Скачать

Бойовi можливостi вiйськових сил

План

Вступ

1. Складові частини бойових можливостей і їх характеристика.

Вогнева потужність, методика її визначення.

Розрахунок ударної сили підрозділів.

Методика визначення маневрових можливостей бойових підрозділів.

2. Організація та бойові можливості механізованої роти.

3. Методика розрахунку можливостей механізованої роти по ураженню живої сили противника вогнем стрілецької зброї.

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Підрозділи ЗСУ мають сучасне озброєння та бойову техніку в достатній кількості. Як показує досвід ВВВ і локальних воєн дуже важливо знати ТТХ зразків озброєння та бойової техніки, вміло їх використовувати, їх бойові можливості, що є необхідною умовою для прийняття обгрунтованого рішення, дозволяє розумно здійснювати керування штатними та приданими підрозділами в бою. Мистецтво командира проявляється у вмінні з великої кількості зброї вибрати ту, яка в належний момент буде найбільш ефективною в даній обстановці. При підготовці і веденні бою командир повинен вирішити:

а) скільки і яких сил потрібно для виконання поставленої задачі;

б) який результат бою слід очікувати приданому складі сил та засобів;

в) як найкраще використати їх в ході бою. Вірні відповіді на ці питання командир може отримати, якщо він буде знати бойові можливості штатних і придатних сил та засобів.

Бойові можливості – це кількісні і якісні показники, які характеризують можливості підрозділів по виконанню певних бойових задач за встановлений час в конкретній обстановці. Бойові можливості залежать: від кількості особового складу, рівню його бойової підготовки і морально-психологічного стану; наявності і стану озброєння, бойової та іншої механіки; мистецтва командного складу в управлінні підрозділами; організаційної структури військ та їх забезпеченості матеріально технічними засобами, а також від складу і характеру протидії противника; умов місцевості; метеорологічної обстановки (стану погоди, часу року і доби) та інше. Бойові можливості механізованої роти характеризуються: складом сил і засобів противника який вона здатна розгромити; розміром опорного пункту; глибиною впливу по об'єктах противника; радіусом дій засобів ураження і часом підготовки їх до нанесення удару та інше; Складові бойових можливостей роти є: вогнева потужність; ударна сила; маневровість. Розглянемо ці поняття більш ширше у подальших розділах.

1. Складові частини бойових можливостей і їх характеристика

Бойові можливості - це кількісні та якісні показники, що характеризують можливості підрозділу по виконанню визначених завдань за встановлений час в конкретній обстановці. Вони залежатьвід:

а) кількості особового складу, рівня його бойової підготовки та психологічно морального стану;

б) наявності та стану озброєння, бойової та іншої техніки;

в) мистецтва командного складу в управлінні підрозділами;

г) організаційно-штатної структури військ та їх забезпеченості МТЗ, а також від складу і характеру протидії противника;

д) умов та характеру місцевості;

е) метеорологічної обстановки (погоди, часу, доби).

Бойові можливості підрозділів можуть розглядатись по видах та засобах ураження (артилерія, танки, засоби ППО, стрілецька зброя), а також по здатності створювати необхідну щільність сил та засобів на 1 км Складовими частинами бойових можливостей є:

– вогнева потужність;

– ударна сила;

– маневровість.

1.1 Вогнева потужність, методика її визначення

Вогнева потужність підрозділу виражається сумарним об’ємом завдань, які можуть бути виконані штатними та приданими вогневими засобами і відпущеною кількістю боєприпасів. Результатом реалізації вогневої потужності є збитки, що виражаються Вогнева потужність характеризується можливостями підрозділів щодо нанесення противнику збитків вогнем артилерії, танків БМП, протитанкових засобів, вогнеметів, стрілецької зброї. В обороні крім того, ураження противника досягається застосуванням мінно-вибухових загороджень.

Вогнева потужність механізованої роти - це сумарний обсяг вогневих завдань, які можуть бути виконані кількістю боєприпасів, що відпущені на бій, штатними і приданими вогневими засобами. Результатом реалізації вогневої потужності є збиток, що виражається визначеним ступенем придушення або знищення противника. До показників вогневої потужності відносяться:

· кількість об'єктів (цілей) противника, що уражаються, а також ступінь їх ураження;

· кількість засобів озброєння і бойової техніки противника, що знищується;

· математичне очікування збитків, що наносяться угрупуванню війська противника.

Вогнева потужність роти складається з уражаючих можливостей штатних і приданих підрозділів артилерії, протитанкових засобів, бойових машин піхоти, танків, а також стрілецької зброї. Тому методика розрахунків вогневої потужності складається із самостійних часткових методик по видах зброї і включає в себе:

1) методику розрахунку ураження противника вогнем артилерії;

2) методику розрахунку можливостей підрозділів щодо боротьби з броньованими об'єктами та іншими вогневими цілями вогнем прямої наводки;

3) методику розрахунку можливостей роти щодо ураження противника вогнем стрілецької зброї.

Методика розрахунку ураження противника вогнем артилерії Артилерія своїм вогнем в бою виконує наступні завдання:

1. знищує або придушує засоби ядерного та хімічного нападу, артилерію та інші вогневі засоби і живу силу противника;

2. знищує танки, БМП, ПТУР;

3. подавляє живу силу, ПУ, радіоелектронні засоби;

4. руйнує фортифікаційні споруди противника;

5. проводить дистанційне мінування місцевості.

Завданнями стрільби артилерії можуть бути:

· знищення цілі;

· придушення цілі;

· руйнування цілі;

· виснаження цілі.

Знищення цілі заключається в нанесенні її таких втрат (пошкоджень) при яких вона повністю втрачає свою боєздатність, М₀=0,7-0,9 імовірності, або число поражених цілей із складу групової цілі складає > 50%. Руйнування цілі заключається в приведенні її в небоєздатний стан. Придушення цілі - тимчасова втрата нею боєздатності. М₀ число поражених цілей 30%. Виснаження цілі заключається в морально-психологічних діях на живу силу противника, веденням турбуючого вогню.

Нерухомі неспостерігаємі, відкрито розташовані не броньовані цілі, як правило знищуються, а укриті та броньовані цілі - придушуються чи знищуються. Для стрільби по таких цілях залучається не менше батареї. Абатр, мінбатр і взводи (секції), а також окремі гармати поражаються на вогневих позиціях, батр. САУ знищуються, а взводи самохідних мінометів придушуються. Ураження батр САУ здійснюється, як правило негайно, після їх виявлення вогневими нальотами, які ведуться поверховим вогнем. Відкрито розташована жива сила та вогневі засоби, як правило, знищуються, а укриті - придушуються. ПТЗ противника в залежності від обстановки знищуються або придушуються. Об’єктами та цілями для ураження вогнем артилерії звичайно є: взводні опорні пункти, мінв, КСП, РЛС, роти в районі зосередження та на марші. Чим же визначаються вогневі можливості артилерії? Вони визначаються:

1. характером цілей і прийнятою щільністю ураження;

2. кількістю наявних гармат та мінометів;

3. кількістю та якістю відпущених на стрільбу боєприпасів;

4. часом за який повинні бути вирішені поставлені завдання.

В залежності від кількості гармат, які має батальйон (рота), режиму вогню для кожної артсистеми визначається кількість снарядів та мін, які можна випустити (вистрілити) за цей час. Поділивши цю кількість на середню норму витрат боеприпасів, отримаємо кількість об’єктів, які можна придушити знищити за час АП атаки.

Методика розрахунку можливостей підрозділів по боротьбі з броньованими об’єктами противника

Методика розрахунку базується на використанні коефіцієнтів бойової ефективності ПТЗ (танків, ПТУР, БМП, РПГ, БМПТУР, СПГ, ПТП, ручні гранати). Для кожного ПТЗ, дослідним шляхом, починаючи з РПГ визначені коефіцієнти, які показують, яку кількість танків та інших бронеоб’єктів може знищити той чи інший ПТЗ, до того як він вийде з ладу.