Скачать

Значення логістики в управлінні товарними запасами оптових підприємств

Введення

Жодне торгове підприємство не може існувати без товарних запасів. Від їх об'єму і рівня значною мірою залежать результати комерційної діяльності підприємства. Вони чуйно реагують на будь-які зміни ринкової кон'юнктури, і, в першу чергу, на відношення попиту і пропозиції. Сам факт їх існування не приносить їх власникам нічого, окрім витрат і збитків.

Товарними запасами називаються предмети споживання, що знаходяться у сфері товарного звернення, а, просто кажучи, «запасним» вважається товар, чекаючи моменту свого продажу. Після того, як товар виявляється проданим, він переходить в сферу споживання і перестає бути товарним запасом.

Управління товарними запасами направлено на підвищення рентабельності і швидкості звернення вкладеного капіталу. Воно передбачає на стадії формування товарних запасів – контроль рівня товарних запасів і обґрунтування оптимального об'єму замовлень, на стадії реалізації товарних запасів – зміна об'ємів і причин створення товарних запасів і розробка політики реалізації наднормативних товарних запасів.


1. Оптовий товарообіг і теоретичне обґрунтування методів управління товарними запасами торгового підприємства

1.1 Оптовий товарообіг

Історичний процес розвитку товарного господарства сприяв відособленню сфери звернення і виділенню в ній посередницьких областей – оптової і роздрібної торгівлі. В результаті оптового продажу товари не переходять в сферу особистого споживання, вони або поступають у виробниче споживання, або отримуються мережею роздрібної торгівлі для реалізації населенню. Таким чином, оптовим товарообігом є сукупний об'єм продажу товарів виробничими і торговими підприємствами, а також посередниками іншим підприємствам і юридичним особам для наступної реалізації населенню або для виробничого споживання.

Роль і призначення оптової торгівлі найнаочніше можна прослідкувати при розгляді його функцій.

На макрорівні оптова торгівля виконує різноманітні ринкові функції:

- інтегруюча – по забезпеченню взаємозв'язків між партнерами-виробниками, продавцями і покупцями – по знаходженню оптимальних каналів збуту продукції;

- оцінна – за визначенням рівня суспільно необхідних витрат роботи через ціноутворення;

- організуюча і регулююча – по забезпеченню раціональної побудови і гармонійного функціонування економічної системи за допомогою імпульсів, які стимулюють структурні зміни.

Макроекономічні функції оптової торгівлі трансформуються на мікрорівні в різноманітні підфункції або функції оптових торгових підприємств. Серед них можна назвати наступні:

- функція економічної інтеграції територій і подолання просторового розриву;

- функція перетворення виробничого асортименту в торговий асортимент товарів;

- функція формування запасів для страхування від змін попиту на товари;

- функція зберігання;

- функція доопрацювання, доведення товару до необхідної якості, фасування і упаковки;

- функція кредитування своїх клієнтів, особливо дрібних роздрібних підприємств;

- функція маркетингових досліджень ринку і реклами.

Розвиток ринкових відносин надає сприяння виникненню нових елементів в діяльності оптових підприємств. Наприклад, надання різноманітних послуг з управління і консалтингу своїм клієнтам. У перелік спеціалізованих послуг входять консультації по експлуатації товарів, особливо технічно складних, їх ремонту і гарантійному обслуговуванню.

Функції оптової торгівлі можна поділити також на дві частини: традиційні – головним чином організаційно-технічні (організація оптової купівлі-продажу, складування і зберігання запасів, перетворення асортименту товарів, їх транспортування) і нові, що виникають під впливом розвитку ринку.

Організація оптової купівлі-продажу є однією з найважливіших функцій оптової торгівлі з того часу, як у процесі суспільного розподілу праці вона відокремилася в самостійну область торгівлі. При контакті з виробниками продукції оптові посередники виступають в ролі представників попиту, а, пропонуючи товари покупцям, вони діють від імені виробника.

Спеціалізація оптової торгівлі на виконання контактної функції забезпечує значну економію витрат звернення, яке зумовлює

зменшення числа контактів. В результаті покупець, тобто роздрібна торгівля, економить час, оскільки звільняється від закупівель у великої кількості виробників, знижує матеріальні витрати, пов'язані із зберіганням, формуванням асортименту товарів і їх доставкою.

Загальновідомим фактом є те, що зберігання запасів в опті обходиться значно дешевшим, ніж їх розміщення в роздрібній мережі. Особливо велике значення має зберігання оптовими підприємствами товарів, виробництво і попит на яких мають сезонний характер. Розглядаючи досвід зберігання товарів в розвинених країнах, слід зазначити, що, не дивлячись на широкий розвиток в них системи складів загального користування, які на комерційній основі надають свої площі товаровласникам, оптовій ланці належить провідна роль в накопиченні товарних запасів. Оптові організації більш пристосовані для спеціалізованого виконання функції зберігання, тому багато корпорацій, укріпивши зв'язки з оптовими постачальниками, звільнили роздрібні підприємства від операцій по утриманню значної частини товарних запасів. Передача на зберігання оптовим підприємствам готової продукції, сировини, матеріалів вигідна і промисловим фірмам, які носять сезонний цикл виробництва.

З функцією зберігання продукції тісно связанна функція перетворення асортименту. У перелік операцій, об'єднаних в даній функції, входять: сортування товарів і їх комплектація, дроблення і укрупнення партій продукції, її стандартизація. Іншими словами, оптові підприємства перетворюють промислову пропозицію товару на асортиментні групи, відповідні попиту окремих покупців. Потреба у виконанні даної функції особливо актуальна в сучасних умовах, коли із-за розвитку спеціалізації виробництво ефективне лише при випуску масових партій товарів, а споживання все більшою мірою характеризується зростанням номенклатури при невеликих об'ємах закупівель окремих товарів.

Оптові підприємства організовують завезення товарів в різноманітні райони країни, завдяки чому удосконалюється територіальний розподіл праці.

В умовах формування ринкових відносин роль торгівлі і його оптової ланки неухильно зростає. Саме в умовах функціонування нормального ринку оптова торгівля повинна стати активним важелем для стимулювання зростання ефективності виробництва, повнішого задоволення потреб покупця, успішного розвитку всього народного господарства.

1.2 Товарні запаси

Для здійснення безперервного процесу товарного звернення необхідні певні запаси товарів. Товарний запас – це сукупність товарної маси, яка знаходиться у сфері звернення і призначена для продажу. Товарні запаси виконують певні функції:

- забезпечують безперервність розширеного виробництва і звернення, в процесі яких відбуваються їх систематична освіта і витрати;

- задовольняють платоспроможний попит населення, оскільки є формою товарної пропозиції;

- характеризують співвідношення між об'ємом і структурою попиту і товарної пропозиції.

Необхідність утворення товарних запасів предметів споживання викликана наступними причинами:

- безперервністю процесів звернення;

- сезонністю виробництва і споживання;

- нерівномірністю розміщення виробництва і районів споживання;

- непередбаченими коливаннями попиту і ритму виробництва;

- необхідністю перетворення виробничого асортименту в торговий;

- необхідністю утворення страхових резервів;

- іншими причинами.

Товарні запаси класифікують по різноманітних ознаках. Так, залежно від особливостей звернення вони діляться на: товарні запаси поточного зберігання, які призначені для задоволення повсякденної потреби торгівлі в безперебійному продажі товарів для населення, а також запаси товарів сезонного накопичення і дострокового завезення, які пов'язані з сезонністю виробництва і споживання окремих товарів, з умовами їх транспортування в окремі райони країни.

При обліку і плануванні товарних запасів використовуються абсолютні і відносні показники. Абсолютна величина товарних запасів може бути виражена в натуральних або у вартісних одиницях. Абсолютна величина товарних запасів – величина непостійна. Вона весь час змінюється залежно від надходження і продажу товарів. Тому при аналізі і плануванні велике значення має зіставлення товарних запасів з товарообігом. З цією метою товарні запаси виражаються в днях. Цей показник – відносний, він характеризує величину товарного запасу, який знаходиться на підприємстві торгівлі на певну дату, і показує, на скільки днів торгівлі вистачить товарних запасів.

Розміри товарних запасів безпосередньо зв'язані із швидкістю звернення товарів. При незмінному об'ємі товарообігу прискорення оборотності товарів призводить до зниження товарних запасів, і, навпаки, уповільнення оборотності вимагає більшої маси товарних запасів.

Прискорення часу звернення товарів має велике значення:

· підвищує економічну ефективність всього суспільного виробництва;

· впливає на темпи відтворення, будучи разом з тим важливою умовою підвищення рентабельності торгової діяльності підприємства.

Оборотність товарів можна прискорити тільки за рахунок удосконалення всієї торгово-комерційної і економічної роботи підприємства. Це вимагає глибокого розуміння впливу різноманітних чинників на формування товарних запасів.

Одні з цих чинників прискорюють швидкість звернення товарів і завдяки цьому об'єктивно зменшують необхідну величину запасів, інші, навпаки, уповільнюють швидкість товарного звернення і завдяки цьому збільшують розмір запасів. Знаючи це, можна виявити резерви прискорення оборотності запасів підприємства, понизити витрати на освіту і зберігання товарних запасів.

До основних чинників, які впливають на оборотність і величину товарних запасів, відносяться наступні.

- співвідношення між попитом і пропозицією товарів. В умовах, коли попит населення перевищує пропозиція товарів, різко прискорюється їх оборотність, товарообіг здійснюється з меншими товарними запасами. У міру збільшення пропозиції товарів, насичення ринку, спостерігається деяке уповільнення швидкості звернення товарів. Вивчення попиту населення – одна з умов, які сприяють нормалізації товарних запасів;

- складність асортименту товарів. Час звернення товарів складного асортименту, як правило, набагато перевищує час звернення товарів простого асортименту;

- організація і частота завезення товарів. Чим частіше завозяться товари в магазин, тим з меншими товарними запасами можна виконати план товарообігу. У свою чергу частота завезення залежить від місцезнаходження торгових підприємств, умов транспортування, розміщення виробничих підприємств. Чим ближче розміщені промислові підприємства або оптові бази до районів споживання, тим частіше виробляється завезення товарів, тим менше часу витрачається на їх доставку. Висока частота завезення характерна для товарів, які швидко псуються;

- споживчі властивості товарів. Вони або зменшують, або збільшують час обороту.

- ритмічність надходження товарів протягом кварталу і місяця, порядок завезення товарів.

На звернення товарів впливає і велика кількість інших чинників:

· організація реклами і продажу товарів;

· транспортні умови;

· стан матеріально-технічної бази;

· особливості фасування товарів і тому подібне.

Важливе значення мають кваліфікація кадрів і рівень керівництва складним торговим процесом, організація роботи і тому подібне.

1.3 Оптимізація управління товарними запасами

У розвинених країнах управління товарними запасами базується на використанні могутніх інформаційних технологій, які вирішують практично щодня спостерігати їх стан і динаміку, автоматично здійснювати розміщення замовлень через комп'ютерну мережу і поповнювати запаси до оптимального рівня. Найбільш поширені системи управління запасами, які засновані на використанні моделі EQQ, засобу червоної лінії, двохсекторного засобу. Останнім часом набув поширення метод управління запасами за принципом Just-In-Time. При цьому повнота і достовірність інформаційної бази забезпечується за рахунок автоматизації обліку і використання міжнародної системи кодування товарів.

Такі системи створюються для найбільш ефективного вирішення наступних проблем:

- реальної оцінки поточного стану запасів;

- встановлення необхідних термінів розміщення замовлень;

- визначення доцільного об'єму партії товарів, який замовляється;

- визначення необхідного об'єму страхових запасів;

- оцінка витрат управління запасами і засобів їх мінімізації.

Перша проблема вирішується шляхом використання систем контролю рівня запасів, які забезпечують управлінські потреби в оперативній інформації про динаміку їх реалізації і поточного стану.

Існуючі системи контролю рівня запасів варіюють від найбільш простих до достатньо складним залежно від розміру підприємства, політики і технології менеджменту, об'єму, видів і інших особливостей запасів.

Поширеними системами контролю рівня запасів є системи, засновані на застосуванні засобів червоної лінії. Суть засобів полягає у фіксації граничної межі, нижче за яке рівень запасів не повинен опускатися. Досягши цієї межі відбувається автоматичне розміщення нового замовлення.

Другий тип систем контролю заснований на використанні двохсекторного засобу, відповідно до якого запаси для зберігання містяться в двох секторах, – робочому і резервному. Коли запаси робочого сектора вичерпані, включаються два процеси – поповнюється робочий сектор за рахунок резервного, і розміщується нове замовлення.

Широкого поширення в розвинених країнах набув класифікаційний підхід до управління запасами (ABC system). Його ідея полягає у використанні класифікації запасів і виділенні трьох груп – А, В, і С, залежно від ступеня впливу даного виду запасів на зростання товарообігу підприємства. До групи А відносять запаси, реалізація яких вносить найбільший внесок до об'єму товарообігу в грошовому виразі. До цієї групи відносяться запаси, які забезпечують 70% об'єму реалізації. Як правило, це найбільш дорогі товари, і їх питома вага в об'ємі запасів в натуральному виразі не перевищує 10%. Запаси цього вигляду вимагають особливої уваги менеджерів і використання кількісних засобів і моделей для оптимізації ухвалення рішень. До групи В відносять запаси середнього рівня важливості, які забезпечують 20% об'єму реалізації підприємства. Їх питома вага в натуральному виразі, як правило, складає близько 20%. Вибирання засобів управління запасами групи В повинен бути заснований на зіставленні витрат на управління і економічного ефекту від їх використання. Товарні запаси, реалізація яких має незначний внесок в об'єм товарообігу, порядка 10%, відносять до групи С. Достаточно часто вони складають значну частину в об'ємі запасів в натуральному виразі, – близько 70%. До управління запасами групи С недоцільно застосовувати складні кількісні методи управління, оскільки при цьому, витрати на управління можуть бути більше економічного ефекту від їх використання. Принцип класифікації запасів на групи по їх важливості для підприємства приведений в таблиці 1.

Таблиця 1 Класифікація запасів (АВС system)

Групи запасівЧастка в об'ємі товарообігу в грошовому вимірюванніЧастка в об'ємі запасів в натуральному вимірюванніЧи слід використовувати складні кількісні методи управління
1. Група А70%10%Так.
2. Група В20%20%В деяких випадках.
3. Група С10%70%Не слідує.