Скачать

Проектування малої гідростанції на Печенізькому водосховищі

Зміст

Перелік позначень та скорочень

Вступ

1. Переваги й недоліки малої енергетики

1.1 Актуальність розвитку розподіленої генерації

1.1.1 Недоліки й переваги децентралізації енергопостачання

1.1.2 Децентралізація електропостачання сучасної економіки

2. Водоймища малих ГЕС та їхній вплив на екологію

2.1 Вплив на гідрологічний режим

2.2 Зміна рівня ґрунтових вод

2.3 Зміна мікроклімату прибережної зони

2.4 Використання водоймищ малих ГЕС

3. Мала гідроенергетика

3.1 РТ-турбіна

3.2 FТ-турбіна

3.3 МВТ-турбіна

3.4 КТ-турбіна

3.5 DТ-турбіни

4. Перспективні конструкції й компонування гідроагрегатів малих ГЕС

4.1 Класифікація малих ГЕС і вимоги до їхнього устаткування

4.2 Типізація гідротурбінного устаткування для малих ГЕС, область застосування, конструктивні особливості

4.3 Гідрогенератори, система регулювання й автоматизація роботи

5. Вибір параметрів турбіни

6. Економічна частина

7. Охорона праці і навколишнього середовища

7.1 Загальні питання з охорони праці

7.2 Небезпечні та шкідливі виробничі фактори

7.2.1 Освітлення

7.2.2 Шум

7.3 Електробезпека

7.4 Пожежна безпека

7.5 Охорона навколишнього середовища

Висновки

Перелік джерел інформації


Перелік позначень та скорочень

БНіП – будівельні норми і правила

ГЕС – гідроелектростанція

ДСТУ – державні стандарти України

ЕЛТ – електронно-променеві трубки

ЕОМ – електронно-обчислювальна машина

з/п – заробітна платня

ККД - коефіцієнт корисної дії

КПО – коефіцієнт природної освітленості

млн. – мільйон

млрд. – мільярд

ПЕОМ – персональна електронно-обчислювальна машина

ПК – паливні комірки

РЕВ – рада економічної взаємодопомоги

у.п. – умовне паливо


Вступ

Нетрадиційній енергетиці останнім часом приділяється пильна увага в усьому світі . Зацікавленість у використанні відновлюваних джерел енергії - вітру, сонця, морського припливу й річкової води, - легко з'ясовна: немає потреби закуповувати дороге паливо, є можливість використовувати невеликі станції для забезпечення електроенергією важкодоступних районів.

Малі й мікро ГЕС - об'єкти малої гідроенергетики. Ця частина енерговиробництва займається використанням енергії водних ресурсів і гідравлічних систем за допомогою гідроенергетичних установок малої потужності (від 1 до 3000 кВт). Мала енергетика одержала розвиток у світі в останні десятиліття, в основному через прагнення уникнути екологічного збитку, який наноситься водоймищами великих ГЕС, через можливість забезпечити енергопостачання у важкодоступних і ізольованих районах, а також, через невеликі капітальні витрати при будівництві станцій і швидкого повернення вкладених коштів (у межах 5 років).

Однією з основних переваг об'єктів малої гідроенергетики є екологічна безпека. У процесі їх спорудження й наступної експлуатації шкідливих впливів на властивості і якість води немає. Водоймища можна використовувати й для рибогосподарської діяльності, і як джерела водопостачання населення. Однак, і крім цього в мікро й малих ГЕС чимало переваг. Сучасні станції прості в конструкції й повністю автоматизовані, тобто не вимагають присутності людини при експлуатації. Вироблюваний ними електричний струм відповідає вимогам ДСТУ по частоті й напрузі, причому станції можуть працювати як в автономному режимі, тобто поза електромережею енергосистеми краю або області , так і в складі цієї електромережі. А повний ресурс роботи станції - не менш 40 років (не менш 5 років до капітального ремонту). Ну а головне - об'єкти малої енергетики не вимагають організації великих водоймищ із відповідним затопленням території й колосальним матеріальним збитком.

Природа дає нам самий невибагливий спосіб видобутку енергії. На жаль, ми ним майже не користуємося. Залишається тільки сподіватися, що надалі, при розвитку малого виробництва, необхідність у використанні енергії незліченної кількості природних водойм все-таки виникне.

Електрична енергія багато в чому визначає технічний прогрес, сприяє розвитку високоточних технологій, допомагає забезпечити добробут і життєвий комфорт населення. У той же час подорожчання природних носіїв енергії - вугілля, нафти, газу веде до постійного підвищення тарифів на електроенергію, що негативно позначається на реалізації згаданих положень, на діяльності дрібних і середніх промислових виробництвах і на фермерських господарствах. Доводиться також констатувати, що існують цілі регіони, де зайнятість населення і його життєві блага прямо залежать від своєчасної доставки органічного палива до теплових і дизельних електричних станцій, у той час як у більшості з них є невичерпні запаси надійного поновлюваного джерела електричної енергії - води. Реальним виходом з положення , що створилося, може стати відновлення й зміцнення ролі малої гідроенергетики в розвитку продуктивних сил суспільства , як альтернативного джерела енергії.

Тим більше, що сучасний рівень техніки дозволяє створювати устаткування для мікро й малих ГЕС, що забезпечує якість електричної енергії при роботі на ізольованого споживача, що не уступає своїми параметрами якості електроенергії, виробленої великими тепловими й гідроелектростанціями. Малу гідроенергетику в першу чергу слід використовувати у віддалених і важкодоступних районах, де поблизу немає ліній електропередач, і куди доставка органічного палива сполучена з більшими тимчасовими, технічними й фінансовими труднощами.


1. Переваги й недоліки малої енергетики

У цей час все більша увага приділяється "малій енергетиці", що використовує генератори невеликої потужності, які екологічно більш чисті, енергоефективні й економічно більш прийнятні. Ця нова техніка викидає в атмосферу менше шкідливих речовин, включаючи двоокис вуглецю, що впливає на зміну клімату на 70...100% менше, ніж звичайні електростанції. Це відбувається тому, що вони використають природний газ або відновлювані джерела енергії, а також тому, що вони більш ефективні, тобто мають значно більш високі коефіцієнти корисної дії (ККД).

Перехід до малої енергетики призводить до децентралізації енергопостачання, що має інші переваги. Енергія, вироблена на місці, дозволяє знизити вимоги до системи її передачі й забезпечує додаткову надійність. Оскільки більшість виробництв і життєво важливі установи, такі як фінансові або медичні, у цей час є високоавтоматизованими, то перерва в енергопостачанні навіть на короткий час часто приводить до значних економічних і соціальних втрат. Локальні енергоустановки дають також споживачам додатковий ступінь незалежності від централізованих постачальників енергії.

Все це визначило швидкі темпи зростання і розвиток малої енергетики, що базується на розосередженні електричних генераторів невеликої потужності в сучасних системах енергозабезпечення споживачів енергії. З огляду на переваги малої енергетики в порівнянні із традиційними електричними станціями, варто очікувати її розвитку й в Україні, оскільки викладені важливі аргументи є визначальними в сучасній сфері енергозабезпечення. Ніяке енергетичне лобі прихильників використання потужних ТЕС або АЕС не зможе загальмувати розвиток екологічно більш чистих, енергоефективних і економічно більш прийнятних джерел енергії.

Установки потужністю менше 30 Мвт не підпадають під дію відповідних документів у питаннях регулювання енергосистем загального призначення й деяких державних законів з виробництва теплової й електричної енергії, режимів роботи й потужності устаткування.

У практиці більшості країн світу прийнято використати наступне визначення: "Мала установка для виробництва енергії" це установка, що використовує біомасу, вторинні або відновлювані ресурси, включаючи вітер, сонячні й водні ресурси, для виробництва електроенергії із установленою потужністю не більше 80 Мвт.

В останні роки джерела малої енергетики відносять до розподіленої генерації. Системи енергопостачання споживачів, засновані на використанні розподіленої генерації (джерел малої енергетики), називають децентралізованими системами.

1.1 Актуальність розвитку розподіленої генерації

У зв'язку з різким ростом попиту на електричну енергію у світі наприкінці минулого сторіччя й коливанням цін на первинну енергію енергетичний бізнес був перетворений у величезну "природну монополію".

На жаль, все це не могло надати негативного, часто необоротного впливу на екологію як окремих регіонів, так і світу в цілому. Так, у багатьох країнах світу (у більшості розвинених країн) в 1970-х роках здійснювалося постійне нарощування потужностей електростанцій, що виявилося не ефективним, оскільки екологічні застереження, енергетична криза й багатомільярдні витрати на грандіозні проекти атомної енергетики змусили багатьох сумніватися в раціональності парадигми централізованої електроенергетики. Будівництво великих ядерних і теплових станцій ставало все більш дорогим. Ситуація почала змінюватися починаючи з 1980-х років. У цей же час розвиток нових технологій в енергетичному секторі дозволив істотно знизити вартість невеликих (від 10 кВт до 30 Мвт) установок, що генерують, зокрема газових турбін комбінованого циклу, на ринку з'явилися малі газові турбіни, запущені в масове виробництво. Тому середня потужність нових електростанцій зменшилася з 600Мвт у середині 1980-х до 100 Мвт в 1992 році й 21 Мвт в 1998 році.

У світі помітно почалися зміни на користь впровадження малої енергетики (розподіленої генерації), темпи росту якої (тільки за рахунок поновлюваних джерел енергії) уже в 2000 році були вражаючими (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 – Темпи росту джерел енергії

Вид або джерело енергіїТемпи росту (19902000р.), в %
Енергія вітру25
Сонячні елементи20
Геотермальна енергія4
Гідроенергія2
Природний газ2
Нафта1
Ядерна енергія0,8
Вугілля-1