Скачать

Методика масажу та лікувальної гімнастики

Содержание

Масаж і лікувальна гімнастика при різних захворюваннях хребта

Масаж при шийному і грудному остеохондрозі і радикуліті

Масаж спини

Масаж шиї

Масаж потиличної частини голови

Масаж грудей

Масаж спини

Масаж поперекового відділу хребта

Масаж крижового відділу хребта

Масаж ноги (або ніг) на стороні поразки

Масаж при грудному З-образному сколіозі

Масаж спини

Масаж шиї і трапецієподібного м'яза

Масаж руки на стороні випирання дуги

Масаж грудей

Масаж живота

Масаж при поперековому З-образному сколіозі

Масаж спини

Масаж тазової області

Масаж живота

Масаж ноги на боці випирання дуги

Масаж при S-подібному сколіозі

Масаж при дегенеративних захворюваннях хребта (спонділезах, спондилоартрити та ін)

Самомасаж

Лікувальна фізкультура (ЛФК)

ЛФК при попереково-крижових болях

ЛФК при болях у шийному відділі хребта

Вправа для виправлення порушень постави

Лікувальні ванни і лазня

Як правило, велика частина захворювань хребта піддається консервативному лікуванню, яке включає в себе медикаментозну терапію, фізіотерапію, бальнеотерапію, лікувальну фізкультуру, носіння корсетів і коректорів постави, а також масаж.

Масажні процедури, які використовуються в комплексі з іншими лікувальними засобами, активізують крово- і лімфообіг, покращують трофіку оточуючих хребетний стовп м'яких тканин, харчування міжхребцевих дисків, зменшують і повністю ліквідують дистрофічні явища в хребетних венах, сприяють зміцненню м'язового корсета, попереджають атрофію м'язів. Крім того, завдяки масажу зменшуються болі, обумовлені роздратуванням проводять нервів, поліпшується загальний фізичний і емоційний стан пацієнта. Однак для досягнення позитивного ефекту курси масажу слід проводити регулярно.

При захворюваннях хребта можна використовувати будь-які види лікувального масажу: класичний, сегментарно-рефлекторний, точковий, сполучнотканинний, банковий, апаратний (вакуумний, вібраційний, гідромасаж) та ін.

Вибір виду та методики проведення масажних процедур залежить не тільки від конкретного захворювання, але і від характеру його перебігу, стадії розвитку, а також специфіки дії використовуваних прийомів на організм. Не варто також забувати, що одне і те ж захворювання у різних людей протікає неоднаково. У зв'язку з цим при розробці масажних методик слід враховувати особливості кожного конкретного пацієнта (вік, стать, супутні захворювання).

Зазвичай при проведенні сеансів лікувального масажу використовують такі прийоми класичного масажу, як погладжування, розминання, вижимання, вібрація і розтирання. На їхній вибір впливає конфігурація м'язів на ділянці, призначеній для масування, а також клінічна картина захворювання.

Сеанси масажу рекомендується проводити в підгострий період хвороби. Іноді до них можна приступати і під час загострення захворювання, але тоді перед процедурою ставиться інше завдання - рефлекторно впливати на уражену зону хребта шляхом масування здорових ділянок тіла: грудей, плечей, верхньої частини спини, надплечий та ін. Перші сеанси масажу повинні бути нетривалими і щадними, без використання інтенсивних прийомів впливу, що викликають надмірне напруження м'язів і стають причиною посилення больових відчуттів.

Масаж при даних захворюваннях переслідує такі цілі:

1) зниження больового ефекту в уражених зонах;

2) активізація лімфо-і кровообігу в області спини, шиї і руки, в яку віддає біль;

3) зміцнення м'язів руки за рахунок зниження їх гіпотрофічної;

4) зменшення напруги в м'язах шиї і спини; розм'якшення сполучної тканини шляхом інтенсивного поверхневого погладжування і розминання.

Однак не варто забувати, що сеанси масажу виявляються ефективними лише в тому випадку, коли хвороба знаходиться поза стадією загострення. Тільки в цей період для полегшення стану хворого можна використовувати всі масажні прийоми.

Розробляючи методику масажу для пацієнта, який страждає шийним або грудним остеохондрозом або радикулітом, необхідно враховувати факт наявності у нього супутніх серцево-судинних захворювань (наприклад, гіпертензії або гіпотензії, порушення кровообігу та ін.), а також нервових розладів, обумовлених поразкою потиличних нервів.

масаж лікувальна гімнастика

При виявленні больових ділянок у шийному і грудному відділах хребта масажують паравертебральні зони DI-DVI, СIII-СVII. Однак більш тривалого впливу піддається та область поразки, де больовий ефект сильніше. Не можна обійти увагою і масаж верхніх кінцівок, особливо він необхідний при надмірній напрузі мускулатури спини і при гіпотрофії м'язів рук.

При проведенні сеансів масажу при остеохондрозі і радикуліті використовуються одні і ті ж прийоми. Проте слід враховувати, що радикуліт є неврологічним проявом остеохондрозу, тому всі прийоми слід проводити в щадному режимі.

Методика проведення сеансів масажу при наявності вищеназваних захворювань передбачає масування окремих зон тіла за допомогою різних прийомів. Тривалість перших процедур курсу не повинна перевищувати 5-7 хв, а наступних - 12 хв.

Однак, перш ніж приступити до масування, необхідно домогтися максимального розслаблення м'язів спини, шиї і всього організму, надавши тіла пацієнта найбільш зручне положення, в даному випадку - лежачи на кушетці масажної або сидячи в спеціальному кріслі.

Зазвичай масаж спини при остеохондрозі викликає у пацієнта хворобливі відчуття, причому ця біль здається йому поверхневою. Щоденні сеанси знижують больовий поріг до мінімуму протягом 4-5 днів, крім того, допомагають розслабити надмірно напружену в зоні ураження мускулатуру.

Якщо болю при шийному і грудному остеохондрозі зачіпають лише одну половину спини, першочерговому масування піддається здорова частина задньої поверхні тулуба, коли ж остеохондрозом уражена вся спина (він називається двостороннім), масажувати слід ту частину, де хворобливі відчуття мінімальні.

Сеанс починається з прийняття хворим положення лежачи на животі. Потім проводиться погладжування всієї спини; використовуються такі його види, як прямолінійне і поперемінне погладжування.

Наступний прийом - поздовжнє вижимання, проведене ребром долоні по тим самим лініях, що й погладжування; можна з'єднати поздовжнє вижимання з клювовидною. На стороні найбільшої напруги м'язів бажано провести прийом накочування. Всі описані вище прийоми покликані розслабити мускулатуру спини, не викликавши у пацієнта додаткових больових відчуттів.

Далі проводиться розминка на довгих м'язах спини. Використовуються такі його види, як колоподібне, що виконується подушечкою великого пальця і фалангами зігнутих пальців, і щіпцевідное. Можна також виконати прийом колоподібно, подушечками або буграми великих пальців лівої та правої руки.

Масування найширших м'язів спини передбачає використання таких прийомів, як ординарне розминка, подвійний гриф, подвійне кільцеве, комбіноване та колоподібне розминка підставою долоні.

Особливою опрацювання потребує верхня частина спини, зокрема область лопаток. Спочатку тут виконують погладжування, починаючи від нижньої частини лопаток у напрямку до шиї, потім переходять на надплечья (до трапецієподібним м'язів). Їх погладжують, вичавлюють, розминають, знову погладжують і роблять почергове потряхіваніе. Розминка прилеглих до надплечьях ділянок можна виконувати подушечкою і бугром великого пальця (прямолінійне і колоподібне), подушечками та фалангами чотирьох пальців (колоподібне), а також двома пальцями - великим і вказівним (щіпцевідное).

Не варто забувати про обережність при масажуванні околопозвоночной зони: при виконанні розминань слід враховувати розташування больових точок, виявлених під час попередньої пальпації. Рекомендується поєднувати розминання з погладжуваннями (наприклад, 4-6 розминань, 3-5 погладжувань, потім знову 4-6 розминань і ще раз 3-5 погладжувань, після чого можна перейти до розтирання).

Вплив на міжреберні проміжки передбачає використання таких масажних прийомів, як прямолінійне розтирання, вироблене подушечками пальців поперемінно то однією, то іншою рукою; прямолінійне і колоподібне розтирання, що виконується спочатку подушечками чотирьох пальців, а потім подушечкою великого пальця.

Масажувати шию рекомендується не тільки по задній, але і по бічних поверхнях, дотримуючись особливої обережності. Починають процедуру з погладжувань волосистої частини голови вниз (8-10 разів), потім переходять до поздовжнього витискання (3-5 разів з кожного боку від хребетного стовпа) і розминці (4-6 разів). Зазвичай використовують такі види розминання: ординарне, подвійне кільцеве, колоподібне, вироблене фалангами зігнутих пальців.

За розминання йде розтирання шийних м'язів уздовж хребетного стовпа, виконується даний прийом за допомогою подушечок великих пальців (прямолінійне і колоподібне) та фалангами чотирьох зігнутих пальців (колоподібне). Завершують серію прийомів погладжуванням. Не варто забувати, що шия досить тендітна частина людського організму, тому при проведенні прийомів розминання та розтирання не слід докладати максимум зусиль, як це робиться при масажуванні спини.

Для досягнення більшого ефекту бажано, щоб при масажуванні шия була максимально розслаблена, а голова трохи нахилена вперед. Це дозволить масажиста глибше опрацювати остисті і бічні відростки хребців шийного відділу. Через 5-8 сеансів, коли больові відчуття стануть менше або зникнуть зовсім, можна поєднувати розтирання з поворотами голови в різні боки (амплітуда рухів повинна бути невеликою).

До масажу потиличної частини голови переходять після того, як буде промассирована шия. Починають дану процедуру з граблеобразне погладжування розставленими пальцями кисті, потім переходять до прямолінійного клювовидно витискання (цей прийом застосовують з мінімальним додатком сили) і розтирання.

Використовують такі види розтирання: колоподібне, що виконується подушечками пальців спочатку однією, потім іншої руки, а потім по черзі обома; колоподібне, здійснюване фалангами зігнутих пальців однієї та обох рук; колоподібне клювовидно, що виконується спочатку однією, а потім двома руками.

Після проведення вищеописаних прийомів на ділянці від шиї до потиличної кістки переходять до масування місць, де великі потиличні нерви виходять назовні від бугра потиличної кістки. На малі потиличні нерви впливають у верхнього заднього краю грудинно-ключично-соскоподібного м'яза, в місці її кріплення до соскоподібного відростка.

Перед проведенням прийомів масажування грудей пацієнт лягає на спину, під коліна йому підкладають валик. Далі за класичною схемою виконується масаж грудної області: спочатку розслабленими кистями рук проводиться погладжування (3-4 рази), потім робиться 3-4 несильних вичавлювання здійснюється плавний перехід до розминці (5-6 разів).

Слід зазначити, що виконання останнього прийому у чоловіків і жінок має деякі відмінності. Так, у представників сильної статі розминка проводиться по всій поверхні великого грудного м'яза, при цьому використовуються способи ординарного, подвійного кільця, комбінованого розминань і колоподібного фалангами великих пальців. У жінок цей прийом виконується на грудній м'язі, але трохи вище молочної залози.

Використовуються такі види розминання: ординарне, подвійне кільцеве і колоподібне подушечками чотирьох пальців.

Масування міжреберних проміжків з боку грудей виконується так само, як і масаж цих проміжків на спині, - за допомогою прийому розтирання.

Спочатку поперемінно подушечками пальців однієї й іншої руки виконують прямолінійний рух, потім подушечками чотирьох пальців виробляють колоподібне рух, після чого чергують прямолінійне і колоподібне розтирання подушечкою великого пальця.

Масаж грудного відділу слід завершити погладжуванням, а потім ще раз промассирувать м'язи спини в найбільш болючою зоні. Тут потрібно зробити розтирання хребетного стовпа: прямолінійний, що виконується подушечками чотирьох пальців у напрямку від потиличної частини голови до спини і остистих відростків (4-5 разів), і колоподібне, здійснюване по черзі подушечками всіх п'яти пальців (по 3-4 рази). Потім слід виконати 6-7 погладжувань, 3-4 вичавлювання розминання та завершити масування спини погладжуванням.

Як вже говорилося раніше, при шийному і грудному остеохондрозі біль іррадіює в руку на стороні поразки. Для полегшення стану хворого необхідно, крім спини, шиї і грудях, масажувати і руку. Якщо процес двосторонній, тобто больові відчуття поширюються по праву і ліву сторону від хребетного стовпа і віддають в обидві руки, масажувати треба обидві кінцівки.

Масаж верхніх кінцівок проводиться в такій послідовності: згиначі плеча, згиначі передпліччя, розгиначі плеча, розгиначі передпліччя, тильна поверхня долоні, болюча частина спини, плечовий суглоб.

Масаж згиначів плеча та передпліччя починається з погладжування, яке триває протягом 3-5 хв; потім проводяться прийоми вичавлювання розминання. Зазвичай виконуються ординарне і колоподібне (фалангами зігнутих пальців, пальцями, складеними у вигляді дзьоба, і піднесенням великого пальця) розминання.

Масування дельтоподібного м'язи здійснюється за допомогою таких прийомів, як погладжування, вичавлювання, ординарне, подвійне кільцеве і колоподібне розминання (останнє виконується фалангами зігнутих пальців).

Масаж триголовий м'язи плеча передбачає використання таких прийомів, як погладжування, вичавлювання, ординарне, подвійне кільцеве, комбіноване та колоподібне клювовидно розминання. Оскільки м'яз є досить великою, всі рухи за відсутності больових відчуттів можна виконувати енергійно, з деяким додатком сили.

Масування тильного боку долоні починається з нетривалого погладжування, потім слід енергійне розтирання. Можна використовувати такі види розтирань, як прямолінійне і колоподібне, виконувані подушечками чотирьох пальців або подушечкою великого пальця.

Промассирував кінцівку або кінцівки, можна переходити до масажу спини з хворої сторони. Виконується він за такою схемою: погладжування (прямолінійне і поперемінне), вижимання (проводиться шляхом натискання на масажовану область ребром долоні) і знову погладжування (на цей раз тільки прямолінійний).

Масування плечового суглоба проводиться за допомогою таких прийомів, як концентричне погладжування, колоподібне розтирання (подушечками чотирьох пальців, гребенями кулака, складеними у вигляді дзьоба пальцями і ребром великого пальця), розминка (слабке натискання), пасивні та активні рухи. Для полегшення виконання прийомів рука пацієнта відводиться убік або кладеться на плече масажиста.

Після масажу плечового суглоба знову повертаються до хворої ділянки спини і виконують ті ж прийоми, що і раніше, - прямолінійне погладжування і вичавлювання ребром долоні.

Потім ще раз масажують плечовий суглоб, використовуючи концентричне погладжування і розтирання колоподібні, здійснювані подушечками чотирьох пальців, гребенями кулака, складеними в "дзьоб" пальцями і ребром великого пальця.

Слід зазначити, що масування зон з підвищеною чутливістю і хворобливістю слід виконувати в щадному режимі, без докладання сили. При гіпотонії (зниженні тонусу) ручної мускулатури прийоми необхідно проводити в швидкому темпі, зберігаючи невелику амплітуду рухів; при гіпотрофії м'язів верхніх кінцівок - інтенсивно, із застосуванням безлічі ударних прийомів, які чергуються з потряхіваніем і погладжуванням.

Як тільки будуть опрацьовані всі ділянки, можна повторити масаж на верхній частині спини (по 2-3 рази кожний прийом), надплечьях (по 3-4 рази кожний прийом), шиї (3-4 погладжування, 4-5 вичавлювання, 5-6 розминань, 2-3 погладжування, 4-5 вичавлювання, 3-4 розтирання), грудей (3-4 погладжування, 3-4 вичавлювання, 5-6 розминань, 5-6 розтирань, 6-8 погладжувань) і верхніх кінцівках.

Після затихання болю в шийному і грудному відділах хребта методику проведення масажних сеансів слід трохи змінити: зменшити кількість погладжуючих прийомів і збільшити число вичавлювання, розминка і розтирань.

Масаж при попереково-крижовому остеохондрозі і радикуліті

Масаж при попереково-крижовому остеохондрозі і радикуліті переслідує такі цілі:

1) зменшення болю в зоні ураження;

2) активізація крово-і лімфообігу в попереково-крижовій області та нижніх кінцівках;

3) зменшення гіпотрофії м'язів задньої поверхні стегна, гомілки і сідниць.

Зазвичай до масажу при наявності даних захворювань звертаються в підгострий період. Виконують процедуру щодня, а іноді по 2 рази на день - вранці і ввечері. Тривалість сеансів залежить від зони локалізації болю: при ураженні поперекової області - 8-10 хв, при наявності больових відчуттів в крижовому відділі хребта - 15 хв, а у відбудовний період - 18 хв. Масажуючи поперековий або крижовий відділ хребта, не варто забувати про больові точки або ділянках, виявлених під час пальпації. Опрацювання цих зон і прилеглих до них областей слід проводити з особливою ретельністю.

Починається сеанс масажу з заняття пацієнтом зручного положення лежачи на животі; щоб уникнути прогинання хребта в області попереку під живіт підкладають валик або згорнуту ковдру. Для більшого розслаблення тіла гомілки піднімають під кутом 45°, голову кладуть на праву чи ліву щоку (можна також опустити її трохи нижче кушетки, підставивши в якості опори стілець), а руки витягають уздовж тулуба.

Перш ніж приступити до опрацювання всієї ураженої зони, необхідно зняти біль і напругу в м'язах спини. Для цього на найширших і довгих м'язах проводять такі прийоми, як комбіноване (прямолінійне і поперемінне) погладжування (8-10 разів), вижимання ребром долоні (3-4 рази) і подвійне кільцеве вижимання (4-5 разів). Завершують даний етап комбінованим погладжуванням (5-6 разів).

Потім виконують масування сідничних м'язів за наступною схемою: 6-8 комбінованих погладжувань, 4-6 подвійних кільцевих погладжувань, що супроводжуються потряхіваніем і погладжуванням двома руками. Далі слід масаж стегна за схемою: 6-7 комбінованих погладжувань, 3-4 довгих розминання в поєднанні з легким потряхіваніем, 4-5 комбінованих погладжувань.

Після нетривалого масування сідниць і стегон знову приступають до опрацювання спини. На цьому етапі вплив роблять за допомогою таких прийомів, як вижимання (3-4 рази) і розминка, яке виробляється на довгих м'язах підставою долоні (4-5 разів) і колоподібно подушечками чотирьох пальців (3-4 рази), а на найширших м'язах (починаючи від гребеня клубової кістки у напрямку до пахвовій западині) - ординарно або способом подвійного кільцевого розминання. Зазначені маніпуляції чергують з погладжуваннями і потряхіваніем.

Масаж поперекового відділу хребта проводиться за наступною схемою: 5-8 комбінованих погладжувань (починаючи від сідничних виступів до середини спини), 3-4 вичавлювання ребром долоні, знову 5-6 погладжувань.

Потім переходять до сідничних м'язах, опрацьовують їх за допомогою таких прийомів, як вижимання, погладжування і потряхіваніе, після чого повертаються в зону попереку. Тут з особливою обережністю, намагаючись не завдати пацієнтові болю, виконують серію розтирань: пиляння (легке поперечний рух ребром однієї або двох долонь), прямолінійний розтирання (виконується подушечками великих пальців вздовж хребта з поступовим посиленням тиску на масажовану зону), спіралевідное і колоподібне розтирання (проводяться подушечками великих або чотирьох пальців, фалангами чотирьох зігнутих пальців або зібраними в "дзьоб" пальцями). Ці прийоми слід чергувати з вижиманням і погладжуванням.

Варто відзначити, що виникнення сильних болів в області попереку при проведенні розтирань дає підставу для негайного припинення цього прийому. Протягом наступних 2-3 днів слід утримуватися від застосування розтирань. Якщо больові відчуття не поновлюються, під час подальших сеансів можна збільшувати число повторень кожного прийому і силу впливу на масажовану область.

Перш ніж приступати до масажу крижової області, необхідно ретельно опрацювати сідничні м'язи. Масаж цієї ділянки проводиться за наступною схемою: 4-5 погладжувань всій тазової області, 6-7 вичавлювання, 4-5 ординарних розминань, 3-4 розминання підставою долоні, 3-4 подвійних грифа, по 3-4 колоподібних розминання фалангами зігнутих пальців і пальцями, зібраними в "дзьоб", 2-3 потряхіванія, 1-2 погладжування, знову 5-6 вичавлювання, 3-4 розминання гребенями куркулів, 2-3 потряхіванія і 3-4 погладжування.

Масування крижів проводиться з використанням таких прийомів, як поперемінне погладжування двома руками (5-7 разів), вижимання (6-7 разів), розтирання. Останній прийом виконується долонями обох рук, тильною стороною кистей, а також подушечками чотирьох пальців, починаючи від куприка, вгору до попереку, і подушечкою великого пальця. Можна використовувати такі види розтирань, як колоподібне, проведене подушечками чотирьох пальців (5-6 разів), і прямолінійний, що виконується п'ястно-фалангових суглобах і кулаками (по 6-7 разів). Після кожного розтирання руки масажиста повинні розходитися в сторони і досягати сідничних м'язів.

Серію розтирань завершують погладжуваннями, виробленими в усіх напрямках. Потім ще раз масажують область сідниць, використовуючи всі названі вище прийоми, і повертаються до попереку, де виконують 3-4 основних прийоми, повторюючи кожен з них 2-3 рази.

Гребінь клубової кістки опрацьовують за певною схемою. Перший етап передбачає проведення прийомів у такій послідовності: 4-5 погладжувань в сторони від хребетного стовпа; 4-5 вичавлювання, вироблених підставою долоні (кисті рук повинні розташовуватися по обидві сторони від хребта, а пальці - дивитися у бік кульшового суглоба); 5 - 6 розминань, виконуваних підставою долоні по краю гребеня і місця кріплення до нього сідничних м'язів; 3-4 ординарних розминання на сідничних м'язах.

На другому етапі масажують безпосередньо гребінь клубової кістки: спочатку проводять 4-5 колоподібних розтирань подушечками чотирьох пальців і 3-4 розтирання фалангами стиснутих в кулак пальців, після цього виконують підставою долоні 3-4 вичавлювання, здійснюють прямолінійне і спіралевідное розтирання фалангами чотирьох пальців (за 3-4 рази) і завершують серію прийомів 2-3 погладжуваннями.

Комплекс повторюють 2-3 рази, після чого переходять до опрацювання поперекової і крижової зон і сідничних м'язів. Тут використовують вже відомі прийоми - такі, як погладжування, вичавлювання, розминка і потряхіваніе. Кожен з них повторюють 3-4 рази.

Оскільки при остеохондрозі і радикуліті попереково-крижового відділу хребта болю нерідко віддають у ногу (або ноги при двосторонньому процесі), масування нижньої кінцівки (або кінцівок) приділяється особлива увага.

Виконують процедуру в наступній послідовності: спочатку опрацьовують задню і передню поверхні стегна, потім гомілку, гомілковостопний суглоб і тильну частину стопи. При масажі задньої поверхні стегна використовують такі прийоми, як погладжування, вичавлювання, розминка (ординарне, подвійне кільцеве, комбіноване, ординарно-поздовжнє, колоподібне клювовидно, а також колоподібне фалангами і подушечками чотирьох пальців). При опрацюванні області, прилеглої до сідничного нерва, застосовують вібрацію. Масування передньої поверхні стегна передбачає проведення 4-5 погладжувань, 3-4 вичавлювання і декількох видів розминань - ординарного, подвійного кільця, подвійного ординарного, подвійного кільцевого поздовжнього і колоподібного клювовидного (кожне виконується по 5-6 разів).

Масаж литкового м'яза проводиться за допомогою погладжування, вичавлювання розминань - ординарного, подвійного кільцевого поздовжнього, колоподібного, виконуваного фалангами чотирьох зігнутих пальців і пальцями, складеними у вигляді дзьоба. Підколінну ямку і прилеглу до неї область масажують за допомогою вібраційних прийомів.

Опрацювання групи м'язів, розташованих на передній поверхні гомілки, проводиться за наступною схемою: 3-4 погладжування, 3-4 вичавлювання, по 5-6 колоподібних розминань, виконуваних подушечками та фалангами чотирьох пальців, а також пальцями, складеними у вигляді дзьоба, і підставою долоні.

Масаж гомілковостопного суглоба починають з концентричного погладжування, потім проводиться розтирання (прямолінійне щипцеобразноє; колоподібне, що виконується поперемінно подушечками чотирьох пальців то однієї руки, то інший; колоподібне клювовидно; прямолінійний, що виконується піднесенням і подушечкою великого пальця по напрямку вниз).

Завершується масаж нижньої кінцівки опрацюванням тильній поверхні стопи за допомогою таких прийомів, як прямолінійне і колоподібне розминання подушечками чотирьох пальців або подушечкою великого пальця. Напрямок рухів при масажуванні - від основи пальців до гомілковостопного суглобу. Для досягнення більшого ефекту масаж при попереково-крижовому остеохондрозі можна поєднувати з попередніми тепловими процедурами (обгортаннями з озокеритом або парафіном, сірководневими або радоновими ваннами, лазнею, сухим теплом). Це дозволить максимально розширити судини, активізувати приплив крові і живильних речовин до тканин і тим самим поліпшити обмінні процеси в організмі.

Теплові процедури можна проводити щодня або з проміжком в один день. Тривалість курсу становить 12-14 процедур, при цьому тривалість кожної процедури не повинна перевищувати 25 хв.

Масаж показаний при будь-якого ступеня і сколіоз. Його регулярне використання дозволить скорегувати викривлення хребетного стовпа, зміцнити м'язовий корсет спини, активізувати крово- і лімфообіг, знизити відчуття втоми і зменшити больові відчуття в ураженій області.

Масажувати спину слід як справа, так і зліва від хребетного стовпа, причому в першу чергу опрацьовується сторона викривлення.

Прийоми виконуються в такій послідовності: прямолінійний і поперемінне погладжування (3-4 рази), вижимання підставою і ребром долоні (4-5 разів) і розминання.

У першу чергу проводиться розминка довгих і найширших м'язів спини, виконується даний прийом декількома способами: колоподібно подушечкою великого пальця; колоподібно подушечками чотирьох пальців; колоподібно фалангами зігнутих пальців; колоподібно піднесенням великого пальця; пальцями, складеними у вигляді щипців (щипцеобразноє і подвійне кільцеве щипцеобразноє розминання). Використовується також допоміжний прийом розминання - такий, як стискання.

На найширших м'язах спини проводять ординарне, подвійне кільцеве та комбіноване розминання; крім того, колоподібно масажують уражені ділянки фалангами зігнутих пальців, підставою долоні або піднесенням великого пальця.

Для опрацювання міжреберних проміжків використовують такі види розминань: прямолінійний і колоподібне подушечками чотирьох пальців; прямолінійне і колоподібне подушечкою великого пальця; прямолінійне і колоподібне подушечкою середнього пальця.

У зоні розташування ромбовидних м'язів та м'язів, відповідальної за підняття лопатки, будуть ефективні такі розминання: прямолінійне подушечкою і піднесенням великого пальця; колоподібне подушечкою великого пальця і подушечками чотирьох пальців; колоподібне фалангами зігнутих пальців; пальцями, зібраними у вигляді щипців.

Опрацювання шиї і трапецієподібного м'яза починають з погладжування волосистої частини голови вниз (5-6 разів), потім роблять кілька поздовжніх вижимання (3-5 разів) і переходять до розминання (по 6-8 разів). Зазвичай виконують ординарне, подвійне кільцеве, колоподібне подушечками чотирьох пальців і фалангами зігнутих пальців, а також колоподібне розминка променевої стороною кисті. Тривалість і темп проведення розминаючої прийомів повинні бути однакові на всій поверхні пацієнт області.

Нижню частину трапецієподібного та ромбовидної м'язів (навпроти опуклої сторони сколіозу) опрацьовують дуже ретельно, щоб досягти їх повного розслаблення. Вичавлювання і розминання чергують з погладжуваннями і потряхіваніем.

Промассировав задню поверхню шиї і верхню частину спини, переходять до виконання прийомів в області лопаток. Одну лопатку пацієнта призводять до хребта, плече відводять назад, підкладають під нього валик або подушечку, після чого м'яко, з особливою обережністю натискають на виступаючі ребра. Пальцями однієї кисті намагаються перемістити виступаючу частину хребта на місце. Це дія супроводжується поперемінним постукуванням кінцевими фалангами пальців по остистих відростках хребців. Потім, утримуючи однією рукою плече пацієнта в зафіксованому положенні, іншою рукою здійснюють масування межлопаточних і лопаткових м'язів.

Слід зазначити, що прийоми, які використовуються під час перших масажних сеансів, покликані розслабити м'язи шиї і спини. Перед наступними сеансами ставиться завдання зміцнити мускулатуру, підвищити м'язовий тонус в області угнутості дуги.

Зазвичай після опрацювання спини і шиї проводять масаж кінцівки на стороні випирання дуги. Виконують його в такій послідовності: згиначі плеча, згиначі передпліччя, розгиначі плеча, розгиначі передпліччя, долонна частина кисті, плечовий суглоб. Згиначі плеча та передпліччя масажують за такою схемою: 3-5 погладжувань, 5-6 вичавлювання, 6-8 розминань (ординарне і колоподібне фалангами зігнутих пальців і піднесенням великого пальця, клювовидно).

Дельтоподібний м'яз опрацьовують шляхом погладжування, вичавлювання ординарного, подвійного кільцевого і колоподібного розминань.

Триголовий м'яз плеча масажують таким же чином, як і дельтоподібний, лише використовують ще комбіноване та колоподібне клювовидно розминання та витрачають більше сил на опрацювання ділянки.

При масажуванні долонної частини кисті нетривалий погладжування змінюється енергійним розтиранням (прямолінійним і колоподібним подушечками чотирьох пальців або подушечкою великого пальця).

Плечовий суглоб опрацьовують за допомогою наступних прийомів: концентричне погладжування; колоподібне розтирання подушечками чотирьох пальців, гребенями кулака, ребром великого пальця; колоподібне клювовидно розтирання; розминка; пасивні та активні рухи.

Масаж грудей при грудному З-образному сколіозі проводиться з метою розслаблення м'язів і повернення плеча в природне положення (зазвичай при даному захворюванні плече виступає вперед). Масажист однією рукою захоплює плече пацієнта і відтягує його так, щоб воно зайняло симетричне по відношенню до іншого плечу становище.

У той же час виявляється вплив на велику грудну м'яз за допомогою таких напрямків розминання - ординарного, подвійного грифа, подвійного кільцевого і комбінованого. На міжреберних проміжках проводяться прямолінійне і колоподібне розминання, виконувані подушечками чотирьох пальців і подушечками великого і середнього пальців.

На ділянках, де ребра максимально наближені один до одного, для розслаблення м'язів та розширення простору між ребрами використовуються прийоми, що дозволяють проникати подушечками пальців в міжреберні проміжки і трохи розтягувати їх (граблеобразноє погладжування і ін.)

Ослаблені м'язи живота при різних видах сколіозу необхідно зміцнювати. Для цього проводять масаж області живота з використанням класичних прийомів: кругового погладжування (3-4 рази); ординарного, подвійного кільцевого і колоподібного фалангами зігнутих пальців однієї та обох рук розминань на прямих м'язах живота (по 5-6 разів); ординарного, подвійного і кільцевого розминань на косих м'язах живота, а також колоподібних розминань, виконуваних фалангами зігнутих пальців і пальцями, складеними у вигляді дзьоба (по 5-6 разів).

Масаж при поперековому З-образному сколіозі спрямований на зміцнення м'язового корсета спини, активізацію крово- і лімфообігу в ураженій зоні, зменшення больових відчуттів і корекцію викривлення хребта. Процедура проводиться в положенні хворого лежачи на животі.

Масажувати спину починають з прийомів погладжування: виконують 5-6 прямолінійних і поперемінних погладжувань, після чого переходять до вичавлювання (5-6 разів). Їх виробляють підставою долоні і пальцями, складеними у вигляді дзьоба.

Далі масажують довгі м'язи спини: тут проводять колоподібні розминання подушечкою великого пальця (можна використовувати і пальці обох рук) та фалангами зігнутих пальців (по 3-4 рази), а також виконують щіпцевидне розминка.

Масування найширших м'язів спини передбачає використання таких розминань, як ординарне, подвійний гриф, подвійне кільцеве, комбіноване та колоподібне фалангами зігнутих пальців.

Міжреберні проміжки опрацьовують за допомогою таких прийомів, як прямолінійне і колоподібне розминання подушечками чотирьох пальців; прямолінійний, зигзагообразное і колоподібне розминання подушечкою великого пальця; колоподібне, прямолінійний і колоподібне подушечкою середнього пальця.

У тому випадку, коли дуга ребра знаходиться близько до крила клубової кістки і точки кріплення м'язів наближені один до одного, в першу чергу проводять прийоми, покликані розслабити мускулатуру і збільшити проміжки між реберної дугою і крилом клубової кістки. Спочатку з деяким додатком сили розтягують міжреберний проміжок, намагаючись збільшити простір між крилом клубової кістки і реберної дугою, а потім здійснюють масування на підготовленій ділянці.

На поперекової області м'язи розминають прямолінійно подушечкою і бугром великого пальця; колоподібно подушечками чотирьох пальців; колоподібно пальцями, складеними у вигляді дзьоба; а також використовують такі допоміжні прийоми, як пиляння і перетинання.

Якщо необхідно розслабити м'язи спини, більш тривалого масування піддають зону на стороні опуклої частини викривлення, якщо ж масаж покликаний зміцнювати м'язи і підвищувати їх тонус, процедуру проводять переважно за увігнутості сколіозу.

Масування тазової області передбачає в першу чергу проведення прийомів на сідничних м'язах за наступною схемою: прямолінійний, спіралевідное і зигзагообразное погладжування (по 3-4 рази); вижимання ребром долоні і пальцями, складеними у вигляді дзьоба (по 5-6 разів); по 7 - 8 різних видів розминань (ординарне, подвійний гриф, подвійне кільцеве, колоподібне складеними в кулак пальцями і колоподібне клювовидно).

Потім виконують розминання на крижах - колоподібне подушечкою великого і подушечками чотирьох пальців, стиск і колоподібне піднесенням великого пальця (всі прийоми проводяться по 7-8 разів).

Розминка на гребені клубової кістки проводять кількома способами: колоподібно подушечками чотирьох пальців, колоподібно фалангами зігнутих пальців, колоподібно гребенем кулака і колоподібно ребром долоні.

Після масування спини і тазової області вплив роблять на опуклу частину хребта. Кінцевими фалангами пальців виробляють натискання на надмірно виступаючі хребці, намагаючись повернути