Скачать

Документація бюджетних установ

План

Вступ

Тема 1. Модернізація бухгалтерського обліку в державному секторі

Тема 2. Положення про установу

Тема 3. Реєстрація бюджетної установи

3.1 Реєстрація в головного реєстратора

3.2 Облік юридичних осіб в органах Пенсійного фонду

3.3 Реєстрація в податковій службі

3.4 Реєстрація у фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ССТВП)

3.5 Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття

3.6 Реєстрація у фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворінь

3.7 Відкриття рахунків в органах казначейства

Тема 4. Документація та документообіг в бюджетних установах

Тема 5. Організація планування та використання фінансових ресурсів бюджетною установою

5.1 Принципи фінансування

5.2 Економічна класифікація

5.3 Штатний розпис

5.4 Структура заробітної плати

5.5. Підготовка бюджетного запиту

5.6. Кошторис бюджетної установи

Тема 6. Основні положення казначейського обслуговування бюджетних установ

Тема 7. Бюджетний облік. План рахунків бухгалтерського обліку в бюджетних установах. Меморіально-ордерна форма обліку. Касові та фактичні видатки

Тема 8. Облік зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах ДКУ

Тема 9 Звітність про виконання кошторису бюджетних установ. Структура, періодичність та термін подання

Література

Вступ

Метою економічної практики було всестороннє та детальне ознайомлення з діяльністю бюджетних установ, ознайомлення з їх положеннями, реєстрацією в головного реєстора та в інших інстанціях, з веденням документації в бюджетних установах.

На протязі практики ми розглянули питання складання кошторису, штатного розпису, принципи нарахування заробітної плати та складання звітності бюджетної установи.

На практиці нам дали змогу ознайомитися з документацією бюджетних установ і самим спробувати її скласти та заповнити.

Тема 1. Модернізація бухгалтерського обліку в державному секторі

Постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 року № 34 "Про затвердження стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007 - 2012 роки."

Мета та завдання стратегії.

Мета: удосконалення системи бухгалтерського обліку в державному секторі з урахуванням вимог міжнародних стандартів.

Завдання: удосконалення методології та перехід на єдині методологічні засади бухгалтерського обліку і звітності, а також створення уніфікованого організаційного та інформаційного забезпечення бухгалтерського обліку.

Очікувані результати: реалізація стратегії дасть змогу забезпечити створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління державними фінансами. У результаті реалізації стратегії очікується досягнення таких результатів:

Адаптація законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності до міжнародних стандартів.

Розроблення та запровадження єдиного плану рахунків бухгалтерського обліку з виконання бюджетів та кошторисів розпорядників бюджетних коштів, що дасть змогу забезпечити прозорість облікових процесів, складання звітності та отримання інформації про фінансові операції, які здійснюються у державному секторі.

Установлення уніфікованих вимог до вибору програмного забезпечення для обміну інформацією між Міністерством Фінансів, органами Державного казначейства і суб’єктів державного сектору з використанням баз даних та інформаційних систем.

Тема 2. Положення про установу

Бюджетна установа - орган, установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю отримується за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевих бюджетів.

Бюджетні установи є неприбутковими.

Наприклад:

Університет фінансується за рахунок державного бюджету;

Обласна клінічна лікарня фінансується з обласного бюджету;

Середня школа фінансується за рахунок районного бюджету;

Дитячий садочок фінансується за рахунок сільського бюджету.

Бюджетна установа повинна мати положення "Про бюджетну установу"

Положення "Про головне управління обласної державної адміністрації"

Структура положення "Про головне управління обласної державної адміністрації":

Розділи:

Підпорядкованість.

Законодавче забезпечення.

основні завдання управління:

забезпечення реалізації державної бюджетної політики на території області;

складання розрахунків до проекту обласного бюджету й подання на розгляд обласній раді;

підготовка пропозицій, щодо фінансового забезпечення заходів соціально-економічного розвитку на території області.

4. Управління відповідно до покладених на нього завдань виконує:

розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів;

зводить показники бюджетів, входять до бюджету області та подає іх у встановлені терміни до Міністерства фінансів.

5. Управління має право:

Одержувати в установленому порядку від інших структурних підрозділів обласної, районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад, територіальних органів державного казначейства, органів державної податкової служби, інших державних органів, підприємств, установ і організацій усіх форм власності інформацію, матеріал та інші документи, необхідні для складання проекту обласного бюджету й аналізу його виконання.

6. Взаємодія з іншими структурними підрозділами.

7. Керівництво управління.

Управління очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади головою облдержадміністрації за погодженням з Міністерством фінансів. Начальник управління має заступників.

8. Права начальника управління.

9. Колегія управління.

10. Джерела фінансування.

Управління утримується за рахунок коштів державного бюджету.

11. Чисельність.

12. Статус установи. Управління є юридичною особою; має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в управлінні Державного казначейства; печатку із зображенням герба України та своїм найменуванням.

Положення повинно бути затвердженим розпорядженням голови облдержадміністрації.

Тема 3. Реєстрація бюджетної установи

3.1 Реєстрація в головного реєстратора

Закон України "Про Державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців."

Визначення термінів

Державний реєстратор - посадова особа, яка відповідно до цього закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Єдиний державний реєстр - автоматизована система зберігання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Місце знаходження юридичної особи - адреса органу або особи, яка відповідає установчим документам юридичної особи, положенням чи закону.

Реєстраційна картка - документ встановленого зразка, який підтверджує волевиявлення особи щодо внесення відповідних запитів до єдиного державного реєстру.

Реєстраційна справа - папка організаційно-облікового типу з документами або комп’ютерними файлами для постійного зберігання, що подаються державному реєстратору відповідно до закону.

Свідоцтво про державну реєстрацію - документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Стаття 5. Місце проведення державної реєстрації.

Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районі державної адміністрації за місцем знаходження юридичної особи.

Реквізити Свідоцтва про державну реєстрацію:

облікова серія і номер;

дата проведення державної реєстрації;

номер запису в єдиному реєстрі;

прізвище та ініціали державного реєстратора;

дата та номер запису в єдиному державному реєстрі.

Наказ державного комітету статистики України від 12.06.07 № 164 "Про затвердження форми довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України".

Цей Наказ видано відповідно до Закону України "Про державну статистику" № 26 14-12, Положення "Про єдиний державний реєстр" та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" № 35 75-4.

Підприємству надається довідка з єдиного державного реєстру підприємств та організації України (ЄДРПОУ) (див. додаток 1).

3.2 Облік юридичних осіб в органах Пенсійного фонду

Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.10.2006 р. №14-4 затверджено Положення "Про порядок узяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України юридичних та фізичних осіб-підприємців як платників страхових внесків.

Взяття на облік юридичних осіб як платників здійснюється органами Пенсійного фонду України за місцем знаходження юридичної особи на підставі відомостей з рєстраційної картки наданих державним реєстратором згідно законом України "Про державну реєстрацію" та довідки з єдиного державного реєстру (довідка статистики) не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей органів Пенсійного фонду України. Підприємству надається повідомлення про взяття на облік (див додаток 2).

3.3 Реєстрація в податковій службі

Державна податкова адміністрація України наказом від 19.02.98 р. № 80 затвердила порядок обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів). Цей порядок розроблено відповідно до законів України "Про систему оподаткування (1251-12) ", "Про державну податкову службу України (509-12) " та інших актів, положень чинного законодавства України і має на меті використання єдиної раціональної методики обліку платників податків.

Облік платників податків - є одною з основних функцій органів Державної податкової служби. Для цього порядку поширюється на юридичних осіб незалежно від форм власності.

Узяття на облік платників податків здійснюється за їх місцем знаходження відповідними органами державної податкової служби. Після внесення відомостей про них до єдиного державного реєстру та після присвоєння ідентифікаційних кодів за єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ). Після взяття платника податків на облік орган державної податкової служби формує довідку про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП (див додаток 3).

Довідка за формою № 4-ОПП є єдиним документом, який підтверджує взяття платника податків на облік органів державної податкової служби.

3.4 Реєстрація у фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ССТВП)

Інструкція "Про порядок надходження обліку та витрачання коштів фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності" затверджена постановою правління Фондусоціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 р. № 16.

Зазначена інструкція розроблена відповідно до Закону України від 18.01.2001 р. №2240 "Про загально обов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими з народженням та похованням.

Фонд соціального страхування належить до цільових позабюджетних страхових фондів. Інструкція визначає порядок реєстрації страхувальників. Обов’язковій реєстрації, як страхувальники, підлягають: підприємства, установи, організації, бюджетні, громадські та інші установи, незалежно від форм власності, реєстрація страхувальників проводиться за їх місцем знаходження.

Страхувальники, які підлягають обов’язковій реєстрації, повинні зареєструватися у десятиденний строк з дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію. Для реєстрації в органахфонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності подають:

Заяву за формою, згідно з додатком 3-А;

Завірені відповідною особою фонду копії таких документів: свідоцтва про державну реєстрацію та довідки органів статистики.

3.5 Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття

Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2008 р. № 339 затвердив інструкцію "Про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходжень до фонду. Взяття на облік юридичних та фізичних осіб здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданої державним реєстратором. Роботодавці набувають статусу платника страхових внесків з дня взяття їх на облік.

3.6 Реєстрація у фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворінь

Закон України "Про загально обов’язкове державне соціальнестрахування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворіння, які спричинили втрату працездатності.

Сфера дії закону.

Дія цього закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору на підприємствах, установах, організаціях, незалежно від їх форм власності.

Правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві Постановою від 12.07.2007р. № 36 затвердило інструкцію "Про порядок перерахування обліку до витрачання страхових коштів фонду".

Установа отримує повідомлення про взяття на облік в даному фонді (див. додаток 7).

3.7 Відкриття рахунків в органах казначейства

Наказом Державного казначейства України від 2 грудня 2002 р. № 221 затверджено порядок відкриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства України.

Цей порядок регламентує взаємовідносини між органами Державного казначейства України і розпорядниками та одержувачами коштів бюджетів.

Рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства України відповідно до порядку їх функціонування та призначення коштів поділяються на бюджетні та внебюджетні.

Бюджетні рахунки для операцій клієнтів з бюджетними коштами - це рахунки для здійснення операцій за асигнуваннями, передбаченими на виконання відповідних програм і заходів у державному та місцевих бюджетах, які відкриваються розпорядниками бюджетних коштів.

Бюджетні рахунки поділяються на:

Реєстраційні рахунки, які відкриваються розпорядником бюджетних кощтів за відповідними кодами бюджетної класифікації видатків з виконання загального фонду кошторисів.

Спеціальні реєстраційні рахунки, які відкриваються для обліку операцій з виконання спеціального фонду кошторисів.

Бюджетні рахунки відкриваються щорічно на початок нового бюджетного періоду.

Рахунки відкриваються відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів.

План рахунків бухгалтерського обліку затверджено наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 р. № 119 зі змінами.

Розпорядники бюджетних коштів для відкриття бюджетних рахунків подають до органу Державного казначейства України наступні документи:

Заяву про відкриття рахунків установленого зразка за підписом керівника та головного бухгалтера, яким дано право першого та другого підписів (див додаток 8).

Копію довідки про включення до єдиного державного реєстру підприємців та організацій України, засвідчену нотаріально, або органом, що видав довідку (довідка зі статистики).

Копію належним чином зареєстрованого установчого документа (статут положення), засвідчену органом, який здійснив реєстрацію, або нотаріально (державний реєстратор).

Копію документа, що підтверджує взяття клієнта на облік в органи державної податкової служби, засвідчену органом, що видав документ чи нотаріально (довідка з податкової служби № 4ОПП)

Копію документа, що підтверджує реєстрацію клієнта у відповідного органу пенсійного фонду України, засвідчену органом, що її видав чи нотаріально.

Копії документів, що підтверджують реєстрацію клієнта у фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, фонді загальнообов’язкового соціального страхування України на випадок безробіття, фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності засвідчені органами, що їх видали чи нотаріально.

Затверджений кошторис розпорядників бюджетних коштів.

Картку зі зразками підписів та відбитка печатки у двох примірниках (див. додаток 9).

Тема 4. Документація та документообіг в бюджетних установах

Головною умовою правильної організації бухгалтерського обліку в першу чергу є виконання нормативно-правових актів законодавства України.

Основні принципи, яких повинні дотримуватися керівник установи та головний бухгалтер - це обачність та повнота висвітлення господарського процесу.

Крім того необхідно виконувати встановлені бюджетним кодексом принципи бюджетної системи України, в часності:

Принцип єдності порядку виконання бюджету;

Ведення бухгалтерського обліку та звітності.

Керівництво установи повинно здійснювати грамотне планування та ведення бухгалтерського обліку відповідно графіку документообороту.

У державі існує положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1999 р. № 88 Зі змінами та доповненнями.

Первинний документ - це письмове посвідчення, яке фіксує та підтверджує господарську операцію включно розпорядження та дозволи адміністрації та її проведення.

Складання документа або його отримання

Первинний документ складається в момент здійснення господарської операції або після її завершення, наприклад, прибутковий і видатковий касові ордера, акт приймання виконаних робіт.

На підставі первинних документів шляхом групування та виведенням в них підсумків складаються зведені документи, наприклад, авансовий звіт.

Документи розподіляються на внутрішні та довнішні.

Первинні документи оформляються на бланках, затверджених міністерствами та відомствами України.

Перевірка документів

Першочерговий контроль документів (платіжних доручень, касових ордерів, вимог) здійснює керівник, який підписує їх та бере на себе відповідальність за законність оформлення операцій.

Документи повинні містити у собі наступні реквізити:

Найменування установи;

Найменування документа;

Код форми;

Дату та місце складання;

Зміст операції;

Одиницю виміру;

Прізвище та особистий підпис матеріально-відповідальних осіб.

Організація документообігу

Рух документів в процесі використання, оформлення, обробки та передачі їх в архів називається документообігом.

Для забезпечення якісної обробки документів та своєчасного відображення господарських операцій обліку необхідно мати чітку систему документообігу. Для цього розроблюється графік, в якому відображаються всі етапи руху документації.

Графік дає чітку картину, хто є виконавцем і в який час забезпечується виконання операції, хто несе відповідальність за помилки та несвоєчасне виконання. Кожному працівнику видається виписка з графіка з переліком документів, складання та обробка яких відноситься до його компетенції. Графік затверджується керівником установи.

Тема 5. Організація планування та використання фінансових ресурсів бюджетною установою

5.1 Принципи фінансування

Існує два принципи фінансування:

система розпорядників коштів;

бюджетна класифікація.

Розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету.

Розпорядники бюджетних коштів є суб’єктами бюджетних правовідносин, перелік яких і повноваження регламентуються Бюджетним кодексом.

Для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок бюджетних коштів, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на:

головних розпорядників коштів;

розпорядників коштів нижчого рівня.

Відповідно до статті 7 Бюджетного кодексу України, одним із принципів, на яких ґрунтується бюджетна система України є принцип єдності бюджетної системи. Він забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиною бюджетною класифікацією.

Стаття 2 пункт 3 Бюджетного кодексу України визначає бюджетну класифікацію як єдине, систематизоване згрупування доходів, видатків та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності та іншими ознаками, відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Бюджетними установами застосовується класифікація, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27 грудня 2001 року №604 зі змінами та доповненнями.

5.2 Економічна класифікація

Економічна класифікація є основою ведення бухгалтерського обліку та звітності в бюджетних установах, інструментом адміністративного контролю за використанням коштів.

За економічною класифікацією видатки бюджету поділяються на поточні видатки та капітальні.

1000 - поточні видатки

2000 - капітальні видатки

Роз’яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету затверджені наказом Державного казначейства України від 8.12.2006 р. № 330 (з 1 січня 2010 р. вводиться в дію Інструкція "Щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету" затверджена наказом Державного казначейства України 25.11.2008 р. № 495).

Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує чітке розмежування видатків за економічними ознаками з детальним розподілом коштів за їх предметними ознаками (заробітна плата, всі види господарської діяльності. Такий розподіл дає можливість виділити захищені стаття бюджету та забезпечити єдиний підхід до всіх отримувачів з точки зору виконання бюджету.

Видатки на товари та послуги (код 1100)

Оплата праці працівників бюджетних установ (1110)

Код 1111 - заробітна плата.

Код 1120 - нарахування на заробітну плату. За зазначеним кодом здійснюються нарахування бюджетними установами на фонд оплати праці (36,4%).

Код 1131 - предмети, матеріали, обладнання та інвентар.

Код 1132 - медикаменти та перев’язувальні матеріали.

Код 1133 - продукти харчування.

Код 1134 - м’який інвентар та обмундирування.

Код 1135 - оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів:

здійснюється оплата транспортних послуг, у тому числі, видатки на доставку працівників на роботу власним та орендованим транспортом, учнів загальноосвітніх шкіл на навчання, на перевезення військовослужбовців строкової служби;

придбання паливно-мастильних матеріалів;

придбання та встановлення охоронної сигналізації на транспортні засоби;

поточний ремонт транспортних засобів;

придбання запасних частин на транспортні засоби;

видатки на страхування автомобілів, проведення експертної оцінки транспортних засобів;

плата за проїзд на платних дорогах;

плата за стоянки;

плата збору за забруднення навколишнього середовища;

плата за оформлення прав водія, страхування та медичний огляд водіїв, технічний огляд транспортного засобу, податок з власників транспортних засобів;

збір на обов’язкове Пенсійне страхування, що стягується відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.11 98 р. №1740 "Про затвердження порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" у випадку придбання автомобілю.

Код 1136 - оренда - плата за використання приміщень.

Код 1137 - поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель, технічне обслуговування обладнання. За цим кодом здійснюється поточний ремонт: обладнання, окремих вузлів, меблів, техніки, інвентарю, будівель, споруд, приміщень, доріг, систем вуличного освітлення. Видатки, пов’язані з технічним обслуговуванням телефонів, внутрішньої АТС, мобільних телефонів, комп’ютерної, розмножувальної та іншої техніки, а також техніки обслуговування систем пожежогасіння, охоронної сигналізації тощо. Оплата запасних частин та витратних матеріалів для поточного ремонту вказаної техніки, якщо це передбачено угодою.

Код 1138 - послуги зв’язку. Оплата здійснюється за послуги фіксованого телефонного зв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), радіоточки, електронну пошту, поштові відправлення. Видатки на придбання стартових пакетів, карток-internet, підключення до мережі Internet, плата за послуги internet-провайдерів, за користування мережею Internet, плата за користування каналами зв’язку, а також придбання поштових марок, конвертів з марками і без, вітальних листівок з марками.

Код 1139 - оплата інших послуг та інші видатки. Зазначений код включає:

оплату робіт та професійних послуг сторонніх фахівців, згідно з укладеними договорами та угодами;

видатки на оплату послуг з розробки проектно-кошторисної документації;

видатки на благоустрій міст, сіл, селищ та прибудинкової території бюджетних установ;

вилов бродячих тварин;

доставка померлих на судмедекспертизу, захоронення невідомих, безрідних;

розмітка вулиць;

установка огорож;

чистка озер, колодязів;

встановлення програмного забезпечення, подальше їх супроводження та обслуговування;

пенсійний збір за купівлю валюти.

проводяться обов’язкові платежі до бюджету: державне мито, ввізне мито;

оплата всіх банківських послуг;

перерахування усіх видів пені, штрафних санкцій, неустойки.

Код 1140 - видатки на відрядження. До цієї категорії відносяться видатки на оплату проїзду, добових, квартирних під час службових відряджень.

Код 1150 - матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення.

Код 1160 - оплата комунальних послуг та енергоносіїв.

Код 1161 - оплата теплопостачання.

Код 1162 - оплата водопостачання і водовідведення.

Код 1163 - оплата електроенергії

Код 1164 - оплата природного газу.

Код 1165 - оплата інших комунальних послуг, здійснюється оплата за утримання в чистоті будівель, дворів, доріг, вивіз сміття, прибирання парків, площ, майданчиків, місць загального користування, кладовищ, ліквідація стихійних звалищ, дезінсекція, дезінфекція та дератизація приміщень обслуговування ліфтів, витрати на технічне обслуговування та утримання в належному стані електричних мереж, сантехнічних вузлів, обслуговування комунікацій, які є складовою частиною будівлі.

Код 1166 - оплата інших енергоносіїв (дрова, мазут, торф, вугілля).

Код 1170 - дослідження і розробки, видатки державного (регіонального значення.

Код 1200 - виплата процентів за зобов'язаннями.

Код 1300 - субсидії і поточні трансферти.

Код 2110 - придбання обладнання та предметів довгострокового користування. Предмети, вартістю більше 1000 гривень без ПДВ. Включає придбання виробничого та невиробничого обладнання та предметів довгострокового користування. Придбання бюджетними установами автомобілів, приладів, машин, механізмів, меблів службового призначення, придбання орг. Техніки, комп’ютерної техніки, придбання кондиціонерів.

Захищені статті видатків: 1111, 1132, 1133, 1160.

5.3 Штатний розпис

Штатний розпис - документ, що встановлює для даного підприємства чи установи структуру, штати і посадові оклади працівників.

Штатний розпис містить назви посад, чисельність персоналу, оклади по кожній посаді.

Нормативно-затверджена форма штатного розпису існує тільки для бюджетних організацій (Наказ Міністерства фінансів України від 28.01.2002р. № 57)

Постанова Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 р. № 170 "Про упорядкування апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій.

Кабінет Міністрів постановляє:

Департамент - структурний підрозділ, що утворюється для виконання завдань високого ступеня складності (багатогалузевість, багатофункціональність). У його складі повинно бути не менш ніж 4 відділи. Департамент очолює директор. Директор департаменту може мати не більше ніж 2 заступника.

Самостійне управління - це структурний підрозділ, одногалузевого або однофункціонального спрямування. До складу управління входять не менш, ніж 2 відділи. Самостійне управління очолює начальник. Начальник управління може мати не більш, ніж 1 заступника - начальника відділу.

Самостійний сектор - структурний підрозділ, що утворюється для виконання завдань за окремим напрямом діяльності органа виконавчої влади, функції якого не можливо поєднати з іншими структурними підрозділами. Чисельність не менше, ніж 2 працівника, очолює - завідуючий.

Відділ у складі самостійного управління - утворюється для виконання завдань за одним напрямом, з чисельністю, не менш, ніж 5 працівників. Відділ очолює начальник. Начальник відділу може мати не більш, ніж 1 заступника. Така посада може вводитися у разі, коли чисельність працівників у відділі не менш як 7 одиниць.

Схема посадових окладів

Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2006 р. № 268. Схема посадових окладів являє собою повний перелік найменувань, необхідних для функціонування підприємства посад, для кожної з яких визначено розміри посадових окладів, у схемі передбачають два розміри посадового окладу: мінімальний та максимальний; "вилка" посадових окладів дає змогу диференціювати рівень оплати працівників, які виконують однакову роботу з різними результатами, сприяє відповідальному їх ставленню до обов’язків.

З метою упорядкування оплати праці працівників установ, закладів, галузей бюджетної сфери, а також створення механізму підтримання на постійному рівні оптимальних міжгалузевих та міжпосадових співвідношень в оплаті праці Кабінет Міністрів України Постановою від 30 серпня 2002 р. №1298 затвердив єдину тарифну сітку розрахунків і коефіцієнтів з оплати праці працівників бюджетних установ.

Розрахунок схемних посадових окладів: