Скачать

Засоби вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника у латинській мові

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Львівський національний університет ім. Івана Франка

Кафедра класичної філології

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА НА ТЕМУ:

«ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ІНТЕНСИВНОСТІ

ЯКІСНОЇ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА

УЛАТИНСЬКІЙ МОВІ»

Студентки групи ІНкм-51

Факультету іноземних мов

Різак Наталії Зіновіївни

Науковий керівник:

Доц.каф.класичної філології

Домбровський Р.О.

ЛЬВІВ-2005

         ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1 .Визначення терміну „інтенсивність”.

1.1 Класифікація та аналіз основних засобів вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника

Розділ 2. Морфологічні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки

2.1 Cуфіксальні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки

2.1.1 Суфікси вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників

2.1.2 Демінутивні суфікси

2.2 Префіксальні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки

2.2.1 Префікси prae-;per-;in-

Розділ 3. Лексико-синтаксичні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки

3.2 Конструкції з узагальненим об'єктом порівняння

3.3 Прикметник з елативним значенням

3.4 Конструкції із сполучником quam

Висновки

Резюме

Список використаної літератури

Список умовних скорочень

Вступ

У даній магістерській роботі розглядаються засоби вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника на матеріалі латинської мови. Для розкриття теоретичного матеріалу використовуються практичні матеріали, одержані із досліджень наукових працівників мовознавців та із опрацьованих творів латинських авторів Августина „Сповідь”(пізня латина),Овідія „Метаморфози”(класична латина).Одержані результати є значним підґрунтям для висвітлення проблематики питання інтенсивності якісної ознаки прикметника. Таке використання різних джерел та численних прикладів дає змогу розглянути дану тему узагальнено із врахуванням різних точок зору.

Дана тема є актуальною, оскільки вивчення засобів вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника, а також питання про співвідношення двох категорій - ступенів порівняння та елатива нещодавно стало предметом пильної уваги мовознавців. Проблема інтенсивності вивчалася не лише у аспекті «інтенсивність ознаки», але й як «інтенсивність дії» та «інтенсивність висловлювання» (5). Дослідження проводилися і проводяться на матеріалі російської, англійської, німецької, французької, італійської та інших індоєвропейських мов. Так , романістика збагатилась ґрунтовною працею Л. В. Воробйової, що присвячена засобам вираження інтенсивності якісної ознаки у сучасній французькій мові (8); питанню про співвідношення ступенів порівняння та елатива, як одного із засобів вираження інтенсивності якісної ознаки, присвячено дослідження Л.І.Боголюбової (3,4) (на матеріалі латинської та французької мов), а також А.В.Вайшнораса (6) (на матеріалі сучасних італійської та французької мов). Дослідженню прикметників із значенням підсиленого ступеня якості у російських говірках присвячено статтю Е.Н.Антонової та Л.А.Шарифулліної (1). Т.І.Філь (14) досліджує особливості функціонального відтворення ступенювання якості прикметників, зокрема, елативів у перекладах з англійської мови на німецьку. Як бачимо, дослідженнязасобів вираження інтенсивності якісної ознаки здійснюється переважно на матеріалі сучасних індоєвропейських мов. Дослідженню латинських прислівників, що застосовуються для підсилення позитива, присвячено роботу німецького мовознавця Е.Вьольфліна, проте вона торкається переважно періоду пізньої латини (15).

Слід відзначити , що й у інших дослідженнях мовознавці звертаються до питання інтенсивності ознаки та до засобів її вираження, зокрема, й на матеріалі латинської мови Проте ані в українській, ані в зарубіжній науці ця проблема не висвітлювалася у спеціальних дослідженнях.

Магістерська робота складається із трьох розділів.

Перший розділ присвячений вивченню терміну „інтенсивність” та „ступінь інтенсивності”. Інтенсивність розглядається, як складне , якісне поняття, що містить у собі поняття кількості й міри, а ступінь інтенсивності як показник якісної ознаки, що тісно пов'язана із кількісною характеристикою предмета. Подається на розгляд поняття об'єктивної, суб'єктивної та експресивної інтенсивності. До цього розділу включений підпункт про класифікацію основних засобів вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника у латинській мові.

У другому розділі розглянуто морфологічні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки, до яких належать суфікси вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників(-іоr, -ius, -issim, -lim, -rim, атакож неправильні та суплетивні), коли вони виражають безвідносний ступінь інтенсивності якісної ознаки, особливо розвиток елативного значення у формі суперлатива; а також демінутивні суфікси –culu,-ulu,-olu,-ellu,-xillu та ін..;префікси рrае-, реr-, in-, які використовувались для вираження високого ступеня якісної ознаки.

Третій розділ висвітлює лексико-синтаксичні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки: це прикметник у звичайному ступені порівняння сполучений із прислівником , що утворюють підсилювальні конструкції; утворюють елативне значення також конструкція з посиленим суперлативом за допомогою узагальненого об'єкта порівняння. Сюди відносять прикметники, які своїм лексичним значенням вказують на елативний ступінь якості, наприклад: ingens, immanis ,amplus, grandisта ін. та конструкції зі сполучником quamу підрядних допустових реченнях , у сполученні з possum та із суперлативом.

прикметник інтенсивність якісний латинський

Розділ 1. Визначення терміну «інтенсивність

Загальновідомо, що усі поняття можна поділити на два класи:

1) поняття, що можуть якісно видозмінюватися;

Наприклад: rarus- рідкісний, altus-високий, altior - вищий, altissimus- найвищий,durus - твердий, citus- швидкий, тощо.

2)поняття, які не мають градацій, чи то якісних відозмін за своєю природою.

Наприклад, відносні прикметники: barbarus– чужоземний , diversus- протилежний, Graecus - грецький, Germanus- германський, тощо.

Розглянемо поняття, які допускають градації. Якщо таке поняття оцінюється по відношенню до інших, тоді йдеться про ступені порівняння:

Quis carior fuit Graecia Themistос1е?

Хто у Греції був славніший за Фемістокла?

або:

Nulla est terra melior quam patria.

Немає нічого милішого, ніж батьківщина.

У випадку, коли дані поняття оцінюються по відношенню до певного внутрішнього еталону, йдеться про ступінь інтенсивності:

Xantippe, Socratus uxor, maledicentissimaerat.

Ксантиппа, жінка Сократа, була дужелихослівна.

Поняття «ступінь інтенсивності» є ширшим за «ступінь порівняння», оскільки воно відноситься як до якісної та кількісної ознак, так і до аспектів дій та явищ¹.

Термін «інтенсивність» у зв'язку із його умовністю часто

виступає у деяких дослідженнях синонімом таких понять, як посилення,ступінь, кількість. Дослідники іноді надають їм тотожного значення.

3) Баллі вважає, що під терміном інтенсивності у найширшомуйого значенні слід розуміти: «всі відмінності, що зводяться до категорій кількості, величини, цінності, сили тощо, незалежно від того про що йдеться: чи про конкретні уявлення, чи абстрактні ідеї»¹.

Це визначення можна проілюструвати прикметниками magnus,ingens, grandis, amplus, immanis,що об'єднані загальним значення «великий, значний за величиною, розмірами, обсягом, протяжністю». Це спільне для усіх прикметників значення сформувалось як відображення порівняння певних ознак предметів (у даному випадку - величини). Проте, ступінь даної ознаки може бути неоднаковим, що уможливлює виділення диференційного елементу значення градаційного типу у деяких прикметників цього синонімічного ряду. Прикметник magnus має нульовий (або нейтральний) градаційний ступінь. Прикметникам ingens, grandis, amplus, immanis притаманна зростаюча градаційна ознака (сема «вище норми»), до того ж максимальний ступінь градації , виражений прикметником immanis (великий + сема «надзвичайно»). Інтенсивність ознаки таких прикметників містить у собі елемент кількості й міри. Кількісна ознака, поняття міри - складова частина інтенсивності якості.

Розглянемо деякі приклади, в яких виступають вищезгадані прикметники:

Mare magnum et difficile fibi restat. (Сіс. Fam.XVI, 9)

У тебе попереду велике та суворе море . Ingensque navigium minima secuta est.(Рlin., Ер. III, 16)

На маленькому поїхала за величезним кораблем... Dederamepistolamsanegrandem(Сіс., Аtt. XIII, 21) Я відправив дуже великого листа.

¹Ш.Балли. Французская стилистика. -М., 1961.-202c.

... Тheatrum ... magnitudine amplissimum ... (Сіс. Q. fr. І, 142).

Театр, за величиною дужевеличезний.

... ferae immanis (Сіс. Аtt. V, 16)

... страшно великого звіра.

Кількість та якість становлять єдність, де якість не існує поза її кількісною визначеністю. Кількісна характеристика предмета може змінюватися у певних межах, що визначені даною якістю. Показником цих змін виступає ступінь.

Інтенсивність є складним, якісним поняттям, що містить у собі також поняття кількості й міри. Поняття інтенсивності, що є однією з найбільш загальних категорій думки, застосовується як до ознаки, вираженої прикметником, так і до ознаки, вираженої дієсловом, про що вже згадувалось вище. Проте ступінь є показником лише якісної ознаки.

Уся система інтенсивності якісної ознаки доволі широка і має різні ступені, котрі можна звести до наступної градації:

1 ступінь нульовий,

2 ступінь малий,

3 ступінь неповний

4 ступінь приблизний

5 ступінь достатній

6 ступінь елятивний

7 ступінь надмірний¹

або

1 ступінь малий,

2 ступінь неповний,

3 ступінь середній

4 ступінь дуже високий

¹Воробйова Л.В. Про деякі засоби вираження інтенсивності якісної ознака в сучасній французькій мові//Іноземна філологія. -Львів, 1967. -Вип. 12.-C.114.

5 ступінь надзвичайно високий ¹

Високий ступінь інтенсивності якості є найширшою за засобом вираження категорією у системі ступенів інтенсивності якості. Засоби, якими він виражається у мові, є виразними експресивними засобами, що часто набувають емоційного насичення. Такі засоби передають здебільшого суб'єктивне (оцінне) судження автора. Таким чином, слід розрізняти інтенсивність об'єктивну та суб'єктивну, або оцінну.

Для вираження об'єктивної інтенсивності (при якій цілком відсутнє емоційне ставлення) у мові є певні усталені засоби, загальновживані в літературній мові норми, котрі є завжди традиційні. Наприклад: valde + прикм., префікс рrае-, а також ступені порівняння, що поєднують у собі і порівняльне, і елатавне значення, залежно від задуму автора, та ін..

Проте, мова служить не лише для вираження думки, але й для висловлення почуттів та емоцій. Дійсність завжди сприймається суб'єктивно, пізнання її завжди супроводжує емоційна оцінка того, що пізнається. Засоби, якими передається суб'єктивна інтенсивність ознаки, є спільними до деякої міри у різних мовах, оскільки вони утворюються на основі загальних психологічних законів. Проте, залежно від характеру будови тієї чи іншої мови в ній використовуються відповідні засоби вираження інтенсивності ознаки. Наприклад, у мовах флективної будови часто вживаються для цього морфологічні засоби, особливо суфікси, при цьому, крім елативних суфіксів, велику роль відіграють так звані зменшувально-пестливі або збільшувано- зневажливі суфікси, наприклад, зменшувально-пестливі суфікси: -ulu,-culu,-іlu,-ellu, та ін.:

Regulus=parvus rex - малий цар,

або

homunculus- людинка (від homo).

¹Вайшнорас А.В. Элятив прилагательного и лексико -синтаксические средства его выражения в современном итальянском и французском языках//Вестник Ленинградского ун-та.-Ленинград, 1978.-№2.-C.123.

1.1 Класифікація та аналіз основних засобів вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника

Усі засоби вираження інтенсивності якісної ознаки можна розділити на дві основні групи: морфологічні та лексико-синтаксичні.

А) Морфологічні засоби:

1. Суфіксальні;

Сюди належать передусім суфікси, що утворюють ступені порівняння (-іоr,-ius,-issim,-lim,-rim,атакож неправильні та суплетивні), коли вони виражають безвідносний ступінь інтенсивності якісної ознаки, особливо розвиток елативного значення у формі суперлатива; а також демінутивні суфікси –culu,-ulu,-olu,-ellu,-xillu та ін..

2. Префіксальні.

Префікси рrае-, реr-,in- наприклад: реrmulti, ае, а - дуже нечисленні, рrаесlarus, а, um – дуже славний,іnnumerabilis,е –незліченний.

Б) Лексико-синтаксичні засоби:

1. Кількісний (рідше якісний) прислівник + прикметник у звичайному ступені порівняння, наприклад: valdegavisus - дуже веселий¹.

2. Цілі фразеологізми, а також фразеологічні порівняння.

3. Конструкції з узагальненим об'єктом (терміном) порівняння, як наприклад:

Musaeanteomniaduicus. - Музи над усе солодкі.

4. Ітерація (повтори), наприклад, liber,liberum - дуже вільний (Горацій), fortis,fortis -дуже мужній (написи), malum,malum - дуже погане (Коммодіан), bellebellus – дуже гарний, miseremiser - дуже нещасний, які належать до архаїчного способу градації².

¹Боголюбова Л.И.О соотношении степеней сравнения и элятива// Вестник Ленинградского ун-та. –Ленинград,1978-.№2.-C.130

²Wölfflin E. Zur lateinischen Gradation// Archiv für Lateinische Lexikographie und Grammatik..-1884.- Bd.I.-S.93-95

5.Прикметники, які своїм лексичним значенням вказують на елативний ступінь якості, наприклад: ingens- величезний, immanis - надзвичано великий, exiguus, pusillus- дуже малий, та ін..

6. Підсилення інтенсивності якості прикметника сполучником quamvis(quam) у підрядних допустових реченнях :

Quamvis hоc turpe sit, tamen,quoniam expedit,faciam. (Сіс. Off.III, 53)Як би це небуло ганебно (хоч це і ганебно), все таки я зроблю це, тому що воно вигідне.

та у сполученні з possum ,а також із суперлативом.

Розділ 2. Морфологічні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки

2.1 Суфіксальні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки

2.1.1Суфікси вищого та найвищого ступенів порівняння

прикметників

Розглянемо засоби вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника, що найчастіше зустрічаються у літературі класичного періоду. Це, передусім, ступені порівняння, коли вони виражають елативне значення, наприклад (тут і далі перший із наведених перекладів є перекладом А.Содомори, другий – дослівним перекладом тексту):

Nec satis hoc Baccho est: ipsos quoque deserit agros Cumque choro meliore sui vineta Timoli Pactoloque petit, quamvis non aureus illo Tempore nec caris erat invidosus harenis.

(Оvid.Меt., XI, 85-88)

Вакхові все ж того мало було. Залишивши ті землі,В колі найкращих жінок він до рідного Тмолу подався,Де пропливає Пактол. хоч у нору ту золотоноснимВін ще не був і піском дорогим ще не вабив нікого.

Вакхові того не було досить: коли він залишив ті землі.

Відправився разом із гуртом кращих у виноградники свогоТімолу, Та до Пактолу, хоча в цей час він ще не був золотим,Та не був гідний заздрості через золотий пісок.

У цьому прикладі наведений прикметникmeliore , пов’язаний із іменником choro, котрий є компаративом , що, по суті, не виражає порівняння, а високий ступінь інтенсивності якісної ознаки.

Аналогічно і в іншому прикладі:

…Miseratus Apollo, cum se Dacdalion saxo misisset ab alto, fecit avem et subitis pendentem sustulit alis oraque adunca dedit,curvos dedit unquibus hamos, virtutem antiquam,maiores corpare vires.

(Оvid. Меt, XI, 339-343).

....але змилосердивсьФеб: коли Дедаліон із високої кинувся скелі,В птаха його обернув - і на крилах повис він у леті.

Дзьоб гачкуватий і кігті такі ж йому дав, і завзятість Давню зберіг, і хоч і меншим зробив - неабияку силу.

Жалісливий Аполлон, коли Дедаліон кинувся з високої скелі, зробив його птахом І підняв його, що висить на щойно створених крилах, дав йому гачкуватий дзьоб та гачкуваті криві кігті, а також колишню завзятість, і більші відносно тіла сили (тобто більші як для такого)

У цьому прикладі автор співставляє сили, які наявні, із тими, які мали би бути у такого малого тіла, тобто із тим ступенем якості, який він вважає за норму.

Розглянемо ще деякі приклади , де вживається безвідносний вищий ступень:

Nec fuit arborei studiosior altera fetus:

(Ovid.Met.XIV 625)

Жодна з-між них про плодючість дерев так сердечно не дбала.

Жодна старанніше не дбала про плоди дерев.

Hanc deus et melior litem natura diremit: Nam caelo terras et terries abscidit undas Et liquidum spisso secrevit ab aere caelum.

(Ovid.Met.I ,21-23)

Бог тоді втрутивсь однак, і добірніші сили природи.

Неба намет од землі відділив він, а землю- від моря,Потім ефір блискотливий підняв над імлистим повітрям.

Бог тоді вирішив суперечки і кращі сили природи: А саме-відділив небо від землі, а землю –від води, І прозорий ефір від густого повітря.

Tertia post illam successit aenea proles, Saevior ingeniis et ad horrida promptior arma, Non scelerata tamen de duro est ultima ferro.

(Ovid.Met.I ,125-127)

Третє на зміну йому підійшло тоді-мідне поріддя.

Грізної вдачі було і до жорстокої зброї поквапне, Ще не злочинне, однак, як останнє-з заліза твердого.

Третє після нього прийшло мідне потомство, Суворіше вдачею і до жорстокої зброї більш рішуче, Ще не злочинне, однак, як останнє із заліза твердого.

...“O me mihi carior”inquit pars animae consiste meae!...

(Ovid.Met.VIII,405-406)

„Стань трохи далі ,дорожчий мені над життя моє власне,Втіхо моєї душі!”...

„Стань від мене далі, дорожчий мені,частина моєї душі ”,- крикнув ...

Transit in aestatem post ver robustior annus Fitque valens iuvenis:neque enim robustior aetas Ulla nec uberior,nec quae magis ardeat,ulla est.

(Ovid.Met.XV,206-208)

Після весни, вже кремезніший, рік переходить у літо,Зросту сягає юнак;ні багатством, ні силою жоденВік не зрівняється з ним , не буває палкішого віку.

Після весни міцніший рік переходить у літо, І юнак стає сильнішим :і жоден вік не є сильнішим І багатшим і тим, який більше палає.

….Inamabile regnum desere teque refer caeli melioris ad auras

(Ovid.Met.IV,477-478)

....Край нам немилийможеш на небо своє, де чистіше повітря ,змінити .

Покинь неприємний тобі крайІ повертайся до кращого неба.

…Vosne,acrior aetas,

o iuvenes ,propiorque meae, quos arma tenere, non thyrsos, galeaque tegi,non fronde,decebat?

(Ovid.Met.III,540-542)

....А ви,хто сьогоднів розквіті сил,мої друзі-ровесники,-спис, а не тирс вамличить тримати в руці, не вінок, а шолом одягати!

...А ви, гарячого віку,молоді ,ровесники мої, яким личить тримати спис,а не тирс і носити не вінок, а шолом.

At quacumque trabes obstructaque saxa tenebant, Spumeus et fernens et ab obice saevior ibat.

(Ovid.Met.III,570-571)

Трапиться стовбур якийсь або скелі відламок-він тут жеПіниться й рине, лютіший стократ, перепону зустрівши.

Трапляться якісь стовбури і скелі, що височіють, Він починає пінитись, стає скаженим І дуже лютим( лютішим) через перепони.

Ще приклади безвідносного вищого ступеня атрибутивної ознаки знаходимо у Цицерона :

Quae si cui levior videtur, illa quidem certe,quae summa sunt,ex quo forte hauriam,sentio(Cic.Arch.13)

Якщо(ораторська майстерність)кому-небудь здається доволі незначною,я у всякому разі знаю, з якого джерела мені черпати те, що є щонайвище.

У цьому прикладі теж слід звернути увагу на елативне значення суперлативаquaesumma що є щонайвище ,який виражає безвідносно великий ступінь якісної ознаки. Цікавий переклад знаходимо у Й.Кобіва , який перекладає ці інтенсиви відповідно orotioetfacultaslevior за допомогою демінутива благенький і summa–за допомогою елатива якнайбільший.

Nam et Cimbricas res adulescens attigit, et ipsi illi C.Mario,qui durior ad haec studia videbatur,iucundusfuit(Cic.Arch.19)

Адже ще юнаком взявся Архій за опис подій війни з кімврами і користувався прихильністю самого Гая Марія, який, здавалось, надто строго відноситься до цих занять(тобто надто строгий до цих занять).

Наступний приклад безвідносного вищого ступеня якісної ознаки знаходимо у просторічному стилі, характерному для сатир Горація:

Demitto auriculas,ut iniquae mentis asellus, Cum gravius dorso subiit onus.

(Sat.I,9,21)

Опускаю вуха, як обурений осел, Коли звалив на спину надто важкий тягар.

Але частіше ніж компаратив ,елативне значення виражає суперлатив:

Adicit et vestes est consuctissima cuique verba.

(Ovid.Met.XI,637-638)

Він появлявсь уві сні ,та ще й слів добирав такий самих.

Додає і одяг ,і мову, дуже притаманну(тій чи іншій людині).

Тут автор виражає високий ступінь схожості слів Морфея із словами тієї людини, яку він імітував.

„Iri,meae”dixit”fidissima nunta vacis, vise soporiferam Somni velociter aulam extinctique iube Ceycis imagine mittat somnia ad Alcyonen verso narrantia casus”.

(Оvid. Меt, XI, 585-588).

«Віснице слова мого найвірніша, Ірідо, - сказала, -Злинь якнайшвидше до Сну, що в печері живе дрімотливійІ повели, щоб Кеїкову тінь він послав Алкіоні,Щойно засне вона, хай їй у снах усю правду розкриє».

«Ірідо», - сказала, - «найвірніша віснице мого слова, відвідай - но швиденько, печеру Сну, що навіює сон і накажи, щоб він послав тінь мертвого Кеїка у сні до, нехай той розповість про правдиві події»

Tum lecto incumbens ,fletu super ora profuso, Haec ait:”Agnoscis Ceyca ,miserrima coniunx?”

(Оvid. Меt., XI, 657-658).

Тут він над ложем схиливсь, і, слізьми оросивши обличчя Мовив: «Кеїка свого пізнаєш, нещаслива дружино?»

Тоді, схилившись над ложем, зросивши слізьми обличчя,Сказав таке: «Чи вже ти не пізнаєш Кеїка, найнещаснішадружино?» (дуже нещасна)

Також для вираження елaтивності маємо конструкцію з подвійно посиленим суперлативом:

Multitudini tamen gratior fuit quam patribus, longe ante alios acceptissimus militum animis(Liv.I,15,8)

(Ромул) однак юрбі був дорожчий ,ніж батькам, але без сумніву, найдорожчий з усіх(дослівно: далеко з усіх найдорожчий)душам воїнів.

Або ж елaтивне значення суперлатива, посилене конструкцією inter+Accusativus:

Adesse finem regnis,rei inter deos hominesque pulcherimae(Liv.II,9,3)

Приходить кінець царським владам ,найпрекраснішому ,що є серед богів ілюдей.

Inter Sicelidas Cyane celeberrima Nymphas.

(Ovid.Met.V,412)

Вродою перша між німф у Сіцілії всім Кіанея.

Кіанея найкраща споміж німф Сіцілійських.

…Tibi fama petatur

inter mortales faciendae maxima lanae?

(Ovid.Met.VI,30-31)

...Серед смертних найвищої слави прагнеш зажити мистецтвом своїм- обробленням вовни.

...Найвища слава досягається тобоюОбробкою вовни серед смертних.

...Solusque ex omnibus illud

Ascalaphus vidit, quem quondam dicitur Orphne Inter Avernales haud ignotissima Nymphas, Ex Acheronte suo furvis peperisse sub antris.

(Ovid.Met.V,538-541)

...Один Аскалаф це помітив,той, що колись Архонтові, кажуть, його народилаОрфна в печері глухій, незрівнянною славна красоюСеред сестер Авернійських своїх.

...Один Аскалаф зі всіх помітив це, Який колись, кажуть, був народжений від Архонта у темній печері, Орфною,що була не зовсім незнана(дуже відома) Серед німф Авернійських .

Наведемо ще ряд прикладів суперлатива з елативним значенням:

Bella parat Minos;qui quamquam milite,quamquam Classe valet, patria tame nest firmissimus ira…

(Ovid.Met.VII,456-457)

Мінос готує війну. Нездоланні морські в нього й піші Сили, та батьківський гнів - наймогутніша Міноса зброя.

Мінос готує війну; хоча сильний піхотою й флотом, однак батьківський гнів - наймогутніша зброя.

Forte fuit iuxta patulis rarissima ramis Sacra Iovi quercus de semine Dodonaeo.

(Ovid.Met.VII,622-623)

Побіч був дуб, хоч розлогий, та віттям рідкий, Громовержця

Дерево недоторкане-насіння до донського парость.

Недалеко був дуб - священне дерево ЮпітераІз сім'я до донського, рідкий розлогим віттям.

Humani generis longissima tenetis.

(Ovid.Met.X,35)

Правите роду людського сумним найобширнішим краєм.

Володієш найобширнішим краєм людського роду.

…Quid sanguine cretus

Sisyphio, furtisque et fraude simillimus illi Inserit Aeacidis alienate nomina gentis?

(Ovid.Met.XIII,31-33)

...Чи поломок Сізіфа,схожий, мов крапля води, на свого віроломного предка,мав би йменами чужими неславити рід Еакідів.

...Чи народжений від Сізіфа, дуже схожий до нього(предка)і віроломством , і брехнею,вставляє імена чужих до роду Еакідів.

Optima nunc sumat, quia sumere noluit ulla?

(Ovid.Met.XIII,40)

Той, хто ніякої зброї не брав, нині візьме найкращу ?

Зараз візьме найкращу, тому що відмовився брати жодну ?

Servavique animam (minimum est hoc laudis)inertem.

(Ovid.Met.XIII,76)

Душу нікчемну зберіг- невелика це честь !

Душу нікчемну зберіг(найменша слава це !)

Sed tamen eventus vestrae, fortissime,pugnae Quis fuit?...

(Ovid.Met.XIII,278-279)

Ну а який був вінець, чим скінчивсь, найхоробріший муже,

Ваш поєдинок?...

Ну ж який був кінець вашого поєдинку,найхоробріший?

…Hos nunc Arethusa Penates, Hanc habeo sedem; quam tu,mitissima,serva.

(Ovid.Met.V,496-497)

Тут- бо я, Аретуса, пенатівМаю своїх, тут живу; змилостивсь над цією землею !

Тут я , Аретуса, маю пенатів й оселю;Ти ж, ласкава(найласкавіша)оберігай її !

Proximus est aer illi levitate locoque;

(Ovid.Met.,I,28)

Побіч- повітря до нього вагою і місцем найближче.

Повітря до нього найближче легкістю і місцем.

Ardet Athos Taurusque Cilix et Tmolus et Oete Et tum cicca, prius creberrima fontibus Ide Virgineusque Helicon et nondum Oeagrius Haemus.

(Ovid.Met.II,217-219)

Тавр Кілікійський, і Тмол, і Афон, і Гераклова Ета, Й славна багатством джерел, сьогодні ж посушлива Іда; Селище Муз – Гелікон і Гем, на той час не Еагрів.

Горить Тавр Кілікійський, і Тмол, і Афон, і Гераклова Ета, Посушлива Іда, раніше джерелами найвідоміша, І Гелікон - помешкання Муз і Гем вже не Еагрів.

Dic, Themi,qua generis damnum reparabile nostril Arte sit, et mersis fer opem,mitissima,rebus.

(Ovid.Met.I,379-380)

Дай нам, Фемідо, отвіт - чи могли б ми наш рід відновити.

Як, милостива, тут будь, коли з вітром пішло все, з водою ?

Фемідо, скажи ,- втрати нашого роду могли б відновитись,Допоможи , милостива, затопленому світу.

Arduaprimaviaestetquavixmanerecentes Enituntur equi, medio est altissima caelo.

(Ovid.Met.II,63-64)

Спершу дорога стрімка-Навіть зранку незморені коніЛедве долають її, посередині неба-найвища.

Спочатку дорога стрімка, зранку ще нестомлені коні

Ледве долають її, посередині неба - найвища.

“Nox,”ait “arcanis fidissima,…”

(Ovid.Met.VII,192)

„Ноче, всіх таємниць охоронеце вірна,...”

„Ноче,- каже,-найвірніша охоронеце таємниць... ”

…” Totidem, pater optime,”dixi “Tu mihi da cives, et inania moenia supple.”

(Ovid.Met.VII,627-628)

...Дай громадян мені стільки ж, батьку ласкавий,-кажу,-щоб залюднити вимерле місто!

...Стільки ж , батьку найкращий, - я сказав ,- Дай мені громадян і засели обезлюднене місто.

…”Sic,o carissime conjux, sic ad me,miserande,redis?”ait.

(Ovid.Met.XI,727-728)

...”Так ось, мій любий,Так до своєї дружини вертаєшся?”

...”Так , любий муже,так до мене, відчуваючи жаль, повертаєшся ?”- каже.

Nam tener et lactens puerique simillimus aevo Vere novo est:…

(Ovid.Met.XV,201-202)

Соками щедрий напровесні він, до малої дитиниНіжністю схожий:...

Щедрий молочними соками навесніІ цим дуже схожий до дитини юного віку.

Vidi ego,quod fuerat quondam solidissima tellus, Esse fretum,vidi factas ex aequore terras;

(Ovid.Met.XV,262-263)

Де під ногою дзвенів суходіл, там я бачив розлогеМоре;де води були, там посушливі бачив я землі.

Я бачив, де була тверда земля море,Бачив утворені землі замість води.

“Accede,o conjux,accede,miserrima.”dixit.

(Ovid.Met.IV,583)

„Бідно дружино моя”,-просить,-„Підійди,дружино, підійди, найнещасливіша, ”- сказав.

Ecce venit comitum Niobe celeberrima turba,…

(Ovid.Met.VI,165)

Ось і Ніоба, пишаючись,в почті жінок виступає.

Ось і Ніоба іде у багатолюдній юрбі кортежу.

Tres aberrant noctes,ut cornua tota coirent Efficerentque orbem.Postquam plenissima fulsit Et solida terras spectavit imagine luna,…

(Ovid.Met.VII,179-181)

Трьох бракувало ночей, щоб у місяця, круг утворившиРоги докупи зійшлись. А як тільки у високому небіПовня повисла, широкі моря озираючи й землі ,...

Не вистачало трьох ночей, щоб всі ріжки Зійшлися і утворили круг. Після того. Повний місяць повис і оглядав землі...

“Autultorvestrae,fidissimacorpora,mortis, Autcomes”inquit”ero.”…

(Ovid.Met.III,58-59)

„Я відомщу за вас , друзі,-сказав,-а якщо не судилось-

То приєднаюсь до вас!”...

Я або буду карателем за вашу смерть , Друзі(найближчі люди),або супутником.

Зустрічаємо найвищий ступінь порівняння,що має елатив не значення і у творі Ціцерона:

Quaeso a vobis, ut in hac causa mihi detis hanc veniam, ut me pro summo poeta atque eruditissimo homine dicentem,hoc concursu hominum litteratissimorum,patiamini de studiis humanitatis ac litterarum paulo loqui liberius(Cic.Arch.3)

(Судді)я прошу у вас,щоб ви у цій справі пішли мені на поступки і дозволили в промові на захист видатного поета і винятково вченої людини перед цим зібранням найосвіченіших(дуже освічених )людей висловитися дещо вільніше про заняття,пов’язані з освітою та літературою.

…proximis censoribus Archias cum clarissimo imperatore , L.Lucullo,apud exercitum fuit(Cic.Arch.11)

При останніх цензорах Архій був при війську разом із славетним полководцем Луцієм Лукуллом.

Populi Romani exercitus Lucullo duce non maxima manu innumerabiles Armeniorum copias fudit(Cic.Arch.21)

Військо римського народу під проводом Лукулла зовсім невеликими

силами розбило незліченні війська вірмен.

Суперлатив з елативним значенням завдяки літоті (троп, який полягає у вживанні антоніма із заперечним для досягнення риторичного "зменшення") надзвичайно підкреслюємалі сили римського війська. Цікавий переклад цього суперлатива знаходимо у Й. Кобіва: жменька римською війська підпроводом Лукулла розтрощила незліченні маси вірмен.

Слід відзначити, що деякі лінгвісти ¹ ототожнюють елатив, тобто безвідносний ступінь якісної ознаки прикметника (або абсолютний суперлатив) із релятивним суперлативом. Проте, більшість дослідників розмежовують ці дві категорії ².Підстава для цього полягає в тому, що ступеніінтенсивності ознаки не виражають порівняння ³. Значення елятива відповідає поняттям дуже високого, найвищого, гранично високого ступеня інтенсивності якості, або уявному його перевищенні у порівнянні з „нормою” в одному й тому самому предметі(таким чином, релятивність набуває тут цілком іншого характеру). Релятивний суперлатив відповідає лише поняттю,дуже високий ступінь - у порівнянні з іншими рівнями даної якості. Таким чином, елатив відрізняєтьсявід ступенів порівняння своїм безвідносним характером. Проте, не можна заперечити близькість власне елатива та релятивного суперлатива, що виявляється у деякій подібностіфункції, відносної синонімічності (вираженнявисокого ступеня інтенсивності).

У класичній латині елативні значення виражались часто формами ступенів порівняння, особливо суперлатив із суфіксом -issimus, що поєднував як суперлативне , так і елативне значення. Що стосується виникнення форми -іssim-, то існує думка, що вона виникла на основі емоційної напруженості, так, наприклад А. Бартонек ¹ вважає, що елативність має переважно афективний, а компаративність - інтелектуальний характер. А думка К. Яберга така: "Із цим пов'язано те, що одна залишається переважно в галузі синтаксично-стилістичного, а інша схиляється більше до грама-тикалізації "². Це так само може бути критерієм розрізнення обидвох категорій - елативності і компаративності.

Якщо у контексті або у реченні яким-небудь чином

обмежується сукупність об'єктів, з котрих виділяється один чи група, тоді значення форми є суперлативним:

Tarquinius Superbus pessimus et crudilissimus omnium regum est.

Тарквіній Суперб єнайгірший iнайжорстокіший з усіх царів.

або

Alpes montes altissimi Europae sunt. Альпи - найвищі гори в Європі.

Якщо ж обмеження сукупності відсутнє, а також не вказане прямо і не мається на увазі, то форма має елативне значення.

Cyrus vir fortissimus et prudentissimus erat. Кір був чоловіком дуже відважним і дуже мудрим.

Суфікс –issimus означав «останній у ряді однорідних предметів», той, що виражає диференційну ознаку у найвищій мірі.

... frater erat belloque ferox ad vimque paratus, nomine Daedalion,illo genitore creatus, qui vocat auroram caeloque novissimus exit.

(Ovid.,Меt.,XI294-296)

Звагою з-поміж усіх, поривавсь до насильства, до зброїДедаліоном він називавсь. Був один у нас батько -Той, що приводить зорю, покидаючи небо останнім.

Був брат, відважний у війні, та здатний на насильство,На ім'я Дедаліон, народжений тим батьком,Що кличе Аврору і йде останнім з неба.

…Diffugiunt stellae,quarum agnima cogit Lucifer et caeli statione novissimus exit.

(Ovid.Met.II,114-115)

Зникають зірки: їх загони тремтливіЛюціфер гонить і останнім лишаючи варту небесну.

Зникають зірки, загони яких гонитьЛюціфер останнім полишає сторожу небесну.

…falcata novissima cauda est, qualis dimidiae sinuantur cornua lunae.

(Ovid.Met.III,681-682)

Гепнувсь у воду плиском, і тут серповидним одразуХвилю хвостом, що на роги півмісяця схожий, став бити.

...серповидний кінчик хвостаначе роги півмісяця зігнулися.

Компаративніформи із суфіксами -іоr, -іus також могли мати елативне значення (див. приклади вище). Наприклад:

НelenapulchriorestquamCornelia. - Єлена красивіша за Корнелію

Без порівняння:

Нelenapulchriorest. - Єлена