Скачать

Монтаж у кам’яних будовах плит перекриття

Тема: Монтаж у кам’яних будовах плит перекриття

Зміст

Вступ

1. Загальні відомості про роботу

2. Матеріали для даної роботи портландцемент

3. Інструменти, приладдя, інвентар

4. Технологічний процес

5. Організація праці і робочого місця

6. Нормування

7. Інструкція з охорони праці для муляра

8. Використана література

Вступ

Будiвництво - одна з провiдних галузей народного господарства, без якої важко уявити науково-технiчний прогрес, розвиток новiтнiх технологiй, створення основних фондiв для промисловостi, сiльського господарства, транспорту, соціальної сфери.

З переходом економiки України до ринкових вiдносин iстотно пiдвищились вимоги до якостi будiвельної продукцii, зменшення її матерiаломiсткостi, забезпечення умов енергозбереження, пiдвищення її надiйностi та довговiчностi, досягнення цих показникiв неможливе без належної уваги до iнновацiй в будiвельнiй галузi, розвитку новiтнiх будiвельних технологiй, машин i механiзмiв, iнструментiв, iнвентарю, а також необхiдностi вiдкриття нових професiй. Будiвельному прогресу мають вiдповiдати своєчаснi заходи щодо створення будiвельної нормативної документацiї, пiдвищення рiвня дослiджувальних робiт, проектування будiвель i споруд та темпiв їхнього будiвництва. Безперечно, що перемога в конкурентнiй боротьбi на будiвельних ринках буде за тими будiвельними пiдприемствами й фiрмами, якi впроваджуватимуть у будiвництво новi високопродуктивнi та високоякiснi будiвельнi матерiали, передовi будiвельнi технологій, найперспективнiшi науковi розробки, а також якi матимуть квалiфiковано пiдготовленi будiвельнi кадри, найкращий менеджмент і економiчнi показники.

В умовах сучасного будівництва разом із застосуванням збірних залізобетонних конструкцій і деталей не обходиться і без використання цегли.

Експлуатаційні і декоративні властивості цегли, наявність сировини для його виготовлення, невеликі витрати на транспортування роблять цей матеріал універсальним і незамінним у ряді випадків. На думку багатьох фахівців цегла - цей найдавніший будівельний матеріал - залишається найкращим по ступеню довговічності, якості обробки фасадів, простоті виготовлення.

На будівництвах працюють тисячі мулярів, що виконують також монтажні та інші супутні роботи, втілюючи в натурі задуми архітекторів і інженерів. Від них вимагається строге дотримання технології, постійний самоконтроль за виконанням кожної операції і тому знання ефективних прийомів, уміння застосувати їх на практиці мають велике значення для підвищення продуктивності праці і якості роботи.

1. Загальні відомості про роботу

Панель перекриття може бути без монтажних петель, в цьому випадку її стропу захватують пропускаючи захоплення в отвори в панелях, повертають сухар захоплення в горизонтальне положення. Далі стропують панель універсальним багатогілковим стропом за петлі захоплень і піднімають. За допомогою універсального стропа панель переводять на вазі з вертикального положення в горизонтальне. Панелі перекриття в залежності від їх розміру мають чотири, шість і більше місць стропування: монтажних петель або отворів.

Застосовують також універсальний вантажозахватний пристрій з гідрокантовачем. Цим пристроєм панель перекриття переводиться в процесі підйому та подачі до місця укладки з вертикального в горизонтальне положення. Блацію поліспасти 1 і 3 з гідротормозом 2, на якому закріплені розчалками 4 та блочна підвіска 5 з чалочними стропами 6, застропонована панель автоматично і плавно переводиться в горизонтальне положення, при цьому конструкція захищається від пошкоджень.

До укладання панелей перекриття повинні бути змонтовані всі конструкції поверху, розташовані нижче проектну позначку перекриття, включаючи елементи сходової клітки; перевірено якість монтажу конструкцій зварних швів та їх металізації; подано на поверх дверні блоки, щити вбудованих шаф, санітарно-технічне та електромонтажне обладнання, матеріал для підготовки під підлоги; доставлений на робоче місце інструменти, пристосування та інвентар.

2. Матеріали для даної роботи портландцемент

1. Портландцемент - гідравлічний в'яжучий матеріал, отриманий подрібненням портландцементного клінкеру і невеликої кількості гіпсу (1,5-3%).

Клінкер отримують випалом до спікання сировинної маси, що забезпечує в портландцементі переважання силікатів кальцію. Щоб уповільнити тужавлення, до нього додають гіпс. Для поліпшення деяких властивостей і зниження собівартості портландцементу допускається введення мінеральних домішок (до 15%).

2. Основні операції при отриманні портландцементу:

приготування сировинної маси;

випал її для одержання цементного клінкеру;

його мелення разом з домішками.

Співвідношення компонентів повинно бути таким, щоб отриманий при випалі портландцементний клінкер мав наступний хімічний склад (%): СаО - 62-68; SiO₂ - 18-26; АІД - 4-9; Fe₃O₃ - 2 6.

У природі існує осадочна гірська порода мергель, яка складається з вапняку та глини. Але частіше використовують вапняк і глину у співвідношенні (3:

1). До сировинної маси вводять також коригувальні домішки.

Під час взаємодії з вологим повітрям активність портландцементу знижується, тому його оберігають від впливу вологи.

Тверднення. При змішуванні з водою частки портландцементу розчиняються, спочатку утворюючи гелеподібну суміш (жорсткий холодець), а згодом кристалізуються, надають міцності цементу, що твердне. Процес тверднення портландцементу триває місяці й роки. Проте наростання міцності з часом уповільнюється, тому якість цементу зазвичай оцінюють за міцністю, яку набирає він у перші 28 діб тверднення.

Корозія цементного каменю. Портландцемент - гідравлічний в'яжучий матеріал,

який, перебуваючи у воді, твердне, набираючи дедалі більшої міцності.

Водночас якщо вода, а ще гірше - водяні розчини солей або кислот, починають

просочуватися крізь цементний камінь, він поступово руйнується. Цей процес

називається корозією цементного каменю. Корозія цементного каменю призводить до руйнування цементних бетонів і розчинів.

Щоб підвищити стійкість цементного каменю проти корозії, до цементу додають активні мінеральні домішки, що зв'язують Са (ОН) ₂ у нерозчинні гідросилікати.

4. Різновиди портландцементу. Для задоволення потреб сучасного будівництва в цементі промисловість на основі портландцементного клінкеру випускає різноманітні види портландцементу. Швидкотверднучий портландцемент (ШТЦ). Відрізняється швидким зростанням міцності у перші дні тверднення. Він буває марок: "400" і "500", що у трьохдобовий термін повинні мати межу міцності при стиску 25 і 28 МПа. Застосовують для бетонів, монолітних і збірних конструкцій з підвищеною відпускною міцністю.

Пластифікований портландцемент. Отримують, додаючи до клінкеру гідрофобні поверхово-активні речовини, наприклад, сульфітно-спиртову барду (ССБ) у кількості 0,15-0,25%. Такий цемент значно підвищує пластичність розчинних і бетонних сумішей порівняно зі звичайним портландцементом при однакових витратах води. Це дозволяє зменшити витрату портландцементу, підвищити міцність і морозостійкість бетонів і розчинів.

Білий портландцемент. Отримують з білих каолінових і чистих вапняків або крейди з мінімальним вмістом окислів заліза, марганцю і хрому. На основі білого цементу і лугостійких пігментів (сурику, ультрамарину) отримують кольорові цементи. Марки таких цементів: 300,400, 500. Ці цементи застосовують для опоряджувальних робіт.

3. Інструменти, приладдя, інвентар

При виробництві кам'яної кладки використовують також різний і н в е н т а р.

Установка об'ємом до 2 м3 служить для прийому, підігріву, перемішування і порційної видачі товарного розчину і витратну тару для доставки до робочого місця каменяра.

УСТАНОВКА ДЛЯ ПРИЙОМУ І ВИДАЧІ РОЗЧИНУ

1 - рама; 2 - ємність з гвинтом усередині для перемішування розчину;

3 - моторний відсік; 4 - кришка; 5 - секторний затвор для видачі розчину; 6 - підвіска

Бункер з щелепним затвором (12) об'ємом до 1,2 м3 призначено для приймання і подачі розчину на робоче місце муляра.

БУНКЕР З ЩЕЛЕПНИМ ЗАТВОРОМ

1 - штурвал з тягою; 2 - затвор

Металевий ящик (13) розчину об'ємом 0,24 м3 служить для подачі розчину на робоче місце муляра. Допускається підйом в гірлянді (до шести ящиків одночасно).

МЕТАЛЕВИЙ ЯЩИК РОЗЧИНУ

1 - вантажопідйомна петля; 2 - строп

Переносні світильники (17) у вигляді розсувної рами з телескопічною стійкою, що має плафони, освітлюють робоче місце в темну пору доби.

ПЕРЕНОСНИЙ СВІТИЛЬНИК

1 - розсувна рама; 2 - телескопічна стійка; 3 - провод; 4 - плафон

Контейнер (18) для зберігання одягу, інструменту і приладдя бригади мулярів має відділення для двох змін. Технологічно необхідний набір інструменту, пристосувань та інвентаря, розрахований на бригаду мулярів, називають нормокомплектом. Його бережливе використання сприяє підвищенню якості і продуктивності праці муляра.

МЕТАЛЕВИЙ КОНТЕЙНЕР

1 - петлі; 2 - двостулкові двері

4. Технологічний процес

Після завершення мурування поверху приступають до монтажу плит міжповерхового перекриття.

Підготовчий етап. До початку укладання плит опорні поверхні стін перевірте нівеліром або водяним рівнем і у разі необхідності мурування вирівняйте стяжкою з цементного розчину.

СТРОПУВАННЯ ПЛИТ ПЕРЕКРИТТЯ:

1) чотиривітковий строп;

2) підкладка

Стропують плити міжповерхового перекриття чотиривітковим стропом і подають до місця укладання у горизонтальному положенні. Склад ланки становить 4 чоловіка.

УНІВЕРСАЛЬНИЙ ВАНТАЖОЗАХВАТНИЙ ПРИСТРІЙ З ГІДРОКАНТОВАЧЕМ: 1 - верхня обойма поліспас, 2 - гідротормоз, 3 - нижня обойма поліспасту, 4 - розчалка, 5 - блочна підвіска, 6 - стропи кріплення панелі на панелі-возі, прибирає столик-стремянку і дає машиністу крана команду натягнути гілки.

Переконавшись в надійності стропування, він відходить у безпечну зону і дає команду підняти панель. Машиніст крана плавно піднімає плиту.

Укладання першої плити перекриття:

1) помости-площадки;

2) розчинова постіль завтовшки 10-15 мм;

3) плита перекриття.

Плита з обох боків повинна мати однакові розміри площі опирання. Глибина опирання має бути не менше 100 мм. Під час укладання плити перекриття необхідно стежити, щоб стеля у приміщенні була горизонтальною і перепади по висоті не перевищували 3 мм. Якщо встановлену конструкцію необхідно перекласти, її піднімають, очищають від розчину й встановлюють заново.

Укладати плити починають з торцевих стін будинку або від сходової клітки з інвентарних помостів.

Попередньо на опорну поверхню стіни розстеляють розчинову постіль завтовшки 10-15 мм.

Наступні плити вкладають подібно до першої. Двоє монтажників приймають плиту, подану краном, не послаблюючи натягу гілок стропа, спрямовують її у проектне положення.

Укладання першої плити перекриття:

1) помости-площадки;

2) розчинова постіль завтовшки 10-15 мм;

3) плита перекриття

Шви між панелями замазують розчином марки 100, а місця з'єднання панелей зі стінами і торці заповнюють розчином. Зі стінами будинку і між собою плити перекриття з'єднують сталевими зв'язками панель, відводить її в сторону, щоб не пошкодити панелі віз при повороті панелі з вертикального положення в горизонтальне.

Монтажники кельмами розстиляють опорну поверхню стін і перегородок, працюючи з перекриття і з драбини, встановленої на нижчележачому перекритті. Потім укладають розчин по всьому контуру торцевих (опорних) поверхонь панелей стін і кельмою розстилають його рівним шаром. По закінченні цієї роботи, монтажники піднімаються на вже покладену панель монтуємого перекриття і приймають що подається краном панель, орієнтуючи її над місцем укладки. Машиніст крана плавно опускає панель на розчин, а монтажники направляють її руками. Крайні панелі перекриття укладають з драбин.

Залишаючи стропи натягнутими, рихтують панель ломиком, послаблюють стропи і перевіряють рівнем горизонтальність поверхні і положення панелі по висоті. Якщо панель укладена по висоті неправильно, то її піднімають, відводять убік, заново готують розчинну постіль і знову укладають. Краї панелей і плит перекриття повинні надійно опиратися на стінові панелі. Якщо ширина опорної частини не відповідає проектній, панель піднімають, укладають заново або виправляють її положенню монтажними ломи.

УКЛАДАННЯ ПАНЕЛЕЙ ПЕРЕКРИТТЯ:

а - розстеляння розчину, б - укладання панелі, в - рихтування панелі, г - підгинання четель на опорній поверхні, д - розстроповка; 1 - панель перекриття, 2 - монтуєма панель, 3 - монтажна петля, 4 - внутрішня стінова панель.

РИХТУВАННЯ ПЛИТИ, ЩО УСТАНОВЛЮЮТЬ ЗА ДОПОМОГОЮ ЛОМА:

а) розміри площі опирання; б) перепади в місцях поздовжніх стиків

СИГНАЛИ ПРИ МОНТАЖУ ПЛИТ.

5. Організація праці і робочого місця

Схема організації робочого місця при укладанні панелей перекриття:

1 - ломи, 2 - сходи, 3 - місце яке укладається панелі, 4 - столик-драбина, 5 - ящик з інструментом, 6 - мітла, 7 - відро з водою, 8 - ящик з розчином, 9 - лопата; М1, і М2, - монтажники.

Залишати панель в перекритті при меншій ширині опори, ніж по проекту, забороняється, це може призвести до деформуючих бетону у краю панелей перекриттів або панелей стін і перегородок. У результаті панель перекриття може обвалитися. Для забезпечення проектного розміру опорної площі панелей рекомендується перед укладанням кожної наступної панелі перекриття підгинати монтажні петлі внутрішніх несучих стін-перегородок. У цьому випадку при опусканні панелі на місце монтажники притискають її подовжню грань до відігнутих петель. Ковзаючи по них, як по напрямних, панель встановлюється на проектну ширину опори.

Переконавшись у точності укладання панелі, послаблюють натяг гілок стропа виводять крюки стропа з сережок захоплень, відводять гілки стропа до середини панелі і укладають їх на панель. Потім, натягуючи кільця захватів, виймають захвати з отворів панелі і чіпляють сережки їх за два гака стропа. За командою машиніст крана піднімає строп і подає його до місця.

6. Нормування

Основне завдання технічного нормування - розробка технічно обгрунтованих норм часу і виробітку.

У будівництві діють єдині норми і розцінки (ЄНіР), відомчі норми і розцінки (ВНіР) та місцеві норми і розцінки.

Єдині норми і розцінки охоплюють більшість масових будівельних, монтажних і ремонтно-будівельних робіт. ЄНіР є загально-державними нормами, які обов'язкові для застосування в усіх будівельних, монтажних і ремонтно-будівельних організаціях.

Відомчі норми і розцінки встановлюють норми, не передбачені ЄНіР, і є специфічними для певного міністерства (відомства).

Місцеві норми і розцінки нормують роботи, не охоплені єдиними і відомчими нормами та розцінками. Ці норми розробляють безпосередньо будівельні, ремонтно-будівельні дільниці, управління і трести. Норми вводять за наказом начальника будівництва та за узгодженням з профспілкою.

Для виміру кількості витраченої праці передбачені такі норми: часу, виробітку, часу машин, трудомісткості.

Нормою часу (Н ч) називають час, достатній для вироблення одиниці якісної продукції робітниками відповідної кваліфікації і професії за умови повного використання засобів виробництва і правильно організованої праці.

ЄНіР регламентують на одиницю продукції відповідні витрати праці, що вимірюються у людино-годинах і людино-змінах.

Наприклад, під час монтажу сходового маршу масою 2,5 т. чотири монтажники, використовуючи кран, витратять 0,57 год. Отже, норма часу на монтаж такого маршу дорівнюватиме 0, 57 год.

Норма витрат праці робітників, що здійснюють монтаж, складатиме: 0,57 х 4 = 2,28 люд. /год.

При користуванні ЄНіР варто пам'ятати, що норми витрат праці на одиницю продукції умовно названі в них нормою часу.

Знаючи норму часу (норму витрати праці) завжди можна визначати норму виробітку.

Нормою виробітку (Н вир) називають кількість якісної продукції, що повинна бути вироблена за одиницю часу одним працівником або ланкою.

Наприклад, норма часу (норма витрат праці) на 1 м³ цегляного мурування стіни середньої складності завтовшки у 1,5 цеглини на ланку з трьох чоловік дорівнює 4,2 люд. /год. (ЄНіР, п.3). Отже, тривалість мурування 1 м³ стіни: 4,2: 3 = 1,4 год., а виробіток ланки за 8 годин робочої зміни повинен скласти: 8 х 1,4 = 11,2 м³ мурування.

Нормою машинного часу називають кількість робочого часу машини, що витрачається на якісне виконання визначеного обсягу робіт в умовах правильно організованого виробничого процесу.

Витрати робочого часу машини на виконання одиниці продукції завжди дорівнюють тривалості роботи.

Наприклад, якщо норма часу на видобуток 100 м³ грунту екскаватором дорівнює 2,1 маш. /год., то це означає, що зазначений об'єм грунту екскаватор повинен добути за 2,1 год.

Для того, щоб визначити трудомісткість того або іншого виду робіт, необхідно об'єм цих робіт помножити на норму часу.

Наприклад, трудомісткість виконання 15 м³ цегляного мурування стіни завтовшки у 2 цеглини дорівнюватиме: 15 м³ х 3,1 люд. /год. = 46,5 люд. /год., де 3,1 люд. /год. - норма часу на 1 м³ стіни простого мурування, виконуваного під розшивку (ЄНіР, п.3).

Якщо технічно обгрунтовані норми дозволяють визначити якість витраченої праці, то за допомогою тарифної системи оцінюють якість праці, диференціюючи розміри заробітної плати залежно від кваліфікації (майстерності), трудомісткості праці.

Розглянемо основні елементи тарифної системи. Тарифно-кваліфікаційний довідник є основою всієї тарифної системи.

У ньому розподілені всі види робіт у виробництві за розрядами залежно від їхньої складності та характеристики, що є підґрунтям тарифікації й визначення кваліфікації працівників при порівняльній оцінці виконаних робіт.

Тарифно-кваліфікаційний довідник робіт і професій робітників, зайнятих на будівництві та на ремонтно-будівельних роботах, установлює, до якого розряду за складністю належать окремі види будівельних робіт.

Тарифно-кваліфікаційний довідник передбачає також вимоги, що висуваються до робочого-будівельника при присвоєнні йому кваліфікаційного розряду.

Тарифна сітка - це шкала, яка встановлює співвідношення в оплаті праці робітників різної кваліфікації (розряду) з метою більш високої оплати праці кваліфікованих будівельників порівняно з менше кваліфікованими і некваліфікованими (табл.3).

Таблиця 1. Тарифна сітка