Скачать

Атомная Энергетика Украины. Основные проблемы и перспективы развития

МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ УКРАИНЫ

Восточноукраинский Государственный Университет

Северодонецкий Технологический Институт

Сухина Константин Николаевич

шифр: 99153Х

специальность: 7.050107 – экономика предприятия

группа: ЭП-99аз

курс: 1

дисциплина: «Распределение производственных сил»

тема: «Атомная энергетика основные проблемы и перспективы развития»

преподаватель: Федорченко Е.А.

г.Северодонецк 2000г.

План.

I. Энергетика сегодня.

1. Энергетика сегодня.

2. Структура отрасли

2.1 Положение о министерстве энергетики Украины.

2.2 Положение о Государственном департаменте ядерной энергетики Украины.

3. Особенности приватизации в энергетической отрасли.

II. Атомная энергетика и промышленность Украины.

1. Атомная энергетика Украины.

2. Запорожская АЭС.

3. Атомная энергетика (состояние, проблемы и перспективы развития).

3.1 Производство электроэнергии.

3.2 Безопасность и экология.

3.3 Экономика атомной энергетики.

3.4 Чернобыльская проблема.

3.5 Основные задачи научного обеспечения развития атомной энергетики.

3.6 Стратегические задачи и перспективы развития.

4. Атомная промышленность Украины (состояние, проблемы и перспективы развития)

4.1 Восточный ГОК.

4.2 ГНПП «Цирконий».

4.3 ГП «Смолы».

4.4 ГП «Приднепровский завод цветных металлов»

4.5 ДП «Приднепровский гидрометаллургический завод»

4.6 Украинский научно-исследовательский и пректно-изыскательский институт промышленной технологии.

4.7 Программа развития атомной промышленности.

5. Физическая защита и медико-санитарное обеспечение предприятий атомной энергетики и промышленности.

6. Капитальное строительство объектов атомной энергетики и промышленности.

III. Краткие выводы.

Енергетика сьогоднi

Електроенергетичний комплекс України - це основа функцiонування i розвитку нацiональної економiки, забезпечення цивiлiзованих умов життя населення, тому його технiчний, технологiчний та iнтелектуальний потенцiал знаходиться на високому рiвнi.

До складу енергетичної галузi України входять 5 атомних електричних станцiй (АЕС) встановленою потужнiстю 12.818 млн. КВт, 8 гiдроелектростанцiй (ГЕС) встановленою потужнiстю 4.7 млн. КВт, тепловi електростанцiї (ТЕС), встановленою потужнiстю 36.5 млн. КВт, а також системоутворююча та розподiльча мережi довжиною понад 1 млн. км.

В структурi виробництва електроенергiї АЕС складає 45.4%, ТЕС 40.9%, ГЕС 10.7%, 3% електроенергiї вироблено iншими малими станцiями. В порiвняннi iз аналогiчним перiодом 1998 року збiльшилося виробництво електроенергiї на АЕС - на 0.5% та на ГЕС - 12.7%.

Ситуацiя в електроенергетицi складна, насамперед, через неплатежi за використану електричну i теплову енергiю. Заборгованiсть споживачiв складає близько 7 млрд. грн. (сiм мiсяцiв роботи енергокомплексу).

Завдяки заходам, що були прийнятi Урядом, а особливо з прийняттям Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України №949 вiд 3 червня 1999 року "Про пiдготовку галузей нацiональної економiки до сталого функцiонування в осiнньо-зимовий перiод 1999/2000 року" ситуацiя останнiм часом покращується. За червень та липень реалiзацiя енергiї значно пiдвищилася i склала вiдповiдно 149.2% та 113.5%, у тому числi банкiвськими коштами 19.4% та 22.4%. Вживаються жорсткi заходи щодо обмеження та вiдключення споживачiв-боржникiв за енергiю. Також покращується ситуацiя з вiдвантаженням палива на електростанцiї Мiненерго. За першу половину серпня вдалося збiльшити запас вугiлля на 503 тис.т.

Дiяльнiсть галузi знаходиться пiд постiйним наглядом з боку Президента України та Кабiнету Мiнiстрiв, особливо з питання структурної перебудови в електроенергетичному комплексi. Указ Президента України вiд 2 серпня 1999 року № 944 "Про деякi питання приватизацiї об`єктiв електроенергетичного комплексу" сприяє створенню умов для залучення стратегiчних iнвестицiй у галузь, що дасть змогу провести реконструкцiю та модернiзацiю фiзично зношеного та морально застарiлого обладнання енергооб`єктiв.

Структура галузi

Указом Президента України вiд 15.12.99 № 1573/99 "Про змiни у структурi центральних органiв виконавчої влади" постановлено утворити Мiнiстерство палива та енергетики України - на базi Мiнiстерства вугiльної промисловостi України, Мiнiстерства енергетики України, Державного департаменту з питань електроенергетики України, Державного департаменту нафтової, газової та нафтопереробної промисловостi України та Державного департаменту з питань ядерної енергетики України, що лiквiдуються.

Таким чином, наступнi полoження - вже iсторiя, але функцii описанi далi виконуються Мiнiстерством палива та енергетики:

ЗАТВЕРДЖЕНО

Указом Президента України

вiд 25 листопада 1999 року N 1497/99

Положення

про Мiнiстерство енергетики України

1. Мiнiстерство енергетики України (Мiненерго України) є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує проведення державної полiтики в електроенергетичному, ядерно-промисловому та нафтогазовому комплексах (далi - паливно-енергетичний комплекс), сприяє їх структурнiй перебудовi та здiйснює в межах своїх повноважень координацiю їх дiяльностi.

Через Мiненерго України Кабiнет Мiнiстрiв України спрямовує i координує дiяльнiсть Державного комiтету України з енергозбереження, Державного департаменту з питань електроенергетики України, Державного департаменту з питань ядерної енергетики України та Державного департаменту нафтової, газової та нафтопереробної промисловостi України.

2. Мiненерго України у своїй дiяльностi керується Конституцiєю України, законами України, актами Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв України, а також цим Положенням. У межах своїх повноважень Мiненерго України органiзовує виконання актiв законодавства, здiйснює контроль за їх реалiзацiєю.

Мiненерго України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенцiї, розробляє пропозицiї про вдосконалення законодавства i в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентовi України, Кабiнету Мiнiстрiв України.

3. Основними завданнями Мiненерго України є:

державне управлiння паливно-енергетичним комплексом;

участь у формуваннi та забезпечення проведення державної полiтики в паливно-енергетичному комплексi;

участь у формуваннi та забезпечення проведення єдиної полiтики у сферi мiжнародних зв'язкiв;

розроблення пропозицiй про вдосконалення економiчних важелiв розвитку паливно-енергетичного комплексу, сприяння здiйсненню економiчних реформ, формування та вдосконалення ринку паливно-енергетичних ресурсiв.

4. Мiненерго України вiдповiдно до покладених на нього завдань:

1) прогнозує розвиток виробничої, науково-технiчної, трудової, соцiальної, фiнансової та iнших сфер дiяльностi в паливно-енергетичному комплексi;

2) розробляє концепцiю розвитку паливно-енергетичного комплексу, цiльовi програми перспективного розвитку науки, технiки i технологiї;

3) визначає державне пiдприємство для здiйснення централiзованого диспетчерського (оперативно-технологiчного) управлiння об'єднаною енергетичною системою України;

4) бере участь у розробленнi проектiв Державної програми економiчного i соцiального розвитку України, Державного бюджету України;

5) вживає заходiв, спрямованих на вдосконалення зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

6) в межах своєї компетенцiї бере участь у пiдготовцi мiжнародних договорiв України, укладає мiжнароднi договори мiжвiдомчого характеру;

7) бере участь у формуваннi та реалiзацiї антимонопольної полiтики як у цiлому, так i за вiдповiдними напрямами (демонополiзацiя економiки, розвиток конкуренцiї, антимонопольне регулювання, застосування антимонопольного законодавства);

8) забезпечує виконання завдань мобiлiзацiйної пiдготовки та мобiлiзацiйної готовностi держави у межах повноважень, визначених законодавством;

9) здiйснює у межах своєї компетенцiї функцiї державного енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергiї, а також за додержанням вимог технiчної експлуатацiї електричних станцiй i мереж, енергетичного обладнання об'єктiв електроенергетики, пiдключених до об'єднаної енергетичної системи України;

10) забезпечує проведення державної полiтики у сферi енергозбереження, бере участь у розробленнi програм з енергозбереження та здiйснює контроль за їх виконанням;

11) забезпечує проведення державної полiтики з питань органiзацiї працi, заробiтної плати та соцiального захисту працiвникiв паливно-енергетичного комплексу;

12) забезпечує у межах своєї компетенцiї проведення державної полiтики у сферi охорони працi, пожежної безпеки й охорони довкiлля, здiйснює методичне керiвництво та контроль за дiяльнiстю пiдприємств паливно-енергетичного комплексу з цих питань;

13) забезпечує проведення державної полiтики у сферi зайнятостi населення, вживає заходiв щодо забезпечення паливно-енергетичного комплексу висококвалiфiкованими працiвниками;

14) здiйснює вiдповiдно до законодавства України функцiї з управлiння об'єктами державної власностi, що належать до сфери його управлiння;

15) забезпечує у межах своєї компетенцiї проведення державної полiтики стосовно державної таємницi, здiйснює контроль за її збереженням у центральному апаратi Мiнiстерства та на пiдприємствах, що належать до сфери його управлiння;

16) формує i координує проведення державної науково-технiчної та iнвестицiйної полiтики в паливно-енергетичному комплексi виходячи з прiоритетних напрямiв структурної перебудови економiки, може виступати замовником науково-технiчних дослiджень;

17) органiзовує науково-технiчну, iнформацiйну дiяльнiсть, пропаганду досягнень i передового досвiду, видавничу дiяльнiсть, сприяє створенню i впровадженню сучасних iнформацiйних технологiй та комп'ютерних мереж у паливно-енергетичному комплексi;

18) здiйснює в установленому порядку контроль за дiяльнiстю вiдповiдних структурних пiдроздiлiв мiсцевих державних адмiнiстрацiй;

19) здiйснює iншi функцiї, пов'язанi з виконанням покладених на нього завдань.

5. Мiненерго України має право:

представляти Кабiнет Мiнiстрiв України за його дорученням у мiжнародних органiзацiях та пiд час укладення мiжнародних договорiв України;

одержувати в установленому законодавством порядку вiд центральних та мiсцевих органiв виконавчої влади, Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, органiв мiсцевого самоврядування iнформацiю, документи, матерiали, статистичнi данi, необхiднi для виконання покладених на нього завдань;

скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенцiї.

6. Мiненерго України пiд час виконання покладених на нього завдань взаємодiє з iншими центральними i мiсцевими органами виконавчої влади, Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, органами мiсцевого самоврядування, а також з вiдповiдними органами iнших держав.

7. Мiненерго України в межах своїх повноважень, на основi та на виконання актiв законодавства видає накази, органiзовує i контролює їх виконання.

Мiненерго України в разi потреби видає разом з iншими центральними та мiсцевими органами виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування спiльнi акти.

Нормативно-правовi акти Мiненерго України пiдлягають реєстрацiї у встановленому законодавством порядку.

Рiшення Мiненерго України, прийнятi в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами i органiзацiями всiх форм власностi та громадянами.

8. Мiненерго України очолює Мiнiстр, якого призначає на посаду та звiльняє з посади Президент України в установленому законодавством порядку.

Мiнiстр має заступникiв, якi призначаються на посаду та звiльняються з посади вiдповiдно до законодавства. Мiнiстр розподiляє обов'язки мiж своїми заступниками, визначає ступiнь їх вiдповiдальностi та ступiнь вiдповiдальностi керiвникiв структурних пiдроздiлiв Мiнiстерства.

Мiнiстр енергетики України здiйснює керiвництво дорученими йому сферами дiяльностi та несе персональну вiдповiдальнiсть перед Президентом України та Кабiнетом Мiнiстрiв України за стан справ у цих сферах.

9. Для погодженого вирiшення найважливiших питань, що належать до компетенцiї Мiненерго України, обговорення напрямiв його дiяльностi i розвитку вiдповiдних галузей у Мiнiстерствi утворюється колегiя у складi Мiнiстра (голова колегiї), заступникiв Мiнiстра та Голови Держкоменергозбереження України за посадою, а також iнших керiвних працiвникiв Мiненерго України та пiдпорядкованих йому державних департаментiв.

До складу колегiї можуть входити керiвники iнших центральних органiв виконавчої влади, пiдприємств, установ та органiзацiй.

Членiв колегiї затверджує та увiльняє вiд виконання обов'язкiв Кабiнет Мiнiстрiв України.

Рiшення колегiї проводяться в життя наказами Мiнiстерства.

10. Для розгляду наукових рекомендацiй та пропозицiй щодо головних напрямiв розвитку науки i технiки, обговорення найважливiших програм та iнших питань у Мiненерго України можуть утворюватися науково-технiчнi ради.

Склад науково-технiчних рад i положення про них затверджує Мiнiстр.

У Мiненерго України можуть утворюватися iншi дорадчi та консультативнi органи. Склад цих органiв i положення про них затверджує Мiнiстр.

11. Граничну чисельнiсть працiвникiв центрального апарату Мiненерго України затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України.

Структуру центрального апарату Мiненерго України затверджує Перший вiце-прем'єр-мiнiстр України.

Штатний розпис та кошторис доходiв i видаткiв центрального апарату Мiнiстерства затверджуються в установленому порядку.

Положення про структурнi пiдроздiли центрального апарату Мiненерго України затверджує Мiнiстр.

12. Мiненерго України є юридичною особою, має самостiйний баланс, рахунки в установах банкiв, печатку iз зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Глава Адмiнiстрацiї

Президента України В. ЛИТВИН

ЗАТВЕРДЖЕНО

Указом Президента України

вiд 25 листопада 1999 року N 1500/99

Положення

про Державний департамент з питань ядерної енергетики України

1. Державний департамент з питань ядерної енергетики України (Держатом України) є центральним органом виконавчої влади, який пiдпорядкований Мiнiстерству енергетики України.

Дiяльнiсть Держатому України спрямовується i координується Кабiнетом Мiнiстрiв України через Мiнiстерство енергетики України.

Держатом України забезпечує проведення державної полiтики у сферi використання ядерної енергiї та поводження з радiоактивними вiдходами до передачi їх на захоронення (тобто у сферi ядерно-промислового комплексу).

2. Держатом України у своїй дiяльностi керується Конституцiєю та законами України, актами Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв України, цим Положенням, а також наказами Мiнiстерства енергетики України. У межах своїх повноважень Держатом України органiзовує виконання актiв законодавства, здiйснює контроль за їх реалiзацiєю.

Держатом України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенцiї, розробляє пропозицiї про вдосконалення законодавства i вносить їх у встановленому порядку на розгляд Президентовi України, Кабiнету Мiнiстрiв України за погодженням з Мiнiстерством енергетики України.

3. Основними завданнями Держатому України є:

державне управлiння у сферi використання ядерної енергiї та поводження з радiоактивними вiдходами до передачi їх на захоронення;

участь у формуваннi та забезпечення проведення державної полiтики у сферi ядерно-промислового комплексу;

створення ядерно-паливного циклу України;

сприяння розвитку ринку електричної енергiї.

4. Держатом України вiдповiдно до покладених на нього завдань:

1) прогнозує розвиток виробничої, науково-технiчної, трудової, соцiальної, фiнансової та iнших сфер дiяльностi у ядерно-промисловому комплексi;

2) розробляє концепцiю розвитку ядерно-промислового комплексу, цiльовi програми перспективного розвитку науки i технiки в цiй сферi, бере участь у прогнозуваннi виробництва електричної i теплової енергiї;

3) планує, розробляє i впроваджує в межах своєї компетенцiї державнi програми з використання ядерної енергiї, пiдвищення ядерної та радiацiйної безпеки;

4) розробляє комплекс заходiв, спрямованих на поглиблення економiчної реформи, готує пропозицiї про вдосконалення механiзму регулювання розвитку ядерно-промислового комплексу, його структурної перебудови, соцiального захисту працiвникiв, охорони працi, пожежної та екологiчної безпеки;

5) розробляє та органiзовує виконання комплексної програми створення ядерно-промислового циклу, а також програм поводження з вiдпрацьованим ядерним паливом, тимчасового i довгострокового зберiгання радiоактивних вiдходiв, зняття з експлуатацiї реакторних установок та iнших об'єктiв ядерно-промислового комплексу;

6) здiйснює в межах своєї компетенцiї координацiю дiяльностi, пов'язаної iз забезпеченням виведення з експлуатацiї об'єктiв ядерно-промислового комплексу;

7) органiзовує безпечне поводження з радiоактивними вiдходами на пiдприємствах, в установах та органiзацiях, що належать до сфери його управлiння, до передачi цих вiдходiв на захоронення;

8) органiзовує функцiонування державної системи облiку радiоактивних вiдходiв на пiдприємствах, установах та органiзацiях, що належать до сфери його управлiння, а також сховищ таких вiдходiв;

9) координує дiяльнiсть iз пiдвищення рiвня безпеки об'єктiв ядерно-промислового комплексу, а також створення системи заходiв щодо лiквiдацiї аварiй на ядерних установках, об'єктах, призначених для поводження з радiоактивними вiдходами, джерелах iонiзуючого випромiнювання та iнших об'єктах ядерно-промислового комплексу;

10) вживає заходiв, спрямованих на додержання в ядерно-промисловому комплексi вимог законодавства про охорону довкiлля;

11) бере участь у формуваннi та проведеннi iнвестицiйної полiтики в ядерно-промисловому комплексi виходячи з прiоритетних напрямiв структурної перебудови економiки;

12) координує i забезпечує проведення державної полiтики щодо фiзичного захисту ядерних установок, ядерних матерiалiв, радiоактивних вiдходiв, iнших джерел iонiзуючого випромiнювання на пiдприємствах, в установах та органiзацiях, що належать до сфери його управлiння, здiйснює методичне керiвництво i контроль за їх дiяльнiстю iз зазначених питань;

13) розробляє та затверджує в установленому порядку галузевi стандарти, фiнансово-економiчнi та iншi нормативи;

14) бере участь у формуваннi та реалiзацiї антимонопольної полiтики як у цiлому, так i за вiдповiдними напрямами (демонополiзацiя економiки, розвиток конкуренцiї, антимонопольне регулювання, застосування антимонопольного законодавства);

15) вживає заходiв, спрямованих на вдосконалення зовнiшньоекономiчної дiяльностi, захист iнтересiв пiдприємств галузi на зовнiшньому ринку, формує основнi напрями спiвробiтництва з зарубiжними країнами у сферi ядерно-промислового комплексу;

16) у межах своєї компетенцiї представляє i захищає iнтереси України щодо розв'язання проблем мирного використання атомної енергiї в Мiжнародному агентствi з атомної енергiї (МАГАТЕ), в iнших мiжнародних органiзацiях та їх органах;

17) у межах своїх повноважень бере участь у пiдготовцi мiжнародних договорiв України, укладає в установленому порядку мiжнароднi договори мiжвiдомчого характеру, готує пропозицiї щодо укладення, денонсацiї мiжнародних договорiв України;

18) забезпечує виконання завдань мобiлiзацiйної пiдготовки та мобiлiзацiйної готовностi держави у межах повноважень, визначених законодавством;

19) вносить у встановленому порядку пропозицiї про вдосконалення законодавства з питань оподаткування, визначення особливостей приватизацiї, демонополiзацiї та кредитування пiдприємств, установ та органiзацiй ядерно-промислового комплексу;

20) забезпечує в межах своєї компетенцiї проведення державної полiтики з питань органiзацiї працi, заробiтної плати та соцiального захисту працiвникiв ядерно-промислового комплексу;

21) забезпечує у межах своєї компетенцiї проведення державної полiтики у сферi охорони працi, ядерної, радiацiйної та пожежної безпеки, здiйснює методичне керiвництво та контроль за дiяльнiстю пiдприємств, установ та органiзацiй ядерно-промислового комплексу з цих питань;

22) бере участь у проведеннi державної полiтики у сферi зайнятостi населення, вживає заходiв щодо забезпечення ядерно-промислового комплексу висококвалiфiкованими працiвниками;

23) здiйснює вiдповiдно до законодавства України функцiї з управлiння об'єктами державної власностi, що належать до сфери його управлiння;

24) забезпечує у межах своєї компетенцiї проведення державної полiтики з питань державної таємницi, здiйснює контроль за її збереженням у центральному апаратi, на пiдприємствах, в установах та органiзацiях, що належать до сфери його управлiння;

25) органiзовує та проводить державну експертизу з питань, вiднесених до його компетенцiї;

26) органiзовує роботу з оперативного усунення наслiдкiв надзвичайних ситуацiй на об'єктах ядерно-промислового комплексу;

27) координує виконання робiт, пов'язаних з перетворенням об'єкта "Укриття" в екологiчно безпечну систему;

28) виступає замовником проектних робiт, координує замовлення обладнання та послуг на всiх етапах життєвого циклу об'єктiв ядерно-промислового комплексу та забезпечення їх реконструкцiї та модернiзацiї;

29) може виступати державним замовником науково-технiчних дослiджень;

30) забезпечує проведення державної полiтики з питань охорони здоров'я працiвникiв, здiйснює органiзацiйно-методичне керiвництво дiяльнiстю медико-санiтарних закладiв ядерно-промислового комплексу та контроль за виконанням покладених на них функцiй;

31) самостiйно або за участю iнших роботодавцiв проводить переговори i укладає галузевi угоди з представниками найманих працiвникiв;

32) органiзовує науково-технiчну, iнформацiйну дiяльнiсть, пропаганду досягнень i передового досвiду, видавничу дiяльнiсть, сприяє створенню i впровадженню сучасних iнформацiйних технологiй та комп'ютерних мереж в ядерно-промисловому комплексi;

33) здiйснює iншi функцiї вiдповiдно до покладених на нього завдань.

5. Держатом України має право:

залучати спецiалiстiв центральних i мiсцевих органiв виконавчої влади, пiдприємств, установ та органiзацiй (за погодженням з їх керiвниками) для розгляду питань, що належать до його компетенцiї;

представляти Кабiнет Мiнiстрiв України за його дорученням у мiжнародних органiзацiях та пiд час укладення мiжнародних договорiв України;

одержувати в установленому законодавством порядку вiд центральних та мiсцевих органiв виконавчої влади, Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, органiв мiсцевого самоврядування iнформацiю, документи i матерiали, необхiднi для виконання його завдань i функцiй;

скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенцiї.

6. Держатом України у процесi виконання покладених на нього завдань взаємодiє з iншими центральними i мiсцевими органами виконавчої влади, Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, органами мiсцевого самоврядування, а також з вiдповiдними органами iнших держав.

7. Держатом України у межах своїх повноважень видає на основi i на виконання актiв законодавства накази, органiзовує та контролює їх виконання.

Держатом України у разi потреби видає разом з iншими центральними та мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування спiльнi акти.

Нормативно-правовi акти Держатому України пiдлягають державнiй реєстрацiї в установленому законодавством порядку.

У випадках, передбачених законодавством, рiшення Держатому України є обов'язковими для виконання центральними i мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами та органiзацiями всiх форм власностi, громадянами.

8. Держатом України очолює Голова Державного департаменту з питань ядерної енергетики України, який призначається на посаду та звiльняється з посади Президентом України в установленому законодавством порядку.

Голова Держатому України має заступникiв, якi призначаються на посаду та звiльняються з посади вiдповiдно до законодавства. Розподiл обов'язкiв мiж заступниками провадить Голова Держатому України.

Голова здiйснює керiвництво Департаментом, несе персональну вiдповiдальнiсть перед Президентом України, Кабiнетом Мiнiстрiв України, Мiнiстерством енергетики України за виконання покладених на Держатом України завдань, визначає ступiнь вiдповiдальностi заступникiв Голови, керiвникiв структурних пiдроздiлiв Держатому України.

9. Для погодженого вирiшення питань, що належать до компетенцiї Держатому України, обговорення найважливiших напрямiв дiяльностi i розвитку галузi в Держатомi України утворюється колегiя у складi Голови Держатому України (голова колегiї), заступникiв Голови за посадою, а також iнших керiвних працiвникiв Держатому України.

До складу колегiї можуть входити керiвники iнших центральних органiв виконавчої влади, а також пiдприємств, установ та органiзацiй, що належать до сфери управлiння Держатому України.

Членiв колегiї затверджує та увiльняє вiд виконання обов'язкiв Кабiнет Мiнiстрiв України.

Рiшення колегiї проводяться в життя наказами Держатому України.

10. Для розроблення наукових рекомендацiй та iнших пропозицiй щодо програм розвитку науково-технiчного прогресу i впровадження нових технологiй у Держатомi України може утворюватися науково-технiчна рада. Склад науково-технiчної ради i положення про неї затверджує Голова Держатому України.

У Держатомi України можуть утворюватися й iншi дорадчi та консультативнi органи. Склад цих органiв i положення про них затверджує Голова Держатому України.

11. Граничну чисельнiсть працiвникiв центрального апарату Держатому України затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України за поданням Мiнiстерства енергетики України.

Структуру, штатний розпис та кошторис доходiв i видаткiв центрального апарату Держатому України затверджує Мiнiстр енергетики України.

Положення про структурнi пiдроздiли центрального апарату Держатому України затверджує його Голова.

12. Держатом України є юридичною особою, має самостiйний баланс, рахунки в установах банкiв, печатку iз зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Глава Адмiнiстрацiї

Президента України В. ЛИТВИН

Особливостi приватизацiї в енергетичнiй галузi

Галузева програма ринкових перетворень в електроенергетичному комплексi була остаточно сформована пiсля пiдписання Указу Президента України вiд 04.04.95 №282/95 "Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексi України".

Для переходу до ринкових вiдносин в електроенергетичному комплексi необхiдно було здiйснити корпоратизацiю (роздержавлення) енергопiдприємств та внесення змiн у їх структуру та форму управлiння.

З цiєю метою були лiквiдованi виробничi енергетичнi об`єднання, якi займалися виробництвом електроенергiї, її передачею та розподiлом, електрозбутовою дiяльнiстю i являлися державними (природними) монопольними монстрами.

В результатi реструктуризацiї галузi замiсть 8 виробничих об`єднань було створено: 4 енергогенеруючих акцiонерних компанiї, де державний пакет акцiй повинен складати 50%+1 акцiя; 27 енергопостачальних акцiонерних компанiй, у яких державний пакет акцiй повинен складати 25%+1 акцiя; державне пiдприємство "Нацiональна енергетична компанiя "Укренерго", яке має в своєму складi магiстральнi електромережi та здiйснює централiзоване диспетчерське управлiння єдиною енергетичною системою України; 2 гiдрогенеруючих компанiї та нацiональна атомна енергетична компанiя, якi не пiдлягають приватизацiї.

Пiсля проведення реструктуризацiї електроенергетичної галузi на протязi 1996-1997 рокiв був проведений пiльговий продаж акцiй енергетичних компанiй трудовим колективам галузi. В результатi цього працiвники галузi отримали у власнiсть в середньому близько 17% акцiй енергетичних компанiй.

В 1998 роцi розпочався перший етап грошової приватизацiї, метою якого було поповнення державного бюджету та залучення iнвестицiй для реконструкцiї та модернiзацiї обладнання приватизованих енергокомпанiй. За цей час контрольнi пакети акцiй (не менше 50%) семи енергопостачальних компанiй ("Прикарпаттяобленерго", "Луганськобленерго", "Львiвобленерго", "Одесаобленерго", "Полтаваобленерго", "Сумиобленерго", "Чернiгiвобленерго") були викупленi приватними структурами.

На жаль, запланованi результати вiд першого етапу грошової приватизацiї не були досягнутi. Причиною цього було те, що приватизацiя енергокомпанiй здiйснювалася за загальними схемами приватизацiї, якi не враховували особливостi електроенергетичної галузi. Енергетичне виробництво носить безперервний характер, вироблена електроенергiя не може накопичуватися на складах. Всi енергетичнi об`єкти поєднанi в єдину енергетичну систему, де вiдмова одного з об`єктiв може призвести до руйнування всiєї системи. Тому при приватизацiї майбутнiй власник повинен мати вiдповiдний досвiд роботи в енергетичному комплексi, а сам процес приватизацiї та реструктуризацiї не повинен порушувати цiлiснiсть електроенергетичного комплексу.

В Указi Президента України №944 вiд 02.08.99 "Про деякi питання приватизацiї об`єктiв електроенергетичного комплексу" цi недолiки були врахованi.

В цьому Указi, виходячи з позитивного досвiду вже проведеної приватизацiї енергетики в рядi країн, зроблено наголос на залучення стратегiчних iнвесторiв. Змiненi пiдходи до продажу пакетiв акцiй енергокомпанiй - акцiї енергокомпанiй необхiдно продавати стратегiчним iнвесторам, якi мають досвiд роботи з об`єктами енергетики, на некомерцiйних конкурсах пiд iнвестицiйнi зобов'язання, оскiльки галузь є стратегiчно важливою для держави та високо технологiчною i стратегiя iнвестора повинна спiвпадати з iнтересами держави.

На пiдставi протокольного рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10.08.99 № 30 та з метою збереження керованостi об'єднаною енергетичною системою України Нацiональному агентству по управлiнню державними корпоративними правами доручено до 15.08.99 завершити документальну передачу в безпосереднє управлiння Мiнiстерства енергетики України державного пакету акцiй енергетичних компанiй з внесенням змiн до реєстрiв акцiонерiв.

На узгодженi в Кабiнетi Мiнiстрiв знаходиться проект Указу Президента України "Про управлiння електроенергетичним комплексом", який передбачає створити Нацiональну акцiонерну компанiю "Енергосистема України" на базi закрiплених у державнiй власностi пакетiв акцiй пiдприємств електроенергетичного комплексу України.

Другий етап грошової приватизацiї енергопостачальних та енергогенеруючих компанiй повинен реалiзуватися на протязi 2000-2001 рокiв. Очiкується, що даний етап приватизацiї дозволить поповнити державний бюджет, а також залучити в галузь iнвестицiї, якi вкрай необхiднi для модернiзацiї та реконструкцiї обладнання енергокомпанiй

Атомная энергетика Украины.

В состав энергетический отрасли Украины входит 5 атомных электростанций (АЭС) установленной мощностью 12.818 млн. КВт

- Запорожская АЭС

- Ровенская АЭС

- Чернобыльская АЭС

- Хмельницкая АЭС

- Южно-Украинская АЭС

Запорожская АЭС

Запорожская АЭС сегодня является самой мощной атомной станцией в Европе и третьей - в мире, в эксплуатации которой находятся 6 энергоблоков мощностью по 1 млн.кВт каждый.

Первый энергоблок Запорожской АЭС был введен в эксплуатацию 10 декабря 1984 года. Ежегодно до 1989 года в строй вводился один энергоблок АЭС. Шестой энергоблок введен в эксплуатацию в декабре 1995 года.

С начала эксплуатации Запорожская АЭС выработала 370,8 млрд.кВтч электроэнергии, что равно энергопотреблению всей Украины в течение более чем двух лет.

Имея установленную мощность 6000 МВт, что составляет 12,1% от суммарной установленной мощности энергетики Украины, производство электрической энергии на Запорожской АЭС в последнее время составляет примерно 47% от общего производства электроэнергии атомными станциями Украины и почти 21 % от общей выработки электроэнергии на Украине.

Коэффициент использования установленной мощности (КИУМ) имеет тенденцию к повышению. За 1998 год КИУМ составил в среднем по энергоблокам ОП ЗАЭС - 67,3%, что является самым высоким показателем среди АЭС Украины с ВВЭР-1000 и отвечает стандартным показателям зарубежных АЭС.

Проверка Запорожской АЭС комиссией МАГАТЭ (апрель 1999 го-да) по программе "OSART", подтвердила высокую степень надежности и безопасности атомной станции.

По состоянию на 13.10.99 в работе находятся 5 энергоблоков. Энергоблок № 4 сегодня в плановом ремонте.

Бесперебойное снабжение народного хозяйства электроэнергией обеспечивает коллектив профессионалов, понимающих, что электроэнерге-тика является стержнем экономики государства, жизнедеятельности страны и ее энергобезопасности.

Запорожская АЭС имеет Учебно-тренировочный центр, базовый для всей отрасли. Построен тренажер для оперативного персонала, строится тренажер для ремонтного персонала. Идет сооружение станционного временного хранилища для обеспечения выгрузки отработавшего ядерного топлива с энергоблоков. Государственная приемочная комиссия подтвердила возможность начала опытно-промышленных испытаний СХОЯТ.

На станции проводится большой комплекс мероприятий по продлению ресурса оборудования, по разработке модернизированного оборудова-ния, соответствующего современным правилам.

Запорожская АЭС и горисполком г.Энергодар вышли с инициативой по продлению до 2024 года проектного срока службы Энергодарского энергоузла (Запорожская АЭС, Запорожская ТЭС) в комплексе с Каховским водохранилищем, а также с отходящими ЛЭП и подстанциями, а в дальнейшем и до 2050 года. Технически это возможно и экономическая целесообразность не вызывает сомнений. Материалы находятся на рассмотрении в Министерстве энергетики Украины.

Общий кризис неплатежей в электроэнергетике обуславливает необходимость установления дополнительной надбавки к тарифу на отпускае-мую электроэнергию для завершения строительства ОП ЗАЭС. Указанные средства необходимо зачислять на специальный счет и использовать исключительно на финансирование затрат строительных и подрядных организаций, осуществляющих достройку объектов промышленного и социально-культурного назначения.

Неплатежи за отпущенную и потребленную электроэнергию приводят к вымыванию оборотных средств энергетики и к росту кредиторской за-долженности.

Атомная энергетика Украины (состояние, проблемы и перспективы развития)

Производство электроэнергии

На 5 атомных станциях Украины находится 17 энергоблоков, в т.ч.: действующих - 14; снятых с эксплуатации (№ 1,2 Чернобыльской АЭС) - 2; объект (разрушенный запроектной аварией 4 блок ЧАЭС) - 1.

Установленная мощность действующих блоков - 12 818 МВт. (26,4% общей установленной мощности электростанций Минэнерго).

Выработка элетроэнергии в первом полугодии 1999г. - 35,2 млрд. кВт·ч.

(Выработка элетроэнергии за первое полугодие 1999г. возросла на 2,5% в сравнении с анологичным периодом 1998 г.).

Количество персонала на атомных электростанциях (АЭС), всего - 48 598 чел., в т.ч. промышленно-производственного персонала (ППП) - 27 429 чел.

Атомная энергетика Украины в последние годы работала стабильно и имеет позитивную динамику (таблица 1). Задания Кабинета Министров Украины по несению нагрузок в осенне-зимний период 1998-1999 гг. атомные электростанции (АЭС) Украины выполнили.

Таблица 1. Доля АЭС в выработке электроэнергии и коэффициенте использованияя установленных мощностей.