Скачать

Статистичний аналіз продуктивності корів та валового виробництва молока

Курсовая работа

З статистики на тему:

"Статистичний аналіз продуктивності корів та валового виробництва молока"


Зміст

Вступ

1. Огляд літератури

2. Статичний аналіз продуктивності корів та валового виробництва продукції

2.1 Аналіз рівня факторів продуктивності корів методом аналітичного групування

2.2 Кореляційний аналіз

2.3 Аналіз динаміки продуктивності корів

2.4 Індексний аналіз продуктивності корів та валового виробництва продукції


Вступ

Тваринництво - одна з основних галузей сільськогосподарського виробництва, що зайнята розведенням худоби, птиці та інших тварин. Вона забезпечує населення високоякісними продуктами харчування, питома вага яких у раціоні людини становить близько 35 % загальної калорійності і більш як 60 % потреби білка. Крім того, ця галузь є джерелом для виробництва промислової і лікарської сировини.

Важливим напрямом розвитку тваринництва є його інтенсифікація на основі прискореного розвитку кормо виробництва, поліпшення породного складу і підвищення племінних якостей тварин, впровадження нових форм господарювання та організація виробництва, поглиблення спеціалізації і досягнення оптимальної концентрації поголів’я тварин, освоєння передового досвіду та інтенсивних технологій утримання тварин, поліпшення зоотехнічної роботи і ветеринарного обслуговування.

В успішному розвитку тваринництва важливу роль відіграє статистика, яка повинна всебічно відображати стан і розвиток цієї галузі. Стан та розвиток тваринництва вивчають за допомогою системи статистичних показників, яка включає показники наявності, складу і розміщення тварин, відтворення, руху і продуктивності тварин, виходу валової і товарної продукції тваринництва. Велике значення для характеристики розбіжностей у рівні розвитку тваринництва мають показники інтенсифікації виробництва: споживання і якість кормів, наявність основних виробничих фондів і енергетичних потужностей, рівень механізації виробничих процесів, забезпеченість кваліфікованими кадрами, форми та якість зоотехнічних і ветеринарних заходів тощо. Використання цієї групи показників дає змогу виявити резерви збільшення виробництва продукції і підвищення ефективності галузі, визначити оптимальні співвідношення між кількістю і продуктивністю тварин, своєчасно виявляти і запобігати можливим диспропорціям між кількістю худоби, трудовими та матеріальними ресурсами.

Особливу увагу в умовах реформування економічних відносин і переходу до багатоукладної ринкової економіки слід приділяти вивченню різноманітних форм господарювання, розвитку орендних, кооперативних акціонерних відносин. В цих умовах статистичний аналіз тваринництва має бути спрямований на удосконалення економічного механізму господарювання, зміцнення госпрозрахунку, впровадження досягнень науково-технічного прогресу і передового досвіду, формування у працівників галузі навичок з економічного мислення.

Статистика вивчає стан і розвиток тваринництва по категоріях господарств, адміністративних та економічних районах, сільськогосподарських зонах і підзонах, а також по виробничих типах господарств.

Статистичні показники в тваринництві характеризуються абсолютними моментами (поголів’я тварин на відповідну дату) та інтервальними рівнями (виробництво продукції, загальні витрати кормів за відповідний період тощо), а також відносними величинами (структура стада, щільність худоби, продуктивність тварин, показники динаміки тощо).

Отже, метою даної курсової роботи є: аналіз продуктивності корів та валового виробництва молока; застосування системи статистичних показників; побудова таблиць; застосування статистичних методів у економічному аналізі; розробка пропозицій по підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва.

Основним завданням курсової роботи виступає вивчення статистичного розвитку тваринництва, а також аналіз продуктивності корів та валового виробництво продукції.


1. Огляд літератури

Статистика тваринництва визначає обсяги виробництва кожного виду продукції окремо в натуральних одиницях і в умовно-натуральному виразі (молоко в перерахуванні на стандартну та базисну жирність, м'ясо в забійній масі). У деяких випадках, коли продукція однорідна, її обсяг визначають підсумовування продукції різних видів тварин, наприклад виробництво коров’ячого і буйволового молока і т.д.

Обсяги виробництва продукції нормальної життєдіяльності тварин характеризуються такими показниками, як валовий надій молока, валовий вихід продукції тваринництва. Поряд з цими показниками, що характеризують розміри виробництва різних видів продукції тваринництва, визначають показник продуктивності тварин - середніх видів продукції в розрахунках на одну тварину. Цей показник характеризує якісний стан тваринництва. Визначення показника продуктивності сільськогосподарських тварин необхідне:

1. для постійного збільшення їх продуктивності на основі визначення факторів, що зумовлюють його рівень та динаміку;

2. для організацій правильної годівлі тварин залежно від їх продуктивності;

3. для визначення найпродуктивніших тварин і відбору їх на розплід, тобто для раціонального ведення племінної роботи;

4. для оцінки стану і розвитку як окремих галузей тваринництва, так і в цілому всієї галузі, а також для розробки програм їх подальшого розвитку.

Показник продуктивності тварин, як і показники, що характеризують обсяги виробництва різних видів продукції тваринництва, визначають за певний період часу (день, місяць, рік) по окремих видах тварин, фермах, підприємствах та їх групах, категоріях господарств, економічних районах, природно-економічних зонах та адміністративно-територіальних одиницях в цілому по країні.

До закінченої продукції тваринництва, одержаної в результаті вирощування худоби, відносять:

1. тварин вирощених для племінних цілей (комплектування основного стада);

2. тварин, вирощуваних для використання як живої тяглової сили;

3. тварин, вирощуваних для забою на м'ясо;

4. приріст живої маси вибракуваних дорослих тварин, поставлених на відгодівлю.

До продукції тваринництва, як і в рослинництві, сільськогосподарська статистика відносить сиру первинну продукцію, яка не піддалася промисловій переробці. Тваринницька продукція, що піддалась переробці, відноситься до промислової і вивчається статистикою переробних галузей промисловості. У зв’язку з цим до складу продукції тваринництва не включають продукти забою тварин (м'ясо, сало, шкіряну та хутряну сировину), а також продукти переробки первинної продукції тваринництва (масло, сир, сметану та ін.).

Показники виходу продукції тваринництва поділяються на натуральні та вартісні. Натуральні показники мають частковий характер, вони дають уявлення про вихід молока, продукції вирощування худоби. Вартісні показники використовуються звичайно для узагальнюючої характеристики виходу продукції тваринництва в цілому.

Показники продукції господарського використання тварин - це передусім натуральні показники фактичного її виходу. Натуральні показники - це валовий надій молока за день, місяць, квартал, рік, продукцію вирощування за місяць, квартал, рік. Спочатку їх одержують у первісній вазі або вигляді, а потім розраховують умовно-натуральні показники обсягу продукції в перерахунку на певну якість.

Отже, статистика тваринництва визначає обсяги виробництва кожного виду продукції окремо. Допускається підсумовування натуральних показників однорідної продукції різних видів продукції, наприклад, виробництво молока. Тому статистичне спостереження за виходом продукції тваринництва ведеться регулярно протягом року.

Обсяг одержаної тваринницької продукції обліковується за видами в натуральних (кг, ц, т тощо) і умовно-натуральних вимірниках (м'ясо в забійній масі, молоко в перерахунку на базисну жирність. Загальний обсяг продукції тваринництва визначається у грошовому виразі в поточних і порівняних цінах.


2. Статичний аналіз продуктивності корів та валового виробництва продукції

Молоко і молочні продукти є одними з найважливіших продуктів харчування людини. Молоко сільськогосподарських тварин - високопоживний і легкозасвоюваний організмом продукт, широко використовується у харчуванні людей і є основною сировиною молочної промисловості. З молока виготовляють масло, сир, сметану, вершки, кефір, ряжанку та інші молочні продукти.

Молоко - складна колоїдна рідина, до складу якої входять понад 100 необхідних для харчування людини компонентів: вода, білки, жир, молочний цукор (лактоза), мінеральні речовини (в тому числі мікроелементи), вітаміни, ферменти, гормони, імунні тіла та інші. Перетравність поживних речовин молока досягає 98%, а білки засвоюються на 75-100%. За харчовою цінністю молоко може замінити будь-який інший харчовий продукт, але жоден з них не може замінити молоко. Складі властивості молока залежать від виду і породи тварин, їх годівлі, умов утримання, віку, здоров’я, періоду лактації та ін.

Одним з найважливіших показників продукції тваринництва є обсяг виробництва молока. Облік його ведеться за окремими видами (коров’яче, овече, козяче, кобиляче, буйволове) і в цілому натуральному (фізичному) ваговому виразі.

Найбільше значення для продовольчих цілей та харчування людей і найбільшу питому вагу у виробництві молока займає коров’яче молоко, тому його вивченню приділяється особлива увага.

Для характеристики обсягу виробництва молока використовують показники валового виробництва (надою) молока. У валове виробництво молока включається все фактично надоєне молоко від усіх корів молочного і м’ясного стада, ялових корів, корів на відгодівлі та нагулі, розтелених телиць залежно від того чи було воно реалізоване або частина його використана в господарстві для виробничих потреб (на випій телятам, поросятам, курчатам та іншим тваринам), а також втрати при зберігання й транспортуванні. Молоко, випоєне телятам при їх підсисному вирощуванні, у валовий надій молока не включають, оскільки точне призначення його обсягу практично не можливе.

Крім того, окремо визначають показник валового надою молока від корів молочного стада, в який включають молока надоєне тільки від корів молочного стада, ялових корів, корів на відгодівлі та нагулі та розтелених телиць. Не включається молоко, надоєне від корів м’ясного стада. Цей показник дозволяє точніше визначити розмір продукції і рівень продуктивності корів м’ясного стада. До поголів’я корів молочного стада не входять корови м’ясного напряму, вибракуванні та поставленні на відгодівлю, а також корови, виділені для групового підсисного вирощування телят.

Якщо молоко обліковується в літрах, то для перерахунку в кілограми потрібно його обсяг помножити на коефіцієнт 1,03.

Молочна продуктивність корів є основним показником продуктивності корів молочного стада, тобто корів, призначених для одержання молока, і допоміжним для продуктивності корів м’ясного напряму, використовуваних для підсисного вирощування телят.

Молочна продуктивність корів характеризується такими показниками удійності корів:

1. надоєм молока з розрахунку на одну корову молочного стада;

2. надоєм на дійну корову;

3. надоєм на дійну корову за період лактації.

Основним показником молочної продуктивності є надій молока розрахунку на одну корову молочного стада. Цей показник одержують діленням валового надою молока на середнє за досліджуваний період поголів’я корів молочного стада.

продуктивність корова валовий молоко

Показник надою молока з розрахунку на одну корову молочного стада є основним при оцінці результатів господарської діяльності підприємств і об’єднує два показники: показник молочної продуктивності корів і показник господарського використання корів для одержання молока.

Тому для оцінки молочної продуктивності корів у господарстві визначають надій на дійну корову.

Розраховують його як відношення валового надою молока до середнього за досліджуваний період поголів’я дійних корів. До дійних корів відносяться корови, що дали приплід і доїлися у досліджуваному періоді. Поголів’я дійних корів завжди менше поголів’я корів молочного стада. Пояснюється це тим, що корови перед отеленням протягом певного періоду (60 днів), який називається сухостійним періодом не дояться.

Надій на дійну корову може бути розрахований до двояко:

1. діленням валового надою молока на середньорічне поголів’я дійних корів;

2. діленням валового надою молока на середньо групове поголів’я дійних корів;

Середньорічну кількість дійних корів визначають діленням загальної кількості дійних корово-днів на календарну тривалість року (365або366 дн.). середньо групову кількість дійних корів знаходять діленням загальної кількості дійних корово-днів на нормальну тривалість лактаційного періоду (305 дн.).

Надій на середньо групову дійну корову більш правильно характеризує молочну продуктивність корів, бо при середній тривалості сухостійного періоду 60 днів і відсутності ялових корів частка дійних корів у загальному поголів’ї корів молочного стада становить 0,84 (305: 365). Цей показник зменшується за наявності в стаді ялових корів і скороченні тривалості лактаційного періоду (менше 300 днів), а збільшується при подовженні лактації і підвищенні і стаді частки первісток, які не мали перед початком лактації сухостійного періоду. Відповідно надій на середньорічну дійну корову буде в 1, 2 разу (1: 0,84) вище фактичної продуктивності кожної корови. За місяцями року в зв’язку з сезонність отелення частка дійних корів у стаді сильно коливається, що необхідно врахувати при аналізі середньої продуктивності корів молочного стада.

За нормальних умов надій на середньорічну корову молочного стада і надій на середньо групову дійну корову приблизно рівні, а співвідношення їх чисельності близьке до одиниці. Наявність у стаді ялових корів, що не дояться і корів із вкороченою лактацією зменшує частку дійних корів у стаді і зменшує, таким чином, продуктивність молочного стада. Про наявність яловості в стаді можна судити по виходу телят на 100 корів.

Сутність господарського використання корів для одержання молока характеризує показники питомої ваги дійних корів у стаді. Він може бути знайдений як відношення кормо-днів дійних корів до загальної кількості кормо-днів усіх кормів за звітний період. взаємозв’язок показників надою на корову молочного стада, надою на дійну корову і частки дійних корів у стаді виражається такою рівністю:

Надійна одну корову = Надій на одну дійну корову * частка дійних корів у стаді.

Відповідно, при однаковому надої на одну дійну корову надій на одну корову молочного стада буде тим вище, чим вища частка дійних корів у стаді.

До показника надою на середньо групову дійну корову близький використовуваний для зоотехнічної оцінки молочної продуктивності корів показник надою на дійну корову за період лактації. Його розраховують діленням валового надою молока, одержаного від корів, що закінчили в даному році лактацію, на їх кількість. Перевага цього показника полягає в тому, що на нього не впливає можливий зсув отелення.

Молочна продуктивність корів залежить від кількості та якості згодованих кормів, забезпеченості приміщеннями, породного складу і живої ваги корів, догляду за тваринами, а також наявності в стаді ялових корів, продуктивність яких значно нижча та ін.

Молочна продуктивність корів залежить також від їхнього віку (кількості отелення) і періоду лактації. Підвищення надоїв молока за лактацію найбільш часто спостерігається до 4-6 отелень, після чого продуктивність поступово знижується. Максимальний надій молока протягом лактації припадає на другий місяць, потім продуктивність корів знижується (на 7-8%, що до попереднього місяця). Тому при порівнянні надоїв за два періоди або двох стадах необхідно надої привести до одного місяця лактації.

Великий вплив на рівень продуктивності корів мають біологічні фактори: природа, вік першого парування, жива вага та розвиток, кратність доїння. Встановлено, що при збільшенні кратності доїння з двох до трьох молочна продуктивність корів з надоєм 3000 кг молока зростає на 5 - 10 % і більше.

Основним показником, яких характеризує рівень виробництва молока і розвиток молочного скотарства, є вихід молока з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь. Величина цього показника безпосередньо залежить від двох факторів:

Виробництво молока на 100га сільськогосподарських угідь = надій на одну корову * щільність корів

Органи державної статистики обчислюють показниками виробництва молока і продуктивності молочного стада на основі фізичної ваги молока. Проте в зв’язку з тим, що молоко, одержане від різних корів, відрізняється за складом поживних речовин, особливо за кількістю молочного жиру, для повної й усесторонньої характеристики молочної продуктивності корів необхідно враховувати і якість молока. Тому при оцінці молочної продуктивності корів, поряд з показниками надоїв на одну корову, важливе значення мають показники якості молока (калорійність, вміст жиру, білка, сухих речовин та ін.).

Основним показником, що характеризує якість молока, є його жирність. Під показником жирності розуміють кількість жиру, що міститься в 100 грамах молока. Середні значення жирності молока залежно від порід корів коливаються від 3,2 до 6,5 %. Для порівняння показників молочної продуктивності ферм, господарств або групи господарств з урахуванням якості молока звичайно проводиться перерахунок одержаного молока на базисну жирність. Чим вища жирність молока, тим більше продукції може бути одержано при його переробці.

Середня жирність молока визначається за формулою середньої арифметичної зваженої:

x=Σxƒ/Σƒ,

де x - жирність молока;

ƒ - кількість надоєного молока.

Отже, можна зробити висновок, що вміст жиру в молоці залежить від породи, віку тварини, кормового раціону, місяця лактації, умов утримання і т.д. Утворенню жиру молока сприяють корми з достатньою кількістю білка, жиру, мінеральних речовин і вітамінів. Основним джерелом утворення молочного жиру є корми з легкозасвоюваними вуглеводами - цукром і крохмалем.

2.1 Аналіз рівня факторів продуктивності корів методом аналітичного групування

Важливим етапом статистичного дослідження є систематизація групування інформації, тобто її обробка. На цьому етапі зібрані в результаті статистичного спостереження відомості кожного елементу сукупності підсумовуються, систематизуються (4,35).

Групування невід'ємний елемент зведення, його найважливішим етап. Це процес утворення груп одиниць сукупності, однорідних у певному відношенні, а також тих, що мають однакові або близькі значення групувальної ознаки. Групуванням називають розподіл статистичної сукупності на групи (частини) за рядом характерних для них ознак. Це статистичний метод розчленування складного масового явища на істотно

різні групи з метою всебічної характеристики його стану, розвитку взаємозв'язків.

Відповідно до вирішуваних завдань розрізняють такі види групувань: типологічні, структурні, аналітичні.

Типологічне групування це групування за допомогою якого у досліджуваній сукупності явищ відокремлюються одноякісні в істотному відношенні групи, перш за все класи і соціально-економічні типи.

Структурне групування (інколи його називають варіаційним) це групування, яке характеризує розподіл одиниць однотипних сукупностей за будь - якими ознаками.

Аналітичне групування дає змогу встановлювати причинно наслідкові зв'язки між досліджуваними явищами та їх ознаками. Тобто аналітичне групування - це дослідження взаємозв'язків варіюючих ознак у межах одноякісної сукупності. Взаємопов'язані ознаки наділяють на факторні і результативні. При цьому групи утворюють, як правило, за факторною ознакою, а для кожної виділеної групи розраховується або середнє значення результативної ознаки, якщо вона кількісна або відносні величини, якщо вона якісна.

Взаємозв'язок проявляється у систематичній зміні результативної ознаки у зв'язку зі зміною факторної ознаки (9; 31).

Розрізняють групування за однією ознакою просте групування і групування за двома і більше ознаками - комбінаційне групування.

За групувальні ознаки можна брати синтетичні результативні показники с/г діяльності і ознаки, які є факторами виробництва. У першому випадку групування називають результативним, у другому факторним. (9; 25).

Особливе значення при використанні методу групувань в економічно - статистичному аналізі, має визначення кількості груп і величини інтервалів, які показують мінімальне та максимальне значення ознаки для кожної групи.

Групувальні ознаки можуть бути атрибутивними (якісними) і кількісними.

При групуванні за кількісною ознакою важливим є визначення інтервалу групування. Інтервалом групування називається різниця між максимальним і мінімальним значенням ознак в кожній групі.

Вторинним групуванням називають створення нових груп на основі здійсненого групування (5; 39).

Особливе значення при використанні методу групувань в економічно - статистичному аналізі, має визначення кількості груп і величини інтервалів, які показують мінімальне та максимальне значення ознаки для кожної групи.

Групувальні ознаки можуть бути атрибутивними (якісними) і кількісними.

При групуванні за кількісною ознакою важливим є визначення інтервалу групування. Інтервалом групування називається різниця між максимальним і мінімальним значенням ознак в кожній групі.

Вторинним групуванням називають створення нових груп на основі здійсненого групування (5; 39).

Використовуючи індивідуальні вихідні дані складемо таблицю для здійснення статистичного спостереження (Додаток А). За даними цієї таблиці побудуємо ранжирований ряд.


Таблиця 2

Ранжирований ряд підприємств за середньорічний надій молока від однієї корови

Порядковий номерШифри підприємствСередньорічний надій молока від однієї корови (кг)
114167,65
211266,67
313320,99
47321,74
520329,22
65336
74364,29
86365
93365,22
1024368,89
111380,95
1221381,82
1312385
1416388
1518389,74
162390,91
1717395
1819409,52
1927410
2026422,22
2122423,53
2223426,23
238430
249447,06
2528456,67
2610466,67
2730466,67
2825511,11
2915520
3029528,89