльності:

· рекреаційно-оздоровчі (дискотеки, танцювальні вечори, розважальні програми та вечірні шоу, карнавали, рибальство, ігрові конкурси, спортивні змагання);

· спортивні (мандрівки, змагання, велоспорт, плавання, екскурсії, подорожі);

· культурно-мистецькі (спектаклі, виставки, концерти, вернісажі, фольклорні акції, художні програми, відвідування музеїв, виставок, галерей);

· просвітні (лекції, зайняття за інтересами, зустрічі, інтелектуальні ігри, вікторини, фестивалі) (10).

Дозвіллєва програма має складатися із різноманітних за своєю формою та змістом заходів, викликати у відвідувачів зацікавленість та залучати якомога більше учасників.

Розробка та підготовка дозвіллєвої програми вимагає від організатора дотримання та виконання кількох етапів: формування задуму, планування програми, реалізація та завершення.

Формування задуму дозвіллєвої програми. Головна роль на цьому етапі належить аніматорам як ініціаторам проекту, їх вмінню проаналізувати доцільність проведення конкретної програми, визначити шляхи її ефективної реалізації. На цьому етапі команда аніматорів мас проаналізувати характер цільової аудиторії (вік, стать, соціальний статус, професійну приналежність, національність, стиль і темпи життя, стан здоров’я, активність); сформулювати чіткі завдання та мету дозвіллєвого заходу; визначити час та місце проведення; здійснити попередні розрахунки витрат4 розподілити функції та обов’язки між членами анімаційної команди.

Планування програми полягає в тому, щоб визначити засоби, форми та методи для досягнення мети, виявити матеріально-технічні, кадрові, фінансові та інші ресурси для ефективного втілення програми, здійснити рекламну кампанію запланованих дозвіллєвих закладів, організувати проведення репетицій.

Реалізація програми полягає у фіксації результатів, їх значимості, контролюванні виконання програми, проведенні моніторингу, оцінці програмної діяльності, аналізу зібраної інформації, нормуванні процесу виконання програми. Реалізація запланованих дозвіллєвих заходів передбачає досягнення поставленої мети.

На етапі завершення програми аніматора порівнюють досягнуті цілі із запланованими, аналізують виявлені розбіжності та їх причини, невиконані зобов'язання, вивчають сприйняття програми туристами.

Зростання популярності туристичного дозвілля зумовило розвиток "курортної рекреації". Туристичні комплекси та курортні центри почали використовувати дозвіллєві заклади як такі, що сприяють зростанню прибутковості установи, на території якої відкрито клуб, рекреаційний комплекс, дозвіллєвий центр. Успішно спланована програма дозвіллєвої установи (популярні, зазвичай, приватні клуби) дозволяє завдяки обмеженій кількості її членів та відповідної діяльності закладу значно збільшити прибутковість туристичного комплексу або курорту.

Курортний клуб – це дозвіллєвий клуб, члени якого можуть використовувати для свого відпочинку та розваг будь-які послуги, що надаються курортом. Дозвіллєві клуби можуть створюватися за підтримки курорту або з ініціативи місцевої громади, яка орендує помешкання, земельні ділянки, спортивні майданчики на території курортної зони. Єдиної схеми створення та правил функціонування курортних клубів не існує: на одному курорті члени клубу можуть проводити кілька днів або тижнів щороку і лише в цей час користуватися дозвіллєвими послугами; на іншому - відвідувати клуб регулярно. На ефективність клубної роботи впливає детальний аналіз ринку та груп громадськості, на які буде орієнтуватися клуб. Так. основними клієнтами клубу можуть бути відпочиваючі, місцеве населення, туристи, співвласники курорту.

Аналіз діяльності таких клубів дозволяє стверджувати, що до основних вплів дозвіллєвої діяльності належать спортивні захоплення, активна рекреація та розважальні програми.

Важливими критеріями вдало підготовленої програми клубного членства є обмежена кількість членських місць у клубі; право передавання або продажу членства іншій людині за певних умов; оригінальність дозвіллєвої концепції клубу.

Обмежена кількість членських місць підносить цінність членського місця для потенційних відвідувачів. Їх оптимальна кількість залежить від соціально-демографічної ситуації, привабливості курорту і клубу.

Дозвіллєва концепція клубу повинна містити певні організаційні правила, головними серед яких можна визначити такі:

1. Працівники клубу повинні чітко уявляти відмінність у зацікавленнях членів клубу та відвідувачів курорту. Члени клубу віддають перевагу приватним закладам перед місцями відпочинку загального користування. Однак, відвідувачі курорту також не хочуть відчувати, що вони не належать до групи "обраних" і сподіваються на якісний та цікавий відпочинок.

2. Правильне планування розкладу ігор, система черговості відвідування басейну, гольф-клубу, спортивних майданчиків сприяють зростанню популярності курортного клубу, дозволяють попередити можливі конфлікти між членами клубу та іншими відвідувачами. Атмосферу "винятковості" можна створити, відкриваючи для членів клубу окремі кімнати для відпочинку, їдальні, роздягальні з індивідуальними шафами та ін.

3. Покращити якість дозвіллєвого обслуговування може консультаційний комітет, створений з членів клубу. Як правило, курортні клуби не контролюються їх членами, бо курортна діяльність розрахована на відвідувачів, які приїздять на курорт час від часу., а не перебувають на ньому постійно. Систематична співпраця працівників клубу з членами консультаційного комітету дозволить врахувати поради та рекомендації для поліпшення клубної діяльності. Такі зустрічі дозволяють більш гнучкіше реагувати на потреби членів курортного клубу.

Отже, досвід розвитку індустрії дозвілля в зарубіжних країнах дозволяє зрозуміти специфіку використання дозвілля у туристичній сфері. Можна стверджувати, що в сучасному туризмі розвиваються два напрями: кількісний - будівництво нових туристичних центрів, реконструкція старих будівель та якісний - організація дозвіллєвого обслуговування високого рівня.

Якщо раніше для успіху туристичного закладу мало значення його вдале географічне розташування, якість харчування, умови проживання та досить обмежений вибір екскурсійних заходів, то сьогодні потреби людини у відпочинку, рекреації, розвагах, позитивних емоціях вимагають якісно іншої філософії дозвіллєвої діяльності у туристичних комплексах. Туристичне дозвілля утверджується як дозвіллєва діяльність у туристичних центрах для організації комфортного відпочинку туристів, відновлення фізичних та духовних сил. Дозвіллєві служби відіграють суттєву роль у функціонуванні туристичного комплексу на сучасному ринку індустрії дозвілля.

Зазвичай, клієнтами туристичних комплексів є люди. які не просто бажають фізично та психологічно розслабитися, відновити свої внутрішні сили, але й отримати позитивні емоції, несподівані, приємні враження, хоча б тимчасово забути про буденні клопоти.

Серед основних принципів дозвіллєвого обслуговування у туристичних комплексах можна назвати такі: індивідуальний підхід, комплексність в організації дозвіллєвих заходів, систематичність проведення дозвіллєвих заходів та їх цілеспрямованість, свобода вибору та добровільність участі, театралізація, синтез усіх видів мистецтв.

Складність підготовки туристичного аніматора для організації туристичного дозвілля полягає в тому, що характер професійної діяльності вимагає від нього широкої ерудиції: від основ соціальної та культурної політики держави, загальної організації системи соціального забезпечення, специфіки функціонування дозвіллєвої та туристичної інфраструктур, від демографічних особливостей до конкретних методів роботи з різними верствами населення. Фахівець з туристичного дозвілля повинен бути фізично витривалим і здоровим, вміти переносити психічні навантаження, володіти багатьма професійними навичками, щоб вирішувати проблеми з питань соціології культури, педагогіки, психології, соціальної роботи.

1.2 Види анімаційних програм в підприємствах ресторанного

господарства

У переддень свят ресторани традиційно закидають гачки для клієнтів.

Ринок підприємств ресторанного господарства характеризується швидким зростанням, урізноманітненням надаваних послуг, а отже ресторанне підприємство вже не може діяти самостійно та незалежно від інших.

Навколишнє і внутрішнє середовище підприємства складається з численних факторів, кожен з яких певною мірою впливає на життєдіяльність підприємства. Усі фактори, які визначають конкурентоспроможність підприємства громадського харчування можна поділити на з групи:

· фактори макросередовища;

· фактори мікросередовища;

· внутрішні фактори.

Фактори макросередовища характеризуються тим, що вони не справляють прямого впливу на оперативну діяльність підприємства, проте повністю диктують умови його діяльності, формулюють цілі та принципи здійснення діяльності у перспективі. Підприємство не здатне впливати на фактори макросередовища, а може лише пристосовуватись до них. Фактори нижчого рівня, що впливають на конкурентоспроможність підприємства і обов’язково враховуються при формуванні стратегії підприємства – це фактори мікросередовища. Фактори мікросередовища здійснюють прямий вплив на процес управління підприємством (17).

Отже, щоб вести прибуткову діяльність в умовах дії цих факторів необхідно до них пристосовуватись, вдало маневрувати у сфері надання послуг та жорсткої конкуренції за клієнта. Підприємства ресторанного господарства намагаються будь-що привабити відвідувача саме у свій заклад, тому і створюють всеможливі розважальні програми, намагаються виділитись, запам’ятатись з кращого боку. Щоправда, нестандартних методів залучення відвідувачів поки що бракує.

Клієнти ресторанів, як відомо люди не бідні. Вони мають можливість співставляти побачене у нашій країні і за кордоном, оцінювати професіоналізм креативників, художників, дизайнерів, а також дирекції. Елітність ресторану не говорить про його відвідуваність. Якщо випадковому клієнту сподобається кухня чи інтер’єр, то це ще не означає, що він прийде туди знову. Повинна відчуватись перспектива закладу. І тоді клієнт приведе сюди свого друга, сім’ю, партнера, щоб чимось здивувати. А таких ресторанів дуже мало. Людям потрібні нові емоції. (15)

Традиційними святами у ресторанах є не лише червоні дати календаря, приміром, Новий рік чи 8 Березня. До «головних» свят ресторатори відносять день Св. Валентина, 1 квітня, Масляну, Великдень. Більшість ресторанів української кухні святкують день Св. Миколая, Івана Купала. Не залишається поза увагою і Хелоуїн. На свята кожен ресторан намагається розважити своїх відвідувачів, приготувати що-небудь особливе, і не тільки зі страв. Утім, з огляду на високу конкуренцію в ресторанному сегменті й брак професіоналів, обізнаних у промоутерстві цього напряму бізнесу, акції ресторанів часто дублюють одна одну. Набір пропозицій, як правило, однотипний — святкове меню, конкурси-розіграші, музична програма. Насправді ж для відвідувача у святковий день не має значення програма (окрім новорічної), оскільки на свято зазвичай вибирають відомий заклад, який вже не раз відвідували і можуть бути певні, що свято не буде зіпсовано. До того ж, в успішному і розкрученому ресторані на свята зал обов’язково буде повним. Як зізнаються самі ресторатори, основними відвідувачами на свята найчастіше є постійні клієнти. Спеціальні святкові меню розробляють з урахуванням сезону (зміна меню відповідно до сезону — звичний маневр рестораторів, щоб здивувати клієнтів), традицій, орієнтуючись на основного відвідувача. Наприклад, до 8 Березня значно поповнюється пропозиція десертів. На Масляну млинці подаватимуть навіть у ресторанах італійської і французької кухонь. Практично в кожному ресторані у піст з’явиться спеціальне меню. Окрім меню до свята змінюють й інтер’єр — додають відповідних декорацій. Навесні це переважно квіти, живі або штучні, букетики у вазочках на столах, ікебани. У багатьох ресторанах 8 Березня кожній відвідувачці обіцяють подарувати квіти. Святковий настрій гостям створює не лише антураж. Наприклад, на Масляну в «О’Панасі» усі охочі можуть спробувати власноруч спекти млинець і навіть пригостити своїм витвором інших (за їхнього бажання); на Івана Купала гості плетуть вінки, у день Св. Миколая діти отримують подарунки, а на свято Хелоуїн малеча приходить у маскарадних костюмах.

Як правило, клієнтам пропонують виграти приз у конкурсній святковій програмі. Зазвичай проводять шоу-програму, запрошують відомих шоуменів, артистів, співаків. Нарешті, серед святкових заходів рестораторів присутні дисконтні програми. А до весняних свят постійні відвідувачі деяких ресторанів отримують подарунковий сертифікат на 50-100 грн.

Витрати на свято передусім залежать від креативності та можливостей рестораторів. Найдорожчою розвагою є виступ естрадної зірки, гонорар якої становить кілька тисяч доларів за вечір. Ресторан зазвичай компенсує «зіркові» витрати, продаючи на святковий вечір квитки, що коштують гостям ресторану в середньому $100 на персону (залежно від популярності зірки). Хоча розважальні програми за участю зірок ресторатори розцінюють як найвигідніші, вони все одно не дають надвисоких доходів. За словами рестораторів, зростання виручки у святковий вечір з музичним оформленням не перевищує 10-20% (порівняно з буденними вечорами), а подеколи ресторани навіть зазнають збитків. До того ж останнім часом попит на послугу «страви плюс зірка» знижується. Як пояснюють самі клієнти ресторанів, часто в оплачений набір не входять улюблені страви і напої, а вартість квитка на «зірковий» вечір надто завищена.

Натомість отримати у святковий вечір гарантований прибуток ресторанам дозволяють так звані спільні акції з творчими особистостями, що набули поширення лише торік. Так, у ресторані «Le Grande cafe» на свята спільно з художніми галереями проводять своєрідні міні-аукціони картин — під час вечері можна просто споглядати (і навіть придбати) картини. Поширюється також практика співпраці ресторанів з модельєрами. Наприклад, ресторан «Тампопо» проводить «Аукціон ексклюзивних сумок» з Вікторією Гресь, спільні покази з дизайнером Віктором Анісімовим на «Сезонах моди». «Декаданс-хауз», «Марокана», «Le Grande cafe» спільно з бутиками дизайнерського одягу проводять фешн-покази. На 8 Березня в «О’Панасі» планують провести дефіле вечірніх суконь.

Утім, як зазначають ресторатори, головною метою проведення святкових акцій є не стільки залучення нових клієнтів, скільки підвищення лояльності постійних відвідувачів та інформування потенційних клієнтів. Промо полягає не лише в директ-мейлі (розсилці повідомлень, інформації постійним клієнтам), а й в анонсуванні того чи іншого заходу, тобто в прямій рекламі, яку ресторани використовують дедалі частіше.

Заклади ресторанного господарства найчастіше пропонують своїм клієнтам такі розваги, як : DVD, TV, дискотека, жива музика, ігрові автомати, карооке, концерти за участю популярних співаків чи естрадних артистів, міні-гольф, шоу, відеопроектор, відео, більярд, танцпол, стриптиз-шоу, еротичне шоу, еротичний театр, рибна ловля, пляж на березі озера, поле для пляжного футболу, поле для пляжного волейболу, сауна, нарди, танок живота, нью-витребеньки, міні-казино, жива музика на замовлення.

Закладам ресторанного господарства не обов’язково самостійно створювати анімаційні програми та витрачати час на їх підготовку і реалізацію, адже не кожне підприємство має змогу утримувати анімаційну службу. Для таких випадків на ринку послуг діють спеціальні організації, підприємства, фірми, що професійно займаються організацією різноманітних розважальних заходів (Додаток 1).

Наприклад, мережа ресторанів «Козирна карта» пропонує своїм клієнтам відвідати традиційне свято Жирний Четвер – кульмінація карнавального місяця, який святкується в ресторані щороку – парад карнавальних масок, флірт і кокетування синьйор, щедрість і галантність синьйорів, аукціон авторських ляльок від художньої галереї, популярні співаки та ведучий програми – відома телезірка.

У ресторані «Мамбо» проводять Бразильський карнавал: море захоплюючої музики від знаменитого музичного колективу «СМАК bend»; танцювальний марафон з Давай-Бразерс молодшим; танцювальне шоу у виконанні шоу-балету «Фрідом» і за участю персоналу «Мамбо»; м'ясне шоу і пригощання від партнера Бразильського Карнавалу; карнавальний хід і школа самби з балетом Румберос, а також маса веселих конкурсів, участь в яких заохочується призами і сюрпризами; гості, що прийшли в карнавальних костюмах, зможуть взяти участь в карнавальному ході.

В дитячому ресторані «Чиполіно» проводиться конкурс малюнків серед його юних відвідувачів, переможці отримують подарунки.

В салоні-ресторані «Дежавю» до дня захисника Вітчизни пропонується спеціальна програма: обслуговування цілою дивізією струнких сержантів в спідницях, несподівані розіграші і пустотливі конкурси з неодмінними призами. Особливу атмосферу святу додасть виступ музичного колективу «MERRY WEATHER HUNTERS».

Ресторан французької кухні «Марше» запрошує всіх на Фестиваль Квітів, який проходитиме з 5 по 8 березня. Зали ресторану утопатимуть в запашних композиціях і букетах з тюльпанів, гіацинтів, орхідей амарилісів, лілій, альстромерій. Якщо ж який-небудь букет припаде до смаку Пані, його можна буде придбати. Кожен вечір під час Фестивалю проводитиметься шоу професійного флориста, який створить букет або квіткову композицію на ваш смак. (3)

В березні в ресторані «Креп Де Шин» готують 2 чудових події, які зацікавлять всіх прихильників живопису і любителів французької вишуканості. Вперше в Києві в ресторані «Креп Де Шин» пройде Фестиваль Фіалок – улюблене свято сонячної Тулузи. З 1 по 8 березня «Креп Де Шин» запрошує всіх покуштувати "Фіалкове морозиво" з крапельками шоколаду, «Фіалковий мармелад» - мармелад з секретними інгредієнтами, фіалковий торт «Квітка Жозефіни» - традиційні французькі ласощі з кремом, фіалковий лікер. І все це подається із справжніми цукатами з квіток фіалок і пелюсток Фіалок. Спеціально для прекрасних пані до 8 березня ресторан «Креп Де Шин» готує святкове убрання – тут буде море фіалок. Спеціально для художніх гурманів в «Креп Де Шин» в березні відбудеться Нова Виставка картин Сергія Шулими «Фантазії в стилі неомодернізму».

Ресторан «Дежавю» 8 березня запрошує всіх на феєричне і непередбачуване шоу: вперше буде вибрано Королеву ресторану «Дежавю». Голосувати за королеву ресторану будуть його гості. А в кінці вечора всіх жінок чекає романтичний музичний сюрприз. (3)

8 березня в рамках святкової вечірки Concert-hall казино FreeДом представляє увазі відвідувачів допрем'єрний показ ексклюзивного музично-танцювального шоу «ПА». У головних ролях:

- Владислав Яма – володар Кубка України, переможець відкритого чемпіонату Лондона по спортивних танцях, фіналіст телевізійного проекту «Танці із зірками» і новий секс-символ України.

- Олена Шоптенко – двократна чемпіонка світу за латиноамериканською програмою і за програмою 10-ти танців, а також переможниця телевізійного проекту «Танці із зірками».

- Легендарний FREEDOM- ballet

Режисер-постановник – Олена Коляденко.

Ведучий вечора: прославлений танцюрист, заслужений артист України Григорій Чапкіс.

Є дві дійові особи – він і вона. Вона – вишукана і витончена дівчина з вищого суспільства, оточена розкішшю і гламуром. Її доля – блищати на світських раутах і спостерігати життя лише з вікна дорого автомобіля. Він – представник модної, волелюбної вуличної тусовки, що не приймає пафос, показну розкіш і рафінованість того суспільства, де обертається вона. Вона ніколи б не змогла познайомитися з таким хлопцем як Він, коли б не танець...

Романтичну та іронічну, життєрадісну і смішну love story сучасного Ромео і Джульєтти, самий креативний хореограф України Олена Коляденко, розповідає як блискуче «схрещення ніг, схрещення рук, доль схрещення». Так народжується розкішний мюзикл, шикарний музичний кліп, що примушує глядача жадібно ловити кожен рух, кожну ноту, кожен погляд дійових осіб. «ПА» – це блискучий мікс танців, музики, світла, ефектних костюмів, яскравих образів, нових технологій, незвичайних декорацій і лазерного шоу. Вперше на одній сцені зібрані зірки всіх жанрів – від класичного бального і сучасного танцю до циркового мистецтва. У цій прекрасній казці, зіграній під віртуозний акомпанемент професійного оркестру, унікально навіть світлове оформлення. Неповторна суміш театрального світла і лазерного шоу, приправлена численними візуальними ефектами, створює на сцені і в залі атмосферу іншої реальності. «ПА» – чудова і драматична, смішна і романтична феєрія, що стала для багатьох людей життям і смертю, зоряною годиною і вічною любов'ю. Ціна квитків: 1000, 800, 600 грн. (знижка за номіналом Вашої «Козирної карти»). (3)

Відзначенням «червоних дат» свята в ресторанах не обмежуються. Практично в кожному закладі є свої оригінальні акції, одним з різновидів яких є день народження ресторану, куди також запрошують постійних відвідувачів. Мережа ресторанів «Козирна карта» традиційно проводить «Козирну party». «Тампопо» відсвяткував 80-річчя краватки, щороку проводить чоловічий і жіночий «Аукционы замечательных людей». Серед нетрадиційних для вітчизняного ринку (подеколи навіть шокуючих) методів впливу — складання оригінального меню, наприклад, «Меню насолод» для... собак і котів (3).

Будь-яке свято для ресторану — привід заявити про себе і проявити лояльність до своїх клієнтів. Якщо у святковий день ( день народження, 8 Березня, навіть 23 лютого) ресторан виявляє до свого відвідувача особливу увагу, це практично гарантує вдячність клієнта, яка в подальшому може вилитись у частіші відвідування, рекомендації закладу своїм знайомим.

Історія організації розваг для відвідувачів розважальних закладів пройшла довгий та цікавий шлях.

Перше стало діюче кабаре у Львові, тобто літературно-мистецький театр «Вулик» (Ul), з’явилося пізніше, ніж у Кракові та Варшаві і проіснувало недовго. В період, що передував експансивному розвиткові кабаре, тобто на зламі ХІХ та ХХ ст. і під час його апогею перед Першою світовою війною, а потім еволюції до норм ревю та радіозабави у міжвоєнне двадцятиліття – у Львові було достатньо різноманітних естрадних видовищ, чудових артистів, що брали в них участь, і публіки, що ох