Скачать

Виготовлення лікарських препаратів на основі амілолітичних ферментів

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ДЖЕРЕЛА ОДЕРЖАННЯ АМІЛОЛІТИЧНИХ ФЕРМЕНТІВ

1.1 Продуценти –прокаріоти

1.2 Продуценти – дріжджеподібні гриби

1.3 Продуценти – мікроскопічні гриби

1.4 Патентний пошук

1.4.1 Штам цвілевого гриба Aspergillus аwamori IMBF-100017 - продуценту амілолітичних ферментів

1.4.2 Штам бактерій Васillus licheniformis – продуцент комплексу термостабільних амілолітичних і протеолітичних ферментів

2. МЕХАНІЗМ ДІЇ ТА ВЛАСТИВОСТІ АМІЛОЛІТИЧНИХ ФЕРМЕНТІВ

2.1 Властивості та структура ферментів

2.2 Класифікація амілолітичних ферментів

2.3 Механізм дії амілолітичних ферментів

3. ФІРМИ ВИРОБНИКИ АМІЛОЛІТИЧНИХ ФЕРМЕНТНИХ ПРЕПАРАТІВ

3.1 Українські виробники

3.2 Закордонні виробники

3.3 Російські виробники

4. ГАЛУЗІ ВИКОРИСТАННЯ АМІЛОЛІТИЧНИХ ФЕРМЕНТНИХ ПРЕПАРАТІВ

4.1 Хлібопекарська і крохмалопаточна промисловість

4.2 Пивоваріння та спиртова промисловість

4.3 Текстильна промисловість

4.4 Фармацевтична промисловість

5. СУЧАСНІ НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ, ПОВ`ЯЗАНІ З РОЗРОБКОЮ АМІЛОЛІТИЧНИХ ФЕРМЕНТНИХ ПРЕПАРАТІВ

5. 1Комп'ютерне моделювання структурі амілолітичних ферментів

6. ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ВИРОБНИЦТВА АМІЛОЛІТИЧНИХ ФЕРМЕНТНИХ ПРЕПАРАТІВ

6.1 Виробничі способи культивування мікроорганізмів – продутентів ферментів

6.2 Отримання амілолітичних ферментних препаратів з глибинних культур мікроорганізмів

6.3 Отримання амілолітичних ферментних препаратів з поверхневих культур мікроорганізмів

7. МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ ФЕРМЕНТАТИВНОЇ АКТИВНОСТІ АМІЛОЛІТИЧНИХ ФЕРМЕНТІВ

7.1 Спектрофлюрометричні методи

7.2 Колориметричні (фотометричні) методи

7.3 Спектрофотометричні методи

7.4 Манометричні методи і інші методи

ВИСНОВОК

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Ферменти або ензими – органічні каталізатори білкової або РНК природи. Ферменти каталізують більшість хімічних реакцій, які відбуваються у живих організмах.

Великою і незаперечною перевагою ферментів перед хімічними каталізаторами є те, що вони діють при нормальному тиску, при температурах від 20 до 70 ° С, рН в діапазоні від 4 до 9 і мають у більшості випадків виключно високу субстратну специфічність, що дозволяє в складній суміші біополімерів направлено впливати тільки на визначені з'єднання.

НА сьогоднішній день в світі інтенсивно збільшується виробництво ферментів для використання їх в різноманітних ланках людської життєдіяльності. Не виняток і амілолітичні ферментні препарати. Завдяки своїм особливості – каталізу реакцій гідролізу різноманітних оліго- та полісахаридів – амілолітичні ферменти використовуються в харчовій промисловості, легкій промисловості, медичній промисловості, та в діагностичних цілях. Їх використання значно спрощує та значно здешевлює технологічний процес виробництва.

Все це свідчить про те, що виробництво амілолітичних ферментних препаратів є одним з перспективних напрямків у біотехнології, що буде і далі інтенсивно розвиватися та розширюватися. І саме тому цей реферат наддає докладну інформацію про структуру та функції а також схему виробництва амілолітичних препаратів.

1. ДЖЕРЕЛА ОТРИМАННЯ АМІЛОЛІТИЧНИХ ФЕРМЕНТІВ

НА сьогоднішній день амілолітичні ферментні препарати в Україні та за кордоном набули дуже широкого використання.

До розвитку ферментної промисловості головним промисловим джерелом отримання амілаз в європейських країнах було проросле зерно (солод). Для медичних цілей амілази отримували з тваринної сировини. В даний час головним джерелом амілаз є прокаріоти, особливо бактерії, гриби і найрідше дріжджі(1,2).

1.1 Прокаріоти

Серед бактеріальної мікрофлори найбільш ефективними продуцентами є такі мікроорганізми: Вас. subtilis, Вас. diastaticus, Вас. mesentericus, Вас. macerans і Вас. polymycus та ін.

Бацили – продуценти амілолітичних ферментів представляють собою в більшості випадків Г⁺ палички довжиною 1,2 ... 1,3 мкм і діаметром 0,6 ... 0,8 мкм. Палички з'єднуються по два, три, іноді утворюють ланцюжки. собою утворюють спори, що надають стійкість клітині при дії несприятливих умов. Такі форми легко переносять висушування, низькі та високі температури, опромінення і т. д. Цикл розвитку бактерій порівняно короткий.

рН-стабільність мікробних глюкоамілаз лежить в широкому діапазоні від 2,5 до 9. Термостабільність глюкоамілаз лежить в інтервалі від 30 до 45 ° С і рідко підвищується до 55-60 ° С. Глюкоамілази різного походження помітно відрізняються по молекулярній масі, яка, за даними різних авторів, має значення від 48 000 до 210 000.

Бактерію Вас. subtilis-82, що застосовується в даний час на спиртових заводах як продуцент